Фрідріхштадт ( нім. Friedrichstadt) — історичний район Берліна, який отримав свою назву на честь прусського короля Фрідріха I. Фрідріхштадт знаходився на південь від Доротеенштадта і на північний захід від Фрідріхсвердера і відповідно на північний захід від міста Берліна і Кельна. Північна частина Фрідріхштадта знаходиться в сучасному окрузі Мітте, а південна частина - в окрузі Фрідріхсхайн-Кройцберг. Заснований як передмістя Берліна, Фрідріхштадт в 1710 році увійшов до складу міста і до адміністративної реформи Берліна 1920 року був міським районом.
Фрідріхштадт | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
52°30′37″ пн. ш. 13°23′24″ сх. д. / 52.51030000002777598° пн. ш. 13.39000000002777924° сх. д.Координати: 52°30′37″ пн. ш. 13°23′24″ сх. д. / 52.51030000002777598° пн. ш. 13.39000000002777924° сх. д. | ||||
Країна | Німеччина | |||
Адмінодиниця | Берлін | |||
Карта | ||||
Фрідріхштадт у Вікісховищі |
Указ про заснування нового міста було видано майбутнім королем Пруссії Фрідріхом I у 1688 році після смерті свого батька, Великого курфюрста Фрідріха-Вільгельма. Зведення Фрідріхштадту було доручено архітекторам Йогану Арнольду Нерінгу, Йогану Генріху Беру і Мартіну Грюнбергу. Роком заснування міста вважається 1691 рік. На 1692 рік у Фрідріхштадте вже налічувалося 300 будинків. Багато з них в цій болотистій місцевості були побудовані на палях. У Фрідріхштадт потягнулися французькі гугеноти. У 1701 році на Жандарменмаркт були закладені перші камені у фундамент двох церков: для німецьких лютеран і французьких протестантів.
Указом Фрідріха I від 18 січня 1709 року міста Берлін, Кельн, Доротеенштадт, Фрідріхштадт і Фрідріхсвердер були об'єднані в один, який отримав назву «головна королівська резиденція Берлін». Тим самим Фрідріхштадт перестав існувати як самостійне місто і став районом Берліна.
В результаті адміністративної реформи 1920 року в Великому Берліні Фрідріхштадт був поділений між новими округами Мітте і Кройцберг. Друга світова війна принесла Фрідріхштадт великі руйнування. Для будівництва Берлінської стіни, що перетинала історичний район, були знесені всі прилеглі до неї будівлі. На перетині Фрідріхштрассе і Ціммерштрассе ( нім. Zimmerstraße був зведений Чекпойнт Чарлі (КПП), який став в жовтні 1961 року ареною драматичного протистояння радянських і американських танків під час Берлінської кризи .
Відновлення північної частини Фрідріхштадту в окрузі Мітте, яка входила до Східного Берліну, почалося в 1970 році. На повністю зруйнованій Лейпцизькій вулиці були побудовані висотні житлові будинки. У південній частині Фрідріхштадту в окрузі Кройцберг, що опинилася в Західному Берліні, у 80-і роки був частково реалізований архітектурний проект «Південний Фрідріхштадт», підготовлений в рамках підготовки до Міжнародної будівельної виставки 1984 року. Після об'єднання Німеччини під Фрідріхштадте з'явилися численні нові розкішні магазини та офісні будівлі. Заповнення пустирів на місці Берлінської стіни ще не закінчено.
Знамениті споруди під Фрідріхштадте:
- Вільгельмштрассе
- Жандарменмаркт
- німецький собор
- французький собор
- Берлінський концертний зал
- будівлю Парламенту Берліна
- Меморіал пам'яті жертв Голокосту в Берліні
- Чекпойнт Чарлі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrihshtadt nim Friedrichstadt istorichnij rajon Berlina yakij otrimav svoyu nazvu na chest prusskogo korolya Fridriha I Fridrihshtadt znahodivsya na pivden vid Doroteenshtadta i na pivnichnij zahid vid Fridrihsverdera i vidpovidno na pivnichnij zahid vid mista Berlina i Kelna Pivnichna chastina Fridrihshtadta znahoditsya v suchasnomu okruzi Mitte a pivdenna chastina v okruzi Fridrihshajn Krojcberg Zasnovanij yak peredmistya Berlina Fridrihshtadt v 1710 roci uvijshov do skladu mista i do administrativnoyi reformi Berlina 1920 roku buv miskim rajonom Fridrihshtadt Zagalna informaciya 52 30 37 pn sh 13 23 24 sh d 52 51030000002777598 pn sh 13 39000000002777924 sh d 52 51030000002777598 13 39000000002777924 Koordinati 52 30 37 pn sh 13 23 24 sh d 52 51030000002777598 pn sh 13 39000000002777924 sh d 52 51030000002777598 13 39000000002777924Krayina NimechchinaAdminodinicya Berlin Karta Fridrihshtadt u Vikishovishi Fridrihshtadt na karti Berlina Zhandarmenmarkt u 1815 roci KPP Charli 27 zhovtnya 1961 roku Vidnovlena Lejpcizka vulicya Ukaz pro zasnuvannya novogo mista bulo vidano majbutnim korolem Prussiyi Fridrihom I u 1688 roci pislya smerti svogo batka Velikogo kurfyursta Fridriha Vilgelma Zvedennya Fridrihshtadtu bulo dorucheno arhitektoram Joganu Arnoldu Neringu Joganu Genrihu Beru i Martinu Gryunbergu Rokom zasnuvannya mista vvazhayetsya 1691 rik Na 1692 rik u Fridrihshtadte vzhe nalichuvalosya 300 budinkiv Bagato z nih v cij bolotistij miscevosti buli pobudovani na palyah U Fridrihshtadt potyagnulisya francuzki gugenoti U 1701 roci na Zhandarmenmarkt buli zakladeni pershi kameni u fundament dvoh cerkov dlya nimeckih lyuteran i francuzkih protestantiv Ukazom Fridriha I vid 18 sichnya 1709 roku mista Berlin Keln Doroteenshtadt Fridrihshtadt i Fridrihsverder buli ob yednani v odin yakij otrimav nazvu golovna korolivska rezidenciya Berlin Tim samim Fridrihshtadt perestav isnuvati yak samostijne misto i stav rajonom Berlina V rezultati administrativnoyi reformi 1920 roku v Velikomu Berlini Fridrihshtadt buv podilenij mizh novimi okrugami Mitte i Krojcberg Druga svitova vijna prinesla Fridrihshtadt veliki rujnuvannya Dlya budivnictva Berlinskoyi stini sho peretinala istorichnij rajon buli zneseni vsi prilegli do neyi budivli Na peretini Fridrihshtrasse i Cimmershtrasse nim Zimmerstrasse buv zvedenij Chekpojnt Charli KPP yakij stav v zhovtni 1961 roku arenoyu dramatichnogo protistoyannya radyanskih i amerikanskih tankiv pid chas Berlinskoyi krizi Vidnovlennya pivnichnoyi chastini Fridrihshtadtu v okruzi Mitte yaka vhodila do Shidnogo Berlinu pochalosya v 1970 roci Na povnistyu zrujnovanij Lejpcizkij vulici buli pobudovani visotni zhitlovi budinki U pivdennij chastini Fridrihshtadtu v okruzi Krojcberg sho opinilasya v Zahidnomu Berlini u 80 i roki buv chastkovo realizovanij arhitekturnij proekt Pivdennij Fridrihshtadt pidgotovlenij v ramkah pidgotovki do Mizhnarodnoyi budivelnoyi vistavki 1984 roku Pislya ob yednannya Nimechchini pid Fridrihshtadte z yavilisya chislenni novi rozkishni magazini ta ofisni budivli Zapovnennya pustiriv na misci Berlinskoyi stini she ne zakincheno Znameniti sporudi pid Fridrihshtadte Vilgelmshtrasse Zhandarmenmarkt nimeckij sobor francuzkij sobor Berlinskij koncertnij zal budivlyu Parlamentu Berlina Memorial pam yati zhertv Golokostu v Berlini Chekpojnt Charli