Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франческо Балілла Прателла італ Francesco Balilla Pratella 1 лютого 1880 Луго 17 травня 1955 Равенна італійський компози

Франческо Прателла

Франческо Прателла

Франческо Балілла Прателла (італ. Francesco Balilla Pratella; 1 лютого 1880, Луго — 17 травня 1955, Равенна) — італійський композитор і музикознавець, прихильник футуризму.

Франческо Балілла Прателла
Francesco Balilla Pratella
image
Основна інформація
Повне ім'яFrancesco Balilla Pratella
Дата народження1 лютого 1880
Місце народженняЛуго, Італія
Дата смерті17 травня 1955 року
Місце смертіРавенна
Похованняd[1]
Роки активності1880-1955
ГромадянствоІталія і Королівство Італія
Національністьіталієць
Професіякомпозитор, музикознавець
Освітаd
Жанркласична музика

Життєпис

Франческо Балілла Прателла народився в італійському Луго 1 лютого 1880 року. Батько-гітарист, перші уроки гри Франческо отримав у нього. У 1899 році розпочав навчання в консерваторію Пезаро, де навчався у П'єтро Масканьї і Антоніо Чіконьяні. У 1903 році завершив освіту, отримав диплом композитора. Переїхав до Парижа, де познайомився з Луїджі Руссоло і приєднався до групи художників — футуристів. До знайомства з Філіппо Томмазо Марінетті і приєднання до футуристів, досліджував народні пісні . Написав п'ять симфонічних поем, створивши цикл «Романья», який пізніше став основою для опери в трьох діях на романському діалекті «Розаліна дей Вергон». У 1909 році здобув перемогу у конкурсі «Баруцці». Виконав інтермецо «Розалін дей Вергон» в муніципальному театрі в Імолі 20 серпня 1910 року. Тут зустрівся з Філіппо Томмазо Марінетті, з яким до цього тільки листувався. З 1911 року жив на віллі поблизу Порта Фаенца, де гостями були художники, музиканти та письменники. Там бували Джорджо Моранді, молоді Джакомо Веспасіана і Філіппо де Пізіс, письменник Ріккардо Баккелі, скульптор Доменіко Рамбеллі, художники Роберто Селла і Ніно Пазі. У тому ж році почав роботу над футуристичної оперою «Авіатор Дро», в якій увів в оркестр народні інструменти і дудки. Прем'єра опери 4 вересня 1920 на сцені театр у Россіні в Луго пройшла з успіхом. У 1912 році в видавництвом Бонджованні була опублікована книга під назвою «Музика футуристів», в якій творчість Франческо Балілла Прателла представлено, як точка відліку в виникненні футуристичної музики. У 1915 році в Мілані познайомився з Сергієм Стравінським, Сергієм Дягілєвим, Леонідом Мясін і Сергієм Прокоф'євим. Його захоплення націоналізмом призвело до дистанціювання від музики Клода Дебюссі, Арнольда Шенберга, Густава Малера і Моріса Равеля.

З 1920 року Франческо Балілла Прателла оселився в Романьї, де познайомився з музикантом Чезаре Мартуцці, разом з яким розпочали дослідження фольклору Романьї. Франческо Балілла Прателла помер 17 травня 1955 року в Равенні.

Творчість

Автор «Технічного маніфесту футуристичної музики» (1911). У цьому маніфесті він оголосив головними рисами музики майбутнього атоналізм, енгармонізм, абсолютну поліфонію і вільний ритм. Атоналізм проголошував принцип відмови від звичних тонів і замість однієї конкретної тональності, обраної для твору, використовував всі 12 нот. Жоден акорд не зобов'язаний вирішуватися в якийсь інший, математична логіка побудови тонів відсутня. Основного акорду немає, а, значить, і підкорятися більше нікому. Всі звуки рівні, самодостатні і ніщо більше не означає мінору або мажору. Завдяки висловлюванню про нові принципи музичної побудови, у XX столітті народилося безліч ідей, які лягли в основу різних композиторських концепцій. Ці нововведення зустріли опір з боку класичних музикознавців, але прихильники футуристичної музики теж були. У 1913 році були придумані шумові модулятори, відомі також як «шумові коробки Руссоло». У наступні роки Франческо Балілла Прателла приєднався до фашистів. Для експериментального театру Антона Джуліо Брагальі композитор склав «Диявольський менует» і «Танці війни». Їм були написані інтермецо для драми Філіппо Томмазо Марінетті «Вогняний барабан». Він також написав музику для футуристичних пантомім «Фабрикант Бога» і «З народного». Творча спадщина композитора налічує чотири опери, низку інструментальних і вокальних творів, твори з теорії футуризму в музиці. Серед творів Франческо Балілла: опери — «Лілія» (1905), «Авіатор Дро» (1920), «Колискова ляльці» (1923; дитяча опера), «Фабіано» (1939) та ін.; для оркестру — 5 симфонічних поем («Романья», «Каплиця в Полента» і ін.), «Три танці», «Війна» і ін.; струнний квартет, фортепіанне тріо, 2 сонати для скрипки і фортепіано, соната для органу, соната для гармоніум, скрипкові і фортепіанні п'єси, музика до п'єс і кінофільмів; обробки старовинної італійської музики.

Див. також

Посилання

  • Fondo Francesco Balilla Pratella. Fondazione Primo Conti. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= () (італ.)

Джерела

  1. https://www.pavaglionelugo.net/2016/04/05/giornata-dei-musei-cielo-aperto/

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franchesko Balilla Pratella ital Francesco Balilla Pratella 1 lyutogo 1880 Lugo 17 travnya 1955 Ravenna italijskij kompozitor i muzikoznavec prihilnik futurizmu Franchesko Balilla PratellaFrancesco Balilla PratellaOsnovna informaciyaPovne im yaFrancesco Balilla PratellaData narodzhennya1 lyutogo 1880Misce narodzhennyaLugo ItaliyaData smerti17 travnya 1955 rokuMisce smertiRavennaPohovannyad 1 Roki aktivnosti1880 1955GromadyanstvoItaliya i Korolivstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitor muzikoznavecOsvitaConservatorio Statale di Musica Gioachino Rossini dZhanrklasichna muzikaZhittyepisFranchesko Balilla Pratella narodivsya v italijskomu Lugo 1 lyutogo 1880 roku Batko gitarist pershi uroki gri Franchesko otrimav u nogo U 1899 roci rozpochav navchannya v konservatoriyu Pezaro de navchavsya u P yetro Maskanyi i Antonio Chikonyani U 1903 roci zavershiv osvitu otrimav diplom kompozitora Pereyihav do Parizha de poznajomivsya z Luyidzhi Russolo i priyednavsya do grupi hudozhnikiv futuristiv Do znajomstva z Filippo Tommazo Marinetti i priyednannya do futuristiv doslidzhuvav narodni pisni Napisav p yat simfonichnih poem stvorivshi cikl Romanya yakij piznishe stav osnovoyu dlya operi v troh diyah na romanskomu dialekti Rozalina dej Vergon U 1909 roci zdobuv peremogu u konkursi Barucci Vikonav intermeco Rozalin dej Vergon v municipalnomu teatri v Imoli 20 serpnya 1910 roku Tut zustrivsya z Filippo Tommazo Marinetti z yakim do cogo tilki listuvavsya Z 1911 roku zhiv na villi poblizu Porta Faenca de gostyami buli hudozhniki muzikanti ta pismenniki Tam buvali Dzhordzho Morandi molodi Dzhakomo Vespasiana i Filippo de Pizis pismennik Rikkardo Bakkeli skulptor Domeniko Rambelli hudozhniki Roberto Sella i Nino Pazi U tomu zh roci pochav robotu nad futuristichnoyi operoyu Aviator Dro v yakij uviv v orkestr narodni instrumenti i dudki Prem yera operi 4 veresnya 1920 na sceni teatr u Rossini v Lugo projshla z uspihom U 1912 roci v vidavnictvom Bondzhovanni bula opublikovana kniga pid nazvoyu Muzika futuristiv v yakij tvorchist Franchesko Balilla Pratella predstavleno yak tochka vidliku v viniknenni futuristichnoyi muziki U 1915 roci v Milani poznajomivsya z Sergiyem Stravinskim Sergiyem Dyagilyevim Leonidom Myasin i Sergiyem Prokof yevim Jogo zahoplennya nacionalizmom prizvelo do distanciyuvannya vid muziki Kloda Debyussi Arnolda Shenberga Gustava Malera i Morisa Ravelya Z 1920 roku Franchesko Balilla Pratella oselivsya v Romanyi de poznajomivsya z muzikantom Chezare Martucci razom z yakim rozpochali doslidzhennya folkloru Romanyi Franchesko Balilla Pratella pomer 17 travnya 1955 roku v Ravenni TvorchistAvtor Tehnichnogo manifestu futuristichnoyi muziki 1911 U comu manifesti vin ogolosiv golovnimi risami muziki majbutnogo atonalizm engarmonizm absolyutnu polifoniyu i vilnij ritm Atonalizm progoloshuvav princip vidmovi vid zvichnih toniv i zamist odniyeyi konkretnoyi tonalnosti obranoyi dlya tvoru vikoristovuvav vsi 12 not Zhoden akord ne zobov yazanij virishuvatisya v yakijs inshij matematichna logika pobudovi toniv vidsutnya Osnovnogo akordu nemaye a znachit i pidkoryatisya bilshe nikomu Vsi zvuki rivni samodostatni i nisho bilshe ne oznachaye minoru abo mazhoru Zavdyaki vislovlyuvannyu pro novi principi muzichnoyi pobudovi u XX stolitti narodilosya bezlich idej yaki lyagli v osnovu riznih kompozitorskih koncepcij Ci novovvedennya zustrili opir z boku klasichnih muzikoznavciv ale prihilniki futuristichnoyi muziki tezh buli U 1913 roci buli pridumani shumovi modulyatori vidomi takozh yak shumovi korobki Russolo U nastupni roki Franchesko Balilla Pratella priyednavsya do fashistiv Dlya eksperimentalnogo teatru Antona Dzhulio Bragali kompozitor sklav Diyavolskij menuet i Tanci vijni Yim buli napisani intermeco dlya drami Filippo Tommazo Marinetti Vognyanij baraban Vin takozh napisav muziku dlya futuristichnih pantomim Fabrikant Boga i Z narodnogo Tvorcha spadshina kompozitora nalichuye chotiri operi nizku instrumentalnih i vokalnih tvoriv tvori z teoriyi futurizmu v muzici Sered tvoriv Franchesko Balilla operi Liliya 1905 Aviator Dro 1920 Koliskova lyalci 1923 dityacha opera Fabiano 1939 ta in dlya orkestru 5 simfonichnih poem Romanya Kaplicya v Polenta i in Tri tanci Vijna i in strunnij kvartet fortepianne trio 2 sonati dlya skripki i fortepiano sonata dlya organu sonata dlya garmonium skripkovi i fortepianni p yesi muzika do p yes i kinofilmiv obrobki starovinnoyi italijskoyi muziki Div takozhFuturizmPosilannyaFondo Francesco Balilla Pratella Fondazione Primo Conti a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka ital DzherelaMasol L M Mistectvo 9 klas K Osvita 2017 https podpolye com 1971 https persons info com persons PRATELLA Franchesko Balilla Borodulin V I Vsesvitnij biografichnij enciklopedichenij slovnik Moskva 1998 https www pavaglionelugo net 2016 04 05 giornata dei musei cielo aperto

Дата публікації:
Топ