Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа де Валуа (фр. François de France; 18 березня 1555 — 10 червня 1584) — французький принц, спадкоємець трону королівства Франція, діяч часів релігійних війн, герцог Алансон, Анжу, Беррі, Турень, граф Мен, Мелан, Перш, Мант.
| Франсуа де Валуа | |
|---|---|
| фр. François de France | |
 | |
| Народився | 18 березня 1555 Сен-Жермен-ан-Ле[d] |
| Помер | 10 червня 1584 (29 років) Шато-Тьєррі ·туберкульоз |
| Поховання | Абатство Сен-Дені |
| Країна |  Королівство Франція |
| Діяльність | аристократ |
| Знання мов | французька[1] |
| Титул | d, d і герцог |
| Посада | d |
| Рід | Валуа |
| Батько | Генріх II Валуа[2] |
| Мати | Катерина де Медічі[2] |
| Брати, сестри | Єлизавета Валуа, Жанна де Валуа, Клод Валуа, d, Вікторія де Валуа, Франциск II, Людовик III, Карл IX Валуа, d, Генріх III і Маргарита де Валуа |
 | |
| |
Життєпис
Дитинство
Походив з династії Валуа. Молодший син Генріха II, короля Франції, та Катерини Медічі. Народився 1555 року у палаці Фонтенбло. При народженні отримав ім'я Еркуль. У віці 8 років переніс віспу, що залишила на обличчі рубці. 1559 року втратив батька, що загинув на лицарському турнірі. 1560 року після конфірмації змінив ім'я на Франсуа. З дитинства ревнував брата Генріха до матері.
1566 року отримує титул герцога Алансона і Шатто-Т'єррі, графа Мелан, Перш і Мант. 1569 року за відсутності матері та старшого брата — короля Карла IX призначено губернатором Парижу, а також надано титул герцога д'Евре й графа де Дре. Втім через недосвідченість фактично містом керували радники Катерини Медічі.
1571 року починає вести перемовини з англійською королевою Єлизаветою I щодо укладання шлюбу. 1572 року після Варфоломійської ночі переходить в опозицію до короля. В тому ж році фактично заважає братові Генріху Анжуйському під час облоги Ла-Рошелі. Після від'їзду останнього до Речі Посполитої, королем якої він став, Франсуа сподівався стати королем Франції за відсутності брата. В цьому отримав підтримку сестри Маргарити та вступив в союз з Генріхом Наваррським.
Змова проти Карла IX
1574 року влаштовує змову проти короля. Він змовився з Генріхом Наваррським та принцом Генріхом Конде, що знаходилися при дворі на правах заручників, також з чотирма синами Монморансі та їхнім племінником віконтом де Тюреном. Заручившись такою підтримкою, Франсуа вважав, що йому стане сил політично тиснути на короля. Він також вирішив, що у разі, якщо це не вплине на Карла, то він вирушить до Седану та очолить там військо гугенотів. Франсуа хотів з військом виступити до Нідерландів, де створити власне володіння. Але Генріх Наваррський розповів про ці плани своїй дружині — Маргариті, а та доповіла про все матері. Катерина не на жарт захвилювалася, адже вона розуміла, що на меті Алансона було оволодіння короною Франції, що вже майже вислизала з рук помираючого короля. Сама ж Катерина знаходилася на шляху меншого сина, адже плекала надію передати корону своєму улюбленцю — Генріху, що був зараз далеко. Катерина завадила втечі Франсуа та Генріха Наваррського. Алансону врешті таки надали посади голови Королівської Ради і головнокомандувача всіма арміями, але не поступилися в питанні престолонаслідування.
Тоді бунтівниками було розроблено новий план. У ніч перед початком Великого посту 24 лютого 1574 року було вирішено організувати загальний заколот на чолі з фаворитом герцога Алансонського — Жозефос Боніфасом де Ла Молем. Планувалося увірватися до Сен-Жерменського замку, де в цей час знаходився хворий Карл ІХ, заарештувати його, Катерину, та їхнє оточення і примусити призначити Франсуа Алансонського генеральним намісником королівства, з подальшим правом успадкувати Корону. У разі спротиву було вирішено діяти жорстко аж до вбивства короля та матері. Однак і в цей раз Маргарита видала заколотників Катерині. Цього разу вона отримала інформацію безпосередньо від Ла Моля, що був її коханцем. Катерина вжила термінових заходів, аби уникнути здійснення заколоту. Вона наказала перевезти Двір до Лувру. В своїй кареті везла Франсуа та Генріха, щоб уникнути несподіванок. Молоді заколотники були так нажахані, що стали скидати всю провину один на одного. Врешті, не маючи можливості покарати Франсуа та Генріха, було вирішено всю повноту відповідальності покласти на Ла Моля та Аннібала Коконаса — фаворитів Алансона.
Невдовзі після цього король Карл IX помер. Ще до того, які більшість про це дізналося Катерина Медічі повідомила сина Генріха I, короля Речі Посполитої. Той фактично втік зі свого королівства й через Італію прибув до Франції. Тут 1574 року коронувався. В свою чергу Франсуа отримав титул (й фактично прізвисько) Монсеньйор.
Конфлікт з Генріхом III
Стосунки Франсуа з новим королем — братом Генріхом III не склалися. Протягом 1575 року сутички та герці між міньйонами Франсуа та короля відбувалися майже щодня. При цьому Генріх III все більше підозрював брата у змові. Слабкодухий Франсуа не витримав напруги й вирішив втекти, дізнавшись про намір його арештувати. Він дістався до своїх володінь у Друе, де його не могли дістати.
Франсуа вступив у союз з , очільником гугенотів. Останній в свою чергу уклав союз з пфальцграфом Йоганном Казимиром Цвайбрюкенським, регентом курфюрства Пфальц. В результаті почалася чергова релігійна війна, що отримала назву «війна Монсеньйора». За цих обставин Катерина Медічі почала перемовини в Шамбору із Франсуа. У листопаді було укладено перемир'я, за яким Франсуа отримав безпечні для гугенотів міста: Ангулем, Ніор, Сомюр та Ла Шаріте. Але відмова короля виконувати частину вимог договору призвела до загострення ситуації. 9 січня Алансон повідомив Парламент про намір відновити наступ на Париж. 9 лютого 1576 року Конде і Казимір з армією знову перейшли Маас. Катерина доклала надзусиль аби вкотре поновити мир. Врешті 6 травня 1576 року було підписано договір, що іменується «Миром Монсеньйора». За ним було дозволено свободу віросповідання гугенотам у всьому королівстві. У кожному провінційному парламенті створюються палати навпіл з гугенотів та католиків, вбитих під час Варфоломійської різанини було реабілітовано. Юридично оформлено едиктом в Больє. Також Франсуа отримав титул герцога Анжу, Беррі, Турень, графа Мен і пера Франції.
У 1578 року знову вступив у конфлікт з братом- королем. Зрештою вирішив втекти з Лувру. В цьому допомогла Франсуа його сестра Маргарита, яка ймовірно в цей час стала його коханкою. Франсуа втік до Анжеру. Невдовзі вирішив втрутитися у справи Нідерландів, зайнявши Монс.
Дії в Нідерландах
Водночас плани втручання у справи Нідерландів залишилися. 1579 року штатгальтер Вільгельм I Оранський, що шукав іноземного монарха під номінальну владу якого міг піти для збереження власної влади та захисту від Іспанії, звернувся до французького короля Генріха III. Останній в домовленості з матір'ю Катериною Медічі вирішив спрямувати до Нідерландів Франсуа де Алансон-Анжу. На меті ставилося відволікання того від втручання в справи Французького королівства, інтриг проти Генріха III. також королівство могло залишити чимало гугенотів. Водночас відновив перемовини з королевою Англії Єлизаветою I. Декілька разів їздив до Лондону. Англійська королева запевняла усіх, що мріє стати дружиною французького принца.
1580 року договором в Плессі-ле-Тур представники штатів усіх провінцій Нідерландів, окрім Голландії та Зеландії, визнали Франсуа Захисником свободи Нідерландів (фактично сувереном, але з обмеженими правами). В тому ж році було призначено головним королівським намісником Франції (фактично спадкоємцем трону).
Спочатку він не дуже цікавився справами Нідерландів, сподіваючись стати королем-консортом Англії. Цим скористався Вільгельм Оранський, що зміцнив владу в Нідерландах, усунувши інших суперників. У 1582 року решта політична гра, яку влаштувала Єлизавета I закінчилася. Заручини було розірвано. За цих обставин Франсуа звернувся до Нідерландів, це спробував встановити абсолютну владу. Спочатку отримав титул герцога Брабантського. Проти амбіцій Франсуа виступали прихильники Вільгельма Оранського, які спиралися на міський патриціат та кальвіністів. 1583 року Франсуа вирішив влаштувати заколот проти в усіх провінція з метою усунення влади штатів. Проте зазнав поразки в Антверпені та інших містах.
Цими обставинами скористався іспанський військовик Алессандро Фарнезе. Франуса де Алансон-Анжу почав відступив з міст Нідерландів, яке перетворилося на втечу. Катерина МЕдічі відправила війська для допомоги синові. В результаті вдалося зберегти лише єпископство Като-Камбрезі.
Смерть
Останні роки активно займався контактами з гугенотами та королівськими сановниками. Втім постійні хвороби негативно позначилися на діяльності. Зрештою 1584 року Франсуа помер Шато-Тьєррі від сухот. Це значило, що династія Валуа не має продовження. Права отримали Бурбони.
Джерела
- Mack P. Holt, The Duke of Anjou and the Politique Struggle during the Wars of Religion, Londres / New York / Melbourne, Cambridge University Press, coll. " Cambridge Studies in Early Modern History ", 1986, XIII-242 p.
- Laurent Bourquin, Les nobles, la ville et le roi: l'autorité nobiliaire en Anjou pendant les Guerres de religion, 1560—1598, Paris, Belin, coll. " Essais d'histoire moderne ", 2001, 314 p.
- Jean-François Maillard, " Monsieur, frère du roi, mécène ", dans Isabelle de Conihout, Jean-François Maillard et Guy Poirier (dir.), Henri III mécène des arts, des sciences et des lettres, Paris, Presses de l'Université Paris-Sorbonne (PUPS), 2006, 342 p.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua de Valua fr Francois de France 18 bereznya 1555 10 chervnya 1584 francuzkij princ spadkoyemec tronu korolivstva Franciya diyach chasiv religijnih vijn gercog Alanson Anzhu Berri Turen graf Men Melan Persh Mant Fransua de Valuafr Francois de FranceNarodivsya18 bereznya 1555 Sen Zhermen an Le d Pomer10 chervnya 1584 29 rokiv Shato Tyerri tuberkulozPohovannyaAbatstvo Sen DeniKrayina Korolivstvo FranciyaDiyalnistaristokratZnannya movfrancuzka 1 Tituld d i gercogPosadadRidValuaBatkoGenrih II Valua 2 MatiKaterina de Medichi 2 Brati sestriYelizaveta Valua Zhanna de Valua Klod Valua d Viktoriya de Valua Francisk II Lyudovik III Karl IX Valua d Genrih III i Margarita de Valua Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Pohodiv z dinastiyi Valua Molodshij sin Genriha II korolya Franciyi ta Katerini Medichi Narodivsya 1555 roku u palaci Fontenblo Pri narodzhenni otrimav im ya Erkul U vici 8 rokiv perenis vispu sho zalishila na oblichchi rubci 1559 roku vtrativ batka sho zaginuv na licarskomu turniri 1560 roku pislya konfirmaciyi zminiv im ya na Fransua Z ditinstva revnuvav brata Genriha do materi 1566 roku otrimuye titul gercoga Alansona i Shatto T yerri grafa Melan Persh i Mant 1569 roku za vidsutnosti materi ta starshogo brata korolya Karla IX priznacheno gubernatorom Parizhu a takozh nadano titul gercoga d Evre j grafa de Dre Vtim cherez nedosvidchenist faktichno mistom keruvali radniki Katerini Medichi 1571 roku pochinaye vesti peremovini z anglijskoyu korolevoyu Yelizavetoyu I shodo ukladannya shlyubu 1572 roku pislya Varfolomijskoyi nochi perehodit v opoziciyu do korolya V tomu zh roci faktichno zavazhaye bratovi Genrihu Anzhujskomu pid chas oblogi La Rosheli Pislya vid yizdu ostannogo do Rechi Pospolitoyi korolem yakoyi vin stav Fransua spodivavsya stati korolem Franciyi za vidsutnosti brata V comu otrimav pidtrimku sestri Margariti ta vstupiv v soyuz z Genrihom Navarrskim Zmova proti Karla IX 1574 roku vlashtovuye zmovu proti korolya Vin zmovivsya z Genrihom Navarrskim ta princom Genrihom Konde sho znahodilisya pri dvori na pravah zaruchnikiv takozh z chotirma sinami Monmoransi ta yihnim pleminnikom vikontom de Tyurenom Zaruchivshis takoyu pidtrimkoyu Fransua vvazhav sho jomu stane sil politichno tisnuti na korolya Vin takozh virishiv sho u razi yaksho ce ne vpline na Karla to vin virushit do Sedanu ta ocholit tam vijsko gugenotiv Fransua hotiv z vijskom vistupiti do Niderlandiv de stvoriti vlasne volodinnya Ale Genrih Navarrskij rozpoviv pro ci plani svoyij druzhini Margariti a ta dopovila pro vse materi Katerina ne na zhart zahvilyuvalasya adzhe vona rozumila sho na meti Alansona bulo ovolodinnya koronoyu Franciyi sho vzhe majzhe vislizala z ruk pomirayuchogo korolya Sama zh Katerina znahodilasya na shlyahu menshogo sina adzhe plekala nadiyu peredati koronu svoyemu ulyublencyu Genrihu sho buv zaraz daleko Katerina zavadila vtechi Fransua ta Genriha Navarrskogo Alansonu vreshti taki nadali posadi golovi Korolivskoyi Radi i golovnokomanduvacha vsima armiyami ale ne postupilisya v pitanni prestolonasliduvannya Todi buntivnikami bulo rozrobleno novij plan U nich pered pochatkom Velikogo postu 24 lyutogo 1574 roku bulo virisheno organizuvati zagalnij zakolot na choli z favoritom gercoga Alansonskogo Zhozefos Bonifasom de La Molem Planuvalosya uvirvatisya do Sen Zhermenskogo zamku de v cej chas znahodivsya hvorij Karl IH zaareshtuvati jogo Katerinu ta yihnye otochennya i primusiti priznachiti Fransua Alansonskogo generalnim namisnikom korolivstva z podalshim pravom uspadkuvati Koronu U razi sprotivu bulo virisheno diyati zhorstko azh do vbivstva korolya ta materi Odnak i v cej raz Margarita vidala zakolotnikiv Katerini Cogo razu vona otrimala informaciyu bezposeredno vid La Molya sho buv yiyi kohancem Katerina vzhila terminovih zahodiv abi uniknuti zdijsnennya zakolotu Vona nakazala perevezti Dvir do Luvru V svoyij kareti vezla Fransua ta Genriha shob uniknuti nespodivanok Molodi zakolotniki buli tak nazhahani sho stali skidati vsyu provinu odin na odnogo Vreshti ne mayuchi mozhlivosti pokarati Fransua ta Genriha bulo virisheno vsyu povnotu vidpovidalnosti poklasti na La Molya ta Annibala Kokonasa favoritiv Alansona Nevdovzi pislya cogo korol Karl IX pomer She do togo yaki bilshist pro ce diznalosya Katerina Medichi povidomila sina Genriha I korolya Rechi Pospolitoyi Toj faktichno vtik zi svogo korolivstva j cherez Italiyu pribuv do Franciyi Tut 1574 roku koronuvavsya V svoyu chergu Fransua otrimav titul j faktichno prizvisko Monsenjor Konflikt z Genrihom III Stosunki Fransua z novim korolem bratom Genrihom III ne sklalisya Protyagom 1575 roku sutichki ta gerci mizh minjonami Fransua ta korolya vidbuvalisya majzhe shodnya Pri comu Genrih III vse bilshe pidozryuvav brata u zmovi Slabkoduhij Fransua ne vitrimav naprugi j virishiv vtekti diznavshis pro namir jogo areshtuvati Vin distavsya do svoyih volodin u Drue de jogo ne mogli distati Fransua vstupiv u soyuz z ochilnikom gugenotiv Ostannij v svoyu chergu uklav soyuz z pfalcgrafom Jogannom Kazimirom Cvajbryukenskim regentom kurfyurstva Pfalc V rezultati pochalasya chergova religijna vijna sho otrimala nazvu vijna Monsenjora Za cih obstavin Katerina Medichi pochala peremovini v Shamboru iz Fransua U listopadi bulo ukladeno peremir ya za yakim Fransua otrimav bezpechni dlya gugenotiv mista Angulem Nior Somyur ta La Sharite Ale vidmova korolya vikonuvati chastinu vimog dogovoru prizvela do zagostrennya situaciyi 9 sichnya Alanson povidomiv Parlament pro namir vidnoviti nastup na Parizh 9 lyutogo 1576 roku Konde i Kazimir z armiyeyu znovu perejshli Maas Katerina doklala nadzusil abi vkotre ponoviti mir Vreshti 6 travnya 1576 roku bulo pidpisano dogovir sho imenuyetsya Mirom Monsenjora Za nim bulo dozvoleno svobodu virospovidannya gugenotam u vsomu korolivstvi U kozhnomu provincijnomu parlamenti stvoryuyutsya palati navpil z gugenotiv ta katolikiv vbitih pid chas Varfolomijskoyi rizanini bulo reabilitovano Yuridichno oformleno ediktom v Bolye Takozh Fransua otrimav titul gercoga Anzhu Berri Turen grafa Men i pera Franciyi U 1578 roku znovu vstupiv u konflikt z bratom korolem Zreshtoyu virishiv vtekti z Luvru V comu dopomogla Fransua jogo sestra Margarita yaka jmovirno v cej chas stala jogo kohankoyu Fransua vtik do Anzheru Nevdovzi virishiv vtrutitisya u spravi Niderlandiv zajnyavshi Mons Diyi v Niderlandah Vodnochas plani vtruchannya u spravi Niderlandiv zalishilisya 1579 roku shtatgalter Vilgelm I Oranskij sho shukav inozemnogo monarha pid nominalnu vladu yakogo mig piti dlya zberezhennya vlasnoyi vladi ta zahistu vid Ispaniyi zvernuvsya do francuzkogo korolya Genriha III Ostannij v domovlenosti z matir yu Katerinoyu Medichi virishiv spryamuvati do Niderlandiv Fransua de Alanson Anzhu Na meti stavilosya vidvolikannya togo vid vtruchannya v spravi Francuzkogo korolivstva intrig proti Genriha III takozh korolivstvo moglo zalishiti chimalo gugenotiv Vodnochas vidnoviv peremovini z korolevoyu Angliyi Yelizavetoyu I Dekilka raziv yizdiv do Londonu Anglijska koroleva zapevnyala usih sho mriye stati druzhinoyu francuzkogo princa 1580 roku dogovorom v Plessi le Tur predstavniki shtativ usih provincij Niderlandiv okrim Gollandiyi ta Zelandiyi viznali Fransua Zahisnikom svobodi Niderlandiv faktichno suverenom ale z obmezhenimi pravami V tomu zh roci bulo priznacheno golovnim korolivskim namisnikom Franciyi faktichno spadkoyemcem tronu Spochatku vin ne duzhe cikavivsya spravami Niderlandiv spodivayuchis stati korolem konsortom Angliyi Cim skoristavsya Vilgelm Oranskij sho zmicniv vladu v Niderlandah usunuvshi inshih supernikiv U 1582 roku reshta politichna gra yaku vlashtuvala Yelizaveta I zakinchilasya Zaruchini bulo rozirvano Za cih obstavin Fransua zvernuvsya do Niderlandiv ce sprobuvav vstanoviti absolyutnu vladu Spochatku otrimav titul gercoga Brabantskogo Proti ambicij Fransua vistupali prihilniki Vilgelma Oranskogo yaki spiralisya na miskij patriciat ta kalvinistiv 1583 roku Fransua virishiv vlashtuvati zakolot proti v usih provinciya z metoyu usunennya vladi shtativ Prote zaznav porazki v Antverpeni ta inshih mistah Cimi obstavinami skoristavsya ispanskij vijskovik Alessandro Farneze Franusa de Alanson Anzhu pochav vidstupiv z mist Niderlandiv yake peretvorilosya na vtechu Katerina MEdichi vidpravila vijska dlya dopomogi sinovi V rezultati vdalosya zberegti lishe yepiskopstvo Kato Kambrezi Smert Ostanni roki aktivno zajmavsya kontaktami z gugenotami ta korolivskimi sanovnikami Vtim postijni hvorobi negativno poznachilisya na diyalnosti Zreshtoyu 1584 roku Fransua pomer Shato Tyerri vid suhot Ce znachilo sho dinastiya Valua ne maye prodovzhennya Prava otrimali Burboni DzherelaMack P Holt The Duke of Anjou and the Politique Struggle during the Wars of Religion Londres New York Melbourne Cambridge University Press coll Cambridge Studies in Early Modern History 1986 XIII 242 p Laurent Bourquin Les nobles la ville et le roi l autorite nobiliaire en Anjou pendant les Guerres de religion 1560 1598 Paris Belin coll Essais d histoire moderne 2001 314 p Jean Francois Maillard Monsieur frere du roi mecene dans Isabelle de Conihout Jean Francois Maillard et Guy Poirier dir Henri III mecene des arts des sciences et des lettres Paris Presses de l Universite Paris Sorbonne PUPS 2006 342 p Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824