Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембург (*François-Henri de Montmorency-Luxembourg, 8 січня 1628 — †4 січня 1695) — французький аристократ, військовий діяч, маршал та пер Франції.
Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембург | |
---|---|
фр. François-Henri de Montmorency-Luxembourg | |
Псевдо | François-Henri de Montmorency-Luxembourg |
Народився | 8 січня 1628 Париж |
Помер | 4 січня 1695 (66 років) Версаль |
Країна | Франція |
Діяльність | військовий очільник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | d, Деволюційна війна, Франко-голландська війна 1672—1678 і Війна Аугсбурзької ліги |
Роки активності | з 1667 |
Титул | герцог |
Військове звання | маршал |
Конфесія | католицтво |
Рід | |
Батько | Франсуа Монморансі-Бутвіль |
Мати | Елізабета Ангеліка де Вієнн |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | Мадлен Клермон-Тоннер |
Діти | 4 сини та 1 донька |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з впливового аристократичного роду Монморансі. Син графа Франсуа Монморансі-Бутвіля, відомого дуелянта. Народився після смерті батька, якого було страчено за наказом кардинала Рішельє на виконання закону про заборону дуелей (Монморансі-Бутвіль влаштував одночасну дуель з найбільшим числом учасників за всю історію Франції). Виховувався тіткою . Військову кар'єру розпочав у 1643 році у битві при Рокруа та при облозі Тьйонвіля. Після цього бере участь у Тридцятирічній війні — при Фрайбурзі, Шпеєрі, Філіпсбурзі, Майнці у 1644 році, Нердлінгені у 1645 році, Фюне у 1646 році, Леріді у 1647 році, Іпрі та Лансі у 1648 році.
Згодом приєднався до Луї II Конде, з яким у 1648–1653 роках бере участь у Фронді. Після її поразки втікає до Іспанських Нідерландів. Тут поступив до іспанської армії. В її лавах бився проти французької армії при Сен-Мену, Ретелі, Аррасі у 1654 році, у 1656 році — у битві при Ферте, 1657 році — при Се-Жиліан. Хоробро бився у 1658 році при Дюнах, де іспанці зазнали поразки, а Монморансі потрапив у полон до французів.
У 1659 році разом з Конде повертається до Франції. У 1661 родичі влаштовують шлюб Франсуа-Анрі з представницею роду Люксембург — Мадлен де Клермон-Тоннер. Цей шлюб приніс йому титули герцога Пенне-Люксембурга й пера Франції.
у 1667 році бере участь у Деволюційній війні проти Іспанії. У 1668 році отримав звання генерал-лейтенанта. Він під орудою принца Конде є учасником захоплення області Франш-Конте. В цей час Франсуа Монморансі налагоджує добрі стосунки з маркізом Лувуа, фаворитом короля Людовика XIV.
У 1672 році під час війни з Голландською республікою призначається губернатором Голландії. Того ж року розбив Вільгельма Оранського у битві при Вердені, вслід за чим спаплюжив значну частину республіки. У 1673 році очолив ар'єргард, що захищав війська, які відступали від Утрехта. У 1674 році призначається капітаном королівської гвардії. У 1675 році стає маршалом.
У 1676 році призначається командувачем Рейнської армії. у 1677 році захопив Валансьєн, але вимушений був відступити від Філіпсбурга під тиском австро-голландських військ. У 1678 році Монморансі-Люксембург розбив принца Орнаського у битві при Сен-Дені, що у графстві Ено.
Після повернення до Парижа стикнувся з інтригами, перш за все, міністра Лувуа, який звинувачував Монморансі у змові. У 1680 році його запроторено до Бастилії, а згодом заслано до власного маєтку. У 1681 році Франсуа Монморансі дозволено повернутися до Парижу, проте він не брав участі у військових кампаніях.
У 1688 році король Людовик XIV вирішив повернути Монморансі-Люксембурга до війська. В цьому році розпочалася війна Аусбурзької ліги (або Орлеанська війна). У 1690 році він одержує блискучу перемогу над принцом у битві при Флерюсі. У 1691 році розбив імперську армію у битві при Льоз-ан-Ено. У 1692 році здобув перемогу над Вільгельмом Оранським у битві при Стеенкерке. У 1693 році знову переміг Оранського у битві при Неервіндені. Згодом захопив Монс і Намюр. У 1694 році уславився діями у Фландрії.
Після повернення до Парижа тяжко захворів і помер 4 січня 1695 року.
Родина
Дружина — Мадлен Клермон-Тоннер.
Діти:
- Карл Фредерік (1662–1726), герцог Піне-Люксембург, герцог Монморансі
- П'єр-Анрі (1663–1700), великий магістр Ордена госпітальєрів Святого Духа
- Поль-Сігизмунд (1664–1731), герцог Шатійон
- Ангеліка Кунігунда (1666–1736), дружина Луї Бурбон-Конде, графа Суасона
- Християн Луї (1675–1746), принц Тігри
Джерела
- Henri Pigaillem, Le Tapissier de Notre-Dame : Vie du maréchal de Luxembourg., Éditions du Rocher, 2002 ()
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Anri Monmoransi Lyuksemburg Francois Henri de Montmorency Luxembourg 8 sichnya 1628 4 sichnya 1695 francuzkij aristokrat vijskovij diyach marshal ta per Franciyi Fransua Anri Monmoransi Lyuksemburgfr Francois Henri de Montmorency LuxembourgPsevdoFrancois Henri de Montmorency LuxembourgNarodivsya8 sichnya 1628 1628 01 08 ParizhPomer4 sichnya 1695 1695 01 04 66 rokiv VersalKrayina FranciyaDiyalnistvijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 1 Uchasnikd Devolyucijna vijna Franko gollandska vijna 1672 1678 i Vijna Augsburzkoyi ligiRoki aktivnostiz 1667TitulgercogVijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoRidBatkoFransua Monmoransi ButvilMatiElizabeta Angelika de ViyennBrati sestrid i dU shlyubi zMadlen Klermon TonnerDiti4 sini ta 1 donkaAvtografNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z vplivovogo aristokratichnogo rodu Monmoransi Sin grafa Fransua Monmoransi Butvilya vidomogo duelyanta Narodivsya pislya smerti batka yakogo bulo stracheno za nakazom kardinala Rishelye na vikonannya zakonu pro zaboronu duelej Monmoransi Butvil vlashtuvav odnochasnu duel z najbilshim chislom uchasnikiv za vsyu istoriyu Franciyi Vihovuvavsya titkoyu Vijskovu kar yeru rozpochav u 1643 roci u bitvi pri Rokrua ta pri oblozi Tjonvilya Pislya cogo bere uchast u Tridcyatirichnij vijni pri Frajburzi Shpeyeri Filipsburzi Majnci u 1644 roci Nerdlingeni u 1645 roci Fyune u 1646 roci Leridi u 1647 roci Ipri ta Lansi u 1648 roci Zgodom priyednavsya do Luyi II Konde z yakim u 1648 1653 rokah bere uchast u Frondi Pislya yiyi porazki vtikaye do Ispanskih Niderlandiv Tut postupiv do ispanskoyi armiyi V yiyi lavah bivsya proti francuzkoyi armiyi pri Sen Menu Reteli Arrasi u 1654 roci u 1656 roci u bitvi pri Ferte 1657 roci pri Se Zhilian Horobro bivsya u 1658 roci pri Dyunah de ispanci zaznali porazki a Monmoransi potrapiv u polon do francuziv U 1659 roci razom z Konde povertayetsya do Franciyi U 1661 rodichi vlashtovuyut shlyub Fransua Anri z predstavniceyu rodu Lyuksemburg Madlen de Klermon Tonner Cej shlyub prinis jomu tituli gercoga Penne Lyuksemburga j pera Franciyi u 1667 roci bere uchast u Devolyucijnij vijni proti Ispaniyi U 1668 roci otrimav zvannya general lejtenanta Vin pid orudoyu princa Konde ye uchasnikom zahoplennya oblasti Fransh Konte V cej chas Fransua Monmoransi nalagodzhuye dobri stosunki z markizom Luvua favoritom korolya Lyudovika XIV U 1672 roci pid chas vijni z Gollandskoyu respublikoyu priznachayetsya gubernatorom Gollandiyi Togo zh roku rozbiv Vilgelma Oranskogo u bitvi pri Verdeni vslid za chim spaplyuzhiv znachnu chastinu respubliki U 1673 roci ocholiv ar yergard sho zahishav vijska yaki vidstupali vid Utrehta U 1674 roci priznachayetsya kapitanom korolivskoyi gvardiyi U 1675 roci staye marshalom U 1676 roci priznachayetsya komanduvachem Rejnskoyi armiyi u 1677 roci zahopiv Valansyen ale vimushenij buv vidstupiti vid Filipsburga pid tiskom avstro gollandskih vijsk U 1678 roci Monmoransi Lyuksemburg rozbiv princa Ornaskogo u bitvi pri Sen Deni sho u grafstvi Eno Pislya povernennya do Parizha stiknuvsya z intrigami persh za vse ministra Luvua yakij zvinuvachuvav Monmoransi u zmovi U 1680 roci jogo zaprotoreno do Bastiliyi a zgodom zaslano do vlasnogo mayetku U 1681 roci Fransua Monmoransi dozvoleno povernutisya do Parizhu prote vin ne brav uchasti u vijskovih kampaniyah U 1688 roci korol Lyudovik XIV virishiv povernuti Monmoransi Lyuksemburga do vijska V comu roci rozpochalasya vijna Ausburzkoyi ligi abo Orleanska vijna U 1690 roci vin oderzhuye bliskuchu peremogu nad princom u bitvi pri Fleryusi U 1691 roci rozbiv impersku armiyu u bitvi pri Loz an Eno U 1692 roci zdobuv peremogu nad Vilgelmom Oranskim u bitvi pri Steenkerke U 1693 roci znovu peremig Oranskogo u bitvi pri Neervindeni Zgodom zahopiv Mons i Namyur U 1694 roci uslavivsya diyami u Flandriyi Pislya povernennya do Parizha tyazhko zahvoriv i pomer 4 sichnya 1695 roku RodinaDruzhina Madlen Klermon Tonner Diti Karl Frederik 1662 1726 gercog Pine Lyuksemburg gercog Monmoransi P yer Anri 1663 1700 velikij magistr Ordena gospitalyeriv Svyatogo Duha Pol Sigizmund 1664 1731 gercog Shatijon Angelika Kunigunda 1666 1736 druzhina Luyi Burbon Konde grafa Suasona Hristiyan Luyi 1675 1746 princ TigriDzherelaHenri Pigaillem Le Tapissier de Notre Dame Vie du marechal de Luxembourg Editions du Rocher 2002 ISBN 2268042367 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563