Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Французькі військовополонені Другої світової війни (фр. Prisonniers de guerre français de la Seconde Guerre mondiale) — категорія військовослужбовців французької армії, Повітряних сил, флоту та інших формувань французьких Збройних сил, що з тих чи інших обставин насильницькі або добровільно була взята в полон військами держав-членів Осі за часи Другої світової війни.
Переважна кількість французьких військовополонених була солдатами регулярної армії Франції та формувань її колоніальної імперії, що були захоплені нацистською Німеччиною у 1940 році. Хоча точних оцінок немає, кількість французьких солдатів, взятих у полон під час битви за Францію в період з травня по червень 1940 року, загальновизнано становить близько 1,8 мільйона, що еквівалентно приблизно 10 % загального дорослого чоловічого населення Франції на той час. Після короткого періоду полону у Франції більшість в'язнів була депортована до Німеччини. У Німеччині в'язнів утримували в таборах Шталаг або Офлаг, залежно від рангу, але переважну більшість незабаром перевели на роботу (командос), яка працювала в німецькому сільському господарстві чи . Проте полонені з французьких колоній залишалися в таборах військовополонених у Франції з поганими умовами життя через нацистську расову ідеологію.
Під час переговорів про перемир'я 22 червня 1940 року французький уряд Віші прийняв політику співпраці в надії на поступки Німеччини, які дозволили репатріацію колишніх військових додому. Тим не менш, німці відклали повернення полонених до переговорів про остаточний мирний договір, який так і не відбувся через відмову Великої Британії капітулювати та поразку Німеччини в битві за Британію. Відсутність великої частки чоловічого населення Франції також мала важливі наслідки для становища жінок в окупованій Франції, а благодійний збір коштів від імені в'язнів відігравав важливу роль у повсякденному житті Франції до кінця окупації. Обмежене повернення певних класів військовополонених сталося ще в 1940 році, і уряд прагнув заохотити повернення в'язнів, навіть запровадивши непопулярну систему relève для обміну військовополонених на французьких робітників, які їхатимуть працювати до Німеччини. Попри це, багато в'язнів залишалися в німецькому полоні до поразки Німеччини в 1945 році. Полонені, які повернулися до Франції через репатріацію або через втечу, загалом виявилися затаврованим французьким цивільним населенням і отримали мало офіційного визнання.
Зміст
До моменту перемир'я 22 червня приблизно 1,8 мільйона французьких солдатів перебували в полоні; ця цифра становила приблизно 10 % від загального дорослого чоловічого населення Франції на той час. Одна з умов Комп'єнського перемир'я полягала в тому, що французькі полонені залишалися під німецькою вартою до кінця війни. Французькі полонені походили з усіх верств населення, регіонів і були представниками різних цивільних професій у Франції, а також включали значну кількість солдатів з Французької колоніальної імперії. Тим не менш, приблизно третина всіх французьких військовополонених були французькими фермерами або селянами, а в деяких регіонах загальна частка захоплених сільськогосподарських робітників була набагато вищою. Це створило брак робочої сили в багатьох цивільних професіях, особливо в сільському господарстві, яке було переважно немеханізоване.
У міжвоєнний період Франція пережила значну імміграцію з інших країн Європи. Зокрема, велика кількість поляків та іспанських республіканців, які емігрували до Франції, згодом служили у французькій армії та також потрапили в німецький полон. Поводження з боку німецьких окупантів стосовно іноземних в'язнів часто було набагато гірше ніж до корінних вихідців Франції.
У 1944 і 1945 роках, коли ситуація в Німеччині погіршилася, постачання їжі до таборів для військовополонених стало більш спорадичним, і голод став проблемою. Коли радянські війська просувалися на захід, табори, що розміщувалися у східній частині Німеччини, в окупованій Польщі тощо почали евакуйовувати та полонені здійснювали пішки марші, так звані «марші смерті», відступаючи подалі від фронту в надзвичайно поганих умовах.
Після завершення кампанії на Західному фронті в 1940 році більшість французьких в'язнів утримувалися у Франції, але після неодноразових втеч німецьке керівництво вирішило перемістити переважну більшість до нових таборів у Німеччині та Східній Європі.
Умови в таборах суттєво відрізнялися географічно та з часом. Умови були особливо поганими влітку 1940 року, коли приміщень виявилося недостатньо для розміщення великої кількості нових військовополонених, а також особливо холодною зимою того ж року. Поступово, у міру репатріації в'язнів, зменшення перенаселеності, умови загалом покращилися. Однак з 1943 року, коли війна на Східному фронті обернулася проти Третього Рейху, умови погіршилися, а постачання продовольства стало нестабільним. Деякі табори були спеціально побудовані, як Шталаг II-D, але інші могли бути колишніми казармами, притулками або фортецями.
В'язні, як правило, поділялися на табори за рангами. Офіцери, яким надавався статус, відмінний від інших рангів, були ув'язнені в Офлаг (скорочено від Offizierslager або «Офіцерський табір»), тоді як сержанти та інші чини були ув'язнені в Шталаг (або Stammlager, «Головний табір»). Кожен Шталаг включав численні нім. Arbeitskommandos (робочі підрозділи) за межами самого табору, деякі з яких могли виконувати роботи за сотні кілометрів. Переважна більшість ув'язнених (приблизно 93 %) не утримувалися за колючим дротом, а натомість працювали на німецьких фабриках чи фермах, іноді без охоронців.
Полонених, які надходили до таборів, німці ділили на групи. Здебільшого це полягало в збиранні солдатів подібного походження (комуністів, євреїв чи бретонців) разом для адміністративних цілей та для обмеження їхнього спілкування з іншими в'язнями. Хоча таке сортування солдатів, як правило, відбувалося лише в невеликих масштабах, у Любеку було створено табір для французьких полонених, яких називали «ворогами Рейху», де їх можна було утримувати в ізоляції. Проте в'язнів, яких вважали бунтівниками, часто відправляли до спеціальних таборів із надзвичайно суворими умовами утримання.
Під час битви в Альпах 154 французькі солдати потрапили в італійський полон. Про цих полонених забули під час переговорів про перемир'я, і в остаточній угоді вони не згадуються. Їх утримували в таборі для військовополонених у Фонте-д'Аморе в Сульмоні разом із 600 греками та 200 британцями, з якими, за всіма свідченнями, поводилися відповідно до законів і правил війни. Їхня доля невідома після перемир'я Італії з союзниками, коли вони, імовірно, потрапили під контроль Німеччини.
У червні 1941 року під час Сирійсько-ліванської кампанії союзники захопили 38 000 французьких солдатів Віші. Військовополоненим було запропоновано вибір: приєднатися до Вільної Франції або бути репатрійованим до Франції. Лише 5 668 осіб добровільно приєдналися до Вільної Франції; решта вирішила бути репатрійованою. Відповідно до заяви Вінстона Черчилля в Палаті громад 10 листопада 1942 року, «понад 1000 в'язнів», вірних Віші, було взято британцями протягом жовтня під час кампанії на Мадагаскарі. Британці знову мали намір репатріювати тих військовополонених, які не бажали приєднатися до Вільної Франції, можливо, в обмін на інтернованих у Франції британських офіцерів.
Після Французького Індокитаю близько 4500 французьких в'язнів утримувалося у тимчасовій в'язниці, створеній у цитаделі Ханоя на півночі В'єтнаму. У тимчасовій лікарні, де були відсутні санітарні та медичні послуги, щодня помирало близько півдюжини.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Французькі військовополонені Другої світової війни |
- Les prisonniers de guerre français dans l'industrie de guerre du Reich (1940—1945)(фр.)
- Les prisonniers de guerre français sous le IIIe Reich(фр.)
Література
- D'Hoop, Jean-Marie (July 1987). «Les prisonniers français et la communauté rurale allemande (1940—1945)». Guerres Mondiales et Conflits Contemporains (147): 31–47. ISSN 0984-2292.
- Durand, Yves (1981). La Captivité: Histoire des Prisonniers de Guerre français, 1939—1945 (2nd ed.). Paris: FNCPG-CATM. OCLC 417568776.
- Fishman, Sarah (1991). We Will Wait: Wives of French Prisoners of War, 1940—1945. Connecticut: Yale University Press. .
- Scheck, Raffael (2010). «French Colonial Soldiers in German Prisoner-of-War Camps (1940—1945)». French History. 24 (3): 420–46. doi:10.1093/fh/crq035. ISSN 0269-1191.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francuzki vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijni fr Prisonniers de guerre francais de la Seconde Guerre mondiale kategoriya vijskovosluzhbovciv francuzkoyi armiyi Povitryanih sil flotu ta inshih formuvan francuzkih Zbrojnih sil sho z tih chi inshih obstavin nasilnicki abo dobrovilno bula vzyata v polon vijskami derzhav chleniv Osi za chasi Drugoyi svitovoyi vijni Francuzki vijskovopoloneni zahopleni nimeckimi vijskami pid chas bitvi za Franciyu Traven 1940 Francuzki poloneni z chisla kolonialnih vijsk Franciyi na primusovih robotah pid ohoronoyu nimeckogo konvoyira Pivdenna Franciya 1942 Francuzki poloneni pid naglyadom u poloni 1940 Perevazhna kilkist francuzkih vijskovopolonenih bula soldatami regulyarnoyi armiyi Franciyi ta formuvan yiyi kolonialnoyi imperiyi sho buli zahopleni nacistskoyu Nimechchinoyu u 1940 roci Hocha tochnih ocinok nemaye kilkist francuzkih soldativ vzyatih u polon pid chas bitvi za Franciyu v period z travnya po cherven 1940 roku zagalnoviznano stanovit blizko 1 8 miljona sho ekvivalentno priblizno 10 zagalnogo doroslogo cholovichogo naselennya Franciyi na toj chas Pislya korotkogo periodu polonu u Franciyi bilshist v yazniv bula deportovana do Nimechchini U Nimechchini v yazniv utrimuvali v taborah Shtalag abo Oflag zalezhno vid rangu ale perevazhnu bilshist nezabarom pereveli na robotu komandos yaka pracyuvala v nimeckomu silskomu gospodarstvi chi Prote poloneni z francuzkih kolonij zalishalisya v taborah vijskovopolonenih u Franciyi z poganimi umovami zhittya cherez nacistsku rasovu ideologiyu Pid chas peregovoriv pro peremir ya 22 chervnya 1940 roku francuzkij uryad Vishi prijnyav politiku spivpraci v nadiyi na postupki Nimechchini yaki dozvolili repatriaciyu kolishnih vijskovih dodomu Tim ne mensh nimci vidklali povernennya polonenih do peregovoriv pro ostatochnij mirnij dogovir yakij tak i ne vidbuvsya cherez vidmovu Velikoyi Britaniyi kapitulyuvati ta porazku Nimechchini v bitvi za Britaniyu Vidsutnist velikoyi chastki cholovichogo naselennya Franciyi takozh mala vazhlivi naslidki dlya stanovisha zhinok v okupovanij Franciyi a blagodijnij zbir koshtiv vid imeni v yazniv vidigravav vazhlivu rol u povsyakdennomu zhitti Franciyi do kincya okupaciyi Obmezhene povernennya pevnih klasiv vijskovopolonenih stalosya she v 1940 roci i uryad pragnuv zaohotiti povernennya v yazniv navit zaprovadivshi nepopulyarnu sistemu releve dlya obminu vijskovopolonenih na francuzkih robitnikiv yaki yihatimut pracyuvati do Nimechchini Popri ce bagato v yazniv zalishalisya v nimeckomu poloni do porazki Nimechchini v 1945 roci Poloneni yaki povernulisya do Franciyi cherez repatriaciyu abo cherez vtechu zagalom viyavilisya zatavrovanim francuzkim civilnim naselennyam i otrimali malo oficijnogo viznannya ZmistDo momentu peremir ya 22 chervnya priblizno 1 8 miljona francuzkih soldativ perebuvali v poloni cya cifra stanovila priblizno 10 vid zagalnogo doroslogo cholovichogo naselennya Franciyi na toj chas Odna z umov Komp yenskogo peremir ya polyagala v tomu sho francuzki poloneni zalishalisya pid nimeckoyu vartoyu do kincya vijni Francuzki poloneni pohodili z usih verstv naselennya regioniv i buli predstavnikami riznih civilnih profesij u Franciyi a takozh vklyuchali znachnu kilkist soldativ z Francuzkoyi kolonialnoyi imperiyi Tim ne mensh priblizno tretina vsih francuzkih vijskovopolonenih buli francuzkimi fermerami abo selyanami a v deyakih regionah zagalna chastka zahoplenih silskogospodarskih robitnikiv bula nabagato vishoyu Ce stvorilo brak robochoyi sili v bagatoh civilnih profesiyah osoblivo v silskomu gospodarstvi yake bulo perevazhno nemehanizovane U mizhvoyennij period Franciya perezhila znachnu immigraciyu z inshih krayin Yevropi Zokrema velika kilkist polyakiv ta ispanskih respublikanciv yaki emigruvali do Franciyi zgodom sluzhili u francuzkij armiyi ta takozh potrapili v nimeckij polon Povodzhennya z boku nimeckih okupantiv stosovno inozemnih v yazniv chasto bulo nabagato girshe nizh do korinnih vihidciv Franciyi U 1944 i 1945 rokah koli situaciya v Nimechchini pogirshilasya postachannya yizhi do taboriv dlya vijskovopolonenih stalo bilsh sporadichnim i golod stav problemoyu Koli radyanski vijska prosuvalisya na zahid tabori sho rozmishuvalisya u shidnij chastini Nimechchini v okupovanij Polshi tosho pochali evakujovuvati ta poloneni zdijsnyuvali pishki marshi tak zvani marshi smerti vidstupayuchi podali vid frontu v nadzvichajno poganih umovah Pislya zavershennya kampaniyi na Zahidnomu fronti v 1940 roci bilshist francuzkih v yazniv utrimuvalisya u Franciyi ale pislya neodnorazovih vtech nimecke kerivnictvo virishilo peremistiti perevazhnu bilshist do novih taboriv u Nimechchini ta Shidnij Yevropi Umovi v taborah suttyevo vidriznyalisya geografichno ta z chasom Umovi buli osoblivo poganimi vlitku 1940 roku koli primishen viyavilosya nedostatno dlya rozmishennya velikoyi kilkosti novih vijskovopolonenih a takozh osoblivo holodnoyu zimoyu togo zh roku Postupovo u miru repatriaciyi v yazniv zmenshennya perenaselenosti umovi zagalom pokrashilisya Odnak z 1943 roku koli vijna na Shidnomu fronti obernulasya proti Tretogo Rejhu umovi pogirshilisya a postachannya prodovolstva stalo nestabilnim Deyaki tabori buli specialno pobudovani yak Shtalag II D ale inshi mogli buti kolishnimi kazarmami pritulkami abo fortecyami V yazni yak pravilo podilyalisya na tabori za rangami Oficeri yakim nadavavsya status vidminnij vid inshih rangiv buli uv yazneni v Oflag skorocheno vid Offizierslager abo Oficerskij tabir todi yak serzhanti ta inshi chini buli uv yazneni v Shtalag abo Stammlager Golovnij tabir Kozhen Shtalag vklyuchav chislenni nim Arbeitskommandos robochi pidrozdili za mezhami samogo taboru deyaki z yakih mogli vikonuvati roboti za sotni kilometriv Perevazhna bilshist uv yaznenih priblizno 93 ne utrimuvalisya za kolyuchim drotom a natomist pracyuvali na nimeckih fabrikah chi fermah inodi bez ohoronciv Polonenih yaki nadhodili do taboriv nimci dilili na grupi Zdebilshogo ce polyagalo v zbiranni soldativ podibnogo pohodzhennya komunistiv yevreyiv chi bretonciv razom dlya administrativnih cilej ta dlya obmezhennya yihnogo spilkuvannya z inshimi v yaznyami Hocha take sortuvannya soldativ yak pravilo vidbuvalosya lishe v nevelikih masshtabah u Lyubeku bulo stvoreno tabir dlya francuzkih polonenih yakih nazivali vorogami Rejhu de yih mozhna bulo utrimuvati v izolyaciyi Prote v yazniv yakih vvazhali buntivnikami chasto vidpravlyali do specialnih taboriv iz nadzvichajno suvorimi umovami utrimannya Pid chas bitvi v Alpah 154 francuzki soldati potrapili v italijskij polon Pro cih polonenih zabuli pid chas peregovoriv pro peremir ya i v ostatochnij ugodi voni ne zgaduyutsya Yih utrimuvali v tabori dlya vijskovopolonenih u Fonte d Amore v Sulmoni razom iz 600 grekami ta 200 britancyami z yakimi za vsima svidchennyami povodilisya vidpovidno do zakoniv i pravil vijni Yihnya dolya nevidoma pislya peremir ya Italiyi z soyuznikami koli voni imovirno potrapili pid kontrol Nimechchini U chervni 1941 roku pid chas Sirijsko livanskoyi kampaniyi soyuzniki zahopili 38 000 francuzkih soldativ Vishi Vijskovopolonenim bulo zaproponovano vibir priyednatisya do Vilnoyi Franciyi abo buti repatrijovanim do Franciyi Lishe 5 668 osib dobrovilno priyednalisya do Vilnoyi Franciyi reshta virishila buti repatrijovanoyu Vidpovidno do zayavi Vinstona Cherchillya v Palati gromad 10 listopada 1942 roku ponad 1000 v yazniv virnih Vishi bulo vzyato britancyami protyagom zhovtnya pid chas kampaniyi na Madagaskari Britanci znovu mali namir repatriyuvati tih vijskovopolonenih yaki ne bazhali priyednatisya do Vilnoyi Franciyi mozhlivo v obmin na internovanih u Franciyi britanskih oficeriv Pislya Francuzkogo Indokitayu blizko 4500 francuzkih v yazniv utrimuvalosya u timchasovij v yaznici stvorenij u citadeli Hanoya na pivnochi V yetnamu U timchasovij likarni de buli vidsutni sanitarni ta medichni poslugi shodnya pomiralo blizko pivdyuzhini Div takozhNimecka okupaciya Franciyi 1940 1944 Legion francuzkih dobrovolciv proti bilshovizmu 33 tya grenaderska diviziya SS Sharleman 1 sha francuzka Anri Zhozef Fene Golokost u Franciyi Vijskova administraciya u Belgiyi ta Pivnichnij FranciyiPrimitkiVinoski DzherelaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francuzki vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijni Les prisonniers de guerre francais dans l industrie de guerre du Reich 1940 1945 fr Les prisonniers de guerre francais sous le IIIe Reich fr LiteraturaD Hoop Jean Marie July 1987 Les prisonniers francais et la communaute rurale allemande 1940 1945 Guerres Mondiales et Conflits Contemporains 147 31 47 ISSN 0984 2292 Durand Yves 1981 La Captivite Histoire des Prisonniers de Guerre francais 1939 1945 2nd ed Paris FNCPG CATM OCLC 417568776 Fishman Sarah 1991 We Will Wait Wives of French Prisoners of War 1940 1945 Connecticut Yale University Press ISBN 0 300 04774 6 Scheck Raffael 2010 French Colonial Soldiers in German Prisoner of War Camps 1940 1945 French History 24 3 420 46 doi 10 1093 fh crq035 ISSN 0269 1191