У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Базиль Жан Фредерік Базиль відоміший як Фредерік Базиль фр Jean Frédér

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Базиль.

Жан Фредерік Базиль, відоміший як Фредерік Базиль (фр. Jean Frédéric Bazille; 6 грудня 1841, Монпельє — 28 листопада 1870, Бон-ла-Роланд) — французький художник, один із засновників імпресіонізму у живописі.

Жан Фредерік Базиль
Jean Frédéric Bazille


Автопортрет, 1865

При народженні	Жан Фредерік Базиль
Народження	6 грудня 1841(1841-12-06) Монпельє
Смерть	28 листопада 1870(1870-11-28) (28 років)
	Бон-ла-Роланд (загиблий у бою)
Поховання	^d
Національність	Франція
Країна	Франція^[1]
Жанр	портрет^[2]^[3], пейзаж^[2]^[3], ^d^[2]^[3], натюрморт^[2]^[3] і жанрове малярство^[2]^[3]
Діяльність	художник
Напрямок	Імпресіонізм
Роки творчості	1860^[1] — 1870^[1]
Вплив на	Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Едґар Деґа, Альфред Сіслей, Едуар Мане, Берта Морізо, Поль Сезанн, Каміль Піссарро
Вчитель	Шарль Глейр
Твори	^d, ^d і ^d
Батько	^d
Брати, сестри	^d
Учасник	французько-прусська війна
Роботи в колекції	^d, Художній інститут Чикаго, ^d, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен^[4], Музей Фабра, Художній музей Фогга^[d], Гарвардський художній музей, Музей мистецтв Цинциннаті, Художній музей Вірджинії, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, ^d, Музей д'Орсе, ^d, Музей Нортона Саймона, ^d, Далласький музей мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, ^d і Гай (музей мистецтва)



Жан Фредерік Базиль у Вікісховищі

Біографія

Народився 6 грудня 1841 у французькому місті Монпельє (департамент Еро), в буржуазній протестантській сім'ї. Захопився живописом під впливом картин Ежена Делакруа.

У 1859 почав вивчати медицину.

У 1862 переїхав до Парижа, щоб продовжити навчання. У столиці познайомився з Ренуаром і всерйоз почав займатися образотворчим мистецтвом.

Всупереч бажанню батьків, Базиль вступив в художню студію Шарля Глейра, де познайомився з Клодом Моне і Альфредом Сіслеєм. Молоді люди організували групу однодумців. Їх кумирами були Гюстав Курбе і Едуар Мане. За прикладом художників барбізонської школи, Базиль і його друзі пробували свої сили у пленері. У Шаї в товаристві Мане писав види Нормандії, позував для картини «Сніданок на траві». Його улюблена тема — людина та природа.

Творчість

Картини художника насичені сонцем, світлими і яскравим фарбами, що додають особливу натхненність образам. Починаючи з 1866 року, художник брав кілька разів участь в офіційних Салонах. Востаннє він брав участь у виставці 1870 року, і цього ж року пішов добровольцем на франко-прусську війну. Художник був убитий 28 листопада 1870 року в бою під Бон-ла-Роландом.

За спогадами друзів Базиль був талановитим, про що можна судити з його нечисленних робіт. Хоча Жан Фредерік Базиль не дожив до першої виставки імпресіоністів, він був тісно з ними пов'язаний, так як його картини новаторські за своєю специфікою, передають враження художника від повсякденного життя.

Творчий доробок

Рожева сукня / La Robe rose (1864)
Автопортрет / Autoportrait, (1865)
У колі сім'ї / Réunion de Famille, (1867)
Огюст Ренуар / Portrait d'Auguste Renoir (1867)
Грішник / Pécheur à l'épervier (1868)
В селі / Vue de village, (1868)
Літня сцена / Scène d'été, 1869
Туалет / La Toilette, (1870)
Майстерня на вулиці Ла Кондамін / L'Atelier de la rue La Condamine, (1870)
Маленький садівник / Le Petit Jardinier

Галерея

Літня сцена
Майстерня на вулиці Ла Кондамін
У колі сім'ї
В селі
Рожева сукня
Грішник
Огюст Ренуар
Туалет

Примітки

RKDartists
d:Track:Q17299517
https://rkd.nl/en/explore/artists/record?query=bazille&start=0
https://rkd.nl/explore/artists/5278
https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435626
. Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 2 грудня 2011.

Бібліографія

Frédéric Bazille et ses amis impressionnistes, catalogue de l'exposition Montpellier, Musée Fabre et Brooklyn (USA), Museum of Art, juillet 1992-janvier 1993. Paris, Réunion des Musées nationaux et Brooklyn, Art museum, 1992
Frédéric Bazille: Correspondance éditée par Guy Barral et Didier Vatuone, Montpellier, Presses du Languedoc, 1992
Pascal Bonafoux: Bazille, les plaisirs et les jours, (1994)
Dianne W. Pitman: Bazille, Purity, pose and paintings in the 1860s., Pennsylvania State University Press (USA), (1998)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">[https://rkd.nl/explore/artists/5278_RKDartists]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-1] RKDartists
d:Track:Q17299517

[[https://rkd.nl/en/explore/artists/record?query=bazille&start=0_https://rkd.nl/en/explore/artists/record?query=bazille&start=0]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://rkd.nl/en/explore/artists/record?query=bazille&start=0

[[https://rkd.nl/explore/artists/5278_https://rkd.nl/explore/artists/5278]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://rkd.nl/explore/artists/5278

[[https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435626_https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435626]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://www.metmuseum.org/art/collection/search/435626

[:0-5] . Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 2 грудня 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]