Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франц Ксавер фон Цах, барон (нім. Franz Xaver von Zach, угор. Zách János Ferenc, 1754—1832) — німецький астроном угорського походження, особливо відомий своїм внеском у відкриття перших астероїдів. Засновник астрономічної обсерваторії на горі Зеєберґ (Гота, Німеччина), співвідкривач карликової планети Церери.
| Франц Ксавер фон Цах | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 червня 1754[1][2][…] Братислава, Габсбурзька монархія[3] |
| Помер | 2 вересня 1832[2][4][…] (78 років) Париж, Франція[1][3] |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Країна |  Австрійська імперія |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | d |
| Відомі учні | d |
| Членство | Прусська академія наук d Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Французька академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук d Баварська академія наук Туринська академія наук[3] |
| Нагороди | Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1798) |
 Роботи у Вікіджерелах Франц Ксавер фон Цах у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в Пешті (тепер частина Будапешта), виховувався в єзуїтській школі, якийсь час служив в австрійській армії як фахівець з геодезії та військово-інженерної справи. Деякий час викладав у Львівському університеті та працював у його обсерваторії. З 1783 по 1786 роки жив у Лондоні як домашній учитель посла Саксонії в Англії. За цей час він отримав ступінь доктора філософії та юриспруденції в Оксфордському університеті і розпочав наукову діяльність, опублікувавши в 1785 році в англійському журналі Philosophical Transactions результати кількох астрономічних спостережень.
У 1786 році прийняв пропозицію герцога Ернеста II очолити нову обсерваторію на горі Зеєберг поблизу Готи, відкриту восени 1791 року. Цах очолював обсерваторію до 1806 року і провів у ній велику кількість спостережень.
У 1800 році заснував Об'єднане астрономічне суспільство (нім. Vereinigte Astronomische Gesellschaft), до якого увійшло 25 осіб — серед них Невіл Маскелайн, Шарль Месьє, Вільям Гершель і Генріх Ольберс.
З наукових праць Цаха з астрономії найважливішими були складання нового зоряного каталогу разом із необхідними для нього спостереженнями, значне число точних нових визначень положень Сонця, з'єднаних у його «Таблицях рухів Сонця». Також він зробив великий внесок у дослідження астероїдів. Наприкінці XVIII століття він створив групу з 24 астрономів для системних пошуків «відсутньої планети» між орбітами Марса та Юпітера, яка мала там знаходитися згідно з правилом Тіціуса-Боде. Незабаром після відкриття Джузеппе П'яцці першої малої планети — Церери — її було втрачено і знайдено знову завдяки зусиллям Цаха та його однодумців.
Окрім астрономії, велику увагу Цах приділяв роботам в галузі геодезії. За допомогою секстанта він визначив координати багатьох міст.
В 1798 році він заснував і редагував науковий журнал Allgemeine Geographische Ephemeriden (у 1798—1799 вийшло 4 томи), який в 1800 році був перейменований в Monatliche Correspondenz zur Beförderung der Erd- und Himmels-Kunde. Цей журнал був найважливішим астрономічним виданням протягом ХІХ століття.
Після смерті герцога Ернста II в 1806 передав своєму колишньому учневі посаду директора Зеєберзької обсерваторії та редагування журналу Monatliche Correspondenz, а сам працював в Італії та Франції. З 1818 по 1826 роки видавав у Генуї астрономічний журнал Correspondance astronomique, geographique et hydraulique (вийшло 14 томів, після чого видання було припинено під тиском єзуїтів).
У 1794 обраний іноземним почесним членом Петербурзької академії наук, того ж року — членом Шведської королівської академії наук.
Ксавер фон Цах у Львові
Франц Ксавер фон Цах приїхав до Львова у віці 22-х років і працював там деякий час. Вже тоді до нього приїжджав навчатися астроном із Бремена, вивчав методику спостереження малих планет. Під керівництвом Лісґаніґа вони провели геодезичні дослідження та визначали координати міста. У Львівській обсерваторії проводилися тріангуляційні дослідження, які допомогли створити карту Галичини і Володимирії. Ксавер фон Цах також допомагав вести астрономічний календар у місті.
Пам'ять
На його честь названий кратер на Місяці та астероїд 999 Цахія, відкритий у 1923 році. Крім того, астероїд 64 Ангеліна був названий на честь обсерваторії під Марселем, організованої Цахом.
Публікації
- «Novae et correctae tabulae motuum solis» (Гота, 1792; нім. переклад, ib., 1799);
- «Explicatio et usus tabellarum solis, explicatio et usus catalogi stellarum fixarum» (ib., 1792);
- «De vera latitudine et longitudine geographica Erfordiae» (Ерфорд, 1794);
- «Vor übergang d. Mercurs vor d. Sonne d. 7 May 1799 beobachtet zu Seeberg, Bremen usw.» (ib., 1799):
- «Fixarum praecip. catalogus novus etc.» (ib., 1804);
- «Tabulae motuum solis novae та iterum correctae ex theoriae gravitatis claris. de la Place etc.» (ib., 1804);
- «Tabulae aberrationis et nutationis in ascensionem rectam et in declinationem una cum insigniorum 494 stellarum zodiacalium catalogo novo» (ib., 1806—1807);
- «Nachricht von d. preuss. trigonometr. u. astron. Aufnahme von Thüringen usw.» (ib., 1806);
- «Tables abrégées et portatives du soleil» (Флоренція, 1809);
- «Nouvelles tables d'aberration et de nutation pour 1404 etoiles» (Марсель, 1812)
- «Supplément» (ib., 1813);
- «L'attraction des montagnes et ses effets sur le fil à plomb» (Авіньйон, 1814).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119151456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- www.accademiadellescienze.it
- Cunningham C. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 188. —
- Стюарт, 2018, с. 130.
Література
- за ред. Б. С. Новосядлого. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. — 240 с. — .
- С. Апуневич, М. Ваврух, Н. Вірун, Є. Вовчик, М. Ковальчук, Б. Мелех, Б. Новосядлий, О. Петрук, М. Стоділка. Астрономія у Львівському університеті (1661-2021). — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2021. — 367 с. — .
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1977.
- Peter Brosche: Der Astronom der Herzogin — Leben und Werk von Franz Xaver von Zach 1754—1832. Verlag H. Deutsch, Frankfurt 2001. (2. erweiterte Aufl. Frankfurt/M. 2009, )
- Иэн Стюарт. Математика космоса. Как современная наука расшифровывает Вселенную = Stewart Ian. Calculating the Cosmos: How Mathematics Unveils the Universe. — Альпина Паблишер, 2018. — 542 p. — .
Посилання
- Цах contra Лісґаніґ: як у Львові розвивали астрономію і геодезію. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- Zaxid.net (11 липня 2013). Обсерваторії Львова: зустріч із Богданом Новосядлим. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- Софія, Легін (20 грудня 2015). 5 відомих імен львівської Астрономічної обсерваторії • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- Цах, Франц-Ксавер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Персональна сторінка барона Франца Ксавера фон Цаха на офіційному сайті РАН (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Ksaver fon Cah baron nim Franz Xaver von Zach ugor Zach Janos Ferenc 1754 1832 nimeckij astronom ugorskogo pohodzhennya osoblivo vidomij svoyim vneskom u vidkrittya pershih asteroyidiv Zasnovnik astronomichnoyi observatoriyi na gori Zeyeberg Gota Nimechchina spivvidkrivach karlikovoyi planeti Cereri Franc Ksaver fon CahNarodivsya4 chervnya 1754 1754 06 04 1 2 Bratislava Gabsburzka monarhiya 3 Pomer2 veresnya 1832 1832 09 02 2 4 78 rokiv Parizh Franciya 1 3 PohovannyaPer LashezKrayina Avstrijska imperiyaDiyalnistastronomGaluzastronomiyaZakladdVidomi uchnidChlenstvoPrusska akademiya nauk d Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 3 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d 1798 Roboti u Vikidzherelah Franc Ksaver fon Cah u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Peshti teper chastina Budapeshta vihovuvavsya v yezuyitskij shkoli yakijs chas sluzhiv v avstrijskij armiyi yak fahivec z geodeziyi ta vijskovo inzhenernoyi spravi Deyakij chas vikladav u Lvivskomu universiteti ta pracyuvav u jogo observatoriyi Z 1783 po 1786 roki zhiv u Londoni yak domashnij uchitel posla Saksoniyi v Angliyi Za cej chas vin otrimav stupin doktora filosofiyi ta yurisprudenciyi v Oksfordskomu universiteti i rozpochav naukovu diyalnist opublikuvavshi v 1785 roci v anglijskomu zhurnali Philosophical Transactions rezultati kilkoh astronomichnih sposterezhen U 1786 roci prijnyav propoziciyu gercoga Ernesta II ocholiti novu observatoriyu na gori Zeyeberg poblizu Goti vidkritu voseni 1791 roku Cah ocholyuvav observatoriyu do 1806 roku i proviv u nij veliku kilkist sposterezhen U 1800 roci zasnuvav Ob yednane astronomichne suspilstvo nim Vereinigte Astronomische Gesellschaft do yakogo uvijshlo 25 osib sered nih Nevil Maskelajn Sharl Mesye Vilyam Gershel i Genrih Olbers Z naukovih prac Caha z astronomiyi najvazhlivishimi buli skladannya novogo zoryanogo katalogu razom iz neobhidnimi dlya nogo sposterezhennyami znachne chislo tochnih novih viznachen polozhen Soncya z yednanih u jogo Tablicyah ruhiv Soncya Takozh vin zrobiv velikij vnesok u doslidzhennya asteroyidiv Naprikinci XVIII stolittya vin stvoriv grupu z 24 astronomiv dlya sistemnih poshukiv vidsutnoyi planeti mizh orbitami Marsa ta Yupitera yaka mala tam znahoditisya zgidno z pravilom Ticiusa Bode Nezabarom pislya vidkrittya Dzhuzeppe P yacci pershoyi maloyi planeti Cereri yiyi bulo vtracheno i znajdeno znovu zavdyaki zusillyam Caha ta jogo odnodumciv Okrim astronomiyi veliku uvagu Cah pridilyav robotam v galuzi geodeziyi Za dopomogoyu sekstanta vin viznachiv koordinati bagatoh mist V 1798 roci vin zasnuvav i redaguvav naukovij zhurnal Allgemeine Geographische Ephemeriden u 1798 1799 vijshlo 4 tomi yakij v 1800 roci buv perejmenovanij v Monatliche Correspondenz zur Beforderung der Erd und Himmels Kunde Cej zhurnal buv najvazhlivishim astronomichnim vidannyam protyagom HIH stolittya Pislya smerti gercoga Ernsta II v 1806 peredav svoyemu kolishnomu uchnevi posadu direktora Zeyeberzkoyi observatoriyi ta redaguvannya zhurnalu Monatliche Correspondenz a sam pracyuvav v Italiyi ta Franciyi Z 1818 po 1826 roki vidavav u Genuyi astronomichnij zhurnal Correspondance astronomique geographique et hydraulique vijshlo 14 tomiv pislya chogo vidannya bulo pripineno pid tiskom yezuyitiv U 1794 obranij inozemnim pochesnim chlenom Peterburzkoyi akademiyi nauk togo zh roku chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Ksaver fon Cah u Lvovi Franc Ksaver fon Cah priyihav do Lvova u vici 22 h rokiv i pracyuvav tam deyakij chas Vzhe todi do nogo priyizhdzhav navchatisya astronom iz Bremena vivchav metodiku sposterezhennya malih planet Pid kerivnictvom Lisganiga voni proveli geodezichni doslidzhennya ta viznachali koordinati mista U Lvivskij observatoriyi provodilisya triangulyacijni doslidzhennya yaki dopomogli stvoriti kartu Galichini i Volodimiriyi Ksaver fon Cah takozh dopomagav vesti astronomichnij kalendar u misti Pam yat Na jogo chest nazvanij krater na Misyaci ta asteroyid 999 Cahiya vidkritij u 1923 roci Krim togo asteroyid 64 Angelina buv nazvanij na chest observatoriyi pid Marselem organizovanoyi Cahom PublikaciyiL attraction des montagnes Avinjon 1814 Novae et correctae tabulae motuum solis Gota 1792 nim pereklad ib 1799 Explicatio et usus tabellarum solis explicatio et usus catalogi stellarum fixarum ib 1792 De vera latitudine et longitudine geographica Erfordiae Erford 1794 Vor ubergang d Mercurs vor d Sonne d 7 May 1799 beobachtet zu Seeberg Bremen usw ib 1799 Fixarum praecip catalogus novus etc ib 1804 Tabulae motuum solis novae ta iterum correctae ex theoriae gravitatis claris de la Place etc ib 1804 Tabulae aberrationis et nutationis in ascensionem rectam et in declinationem una cum insigniorum 494 stellarum zodiacalium catalogo novo ib 1806 1807 Nachricht von d preuss trigonometr u astron Aufnahme von Thuringen usw ib 1806 Tables abregees et portatives du soleil Florenciya 1809 Nouvelles tables d aberration et de nutation pour 1404 etoiles Marsel 1812 Supplement ib 1813 L attraction des montagnes et ses effets sur le fil a plomb Avinjon 1814 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119151456 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Cunningham C Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bauer P Deux siecles d histoire au Pere Lachaise Versailles 2006 P 188 ISBN 978 2 914611 48 0 d Track Q13413524d Track Q621d Track Q13413419 Styuart 2018 s 130 Literaturaza red B S Novosyadlogo Istoriya Astronomichnoyi observatoriyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka Lviv LNU im I Franka 2011 240 s ISBN 978 966 613 896 8 S Apunevich M Vavruh N Virun Ye Vovchik M Kovalchuk B Meleh B Novosyadlij O Petruk M Stodilka Astronomiya u Lvivskomu universiteti 1661 2021 Lviv LNU im I Franka 2021 367 s ISBN 978 617 10 0654 6 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik Kiev Naukova dumka 1977 Peter Brosche Der Astronom der Herzogin Leben und Werk von Franz Xaver von Zach 1754 1832 Verlag H Deutsch Frankfurt 2001 ISBN 3 8171 1656 X 2 erweiterte Aufl Frankfurt M 2009 ISBN 978 3 8171 1832 8 Ien Styuart Matematika kosmosa Kak sovremennaya nauka rasshifrovyvaet Vselennuyu Stewart Ian Calculating the Cosmos How Mathematics Unveils the Universe Alpina Pablisher 2018 542 p ISBN 978 5 91671 814 0 PosilannyaCah contra Lisganig yak u Lvovi rozvivali astronomiyu i geodeziyu 032 ua Sajt mista Lvova ukr Procitovano 20 travnya 2023 Zaxid net 11 lipnya 2013 Observatoriyi Lvova zustrich iz Bogdanom Novosyadlim ZAXID NET ukr Procitovano 20 travnya 2023 Sofiya Legin 20 grudnya 2015 5 vidomih imen lvivskoyi Astronomichnoyi observatoriyi Fotografiyi starogo Lvova Fotografiyi starogo Lvova ukr Procitovano 20 travnya 2023 Cah Franc Ksaver Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Personalna storinka barona Franca Ksavera fon Caha na oficijnomu sajti RAN ros