Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франц фон Зіккінген (нім. Franz von Sickingen; 2 березня 1481 — 7 травня 1523) — політичний та військовий діяч Священної Римської імперії, один з лідерів лицарської війни часів Реформації.
| Франц фон Зіккінген | |
|---|---|
| нім. Franz von Sickingen | |
 | |
| Прізвисько | Last Knight |
| Народився | 2 березня 1481[1] d, Курпфальц, Священна Римська імперія |
| Помер | 7 травня 1523[1](42 роки) d, Курпфальц, Священна Римська імперія |
| Поховання | Ландштуль |
| Країна |  Курпфальц |
| Діяльність | лицар |
| Вчителі | Йоганн Рейхлін |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Лицарська війна |
| Титул | лицар |
| Батько | d[2] |
| Мати | d[2] |
| Діти | d, d і d |
| Автограф |  |
 | |
| |
Життєпис
Походив з баденського шляхетського роду Зіккінгенів з Крайхгау. Син імперського лицаря Швайкгарда фон Зіккінгена та Маргарити фон дер Гогенбург (з Нижнього Ельзасу) Народився 1481 року в замку Ебернбург біля міста . Між 1498 і 1500 одружився з представницею роду Фресгайм.
1505 року після смерті батька успадкував родинні землі біля річки Нае, в Нижнім Ельзасі та Крайхгау, значний капітал готівкою, частки у копальнях з видобутку срібла та міді, позик різним імперським князям. Протягом наступних 10 років Франц фон Зіккінген насамперед дбав про консолідацію своїх володінь. 1515 року помирає дружина.
Потім брав участь у численних усобиць з сусідами-лицарями, містами та Пфальцу на основі старого німецького феодального права. відкидаючи принципи римського права. Поступово став лідером імперського лицарства Швабії та Франконії. виступаючи за збереження прав останнього та перетворення імперії на більш унітарну державу. В цей час затоваришував з лицарем Гецом фон Берліхінгеном, разом з яким вступив у суперечку з імперським містом Вормс, за що імператор піддав обох імперській опалі.
Тому 1516 року вступив на службу французького короля Франциска I, за наказом якого завоював імперське місто Мец. маючи під владою 16 тис. ланскенетів і 7 тис. кіннотників. Місто звільнилося від грабунку в обмін на сплату 20 тис. гульденів золотом і місячної зарплати солдатам. Потім успішно діяв проти Антуана, герцога Лотарингії, Філіппа I, ландграфа Гессену, імперських міст Вормса і Франфурта-на-Майні. Це збільшило політичну вагу Франца фон Зіккінгена в імперії та його статки (лише з ландграфа отримав 35 тис. гульденів). Наслідком стало зняття імперської опали 1518 року.
У березні 1519 року приєднався до військ Швабського союзу міст, які виступили проти герцога Ульріха Вюртемберзького. 18 червня того ж року зі своїм загоном рушив до Франкфурта-на-Майні, де відбулися вибори нового імператора. Зіккінген підтримував Карла Габсбурга, короля Іспанії. Після обрання останнього отримав 27 618 гульденів компенсації. Водночас познайомився з гуманістом Ульріхом фон Гуттеном, що зацікавив Зіккінгена ідеями реформування церкви.
Невдовзі здійснив напад на регіон Ельванген-Гайльбронн-Гмюнд, де здобув чималу здобич. Потім захопив вюртемберзькі амти Нойенбург та Вільдбад в північному Шварцвальді. В останньому, де були цілющі джерела лікувався від подагри. 1520 року підтримав Мартина Лютера, запропонувавши тому притулок від переслідування. Надалі надав замок Ебернбург для прихистку лютеран (ту зокрема мешкав Мартин Буцер), внаслідок чого той здобув прізвисько «Готель Справедливості».
1521 року на прохання імператора найняв 15 тис. піхоти та 2 тис. кінноти, з якими брав участь у військовій кампанії проти Франції. Дії імператорської армії були не вдалими, сам Зіккінген не захопив якоїсь здобичі. До того ж імператор Карл V заборгував Францу 100 тис. гульденів за участь в кампанії.
1522 року вимушений був передати Вільдбальд Фердинанду Габсбургу, новому герцогу Вюртембергу. З наміром виправити своє фінансове становище вступив у конфлікт зі Страсбургом, намагаючись з нього отримати купу грошей. В серпні того ж року Зіккінген влаштував у Ландау зібрання імперських лицарів Швабії та Франконії. 13 серпня 1522 року підписано «братську угоду», якою було офіційно оформлено лицарський союз на чолі якого став Франц фон Зіккінген.
Став готувати військовий похід проти , архієпископа Тріру, мета й причини якого до тепер є об'єктом суперчки. За однією версією він хотів взяти великий викуп (200 тис. гульденів золотом), за іншою захопити Трір, секуляризувати його та створити власне князівство. Похід цей став відовий як Лицарська війна. Восени 1522 року виступив на Трір. Попри попередні успіхи Зіккінген зазнав невдачі, оскільки проти нього об'єдналися Гессенське ландграфство і Пфальц, рейнські міста. Зрештою взимку Франц почав відступ. Бої тривали до весни. Зрештою у травні 1523 року під час оборони замку Нанштейн (біля Ландштуля) Франц фон Зіккінген загинув. Могила до тепер збереглася в церкві Св. Андреса в Ландштуль
У наступні тижні Ебернбург та всі інші замки, які повністю або частково належали йому та його союзниками, були захоплені коаліцією князів. Лише у 1542 році його сини були відновлені в майнових правах.
Родина
Дружина — Гедвіга, донька Ганса фон Фресгайма, амтмана (намісника) Кайзерслаутерна
Діти:
- Швайкгард (1500—1562)
- Йоган (1502—1547
- Франц Конрад (1511—1574), маршал Пфальцу
- 4 доньки
Пам'ять
- Століттями вважалося, що гравюра Альбрехта Дюрера 1513 року «Лицар, смерть і диявол» є алегорією Франца фон Зіккінгена
- 1859 року Фердинанд Лассаль опублікував драму «Франц фон Зіккінген: історична трагедія»
- 1889 року Карл Кауер та його сини створили пам'ятник Францу фон Зіккінгену та Ульріху фон Гуттену в Бад-Мюнстері-на-Штайн-Ебернбурзі.
- 1938 року в Технічному університеті Дармштадта було створено Товариство Франца фон Сікінгена (ліквідовано 1945 року)
- 1998 рік у ФРН було оголошено Роком Зікінгена. Щорічно 7 травня, в річницю його смерті, в замку Нанштейн проводиться панахида на його честь.
- північна частина плато Вестріч між Ландштулем і долиною Шварцбах має назву Зіккінгенові Висоти
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118613898 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела
- Karlheinz Schauder: Franz von Sickingen. Institut für pfälzische Geschichte und Volkskunde, Kaiserslautern 2006.
- Reinhard Scholzen: Franz von Sickingen (1481—1523): Fehde als Beruf. In: Österreichische Militärische Zeitschrift. Nr. 5, 2014, S. 523—531.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc fon Zikkingen nim Franz von Sickingen 2 bereznya 1481 7 travnya 1523 politichnij ta vijskovij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi odin z lideriv licarskoyi vijni chasiv Reformaciyi Franc fon Zikkingennim Franz von SickingenPrizviskoLast KnightNarodivsya2 bereznya 1481 1 d Kurpfalc Svyashenna Rimska imperiyaPomer7 travnya 1523 1 42 roki d Kurpfalc Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyaLandshtulKrayina KurpfalcDiyalnistlicarVchiteliJogann RejhlinZnannya movnimeckaUchasnikLicarska vijnaTitullicarBatkod 2 Matid 2 Ditid d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z badenskogo shlyahetskogo rodu Zikkingeniv z Krajhgau Sin imperskogo licarya Shvajkgarda fon Zikkingena ta Margariti fon der Gogenburg z Nizhnogo Elzasu Narodivsya 1481 roku v zamku Ebernburg bilya mista Mizh 1498 i 1500 odruzhivsya z predstavniceyu rodu Fresgajm 1505 roku pislya smerti batka uspadkuvav rodinni zemli bilya richki Nae v Nizhnim Elzasi ta Krajhgau znachnij kapital gotivkoyu chastki u kopalnyah z vidobutku sribla ta midi pozik riznim imperskim knyazyam Protyagom nastupnih 10 rokiv Franc fon Zikkingen nasampered dbav pro konsolidaciyu svoyih volodin 1515 roku pomiraye druzhina Potim brav uchast u chislennih usobic z susidami licaryami mistami ta Pfalcu na osnovi starogo nimeckogo feodalnogo prava vidkidayuchi principi rimskogo prava Postupovo stav liderom imperskogo licarstva Shvabiyi ta Frankoniyi vistupayuchi za zberezhennya prav ostannogo ta peretvorennya imperiyi na bilsh unitarnu derzhavu V cej chas zatovarishuvav z licarem Gecom fon Berlihingenom razom z yakim vstupiv u superechku z imperskim mistom Vorms za sho imperator piddav oboh imperskij opali Tomu 1516 roku vstupiv na sluzhbu francuzkogo korolya Franciska I za nakazom yakogo zavoyuvav imperske misto Mec mayuchi pid vladoyu 16 tis lanskenetiv i 7 tis kinnotnikiv Misto zvilnilosya vid grabunku v obmin na splatu 20 tis guldeniv zolotom i misyachnoyi zarplati soldatam Potim uspishno diyav proti Antuana gercoga Lotaringiyi Filippa I landgrafa Gessenu imperskih mist Vormsa i Franfurta na Majni Ce zbilshilo politichnu vagu Franca fon Zikkingena v imperiyi ta jogo statki lishe z landgrafa otrimav 35 tis guldeniv Naslidkom stalo znyattya imperskoyi opali 1518 roku U berezni 1519 roku priyednavsya do vijsk Shvabskogo soyuzu mist yaki vistupili proti gercoga Ulriha Vyurtemberzkogo 18 chervnya togo zh roku zi svoyim zagonom rushiv do Frankfurta na Majni de vidbulisya vibori novogo imperatora Zikkingen pidtrimuvav Karla Gabsburga korolya Ispaniyi Pislya obrannya ostannogo otrimav 27 618 guldeniv kompensaciyi Vodnochas poznajomivsya z gumanistom Ulrihom fon Guttenom sho zacikaviv Zikkingena ideyami reformuvannya cerkvi Nevdovzi zdijsniv napad na region Elvangen Gajlbronn Gmyund de zdobuv chimalu zdobich Potim zahopiv vyurtemberzki amti Nojenburg ta Vildbad v pivnichnomu Shvarcvaldi V ostannomu de buli cilyushi dzherela likuvavsya vid podagri 1520 roku pidtrimav Martina Lyutera zaproponuvavshi tomu pritulok vid peresliduvannya Nadali nadav zamok Ebernburg dlya prihistku lyuteran tu zokrema meshkav Martin Bucer vnaslidok chogo toj zdobuv prizvisko Gotel Spravedlivosti 1521 roku na prohannya imperatora najnyav 15 tis pihoti ta 2 tis kinnoti z yakimi brav uchast u vijskovij kampaniyi proti Franciyi Diyi imperatorskoyi armiyi buli ne vdalimi sam Zikkingen ne zahopiv yakoyis zdobichi Do togo zh imperator Karl V zaborguvav Francu 100 tis guldeniv za uchast v kampaniyi 1522 roku vimushenij buv peredati Vildbald Ferdinandu Gabsburgu novomu gercogu Vyurtembergu Z namirom vipraviti svoye finansove stanovishe vstupiv u konflikt zi Strasburgom namagayuchis z nogo otrimati kupu groshej V serpni togo zh roku Zikkingen vlashtuvav u Landau zibrannya imperskih licariv Shvabiyi ta Frankoniyi 13 serpnya 1522 roku pidpisano bratsku ugodu yakoyu bulo oficijno oformleno licarskij soyuz na choli yakogo stav Franc fon Zikkingen Stav gotuvati vijskovij pohid proti arhiyepiskopa Triru meta j prichini yakogo do teper ye ob yektom superchki Za odniyeyu versiyeyu vin hotiv vzyati velikij vikup 200 tis guldeniv zolotom za inshoyu zahopiti Trir sekulyarizuvati jogo ta stvoriti vlasne knyazivstvo Pohid cej stav vidovij yak Licarska vijna Voseni 1522 roku vistupiv na Trir Popri poperedni uspihi Zikkingen zaznav nevdachi oskilki proti nogo ob yednalisya Gessenske landgrafstvo i Pfalc rejnski mista Zreshtoyu vzimku Franc pochav vidstup Boyi trivali do vesni Zreshtoyu u travni 1523 roku pid chas oboroni zamku Nanshtejn bilya Landshtulya Franc fon Zikkingen zaginuv Mogila do teper zbereglasya v cerkvi Sv Andresa v Landshtul U nastupni tizhni Ebernburg ta vsi inshi zamki yaki povnistyu abo chastkovo nalezhali jomu ta jogo soyuznikami buli zahopleni koaliciyeyu knyaziv Lishe u 1542 roci jogo sini buli vidnovleni v majnovih pravah RodinaDruzhina Gedviga donka Gansa fon Fresgajma amtmana namisnika Kajzerslauterna Diti Shvajkgard 1500 1562 Jogan 1502 1547 Franc Konrad 1511 1574 marshal Pfalcu 4 donkiPam yatStolittyami vvazhalosya sho gravyura Albrehta Dyurera 1513 roku Licar smert i diyavol ye alegoriyeyu Franca fon Zikkingena 1859 roku Ferdinand Lassal opublikuvav dramu Franc fon Zikkingen istorichna tragediya 1889 roku Karl Kauer ta jogo sini stvorili pam yatnik Francu fon Zikkingenu ta Ulrihu fon Guttenu v Bad Myunsteri na Shtajn Ebernburzi 1938 roku v Tehnichnomu universiteti Darmshtadta bulo stvoreno Tovaristvo Franca fon Sikingena likvidovano 1945 roku 1998 rik u FRN bulo ogolosheno Rokom Zikingena Shorichno 7 travnya v richnicyu jogo smerti v zamku Nanshtejn provoditsya panahida na jogo chest pivnichna chastina plato Vestrich mizh Landshtulem i dolinoyu Shvarcbah maye nazvu Zikkingenovi VisotiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118613898 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaKarlheinz Schauder Franz von Sickingen Institut fur pfalzische Geschichte und Volkskunde Kaiserslautern 2006 Reinhard Scholzen Franz von Sickingen 1481 1523 Fehde als Beruf In Osterreichische Militarische Zeitschrift Nr 5 2014 S 523 531