Франце Кідрич (словен. France Kidrič; 23 березня 1880, Ратанська Вас, Австро-Угорщина (нині громада Рогашка-Слатина, Словенія) — 11 квітня 1950, Любляна, Соціалістична Республіка Словенія) — словенський історик літератури, літературознавець, [ru], теоретик і есеїст, педагог. Ректор Люблінського університету. Доктор філософських наук. Професор. Академік. Голова Словенської академії наук і мистецтв (1945—1950).
Франце Кідрич | |
---|---|
Народився | 23 березня 1880[1] Ратанська Вас, Рогашка Слатина, Словенія або Рогашка Слатина, Словенія[2] |
Помер | 11 квітня 1950[1] (70 років) Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, ФНРЮ |
Поховання | цвинтар Жале |
Країна | Долитавщина Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Королівство Югославія ФНРЮ |
Діяльність | історик літератури, славіст |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | літературознавство[2], слов'янознавство[2], філологія[2], заклад вищої освіти[2], історія літератури[2] і література[2] |
Заклад | Віденський університет |
Науковий ступінь | доктор філософських наук |
Членство | Словенська академія наук та мистецтв Сербська академія наук і мистецтв (11 квітня 1950) |
Нагороди | |
Франце Кідрич у Вікісховищі |
Біографія
До 1906 року вивчав славістику та філософію у Віденському університеті, там само захистив докторську дисертацію. З 1908 р. працював бібліотекарем.
Займався історією літератури. У 1919 році розпочав дискусію про роботу П. Трубара «Церква Орднинга» (Cerkovna ordninga), в якій автор підняв питання про євангельське учення і християнську церкву.
До початку Першої світової війни Кідрич жив і працював у Відні. З 1910 року читав лекції зі славістики у Віденському університеті.
У 1920 році повернувся до Словенії, де почав роботу в якості професора стародавньої словенської літератури в Люблянському університеті. З 1925 року читав також лекції з порівняльної літератури. Тричі був деканом філософського факультету, у 1923/24 р. — ректор Університету Любляни.
У 1921 році був одним із засновників Наукового гуманітарного товариства в Любляні, а в 1938 році — Словенської академії наук і мистецтв.
Під час Другої світової війни був одним з організаторів в університеті осередку Визвольного фронту Словенії, за що зазнав переслідувань, сидів у тюрмах, втік за кордон. Після закінчення війни повернувся в Любляну.
У 1945—1950 — президент Словенської академії наук і мистецтв.
Дійсний член Сербської академії наук і мистецтв (з 1947). У 1948 році через хворобу залишив викладацьку діяльність.
Працював директором Інституту літератури при академії (нині [sl]).
Похований на кладовищі Жале (Любляна).
Наукова діяльність
Займався вивченням давньої словенської літератури і поезії Франце Прешерена і Станко Враза, а також історії словенського протестантизму. Його робота відрізнялася лаконічністю й гарним знанням закордонних джерел.
Ф. Кідрич вважається першим [ru] Словенії, одним із засновників наукової історії літератури в країні, концептуально і методологічно вплинув на багато поколінь студентів і фахівців, творець наукової школи.
Автор близько 400 статей, переважно в галузі художньої і наукової творчості в Словенії.
Нагороди
Вибрана бібліографія
- Revizija glagolskih cerkvenih knjig (1906)
- Die protestanische Kirchenordnung der Slovenen im 16. Jahrhundert (1919)
- Zgodovina slovenskega slovstva od začetkov do Zoisove smrti (1938)
- Bibliografski uvod v zgodovino reformacijske književnosti (1927)
- Zgodovina slovenskega slovstva (у 4 т., 1929—1938)
- Dobrovský in slovenski preporod njegove dobe (1930)
- Korespondenca Janeza Nepomuka Primca (1934)
- Prešeren I. Pesnitve — pisma (1936)
- Prešeren 1800—1838. Življenje pesnika in pesmi (1938)
- Zoisova korespondenca I—II (1939—1941)
- Korytkova smrt in ostalina (1947)
- Prešernov album (1950)
- Darko Dolinar, ur. Izbrani spisi (3 т.)
Література
- Словенськи биографски лексикон, Љубљана, САЗУ.
Посилання
- Біографія(серб.)
Примітки
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
France Kidrich sloven France Kidric 23 bereznya 1880 18800323 Ratanska Vas Avstro Ugorshina nini gromada Rogashka Slatina Sloveniya 11 kvitnya 1950 Lyublyana Socialistichna Respublika Sloveniya slovenskij istorik literaturi literaturoznavec ru teoretik i eseyist pedagog Rektor Lyublinskogo universitetu Doktor filosofskih nauk Profesor Akademik Golova Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv 1945 1950 France KidrichNarodivsya23 bereznya 1880 1880 03 23 1 Ratanska Vas Rogashka Slatina Sloveniya abo Rogashka Slatina Sloveniya 2 Pomer11 kvitnya 1950 1950 04 11 1 70 rokiv Lyublyana Socialistichna Respublika Sloveniya FNRYuPohovannyacvintar ZhaleKrayina Dolitavshina Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Korolivstvo Yugoslaviya FNRYuDiyalnististorik literaturi slavistAlma materVidenskij universitetGaluzliteraturoznavstvo 2 slov yanoznavstvo 2 filologiya 2 zaklad vishoyi osviti 2 istoriya literaturi 2 i literatura 2 ZakladVidenskij universitetNaukovij stupindoktor filosofskih naukChlenstvoSlovenska akademiya nauk ta mistectv Serbska akademiya nauk i mistectv 11 kvitnya 1950 Nagorodipremiya Presherna France Kidrich u VikishovishiBiografiyaDo 1906 roku vivchav slavistiku ta filosofiyu u Videnskomu universiteti tam samo zahistiv doktorsku disertaciyu Z 1908 r pracyuvav bibliotekarem Zajmavsya istoriyeyu literaturi U 1919 roci rozpochav diskusiyu pro robotu P Trubara Cerkva Ordninga Cerkovna ordninga v yakij avtor pidnyav pitannya pro yevangelske uchennya i hristiyansku cerkvu Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Kidrich zhiv i pracyuvav u Vidni Z 1910 roku chitav lekciyi zi slavistiki u Videnskomu universiteti U 1920 roci povernuvsya do Sloveniyi de pochav robotu v yakosti profesora starodavnoyi slovenskoyi literaturi v Lyublyanskomu universiteti Z 1925 roku chitav takozh lekciyi z porivnyalnoyi literaturi Trichi buv dekanom filosofskogo fakultetu u 1923 24 r rektor Universitetu Lyublyani U 1921 roci buv odnim iz zasnovnikiv Naukovogo gumanitarnogo tovaristva v Lyublyani a v 1938 roci Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv odnim z organizatoriv v universiteti oseredku Vizvolnogo frontu Sloveniyi za sho zaznav peresliduvan sidiv u tyurmah vtik za kordon Pislya zakinchennya vijni povernuvsya v Lyublyanu U 1945 1950 prezident Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv Dijsnij chlen Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv z 1947 U 1948 roci cherez hvorobu zalishiv vikladacku diyalnist Pracyuvav direktorom Institutu literaturi pri akademiyi nini sl Pohovanij na kladovishi Zhale Lyublyana Naukova diyalnistZajmavsya vivchennyam davnoyi slovenskoyi literaturi i poeziyi France Presherena i Stanko Vraza a takozh istoriyi slovenskogo protestantizmu Jogo robota vidriznyalasya lakonichnistyu j garnim znannyam zakordonnih dzherel F Kidrich vvazhayetsya pershim ru Sloveniyi odnim iz zasnovnikiv naukovoyi istoriyi literaturi v krayini konceptualno i metodologichno vplinuv na bagato pokolin studentiv i fahivciv tvorec naukovoyi shkoli Avtor blizko 400 statej perevazhno v galuzi hudozhnoyi i naukovoyi tvorchosti v Sloveniyi NagorodiPremiya imeni France Presherena 1950 Vibrana bibliografiyaRevizija glagolskih cerkvenih knjig 1906 Die protestanische Kirchenordnung der Slovenen im 16 Jahrhundert 1919 Zgodovina slovenskega slovstva od zacetkov do Zoisove smrti 1938 Bibliografski uvod v zgodovino reformacijske knjizevnosti 1927 Zgodovina slovenskega slovstva u 4 t 1929 1938 Dobrovsky in slovenski preporod njegove dobe 1930 Korespondenca Janeza Nepomuka Primca 1934 Preseren I Pesnitve pisma 1936 Preseren 1800 1838 Zivljenje pesnika in pesmi 1938 Zoisova korespondenca I II 1939 1941 Korytkova smrt in ostalina 1947 Presernov album 1950 Darko Dolinar ur Izbrani spisi 3 t LiteraturaSlovenski biografski leksikon Љubљana SAZU PosilannyaBiografiya serb PrimitkiProleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Czech National Authority Database d Track Q13550863