Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа Жозеф Лефевр (фр. François-Joseph Lefebvre, *25 жовтня 1755, Руффак —†14 вересня 1820, Париж) — французький військовий діяч часів Французької революції та Першої імперії, Маршал Франції, пер Франції, герцог Данцизький.
| Франсуа Жозеф Лефевр | |
|---|---|
| фр. François-Joseph Lefebvre | |
 | |
| Ім'я при народженні | François-Joseph Lefebvre |
| Народився | 25 жовтня 1755 Руффак |
| Помер | 14 вересня 1820 (64 роки) Париж |
| Поховання | Пер-Лашез і d |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | військовий очільник |
| Знання мов | французька[1] |
| Учасник | Революційні війни і Наполеонівські війни |
| Роки активності | з 1773 |
| Титул | герцог |
| Посада | d, пер Франції[d], d, пер Франції[d] і d |
| Військове звання | Маршал Франції |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Жозеф Лефевр |
| Мати | Енн-Марі Рісс |
| У шлюбі з | Кетрін Юбшер |
| Діти | 14 дітей |
| Нагороди | |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Народився у м. Руффак (Ельзас) у родині Жозева Лефевра, охоронця міської брами, та Енн-Марі Рісс. У 1763 році втратив батька, був узятий на виховання дядьком, кюре Гемара. Останній бажав для Франсуа церковної кар'єри, але той вирішив став військовим. У 1773 році поступив до французької гвардії.
У 1788 році отримує звання прем'єр-сержанта. Після створення Національної гвардії у 1789 році стає її лейтенантом. Тут виявив вірність королю Людовику XVI захищаючи його родину.
На службі в Республіки
У 1792 році у званні капітан був відправлений у діючу армію на півночі Франції. У 1793 році отримує звання бригадного генерала. Відзначився у битвах під Ламбаком та . За це у 1794 році стає дивізійним генералом. Після цього до 1799 року воював у складі Самбро-Мааської, а згодом Рейнській армії, брав участь у всіх найзначущих битвах того періоду. Особливо відзначився у битві під Альткірхеном у 1797 році, перед тим першим перетнувши Рейн.
Після смерті генерала Гоша деякий час очолював Самбро-Мааську армію. У 1798 році призначається губерантором Майнцу. Вже у 1799 році керував авангардом Дунайської армії на чолі із Журданом. Звитяжив у битвах під Штакосом та Пфулендорфом, був поранений й тимчасово відійшов від військових справ. Того ж року призначається військовим губернатором Парижа, а незабаром і командувачем 17 дивізії.
На службі у Бонапарта
Лефевр підтримав заколот 18 брюмера, який надав Наполеону Бонапарту владу в країні. За це 1 квітня 1800 року призначається сенатором. У 1804 році стає маршалом й отримує великого орла ордену Почесного легіону. У 1805 році командує загонами національної гвардії у департаментах Рур, Рейн і Мозель, Мон-Тоннер. У 1806 році призначається командувачем 5 корпусу Армії Німеччини, а незабаром піхоти Імператорської гвардії. Того ж року відзначився у битві під Єною.
У військовій кампанії 1807 року очолював 10 корпус. Тоді звитяжив під Пройсіш-Ейлау, а згодом захопив м. Данциг. За це 10 вересня 1807 році отримує титул герцога.
У 1808 році на чолі 4 корпусу брав участь в іспанській кампанії. Лефевр відзначився у битвах під Дуранго та Еспіносою, розбив англійського генерала Блейка у битвах під Гуеньєсом та Бальмаседою, після чого захопив міста Більбао, Сантадер і Сеговія.
У 1809 році очолив баварський корпус Армії Німеччини. Звитяжив у битвах під Абенсбергом, Ширлінгом та Емюлі. Отримав наказ придушити повстання тирольців на чолі з , проте не досяг успіхів.
У військовій кампанії 1812 року командував піхотою Старої гвардії, втім не брав особливої участі у битвах. У 1813 році стає мером містечка Понто-Комбо (на цій посаді перебував до смерті). У 1814 році відзначився у боях під Монмірале, Арсі-сюр-Об і Шампобере.
Останні роки
Після поразки та зречення імператора Наполеона I, визнав королем Людовика XVIII, за що отримав звання пера Франції. Виступив за вигнання родичів Наполеона з Франції. Втім під час Ста днів підтримав Наполеона Бонапарта, від якого також отримав звання пера.
Лефевр не брав участь у військових діях, весь час перебуваючи у Парижі. Після остаточної поразки Бонапарта й повернення Бурбонів втратив звання пера, проте зберіг маршальський жезл. У 1819 році Лефевра було відновлено у Палаті перів. Помер у 1820 році від водяниці на грудях. Поховано на цвинтарі Пер-Лашез.
Родина
Дружина — Кетрін Юбшер
Діти:
- 14 дітей, з яких 13 померли у дитинстві, а син Марі Ксав'є загинув під час військової кампанії 1812 року.
Пам'ять
- ім'я викарбувано на Триумфальній арці.
- на його честь названо один з бульварів Парижа.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Біографія(фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lefevr Fransua Zhozef Lefevr fr Francois Joseph Lefebvre 25 zhovtnya 1755 Ruffak 14 veresnya 1820 Parizh francuzkij vijskovij diyach chasiv Francuzkoyi revolyuciyi ta Pershoyi imperiyi Marshal Franciyi per Franciyi gercog Dancizkij Fransua Zhozef Lefevrfr Francois Joseph LefebvreIm ya pri narodzhenni Francois Joseph LefebvreNarodivsya 25 zhovtnya 1755 1755 10 25 RuffakPomer 14 veresnya 1820 1820 09 14 64 roki ParizhPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist vijskovij ochilnikZnannya mov francuzka 1 Uchasnik Revolyucijni vijni i Napoleonivski vijniRoki aktivnosti z 1773Titul gercogPosada d per Franciyi d d per Franciyi d i dVijskove zvannya Marshal FranciyiKonfesiya katolictvoBatko Zhozef LefevrMati Enn Mari RissU shlyubi z Ketrin YubsherDiti 14 ditejNagorodi Marshal Imperiyi d 19 travnya 1804 marshal Franciyi imena naneseni na Triumfalnu arkuGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Narodivsya u m Ruffak Elzas u rodini Zhozeva Lefevra ohoroncya miskoyi brami ta Enn Mari Riss U 1763 roci vtrativ batka buv uzyatij na vihovannya dyadkom kyure Gemara Ostannij bazhav dlya Fransua cerkovnoyi kar yeri ale toj virishiv stav vijskovim U 1773 roci postupiv do francuzkoyi gvardiyi U 1788 roci otrimuye zvannya prem yer serzhanta Pislya stvorennya Nacionalnoyi gvardiyi u 1789 roci staye yiyi lejtenantom Tut viyaviv virnist korolyu Lyudoviku XVI zahishayuchi jogo rodinu Na sluzhbi v Respubliki U 1792 roci u zvanni kapitan buv vidpravlenij u diyuchu armiyu na pivnochi Franciyi U 1793 roci otrimuye zvannya brigadnogo generala Vidznachivsya u bitvah pid Lambakom ta Za ce u 1794 roci staye divizijnim generalom Pislya cogo do 1799 roku voyuvav u skladi Sambro Maaskoyi a zgodom Rejnskij armiyi brav uchast u vsih najznachushih bitvah togo periodu Osoblivo vidznachivsya u bitvi pid Altkirhenom u 1797 roci pered tim pershim peretnuvshi Rejn Pislya smerti generala Gosha deyakij chas ocholyuvav Sambro Maasku armiyu U 1798 roci priznachayetsya guberantorom Majncu Vzhe u 1799 roci keruvav avangardom Dunajskoyi armiyi na choli iz Zhurdanom Zvityazhiv u bitvah pid Shtakosom ta Pfulendorfom buv poranenij j timchasovo vidijshov vid vijskovih sprav Togo zh roku priznachayetsya vijskovim gubernatorom Parizha a nezabarom i komanduvachem 17 diviziyi Na sluzhbi u Bonaparta Lefevr pidtrimav zakolot 18 bryumera yakij nadav Napoleonu Bonapartu vladu v krayini Za ce 1 kvitnya 1800 roku priznachayetsya senatorom U 1804 roci staye marshalom j otrimuye velikogo orla ordenu Pochesnogo legionu U 1805 roci komanduye zagonami nacionalnoyi gvardiyi u departamentah Rur Rejn i Mozel Mon Tonner U 1806 roci priznachayetsya komanduvachem 5 korpusu Armiyi Nimechchini a nezabarom pihoti Imperatorskoyi gvardiyi Togo zh roku vidznachivsya u bitvi pid Yenoyu U vijskovij kampaniyi 1807 roku ocholyuvav 10 korpus Todi zvityazhiv pid Projsish Ejlau a zgodom zahopiv m Dancig Za ce 10 veresnya 1807 roci otrimuye titul gercoga U 1808 roci na choli 4 korpusu brav uchast v ispanskij kampaniyi Lefevr vidznachivsya u bitvah pid Durango ta Espinosoyu rozbiv anglijskogo generala Blejka u bitvah pid Guenyesom ta Balmasedoyu pislya chogo zahopiv mista Bilbao Santader i Segoviya U 1809 roci ocholiv bavarskij korpus Armiyi Nimechchini Zvityazhiv u bitvah pid Abensbergom Shirlingom ta Emyuli Otrimav nakaz pridushiti povstannya tirolciv na choli z prote ne dosyag uspihiv U vijskovij kampaniyi 1812 roku komanduvav pihotoyu Staroyi gvardiyi vtim ne brav osoblivoyi uchasti u bitvah U 1813 roci staye merom mistechka Ponto Kombo na cij posadi perebuvav do smerti U 1814 roci vidznachivsya u boyah pid Monmirale Arsi syur Ob i Shampobere Ostanni roki Pislya porazki ta zrechennya imperatora Napoleona I viznav korolem Lyudovika XVIII za sho otrimav zvannya pera Franciyi Vistupiv za vignannya rodichiv Napoleona z Franciyi Vtim pid chas Sta dniv pidtrimav Napoleona Bonaparta vid yakogo takozh otrimav zvannya pera Lefevr ne brav uchast u vijskovih diyah ves chas perebuvayuchi u Parizhi Pislya ostatochnoyi porazki Bonaparta j povernennya Burboniv vtrativ zvannya pera prote zberig marshalskij zhezl U 1819 roci Lefevra bulo vidnovleno u Palati periv Pomer u 1820 roci vid vodyanici na grudyah Pohovano na cvintari Per Lashez RodinaDruzhina Ketrin Yubsher Diti 14 ditej z yakih 13 pomerli u ditinstvi a sin Mari Ksav ye zaginuv pid chas vijskovoyi kampaniyi 1812 roku Pam yatim ya vikarbuvano na Triumfalnij arci na jogo chest nazvano odin z bulvariv Parizha PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaBiografiya fr