Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Такти́чна схе́ма (або тактична система) — певна розстановка футболістів і їхня поведінка під час гри задля виконання завдань, установлених тренером. Схема систематизує старання гравців. Завдяки стартовій позиції певного гравця можна визначити його головні завдання у матчі.
1-2-7. Її використову-
вали до 1880-х рр.
Перші тактичні схеми
У 1863 році в Англії футбол відділився від реґбі і було узгоджено перші футбольні правила. Тодішні ігри проходили на дуже низькому рівні. З 11 гравців, які були в команді лише воротар і 1 захисник обороняли власні ворота, інші 9 гравців скупчувались біля воріт суперника і намагалися забити гол. Такий нерівномірний поділ не міг бути планомірним і тактично грамотним — нападники повністю контролювали більшість поля. Для допомоги захисникові у середину поля відійшло двоє півзахисників. Вони брали участь в захисті воріт, а під час атак не йшли надто близько до воріт суперника. Таке «архаїчне» зі сучасної точки зору позиціонування вже можна було назвати «тактичною схемою». Формально її можна було назвати «1-1-2-7» (1 воротар; 1 захисник; 2 півзахисників і 7 нападників). Переважно, першу (постійну) ланку — воротаря в схемах не називають і говорять, наприклад: «4-4-2», а не «1-4-4-2».
Систему 1-2-7 застосовувала збірна Англії на поч. 1870-х рр. в іграх проти шотландців. Шотландія використала на одного оборонця більше — 2-2-6 і виграла. Згодом переможені перейняли цю новинку.
«Пірамідальна» схема
У 1883 р. команда Кембриджського університету вийшла на гру з 2 захисниками і 3 півзахисниками, перед якими грало 5 форвардів (2-3-5). Крайні півзахисники під час оборони пильнували за флангами, а середній грав ближче до нападу і часто ставав одним з найрезультативніших гравців (наприклад, Дьєрдь Шароші). У цій схемі середній нападник відтягувався трохи назад, створюючи простір для флангових гравців. Таку схему і використовували більшість провідних команд на початку XX сторіччя (до 1930-х років)
Головні варіації:
Австрійська система
Це була класична «піраміда». В обороні найбільше уваги приділяли внутрішній зоні перед своїми воротами і густо заставляли її гравцями. Система була розрахована на атаку, короткі передачі низом та створення чисельної переваги — крім п'яти нападників у напад йшли 1-2 півзахисників. Таким чином можна було довгий час тримати ворота суперника в облозі. При повільній грі таке позиціонування цілком прийнятне. Але через недовершеність системи під час швидкого переходу від атаки до оборони захисники мали проблеми. Була популярною в центральноєвропейських країнах (Австрії, Чехословаччині та Угорщині) у міжвоєнний період. Остаточно австрійці відмовились від такої розстановки лише після чемпіонату світу 1954 року.
Італійська система
Італійська система «методо» відзначалась особливою роллю напівсередніх нападників («інсайдів») — вони не були на вістрі атак, а трималися близько до півзахисників і відразу після втрати м'яча вони атакували футболістів противника, були разом із півзахисниками першими «хвилерізами» на шляху противника. У лінії атаки «методо» дещо нагадувана новаторську в 1930-их роках англійську схему W («дубль-ве»): на вістрі грало фактично лише двоє крайніх і центральний нападник, а інсайди діяли глибше. Зазвичай, центрфорвардами в італійській схемі були швидкі, жорсткі гравці з сильним і точним ударом (Сільвіо Піола, Раймундо Орсі). Із цією схемою Італія перемогла на чемпіонатах світу 1934 і 1938 років.
Швейцарська система «засув» («замок»)
Швейцарські тренери, усвідомлюючи слабкість національного футболу, намагалась розставити захисників якомога надійніше. Найбільшим розробником ідей т. зв. «засуву» (або «замка́»; нім. Riegel) вважають австрійського спеціаліста Карла Раппана, який успішно застосовував цю тактику на чолі збірної Швейцарії на чемпіонатах світу 1938 і 1954. Головна ідея системи «засув» — задній захисник. Він стояв позаду лінії 4 гравців оборони (див. малюнок) і атакував кожного, хто прорветься крізь перший ешелон захисту. Швейцарська система не збалансована, оскільки опирається лише на захист. Команді важко було зіграти результативно з такою розстановкою. Водночас, це був важливий крок до вдосконалення гри у захисті — швейцарці показали вміння поєднувати і персональну опіку і зонну оборону. Після 1950-х років схему застосовували мало, а її головні ідеї стали основою італійського «катеначо».
«Дубль-ве»
У 1925 р. ФІФА змінила правило про положення «поза грою»: відтепер гравець не був «поза грою», якщо в момент передачі (на нього) перед ним стояло принаймні 2 футболісти (тобто, у більшості випадків — воротар і один польовий гравець). До того правило передбачало 3 гравців. Захисники легко переривали атаки противника — навіть якщо воротар і захисник стояли біля самих воріт, інший захисник вибігав ледь не до центру поля і вся територія між ними була зоною офсайду. З 1925 року нападники дістали більшу свободу дій по всій ширині поля. Одним пасом форварду можна було вивести його на небезпечну позицію як справа так і зліва. Двоє захисників уже не могли контролювати всю ширину поля. Треба було відтягнути назад додаткового гравця. Після довгих експериментів головні принципи гри з 3 захисниками сформулював тренер «Арсеналу» Герберт Чепмен. Завдяки ефективним нововведенням «Арсенал» за вісім років 5 разів виграв чемпіонат і двічі Кубок Англії. Через своєрідне розташування футболістів схему почали називати «дубль-ве» або «дубль-ве ем».
Завдання гравців у системі 3-2-5:
- 3 захисники. Правий захисник криє лівого крайнього нападника суперника, лівий — правого крайнього. Середній грає проти центрфорварда.
- 2 півзахисники грають проти двох напівсередніх нападників («інсайдів»). Більшість часу допомагають обороні.
- Перша лінія нападу — двоє інсайдів. Грають між півзахисниками і 3 нападниками на вістрі. Завдання: вивести на добру позицію одного з 3 форвардів попереду, а під час оборони відійти назад, заважаючи суперникам розігрувати м'яча в середині поля.
- Найближче до воріт противника — двоє крайніх і середній нападники. Завдання крайніх: на швидкості пройти флангом і дати паса середньому, який грає в штрафному майданчику. Оборонних функцій майже не мали.
4-2-4 («бразильська»)
Із середини 50-х років схему гри з трьома захисниками почали поступово змінювати. Передовсім — у лінії нападу. Середній нападник дедалі частіше відходив назад і виконував роль організатора атак.
25 листопада 1953 року до Лондона на товариську гру проти Англії приїхала команда Угорщини. Журналісти та коментатори дивувалися грі номінального центрфорварда гостей Нандора Хідегкуті, який постійно відтягувався назад, змушуючи свого опікуна Гаррі Джонстона йти за ним аж до середини поля. Англійський захисник не був готовий до таких ситуацій, не знав що робити і залишав за спиною велику дірку в центрі оборони. Цим користувалися решта 4 угорських нападників, а особливо лідери нападу Шандор Кочиш і Ференц Пушкаш. Угорщина розгромила британців 6:3. Вперше за всю історію британського футболу Англія програла вдома збірній з континенту. Угорці стали одними з піонерів схеми 4-2-4.
Остаточно світ прийняв новинку після чемпіонату світу 1958, на якому таку розстановку використала Бразилія, що стала чемпіоном. У цій схемі збільшилися можливості півзахисників — тепер вони могли більше зосередитися на атакувальних діях (у схемі 3-2-5 півзахисники невідступно крили інсайдів суперника). Коли команда оборонялась, глибоко до середини поля повертались всі 4 нападників. Таким чином вони створювали собі простір для маневрів і уникали потрапляння в офсайд. Водночас, тактика 4-2-4 була хорошою в нападі, але ненадійною під час оборони, бо давала багато простору суперникам у середині поля.
Головним досягненням схеми 4-2-4 стали чотири захисники — надійна запорука того, що контратаку суперника можна буде зустріти достойними силами — 2 центральних оборонців залишалися позаду, а 2 крайніх могди йти в атаку. Таким чином простір біля своїх воріт став щільніше заповненим футболістами, а дії флангових захисників стали осмисленішими та універсальнішими. Таку систему — «чотири в лінію», 2 центральних та 2 крайніх захисників, і досі вважають найкращим варіантом оборони, її застосовують більшість футбольних команд світу.
Катеначо
На основі швейцарського «засуву» тренери, переважно в Італії, почали у 1950-х рр. грали з останнім захисником, який мав «чистити» всі огріхи партнерів та відбирати м'яч у гравців, котрі пройшли лінію оборони. Таким робом розстановка футболістів набирала вигляду 1-3-3-3 (тобто за лінією оборони стояв ще один оборонець) чи навіть 1-4-3-2. Найвідомішими апологетами таких ідеї були тренери в Серії «А» італієць Нерео Рокко та аргентинець іспанського походження Еленіо Еррера. Перший прославився застосуванням «катеначо» у «Мілані», а другий — в «Інтері». Роблячи ставку передовсім на безпеку воріт і відхід назад команди згідно з такою схемою мали на полі лише одного чи двох нападників, які не брали участі в оборонних діях. Головними обов'язками решти гравців — оборонців та півоборонців, став відбір м'яча та зрив атак суперника. Кінцем «золотого часу» цієї тактики вважають фінал Кубка європейських чемпіонів 1967 року, де «Інтер» не зумів встояти проти численних атак шотландського «Селтіка» і поступився 1:2.
4-3-3 і перехід до 4-4-2
На чемпіонаті світу з футболу 1962 р. в Чилі бразильці зіграли з трьома гравцями півзахисту і трьома форвардами — 4-3-3. Це було рішенням, яке врівноважило кількість гравців у середині поля та в нападі.
На футбольних полях СРСР новими тактичними ідеями відзначалася команда «Динамо» (Київ) у середині 1960-х років. Тоді як більшість радянських клубів грала за схемою 4-2-4, киянам через травми нападників або інші причини тренер Віктор Маслов говорив грати в руслі 4-4-2. Критики вважали такі дії «оборонним варіантом», який шкодить атакувальному футболу, але систему почали застосовувати дедалі ширше після чемпіонату світу 1966, де тренер чемпіонів, збірної Англії, у фінальному турнірі також поставив футболістів за схемою 4-4-2, хоча переважно англійці використовували звичніші 4-3-3.
Збірна Бразилії додержувалася тактики з трьома півзахисниками і трьома нападниками на мундіалі-1970, де втретє здобула Кубок світу.
«Тотальний футбол»
Голландський термін «Totaalvoetbal» з'явився завдяки тренерським концепціям Рінуса Міхельса — голландського наставника, який у 1965 році очолив клуб «Аякс». Гра клубу та збірної була побудована навколо найбільшої зірки колективу, Йогана Кройфа, який теоретично був форвардом, проте встигав розпочинати атаки з глибини поля, а потім і завершувати їх на вістрі. Формально ця тактика була схемою 4-3-3, але набагато розширювала обов'язки кожного гравця: «тотальний футбол» передбачав постійний рух, намагання відкритися для отримання м'яча, взаємозамінність футболістів на різних позиціях, взаємопідстраховування в обороні під час втрати м'яча та звуження простору під час атак суперника. Клуб «Аякс» у 1971—1973 роках тричі поспіль виграв Кубок європейських чемпіонів, а збірна Голландії в 1974 і 1978 роках ставала віце-чемпіоном світу.
У 1974 році Німеччина стала чемпіоном світу з «вільним художником» захисником Бекенбауером на позиції ліберо. Він діяв трохи інакше від решти захисників, тому таку тактику з ліберо можна було описати як 1-3-3-3 або 1-3-3-1-2, хоча часом Бекенбауерові не виділяють окрему позицію, а тактикою німців вважають традиційні 4-3-3 з чотирма захисниками. У 1978 році Аргентина виграла чемпіонат світу, використавши 4-3-3.
Вважають, що етап «тотального футболу» став останньою значною революцією у футбольній тактиці і з 1970-х років гра набула вже практично такого тактичного вигляду, як і сьогодні. Після 1970-х років і тотального футболу стало досить складно визначити точну тактичну схему команди, адже постійний рух і зміна позицій футболістів дозволяли команді змінювати тактику кілька разів протягом турніру або навіть протягом одного матчу.
1980-ті і 1990-ті роки
Для 1980-х років характерний відхід від атакувальної схеми 4-3-3 на користь 4-4-2 чи 3-5-2 — команди намагалися наситити гравцями центр поля та компактніше розташувати своїх футболістів.
Чемпіон світу 1982 року Італія застосувала дещо модифіковану версією 4-4-2 — схему 4-1-2-1-2 (так званий «ромб») з опорним півзахисником, 2 півзахисниками і плеймейкером. Під час оборони ця схема перетворювалася на 5-3-2.
Збірна Франції, яка під керівництвом тренера Мішеля Ідальґо виграла чемпіонат Європи 1984, використовувала тактику з 5 півзахисниками — 3-5-2. Вважають, що варіації системи 3-5-2 використовували обидва фіналісти мундіалю-86: Німеччина та Аргентина, а згодом німці виграли чемпіонат світу 1990 також зі схемою 3-5-2.
З 1980-х років почали широко використовувати гравця, якого назвали «опорний півзахисник». Такі футболісти номінально грали в центрі поля, але фактично їхнім головним завданням було відходити назад і допомагати обороні переривати атаки суперників.
У фіналі мундіалю-94 Бразилія та Італія використовували схему 4-4-2.
Чемпіон світу 2002 року, збірна Бразилія, застосувала оригінальну схему, яку трактують або як 3-6-1, або 3-4-2-1. Крайні захисники, Кафу та , фактично більшість часу допомагали атакам, а тили прикривали 3 центральні захисники. У півзахисті грало 2 опорників та 2 атакувальних півзахисників. Подібну схему бразильці використовували в 1998 році, коли дійшли до фіналу — тоді команда виступала також з 2 опорниками і 2 атакувальними півзахисниками (4-2-2-2).
Сучасний етап
У сучасних тактичних схемах перевагу віддають 4 захисникам, обов'язковими є 1 або 2 опорні півзахисники, натомість попереду використовують переважно тільки одного чистого нападника.
Чемпіон світу 2006, збірна Італії, грала за схемою 4-4-1-1, де Франческо Тотті діяв під нападником, а на вістрі грав лише Лука Тоні. У фіналі Євро-2008 як чемпіон Іспанія (схема 4-1-4-1), так і фіналіст Німеччина (4-2-3-1) використовували тільки одного номінального нападника. В іспанців ним був Фернандо Торрес, а в німців — Мірослав Клозе.
З 2008 року три великі футбольні форуми виграла збірна Іспанії (два чемпіонати Європи — 2008, 2012 та один чемпіонат світу — 2010), використовуючи тактику тікі-така, яка має за ключову рису володіння м'ячем, контроль м'яча командою впродовж порівняно великого відтинку гри попри все, що досягається серіями точних та виверених, відпрацьованих на тренуваннях, коротких та середніх передач переважно поперек поля та назад як на половині поля суперника, так, навіть, і на власній половині поля. Використовуючи таку ж тактику «Барселона» двічі (2009 і 2011 року) вигравала найпрестижніший європейський турнір Лігу чемпіонів.
Примітки
- Российские тренеры Динамо: от Бутусова до Семина… (football.ua, 24 лютого 2008) [Архівовано 28 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Possession Soccer: Its Evolution and Decline (National Soccer Coaches Association of America) [Архівовано 15 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- От двух форвардов к двум «шарнирам» (sports.ru, 31 січня 2009) [Архівовано 26 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Арпад Чанади. Футбол; Стратегия: Пер. с венг. Ю. Гербста — Москва: Физкультура и спорт, 1981. — 208 с.
- Малов В. И. 100 великих футболистов. — М.: Вече, 2004. — 432 с. (серия «100 великих»)
- Evolution of Systems of Play (National Soccer Coaches Association of America): Part I, Part II, Part III (англ.)
- Історія тактичних систем в футболі від «піраміди» до фіналу Ліги чемпіонів [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.]
- «Футбол» — 2008. — № 04 (576), 17-20 січня (рос.)
- Тотальному футболу — четверть века [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Takti chna she ma abo taktichna sistema pevna rozstanovka futbolistiv i yihnya povedinka pid chas gri zadlya vikonannya zavdan ustanovlenih trenerom Shema sistematizuye starannya gravciv Zavdyaki startovij poziciyi pevnogo gravcya mozhna viznachiti jogo golovni zavdannya u matchi Odna z rannih taktichnih shem 1 2 7 Yiyi vikoristovu vali do 1880 h rr Zmist 1 Pershi taktichni shemi 2 Piramidalna shema 2 1 Avstrijska sistema 2 2 Italijska sistema 2 3 Shvejcarska sistema zasuv zamok 3 Dubl ve 4 4 2 4 brazilska 5 Katenacho 6 4 3 3 i perehid do 4 4 2 7 Totalnij futbol 8 1980 ti i 1990 ti roki 9 Suchasnij etap 10 Primitki 11 DzherelaPershi taktichni shemired U 1863 roci v Angliyi futbol viddilivsya vid regbi i bulo uzgodzheno pershi futbolni pravila Todishni igri prohodili na duzhe nizkomu rivni Z 11 gravciv yaki buli v komandi lishe vorotar i 1 zahisnik oboronyali vlasni vorota inshi 9 gravciv skupchuvalis bilya vorit supernika i namagalisya zabiti gol Takij nerivnomirnij podil ne mig buti planomirnim i taktichno gramotnim napadniki povnistyu kontrolyuvali bilshist polya Dlya dopomogi zahisnikovi u seredinu polya vidijshlo dvoye pivzahisnikiv Voni brali uchast v zahisti vorit a pid chas atak ne jshli nadto blizko do vorit supernika Take arhayichne zi suchasnoyi tochki zoru pozicionuvannya vzhe mozhna bulo nazvati taktichnoyu shemoyu Formalno yiyi mozhna bulo nazvati 1 1 2 7 1 vorotar 1 zahisnik 2 pivzahisnikiv i 7 napadnikiv Perevazhno pershu postijnu lanku vorotarya v shemah ne nazivayut i govoryat napriklad 4 4 2 a ne 1 4 4 2 Sistemu 1 2 7 zastosovuvala zbirna Angliyi na poch 1870 h rr v igrah proti shotlandciv Shotlandiya vikoristala na odnogo oboroncya bilshe 2 2 6 i vigrala Zgodom peremozheni perejnyali cyu novinku Piramidalna shemared nbsp Klasichna piramida Dokladnishe Piramida futbolna taktika U 1883 r komanda Kembridzhskogo universitetu vijshla na gru z 2 zahisnikami i 3 pivzahisnikami pered yakimi gralo 5 forvardiv 2 3 5 Krajni pivzahisniki pid chas oboroni pilnuvali za flangami a serednij grav blizhche do napadu i chasto stavav odnim z najrezultativnishih gravciv napriklad Dyerd Sharoshi U cij shemi serednij napadnik vidtyaguvavsya trohi nazad stvoryuyuchi prostir dlya flangovih gravciv Taku shemu i vikoristovuvali bilshist providnih komand na pochatku XX storichchya do 1930 h rokiv Golovni variaciyi Avstrijska sistemared Ce bula klasichna piramida V oboroni najbilshe uvagi pridilyali vnutrishnij zoni pered svoyimi vorotami i gusto zastavlyali yiyi gravcyami Sistema bula rozrahovana na ataku korotki peredachi nizom ta stvorennya chiselnoyi perevagi krim p yati napadnikiv u napad jshli 1 2 pivzahisnikiv Takim chinom mozhna bulo dovgij chas trimati vorota supernika v oblozi Pri povilnij gri take pozicionuvannya cilkom prijnyatne Ale cherez nedovershenist sistemi pid chas shvidkogo perehodu vid ataki do oboroni zahisniki mali problemi Bula populyarnoyu v centralnoyevropejskih krayinah Avstriyi Chehoslovachchini ta Ugorshini u mizhvoyennij period Ostatochno avstrijci vidmovilis vid takoyi rozstanovki lishe pislya chempionatu svitu 1954 roku Italijska sistemared Dokladnishe Metodo Italijska sistema metodo vidznachalas osoblivoyu rollyu napivserednih napadnikiv insajdiv voni ne buli na vistri atak a trimalisya blizko do pivzahisnikiv i vidrazu pislya vtrati m yacha voni atakuvali futbolistiv protivnika buli razom iz pivzahisnikami pershimi hvilerizami na shlyahu protivnika U liniyi ataki metodo desho nagaduvana novatorsku v 1930 ih rokah anglijsku shemu W dubl ve na vistri gralo faktichno lishe dvoye krajnih i centralnij napadnik a insajdi diyali glibshe Zazvichaj centrforvardami v italijskij shemi buli shvidki zhorstki gravci z silnim i tochnim udarom Silvio Piola Rajmundo Orsi Iz ciyeyu shemoyu Italiya peremogla na chempionatah svitu 1934 i 1938 rokiv Shvejcarska sistema zasuv zamok red nbsp Shvejcarskij zasuv Roztashuvannya napadnikiv supernika smugasti i shema opiki pid chas oboroni vorit Shvejcarski treneri usvidomlyuyuchi slabkist nacionalnogo futbolu namagalas rozstaviti zahisnikiv yakomoga nadijnishe Najbilshim rozrobnikom idej t zv zasuvu abo zamka nim Riegel vvazhayut avstrijskogo specialista Karla Rappana yakij uspishno zastosovuvav cyu taktiku na choli zbirnoyi Shvejcariyi na chempionatah svitu 1938 i 1954 Golovna ideya sistemi zasuv zadnij zahisnik Vin stoyav pozadu liniyi 4 gravciv oboroni div malyunok i atakuvav kozhnogo hto prorvetsya kriz pershij eshelon zahistu Shvejcarska sistema ne zbalansovana oskilki opirayetsya lishe na zahist Komandi vazhko bulo zigrati rezultativno z takoyu rozstanovkoyu Vodnochas ce buv vazhlivij krok do vdoskonalennya gri u zahisti shvejcarci pokazali vminnya poyednuvati i personalnu opiku i zonnu oboronu Pislya 1950 h rokiv shemu zastosovuvali malo a yiyi golovni ideyi stali osnovoyu italijskogo katenacho Dubl ve red nbsp Cherez svoyeridne roztashuvannya gravciv shemu 3 2 5 chasto nazivayut W M U 1925 r FIFA zminila pravilo pro polozhennya poza groyu vidteper gravec ne buv poza groyu yaksho v moment peredachi na nogo pered nim stoyalo prinajmni 2 futbolisti tobto u bilshosti vipadkiv vorotar i odin polovij gravec Do togo pravilo peredbachalo 3 gravciv Zahisniki legko pererivali ataki protivnika navit yaksho vorotar i zahisnik stoyali bilya samih vorit inshij zahisnik vibigav led ne do centru polya i vsya teritoriya mizh nimi bula zonoyu ofsajdu Z 1925 roku napadniki distali bilshu svobodu dij po vsij shirini polya Odnim pasom forvardu mozhna bulo vivesti jogo na nebezpechnu poziciyu yak sprava tak i zliva Dvoye zahisnikiv uzhe ne mogli kontrolyuvati vsyu shirinu polya Treba bulo vidtyagnuti nazad dodatkovogo gravcya Pislya dovgih eksperimentiv golovni principi gri z 3 zahisnikami sformulyuvav trener Arsenalu Gerbert Chepmen Zavdyaki efektivnim novovvedennyam Arsenal za visim rokiv 5 raziv vigrav chempionat i dvichi Kubok Angliyi Cherez svoyeridne roztashuvannya futbolistiv shemu pochali nazivati dubl ve abo dubl ve em Zavdannya gravciv u sistemi 3 2 5 3 zahisniki Pravij zahisnik kriye livogo krajnogo napadnika supernika livij pravogo krajnogo Serednij graye proti centrforvarda 2 pivzahisniki grayut proti dvoh napivserednih napadnikiv insajdiv Bilshist chasu dopomagayut oboroni Persha liniya napadu dvoye insajdiv Grayut mizh pivzahisnikami i 3 napadnikami na vistri Zavdannya vivesti na dobru poziciyu odnogo z 3 forvardiv poperedu a pid chas oboroni vidijti nazad zavazhayuchi supernikam rozigruvati m yacha v seredini polya Najblizhche do vorit protivnika dvoye krajnih i serednij napadniki Zavdannya krajnih na shvidkosti projti flangom i dati pasa serednomu yakij graye v shtrafnomu majdanchiku Oboronnih funkcij majzhe ne mali 4 2 4 brazilska red Dokladnishe Plan Revi Iz seredini 50 h rokiv shemu gri z troma zahisnikami pochali postupovo zminyuvati Peredovsim u liniyi napadu Serednij napadnik dedali chastishe vidhodiv nazad i vikonuvav rol organizatora atak nbsp Igrova shema z 4 oboroncyami i 4 napadnikami 25 listopada 1953 roku do Londona na tovarisku gru proti Angliyi priyihala komanda Ugorshini Zhurnalisti ta komentatori divuvalisya gri nominalnogo centrforvarda gostej Nandora Hidegkuti yakij postijno vidtyaguvavsya nazad zmushuyuchi svogo opikuna Garri Dzhonstona jti za nim azh do seredini polya Anglijskij zahisnik ne buv gotovij do takih situacij ne znav sho robiti i zalishav za spinoyu veliku dirku v centri oboroni Cim koristuvalisya reshta 4 ugorskih napadnikiv a osoblivo lideri napadu Shandor Kochish i Ferenc Pushkash Ugorshina rozgromila britanciv 6 3 Vpershe za vsyu istoriyu britanskogo futbolu Angliya prograla vdoma zbirnij z kontinentu Ugorci stali odnimi z pioneriv shemi 4 2 4 Ostatochno svit prijnyav novinku pislya chempionatu svitu 1958 na yakomu taku rozstanovku vikoristala Braziliya sho stala chempionom U cij shemi zbilshilisya mozhlivosti pivzahisnikiv teper voni mogli bilshe zosereditisya na atakuvalnih diyah u shemi 3 2 5 pivzahisniki nevidstupno krili insajdiv supernika Koli komanda oboronyalas gliboko do seredini polya povertalis vsi 4 napadnikiv Takim chinom voni stvoryuvali sobi prostir dlya manevriv i unikali potraplyannya v ofsajd Vodnochas taktika 4 2 4 bula horoshoyu v napadi ale nenadijnoyu pid chas oboroni bo davala bagato prostoru supernikam u seredini polya Golovnim dosyagnennyam shemi 4 2 4 stali chotiri zahisniki nadijna zaporuka togo sho kontrataku supernika mozhna bude zustriti dostojnimi silami 2 centralnih oboronciv zalishalisya pozadu a 2 krajnih mogdi jti v ataku Takim chinom prostir bilya svoyih vorit stav shilnishe zapovnenim futbolistami a diyi flangovih zahisnikiv stali osmislenishimi ta universalnishimi Taku sistemu chotiri v liniyu 2 centralnih ta 2 krajnih zahisnikiv i dosi vvazhayut najkrashim variantom oboroni yiyi zastosovuyut bilshist futbolnih komand svitu Katenachored Dokladnishe Katenacho Na osnovi shvejcarskogo zasuvu treneri perevazhno v Italiyi pochali u 1950 h rr grali z ostannim zahisnikom yakij mav chistiti vsi ogrihi partneriv ta vidbirati m yach u gravciv kotri projshli liniyu oboroni Takim robom rozstanovka futbolistiv nabirala viglyadu 1 3 3 3 tobto za liniyeyu oboroni stoyav she odin oboronec chi navit 1 4 3 2 Najvidomishimi apologetami takih ideyi buli treneri v Seriyi A italiyec Nereo Rokko ta argentinec ispanskogo pohodzhennya Elenio Errera Pershij proslavivsya zastosuvannyam katenacho u Milani a drugij v Interi Roblyachi stavku peredovsim na bezpeku vorit i vidhid nazad komandi zgidno z takoyu shemoyu mali na poli lishe odnogo chi dvoh napadnikiv yaki ne brali uchasti v oboronnih diyah Golovnimi obov yazkami reshti gravciv oboronciv ta pivoboronciv stav vidbir m yacha ta zriv atak supernika Kincem zolotogo chasu ciyeyi taktiki vvazhayut final Kubka yevropejskih chempioniv 1967 roku de Inter ne zumiv vstoyati proti chislennih atak shotlandskogo Seltika i postupivsya 1 2 4 3 3 i perehid do 4 4 2red nbsp 4 3 3 Na chempionati svitu z futbolu 1962 r v Chili brazilci zigrali z troma gravcyami pivzahistu i troma forvardami 4 3 3 Ce bulo rishennyam yake vrivnovazhilo kilkist gravciv u seredini polya ta v napadi Na futbolnih polyah SRSR novimi taktichnimi ideyami vidznachalasya komanda Dinamo Kiyiv u seredini 1960 h rokiv Todi yak bilshist radyanskih klubiv grala za shemoyu 4 2 4 kiyanam cherez travmi napadnikiv abo inshi prichini trener Viktor Maslov govoriv grati v rusli 4 4 2 1 Kritiki vvazhali taki diyi oboronnim variantom yakij shkodit atakuvalnomu futbolu ale sistemu pochali zastosovuvati dedali shirshe pislya chempionatu svitu 1966 de trener chempioniv zbirnoyi Angliyi Alf Remsi u finalnomu turniri takozh postaviv futbolistiv za shemoyu 4 4 2 hocha perevazhno anglijci vikoristovuvali zvichnishi 4 3 3 Zbirna Braziliyi doderzhuvalasya taktiki z troma pivzahisnikami i troma napadnikami na mundiali 1970 de vtretye zdobula Kubok svitu Totalnij futbol red Dokladnishe Totalnij futbol Gollandskij termin Totaalvoetbal z yavivsya zavdyaki trenerskim koncepciyam Rinusa Mihelsa gollandskogo nastavnika yakij u 1965 roci ocholiv klub Ayaks Gra klubu ta zbirnoyi bula pobudovana navkolo najbilshoyi zirki kolektivu Jogana Krojfa yakij teoretichno buv forvardom prote vstigav rozpochinati ataki z glibini polya a potim i zavershuvati yih na vistri Formalno cya taktika bula shemoyu 4 3 3 ale nabagato rozshiryuvala obov yazki kozhnogo gravcya totalnij futbol peredbachav postijnij ruh namagannya vidkritisya dlya otrimannya m yacha vzayemozaminnist futbolistiv na riznih poziciyah vzayemopidstrahovuvannya v oboroni pid chas vtrati m yacha ta zvuzhennya prostoru pid chas atak supernika Klub Ayaks u 1971 1973 rokah trichi pospil vigrav Kubok yevropejskih chempioniv a zbirna Gollandiyi v 1974 i 1978 rokah stavala vice chempionom svitu U 1974 roci Nimechchina stala chempionom svitu z vilnim hudozhnikom zahisnikom Bekenbauerom na poziciyi libero Vin diyav trohi inakshe vid reshti zahisnikiv tomu taku taktiku z libero mozhna bulo opisati yak 1 3 3 3 abo 1 3 3 1 2 hocha chasom Bekenbauerovi ne vidilyayut okremu poziciyu a taktikoyu nimciv vvazhayut tradicijni 4 3 3 z chotirma zahisnikami U 1978 roci Argentina vigrala chempionat svitu vikoristavshi 4 3 3 Vvazhayut sho etap totalnogo futbolu stav ostannoyu znachnoyu revolyuciyeyu u futbolnij taktici i z 1970 h rokiv gra nabula vzhe praktichno takogo taktichnogo viglyadu yak i sogodni Pislya 1970 h rokiv i totalnogo futbolu stalo dosit skladno viznachiti tochnu taktichnu shemu komandi adzhe postijnij ruh i zmina pozicij futbolistiv dozvolyali komandi zminyuvati taktiku kilka raziv protyagom turniru abo navit protyagom odnogo matchu 1980 ti i 1990 ti rokired nbsp Odin z variantiv roztashuvannya za shemoyu 3 5 2 Dlya 1980 h rokiv harakternij vidhid vid atakuvalnoyi shemi 4 3 3 na korist 4 4 2 chi 3 5 2 komandi namagalisya nasititi gravcyami centr polya ta kompaktnishe roztashuvati svoyih futbolistiv Chempion svitu 1982 roku Italiya zastosuvala desho modifikovanu versiyeyu 4 4 2 shemu 4 1 2 1 2 tak zvanij romb z opornim pivzahisnikom 2 pivzahisnikami i plejmejkerom Pid chas oboroni cya shema peretvoryuvalasya na 5 3 2 Zbirna Franciyi yaka pid kerivnictvom trenera Mishelya Idalgo vigrala chempionat Yevropi 1984 vikoristovuvala taktiku z 5 pivzahisnikami 3 5 2 Vvazhayut sho variaciyi sistemi 3 5 2 vikoristovuvali obidva finalisti mundialyu 86 Nimechchina ta Argentina 2 a zgodom nimci vigrali chempionat svitu 1990 takozh zi shemoyu 3 5 2 nbsp Tradicijna shema 4 4 2 Yaksho obidva centralni pivzahisniki ye opornikami peretvoryuyetsya na 4 2 2 2 Z 1980 h rokiv pochali shiroko vikoristovuvati gravcya yakogo nazvali opornij pivzahisnik Taki futbolisti nominalno grali v centri polya ale faktichno yihnim golovnim zavdannyam bulo vidhoditi nazad i dopomagati oboroni pererivati ataki supernikiv U finali mundialyu 94 Braziliya ta Italiya vikoristovuvali shemu 4 4 2 Chempion svitu 2002 roku zbirna Braziliya zastosuvala originalnu shemu yaku traktuyut abo yak 3 6 1 abo 3 4 2 1 Krajni zahisniki Kafu ta Robertu Karlos faktichno bilshist chasu dopomagali atakam a tili prikrivali 3 centralni zahisniki U pivzahisti gralo 2 opornikiv ta 2 atakuvalnih pivzahisnikiv Podibnu shemu brazilci vikoristovuvali v 1998 roci koli dijshli do finalu todi komanda vistupala takozh z 2 opornikami i 2 atakuvalnimi pivzahisnikami 4 2 2 2 Suchasnij etapred nbsp Obidva finalisti Yevro 2008 vikoristovuvali tilki odnogo chistogo napadnika U suchasnih taktichnih shemah perevagu viddayut 4 zahisnikam obov yazkovimi ye 1 abo 2 oporni pivzahisniki natomist poperedu vikoristovuyut perevazhno tilki odnogo chistogo napadnika 3 Chempion svitu 2006 zbirna Italiyi grala za shemoyu 4 4 1 1 de Franchesko Totti diyav pid napadnikom a na vistri grav lishe Luka Toni U finali Yevro 2008 yak chempion Ispaniya shema 4 1 4 1 tak i finalist Nimechchina 4 2 3 1 vikoristovuvali tilki odnogo nominalnogo napadnika V ispanciv nim buv Fernando Torres a v nimciv Miroslav Kloze Z 2008 roku tri veliki futbolni forumi vigrala zbirna Ispaniyi dva chempionati Yevropi 2008 2012 ta odin chempionat svitu 2010 vikoristovuyuchi taktiku tiki taka yaka maye za klyuchovu risu volodinnya m yachem kontrol m yacha komandoyu vprodovzh porivnyano velikogo vidtinku gri popri vse sho dosyagayetsya seriyami tochnih ta viverenih vidpracovanih na trenuvannyah korotkih ta serednih peredach perevazhno poperek polya ta nazad yak na polovini polya supernika tak navit i na vlasnij polovini polya Vikoristovuyuchi taku zh taktiku Barselona dvichi 2009 i 2011 roku vigravala najprestizhnishij yevropejskij turnir Ligu chempioniv Primitkired Rossijskie trenery Dinamo ot Butusova do Semina football ua 24 lyutogo 2008 Arhivovano 28 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Possession Soccer Its Evolution and Decline National Soccer Coaches Association of America Arhivovano 15 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Ot dvuh forvardov k dvum sharniram sports ru 31 sichnya 2009 Arhivovano 26 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Dzherelared Arpad Chanadi Futbol Strategiya Per s veng Yu Gerbsta Moskva Fizkultura i sport 1981 208 s Malov V I 100 velikih futbolistov M Veche 2004 432 s seriya 100 velikih ISBN 5 9533 0265 7 Evolution of Systems of Play National Soccer Coaches Association of America Part I Part II Part III angl Istoriya taktichnih sistem v futboli vid piramidi do finalu Ligi chempioniv Arhivovano 28 travnya 2019 u Wayback Machine Futbol 2008 04 576 17 20 sichnya ros Totalnomu futbolu chetvert veka Arhivovano 14 listopada 2012 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org wiki Taktichna shema futbol