Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фредер́і́к Го́уленд Го́пкінс (англ. Frederick Gowland Hopkins; 20 червня 1861, Істборн, Велика Британія — 16 травня 1947) — англійський біохімік. Відкрив вітаміни A і D, а також амінокислоту триптофан. Лауреат Нобелівської премії (1929).
Життєпис
Фредерік Гоуленд Гопкінс народився в Істборні (Східний Суссекс) у сім'ї Елізабет (Гоуленд) та Фредеріка Гопкінса. Його двоюрідний брат — поет Джерард Менлі Гопкінс. Батько Фредеріка — продавець книг і пристрасний шанувальник науки, раптово помер незабаром після народження сина. Фредерік проводив багато часу за читанням Чарлза Дікенса і складанням віршів. У віці 8 років вперше використав мікроскоп батька для вивчення живих організмів, які він виловлював у морі.
У 1871 році його мати переїхала в Інфільд, сільську місцевість недалеко від Лондона, щоб жити разом зі своїми матір'ю та братом. Гопкінс був відправлений в лондонську міську школу, де його успіхи з хімії та англійської мови були відзначені нагородами. Школу він покинув та був зарахований у приватну школу з трирічним навчанням. Коли Фредеріку Гопкінсу виповнилося 17 років, сім'я, вважаючи, що його освіту закінчено, підшукала йому роботу страхового службовця. Однак незабаром після закінчення занять в школі написав статтю про фіолетовий дим, який випускають , яку прийняли до публікації у часописі «Ентомолог» (англ. «The Entomologist»).
Протягом наступних трьох років Гопкінс навчався аналітичній хімії у фармацевтичній фірмі. Використовуючи невелику спадщину, яка дісталася від дідуся, він зміг вивчати хімію спочатку в Королівській школі Південного Кенсінгтона, а потім в Університетському коледжі Лондона. Висока оцінка, отримана на екзамені з хімії, дала йому можливість стати асистентом сера Томаса Стівенсона, експерта з токсикології та фахівця з судової медицини у лікарня Гая. Працюючи зі Стівенсоном Гопкінс отримав ступінь бакалавра природничих наук в Лондонському університеті. За рекомендацією Стівенсона він у 1888 році був зарахований в медичну школу Гая зі стипендією Гулла для досліджень.
У 1891 році Гопкінс опублікував опис осадження сечової кислоти за допомогою хлориду амонію — аналітичного методу, який використовувався протягом багатьох років.
Після отримання медичного ступеня у медичній школі Гая в 1894 році Гопкінс залишився в школі ще на чотири роки викладачем фізіології, хімії, токсикології та фізики. Протягом двох останніх років він очолював клінічне дослідне відділення, де проводилися лабораторні дослідження, які використовуються у процесі діагностики і лікування. У рамках своїх дослідів в області хімії білка він розробив методи виділення протеїнів із крові та яєчного білка, а також методи кристалізації білків у великих кількостях для подальших досліджень.
У 1898 році Гопкінс був запрошений Міхаелем Фостером у Кембриджський університет як дослідник і викладач хімічної фізіології.
У 1906 році Гопкінс показав, що різні білки, які згодовуються мишам, надають різні ефекти на зріст тіла, зокрема що білки, у яких відсутній триптофан, недостатні для потреб організму. Він зробив висновок, що властивості білків залежать від типів присутніх у них амінокислот. У 1910 році на короткий час праця Гопкінса була перервана, що було пов'язано зі зниженням працездатності в результаті перевтоми. У 1912 році він повідомив про результати своїх досліджень в статті «Експерименти з харчування, які ілюструють значення додаткових факторів у нормальній дієті» (англ. «Feeding Experiments Illustrating the Importance of Accessory Factors in Normal Dietaries»). У 1921 році Гопкінс виділив трипептид, утворений трьома амінокислотами, який назвав глутатіоном, необхідний як переносник кисню в клітинах рослин і тварин. Він також відкрив , яка служить каталізатором окислення і гіпоксантину (безбарвних кристалічних речовин) у сечовій кислоті.
У 1914 році Гопкінс отримав призначення керівником відділу біохімії в Кембриджі. У 1925 році він переїхав у новозбудований Інститут біохімії Данна. У 1929 році Гопкінс розділив Нобелівську премію з фізіології або медицини з Християном Ейкманом «за відкриття вітамінів, що стимулюють процеси росту». У своїй Нобелівській лекції «Початок історії дослідження вітамінів» (англ. «Earlier History of Vitamin Research») Гопкінс нагадав, що в його статті за 1912 року було відзначено існування «необхідних харчових продуктів, не розглядалися серйозно як предмет фізіологічної необхідності».
З 1930 по 1935 роки Гопкінс був президентом Королівського товариства, що давало йому можливості вести дослідницьку роботу. Після 1935 року він продовжив свої досліди пігментів комах і проміжного обміну речовин, хоча зір його знизився, а здоров'я погіршилося.
Особисте життя
У 1898 році Фредерік Гопкінс одружився з Джессі Енн Стівенс; у них народився син, який став згодом лікарем, і дві дочки, одна з яких була біохіміком. Фредерік Гопкінс помер у Кембриджі 16 травня 1947 року.
Нагороди
- «Королівська медаль» (1918)
- «Медаль Коплі» (1926)
- «Нобелівська премія з фізіології або медицини» (1929)
- «Медаль Альберта» (1934)
- «Орден Заслуг» (1935)
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Magnusson M. Chambers Biographical Dictionary — W & R Chambers, 1990. —
- Хопкинс Фредерик Гоуленд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Біографія Фредеріка Гопкінса на сайті Нобелівського комітету.
| Попередник: | 1930-1935 | Наступник: |
| Ернест Резерфорд | Вільям Генрі Бреґґ |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gopkins Freder i k Go ulend Go pkins angl Frederick Gowland Hopkins 20 chervnya 1861 Istborn Velika Britaniya 16 travnya 1947 anglijskij biohimik Vidkriv vitamini A i D a takozh aminokislotu triptofan Laureat Nobelivskoyi premiyi 1929 Frederik Goulend Gopkinsangl Frederick Gowland HopkinsNarodivsya20 chervnya 1861 1861 06 20 1 2 Istborn Istborn d Shidnij Sasseks d Shidnij Sasseks Velika Britaniya 4 5 1 Pomer16 travnya 1947 1947 05 16 5 1 85 rokiv Kembridzh Velika Britaniya 5 1 Krayina Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistbiohimik likar vikladach universitetu himikAlma materKings koledzh d Triniti koledzh Kembridzh Londonskij universitet dGaluzbiohimiyaZakladKings koledzh Kembridzhskij universitetPosadaPrezident Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1 Naukovij stupinprofesorNaukovij kerivnikTomas StivensonVidomi uchniAspiranti doktorantid Dzhon Berdon Sanderson GoldejnChlenstvoLeopoldina Londonske korolivske tovaristvo 1 Akademiya nauk SRSR Rosijska akademiya nauk Belgijska korolivska akademiya medicini Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki vitamini triptofanNagorodiNobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1929 Orden Za zaslugi Velikobritaniya Licar bakalavr Medal Kopli 1926 Korolivska medal 1918 Medal Alberta 1934 Frederik Goulend Gopkins u VikishovishiZhittyepisFrederik Goulend Gopkins narodivsya v Istborni Shidnij Susseks u sim yi Elizabet Goulend ta Frederika Gopkinsa Jogo dvoyuridnij brat poet Dzherard Menli Gopkins Batko Frederika prodavec knig i pristrasnij shanuvalnik nauki raptovo pomer nezabarom pislya narodzhennya sina Frederik provodiv bagato chasu za chitannyam Charlza Dikensa i skladannyam virshiv U vici 8 rokiv vpershe vikoristav mikroskop batka dlya vivchennya zhivih organizmiv yaki vin vilovlyuvav u mori U 1871 roci jogo mati pereyihala v Infild silsku miscevist nedaleko vid Londona shob zhiti razom zi svoyimi matir yu ta bratom Gopkins buv vidpravlenij v londonsku misku shkolu de jogo uspihi z himiyi ta anglijskoyi movi buli vidznacheni nagorodami Shkolu vin pokinuv ta buv zarahovanij u privatnu shkolu z tririchnim navchannyam Koli Frederiku Gopkinsu vipovnilosya 17 rokiv sim ya vvazhayuchi sho jogo osvitu zakincheno pidshukala jomu robotu strahovogo sluzhbovcya Odnak nezabarom pislya zakinchennya zanyat v shkoli napisav stattyu pro fioletovij dim yakij vipuskayut yaku prijnyali do publikaciyi u chasopisi Entomolog angl The Entomologist Protyagom nastupnih troh rokiv Gopkins navchavsya analitichnij himiyi u farmacevtichnij firmi Vikoristovuyuchi neveliku spadshinu yaka distalasya vid didusya vin zmig vivchati himiyu spochatku v Korolivskij shkoli Pivdennogo Kensingtona a potim v Universitetskomu koledzhi Londona Visoka ocinka otrimana na ekzameni z himiyi dala jomu mozhlivist stati asistentom sera Tomasa Stivensona eksperta z toksikologiyi ta fahivcya z sudovoyi medicini u likarnya Gaya Pracyuyuchi zi Stivensonom Gopkins otrimav stupin bakalavra prirodnichih nauk v Londonskomu universiteti Za rekomendaciyeyu Stivensona vin u 1888 roci buv zarahovanij v medichnu shkolu Gaya zi stipendiyeyu Gulla dlya doslidzhen U 1891 roci Gopkins opublikuvav opis osadzhennya sechovoyi kisloti za dopomogoyu hloridu amoniyu analitichnogo metodu yakij vikoristovuvavsya protyagom bagatoh rokiv Pislya otrimannya medichnogo stupenya u medichnij shkoli Gaya v 1894 roci Gopkins zalishivsya v shkoli she na chotiri roki vikladachem fiziologiyi himiyi toksikologiyi ta fiziki Protyagom dvoh ostannih rokiv vin ocholyuvav klinichne doslidne viddilennya de provodilisya laboratorni doslidzhennya yaki vikoristovuyutsya u procesi diagnostiki i likuvannya U ramkah svoyih doslidiv v oblasti himiyi bilka vin rozrobiv metodi vidilennya proteyiniv iz krovi ta yayechnogo bilka a takozh metodi kristalizaciyi bilkiv u velikih kilkostyah dlya podalshih doslidzhen U 1898 roci Gopkins buv zaproshenij Mihaelem Fosterom u Kembridzhskij universitet yak doslidnik i vikladach himichnoyi fiziologiyi U 1906 roci Gopkins pokazav sho rizni bilki yaki zgodovuyutsya misham nadayut rizni efekti na zrist tila zokrema sho bilki u yakih vidsutnij triptofan nedostatni dlya potreb organizmu Vin zrobiv visnovok sho vlastivosti bilkiv zalezhat vid tipiv prisutnih u nih aminokislot U 1910 roci na korotkij chas pracya Gopkinsa bula perervana sho bulo pov yazano zi znizhennyam pracezdatnosti v rezultati perevtomi U 1912 roci vin povidomiv pro rezultati svoyih doslidzhen v statti Eksperimenti z harchuvannya yaki ilyustruyut znachennya dodatkovih faktoriv u normalnij diyeti angl Feeding Experiments Illustrating the Importance of Accessory Factors in Normal Dietaries U 1921 roci Gopkins vidiliv tripeptid utvorenij troma aminokislotami yakij nazvav glutationom neobhidnij yak perenosnik kisnyu v klitinah roslin i tvarin Vin takozh vidkriv yaka sluzhit katalizatorom okislennya i gipoksantinu bezbarvnih kristalichnih rechovin u sechovij kisloti U 1914 roci Gopkins otrimav priznachennya kerivnikom viddilu biohimiyi v Kembridzhi U 1925 roci vin pereyihav u novozbudovanij Institut biohimiyi Danna U 1929 roci Gopkins rozdiliv Nobelivsku premiyu z fiziologiyi abo medicini z Hristiyanom Ejkmanom za vidkrittya vitaminiv sho stimulyuyut procesi rostu U svoyij Nobelivskij lekciyi Pochatok istoriyi doslidzhennya vitaminiv angl Earlier History of Vitamin Research Gopkins nagadav sho v jogo statti za 1912 roku bulo vidznacheno isnuvannya neobhidnih harchovih produktiv ne rozglyadalisya serjozno yak predmet fiziologichnoyi neobhidnosti Z 1930 po 1935 roki Gopkins buv prezidentom Korolivskogo tovaristva sho davalo jomu mozhlivosti vesti doslidnicku robotu Pislya 1935 roku vin prodovzhiv svoyi doslidi pigmentiv komah i promizhnogo obminu rechovin hocha zir jogo znizivsya a zdorov ya pogirshilosya Osobiste zhittyaU 1898 roci Frederik Gopkins odruzhivsya z Dzhessi Enn Stivens u nih narodivsya sin yakij stav zgodom likarem i dvi dochki odna z yakih bula biohimikom Frederik Gopkins pomer u Kembridzhi 16 travnya 1947 roku Nagorodi Korolivska medal 1918 Medal Kopli 1926 Nobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1929 Medal Alberta 1934 Orden Zaslug 1935 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Magnusson M Chambers Biographical Dictionary W amp R Chambers 1990 ISBN 978 0 550 16041 6 d Track Q3045098d Track Q22811300d Track Q22811304 Hopkins Frederik Goulend Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaBiografiya Frederika Gopkinsa na sajti Nobelivskogo komitetu Poperednik 1930 1935 Nastupnik Ernest Rezerford Vilyam Genri Bregg