Франч еско Ант оніо Бонп орті італ Francesco Antonio Bonporti 11 червня 1672 Тренто 19 грудня 1749 Падуя італійський бар

Франч̀еско Ант̀оніо Бонп̀орті (італ. Francesco Antonio Bonporti) (11 червня 1672 Тренто — 19 грудня 1749 Падуя) — італійський бароковий композитор та священник.

Франческо Антоніо Бонпорті

Francesco Antonio Bonporti
Основна інформація
Дата народження	11 червня 1672(1672-06-11)
Місце народження	Тренто
Дата смерті	19 грудня 1749(1749-12-19) (77 років)
Місце смерті	Падуя
Громадянство	Італія
Національність	італієць
Віросповідання	католицтво
Професія	композитор, священик
Відомі учні	^d
Інструменти	скрипка
Жанр	барокова музика, , камерна музика
Заклад	Вашингтонський університет

Біографія

Бонпорті походив із занепалого аристократичного роду. Перші гуманітарні студії проходив у Тренто, дипломи з філософії та фізики отримав у Інсбруку. Переїхав до Рима задля проходження курсів з теології у папській семінарії Collegium Germanicum. У цьому місті вивчав композицію у Джузеппе Оттавіо Пітоні та, що не підтверджено джерелами, скрипку в Арканджело Кореллі. У 1695 році, після висвячення на священника, повернувся до рідного Тренто.

Хоча Бонпорті й провів більшу частину свого життя у рідному місті, він зажив європейської слави. У 1696 році опублікував перший опус, що складався з десяти . В подальшому написав інші сонати, шість мотетів для голосу, скрипок та баса, арії, балети та куранти, сто менуетів, які перевидавалися у Лондоні та Амстердамі та мали великий успіх. У Італії ж його твори лишались малопомітними. Після призначення його придворним («familiare aulico») Карла VI Габсбурга, у 1740 році переїхав до Падуї, де жив до смерті.

Як і Альбіноні, не вважався професійним композитором, а тільки аматором. Його ім'я виринуло із забуття лише у двадцяті роки XX ст., завдяки знахідці декількох невідомих інвенцій Йоганна Себастьяна Баха, що являли собою транскрипції для клавесина чотирьох скрипкових п'єс з оп. X.

Стиль композитора, що був вільний від інституціональних та комерційних обмежень, отримав певні індивідуальні риси.

Відомо 12 опублікованих опусів, що належать Бонпорті, два з яких втрачено.

Твори

для двох скрипок та віолончелі обліґато (Suonate a tre, due violini e violoncello obbligato); op. 1 (Венеція, 1696)
Камерні сонати для двох скрипок, басової , клавесина або басової лютні (Sonate da camera a due violini, violone, cembalo o arciliuto); op. 2 (Венеція, 1698; перевидання у Лондоні у 1703)
Мотети для сольного співу зі скрипками (Mottetti a canto solo con violini; op. 3 (Венеція, 1701/1702)
Камерні сонати для двох скрипок, басової , клавесина або басової лютні (Sonate da camera a due violini, violone e cembalo o arciliuto); op. 4 (Венеція, 1703; перевиданняу Лондоні та Амстердамі)
Арії, балети та куранти (Arie, baletti e correnti); op. 5 [втрачено]
Камерні сонати для двох скрипок, басової віоли або клавесина (Sonate da camera a due violini, violone o cembalo); op. 6 (Венеція, 1705)
Камерні сонати для двох скрипок, басової віоли або клавесина (Sonate da camera a violino e violone o cembalo); op. 7 (Венеція, 1707; Перевидання у Лондоні та Амстердамі)
Менуети для скрипки соло та віолончелі або (Minuetti a violino solo e violoncello o basso continuo); op. 8 (Венеція) [втрачено]
Танці для скрипки та віолончелі або басо-контінуо (Balletti à violino solo e violoncello o basso continuo); op. 9 (Амстердам)
Камерні інвенції для скрипки соло або басо-контінуо ((Inventioni da camera a violino solo o basso continuo); op. 10 (Болонья, 1712; Венеція та Тренто, 1713)
Концерти для чотирьох інструментів (Concerti à quattro strumenti); op. 11 (Тренто, 1715)
Різні Концертино та серенади Vari concertini e serenate; op. 12 (Аугсбург)
Хроматична варійована арія для скрипки, віолончелі та клавесина (Aria cromatica e variata a violino e violoncello e cembalo) (1720)
Соната у фа-дієз для скрипки та басо-контінуо (Sonata in fa diesis per violino e basso continuo)

Пам'ять

Консерваторія Ф.А. Бонпорті у Тренто (Conservatorio di Musica F.A. Bonporti).
Музичне училище Ф.А. Бонпорті (Scuola secondaria di I grado "F. A. Bonporti").
Міжнародний конкурс давньої музики Премія Бонпорті (Premio Bonporti)— Роверето, з 1996 року

Примітки

A. Della Corte, G.M. Gatti, Dizionario di musica, Paravia, 1956, p. 84.
. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 25 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 18 травня 2009. Процитовано 25 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
[1]

Бібліографія

G.Barblan, Un musicista trentino, F.A.Bonporti, 1940
Antonio Carlini, Francesco Antonio Bonporti, Gentilhuomo di Trento – La vita e l'opera con catalogo tematico, Edizioni de , Padova, 2000, ISBN

Зовнішні посилання

Анданте, з Концерту для чотирьох №5 фа мажор, op. 11 - YouTube
Бонпорті, Інвенція 6 до мінор - YouTube

[1] A. Della Corte, G.M. Gatti, Dizionario di musica, Paravia, 1956, p. 84.

[2] . Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 25 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] . Архів оригіналу за 18 травня 2009. Процитовано 25 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] [1]