Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсиско Фернандес Ордоньєс (ісп. Francisco Fernández Ordóñez, 22 червня 1930, Мадрид, Іспанія — 7 серпня 1992. м. Мадрид, Іспанія) — один із найяскравіших та найхаризматичніших дипломатів Іспанії. Перебував на посаді міністра закордонних справ з 1985 по 1992 рр. Іспанці називали його «народним міністром демократії».
| Франсиско Фернандес Ордоньєс Francisco Fernández Ordóñez | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 4 липня 1985 р. — 23 червня 1992 р. | |||
| Попередник: | Фернандо Моран Лопес | ||
| Наступник: | Хав'єр Солана | ||
| |||
| 4 липня 1977 р. — 6 квітня 1979 р. | |||
| Попередник: | Едуардо Каррілес Галарага | ||
| Наступник: | Хайме Гарсія Аньоверес | ||
| |||
| 9 вересня 1980 — 1 вересня 1981 | |||
| Попередник: | Іньіго Каверо | ||
| Наступник: | Піо Кабанільяс Ґальяс | ||
| Народження: | 22 червня 1930[1][2] Мадрид, Іспанія | ||
| Смерть: | 7 серпня 1992[1][2] (62 роки) Мадрид, Іспанія | ||
| Причина смерті: | злоякісна пухлина | ||
| Поховання: | d[3] | ||
| Країна: | Іспанія | ||
| Освіта: | Гарвардська школа права, Мадридський університет Комплутенсе і d | ||
| Партія: | Союз демократичного центру (1982), Іспанська соціалістична робітнича партія, d (1978) і d (1983) | ||
| Батько: | d | ||
| Нагороди: |         | ||
| | |||
Раннє життя та освіта
Ордоньєс народився 22 червня 1930 року. Він закінчив юридичний факультет з відзнакою в Мадридському і в Гарвардському університетах.
Початок політичної кар'єри
В період правління диктатора А. Франко, розпочав свою професійну карʼєру податковим інспектором. У 1969 році став працювати в Міністерстві економіки та фінансів. На початку 70-х років минулого сторіччя приєднався до опозиційного руху. Входив у партійну коаліцію Союзу демократичного центру. Був міністром фінансів в урядовому кабінеті Адольфо Суареса. Провів успішну фіскальну реформу у 1977 році. Слід зазначити, що кількість платників податків за два роки його міністерської діяльності збільшилася з 1,5 млн осіб до 12 млн. З 1979 року очолював міністерство юстиції в уряді Л. Кальво Сотело, де зумів втілити реформу сімейного права, легалізацію розлучення, незважаючи на нищівну критику зі сторони консервативних політиків. Заснував власну політичну партію, члени якої пройшли в іспанський парламент на виборах 1982 року.
Політика щодо НАТО
Ф. Ордоньєс був призначений на посаду міністра закордонних справ Іспанії у період, коли максимально загострилися протиріччя між ідеологічними позиціями ІРСП та прагматичними діями уряду соціалістів, змушених враховувати факт належності країни до НАТО. В той час від перебування Іспанії в Північноатлантичному альянсі залежали можливості її подальшої інтеграції в європейські структури, зокрема, вступ в Європейське Економічне Співтовариство, перспективи ліквідації військових баз на її території, вирішення проблем Гібралтару, забезпечення поступального економічного розвитку держави. Попередник Ф. Ордоньєса на міністерській посаді довгий час керувався ідеологічною політикою, всупереч політичним реаліям і ніколи не приховував свого ворожого ставлення до НАТО. Заміна антинатовського міністра на прагматичного міністра-реформатора, дозволили очільнику уряду Ф. Гонсалесу досягти реалізації його передвиборчих обіцянок. Після загальнонаціонального референдуму 1986 року, на якому іспанці висловилися за подальше перебування країни в Північноатлантичному альянсі, Ф. Ордоньєсу довелось провести нелегкі перемовини з Державним секретарем США Шульцем про скорочення американської військової присутності на території Королівства. Варто підкреслити, що іспанська дипломатія в середині 80-х років минулого століття витримала безпрецедентний політичний, фінансово-економічний тиск на її зовнішню політику з боку США та держав-членів Північноатлантичного альянсу. Ф. Ордоньєс, з властивими йому енергією та рішучістю, вміло відстоював національні інтереси. Сім раундів переговорів були безуспішними для сторін, що домовлялися. Зрештою, перед загрозою зриву американсько-іспанської військової угоди, Вашингтон погодився зменшити військову присутність на іспанській території, покинути свою військову базу в Торрехоні, підтвердити заборону на ввіз, розміщення, зберігання ядерної зброї в Іспанії.
Європейська політика Ф. Ордоньєса
Роки європейських глобалізаційних та інтеграційних процесів збіглися з періодом становлення та консолідації демократії в Іспанії. На думку Естер Барбе, саме Ордоньєс привніс безхитрісність в реалізм та прагматизм іспанської зовнішньої політики. На початку 90-х років XX століття іберійська держава підтримала прискорену динаміку змін в міжнародній системі, активно включилася у розбудову європейської політичної співпраці, зовнішньої політики безпеки та оборони ЄС. Історичні фактори сприяли намаганням іспанців якомога швидше інтегруватися до Європи, враховуючи досвід тривалого періоду ізоляції. Для багатьох іспанців дороговказом на майбутнє стали слова великого іберійського філософа Х.Ортеги і Гасета, сказані ним ще у 1910 році: «Іспанія як проблема і Європа як вирішення проблеми». Іспанія підписала Договір про приєднання до ЄЕС 12 червня 1985 року, повноправним членом європейської інституції стала 1 січня 1986 року. Серед найважливіших зовнішньополітичних досягнень Ф.Ордоньєса — вміле керівництво зовнішньою політикою ЄС в період першого іспанського президентства у 1989 році, активна участь у підготовці та підписанні Маастрихтського Договору у 1992 році; підтримка економічного та грошово-кредитного союзу європейських держав; організація Всесвітньої виставки ЕКСПО-92, присвяченої 500-річчю відкриття Америки Христофором Колумбом.Перше іспанське головування у 1989 році у Європейському Союзі показало, що Іспанія змогла зіграти глобальну роль в Середземноморському регіоні і стала мостом між різними державами цього регіону. Ще у 1990 році Ф. Ордоньєс висловлював пропозиції: «Чому б у Середземноморському регіоні не звернутися до тієї ж моделі інтеграції, яка виявилася успішною в Європі? Чому б не розробити комплексну систем у забезпечення стабільності та безпеки, яка використовує глобальні, збалансовані засоби для сприяння економічному розвитку та заохочення міжкультурного діалогу? Іншими словами, чому б не провести конференцію з питань безпеки та співробітництва в Середземноморському регіоні?»
Позиція Ф. Ордоньєса з близькосхідного питання
У дипломатичній діяльності першого уряду залишалося невирішеним питання двохсторонніх звʼязків з Ізраїлем. Сторони не мали дипломатичних відносин до 16 січня 1986 року. Саме цього дня був підписаний двохсторонній протокол в Гаазі, а 8 лютого країни обмінялися послами. Ф.Ордоньєс констатував, що встановлення дипломатичних відносин поклало кінець історичної аномалії.
Причини, чому Іспанія та Ізраїль не мали двохсторонніх відносин протягом 38 років були різними. На думку першого посла Ізраїлю в Іспанії Самуеля Хадаса: «Франкістська Іспанія віддавала перевагу арабським країнам, цінуючи їх голосуванню в ООН і підтримку в часи міжнародної ізоляції. Крім того урядові антисіоністські та антисемітські канцелярії існували в диктаторські часи в Мадриді та інших піренейських містах, де проводилася ідентифікація іммігрантів-євреїв як комуністичних елементів (не забували єврейську-масонську-більшовицьку конспірацію в роки другої світової війни), брали участь у Фаланзі та секретних організаціях з підтримки великого муфтія в Єрусалимі, лідерів арабської Палестини, як союзника нацистів. Іспанське озброєння продавалося до арабських країн».
До цього слід додати, у 1949 році Ізраїль голосував проти закінчення міжнародної ізоляції Іспанії, мотивуючи тим, що франкістський режим тісно співпрацював з нацистами та фашистами.
Під час свого першого офіційного візиту в Ізраїль, Ф. Ордоньєс висловився в підтримку права палестинців на самовизначення, засудив практику створення ізраїльських поселень на арабських землях. Соціалістичний уряд у провадженні близькосхідної політики не лише закликав до чесного паритету між конфліктуючими сторонами, але також прагнув до мирного процесу в нових відносинах Іспанії з Ізраїлем та традиційно добрих звʼязках з деякими арабськими країнами і Організацією Визволення Палестини. У 1987 році Іспанія розпочала двосторонню співпрацю з Палестинськими територіями. Тільки довготривалий мир між Ізраїлем та його арабськими сусідами став необхідністю для Іспанії та інших держав Європейського Союзу. Після кризи в Перській затоці та першої іракської війни, яка розпочалася в січні 1991 року і завершилася в лютому цього ж року, в багатьох середземноморських державах сформувалася позиція щодо необхідності швидкого врегулювання близькосхідних проблем мирними засобами. Іспанські дипломати висували ініціативи «форсованої миротворчості». Згодом ці ініціативи підтримала адміністрація США, яка спершу відносилася до них з певною долею скептицизму. Результатом стала Мадридська конференція, яка розпочала свою роботу 30 жовтня 1991 року. Прийнята на конференції декларація, окреслила нову європейську позицію в конфлікті. Іспанія відмовилася від однобічної проарабської позиції. Дипломатична позиція Іспанії на цьому форумі була чіткою та зрозумілою — сприяння становленню Палестинської національної автономії та мирному процесу.
Іберійський напрямок зовнішньої політики Ф. Ордоньєса
Скликання та проведення Мадридської конференції — цілковита заслуга Ф.Ордоньєса. На думку історика Д. Розенберг, 1992 рік став кульмінаційним у процесі утвердження плюралістичної Іспанії. Цю дату, що відповідає 500-річчю подій 1492 року, а саме виселення іспанських євреїв, падіння останнього мусульманського царства в Гренаді та відкриття Америки Колумбом, було відзначено численними заходами, що дали змогу країні остаточно відмежуватися від франкізму в очах закордонних держав. Іспанська дипломатія вміло використала історичну подію–500-річчя відкриття Америки іспанськими мореплавцями Х.Колумба, для посилення інтеграційних процесів, ініціювавши проведення постійних щорічних зустрічей керівників ібероамериканських держав, Іспанії, Португалії на найвищому рівні. Запустити багатосторонній механізм зустрічей на вищому рівні стало важливим завданням МЗС Іспанії та міністра закордонних справ Ф.Ордоньєса. Після першої конференції, у підсумковій «Декларації Гвадалахари» (1991 р.) було чітко визначено: « Ми, глави держав та урядів домовилися проводити консультації, розширювати співробітництво і нарощувати взаємообміни з метою проведення погодженої політики, яка дозволяє оптимально використовувати ті переваги, які дає належність до даної спільноти».
Вищезгадана Декларація спонукала Ф.Ордоньєса заявити: «Перед зустріччю на найвищому рівні ми розпочинали процес з чистого аркуша, а відтепер нам є про що писати. Можемо продемонструвати, що є дієздатними разом зробити Декларацію з багатьох питань. Гвадалахарський документ-важливий для майбутнього держав ібероамериканської співдружності». В багато численних конференціях для преси, в яких постійно брав участь, Ф. Ордоньєс наголошував: «Гвадалахарський документ є типом конституції, має установчий характер конференції, що ми створюємо з позиції спільного культурного багатства. Ніхто не дискутує про майже сімейні відносини між нами, але варто обговорювати, як перетворити такі відносини в активну діяльність. Для цього ми започатковуємо зустрічі на вищому рівні, новий простір міжнародної політики. Його характеристиками є:
- він не відноситься до конфронтації Північ — Південь, що не є проблемою багатих та бідних країн.
- він є трансконтинентальним…»
Згодом, виступаючи у Конгресі депутатів, міністр наголосив: «У Гвадалахарській Декларації чітко проявляється, що наше суспільство знаходиться в демократії, повазі до прав людини і основ свободи». Продовжив міністр у властивій тільки йому манері висловлювання: «Зустрічі на вищому рівні в Гвадалахарі не народилися як квітка, спонтанно. Ми її посіяли, доглядали за нею, леліяли, виростили. Гвадалахара — це початок створення якісно нового політичного простору…».
Таким чином, Ібероамериканська співдружність націй — міждержавне обʼєднання суверенних держав. Запровадження щорічних самітів цих держав допомагає сформувати загальні політичні принципи, виробити спільні позицій з різних проблем. Їх рішення працюють на благо інтересів країн-учасниць. Напередодні самітів глав держав скликаються наради міністрів закордонних справ. Протягом року країна, яка в майбутньому буде приймати черговий форум, організовує та координує різні заходи. Міністерство закордонних справ Іспанії під керівництвом Ф. Ордоньєса взяло найактивнішу участь у проведенні двох перших конференцій ІСН, які відбулися в Мексиці та в Мадриді у 1991 та 1992 роках відповідно.
Роль стосовно України
Після підписання комюніке про встановлення двохсторонніх відносин з Україною, у квітні 1992 року Ф.Ордоньєс відвідав з офіційним візитом Київ, де заявив:
«Іспанія розглядає Україну ключовою для стабільності в Європі, ми хочемо підтримувати якнайкращі відносини. Сприймаємо з максимальною симпатією повернення України до Європи… Україна, повністю європейська держава, має право йти своїм шляхом. Хочу запевнити про співпрацю, солідарність та допомогу Іспанії в цій непростій справі відновлення української ідентичності».
За час обіймання Ф.Ордоньєсом посади Міністра закордонних справ Іспанії (до червня 1992 року), готувався візит Леоніда Кравчука до Мадриду, в українській столиці розпочало функціонування перше відкрите на теренах екс-радянських республік постійне дипломатичне представництво Іспанії, а Україна отримала від іспанської сторони кредит на 250 мільйонів доларів на придбання іспанських товарів чи послуг. Також було підписано меморандум про консультації між урядами своїх країн та досягнута принципова згода для укладання угоди про дружбу і співробітництво (підписану в 1997 році).
Джерела
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.
- Європа та її болісні минувшини / Авт.-упоряд. Ж.Мінк і Л.Неймайєр у співпраці з П.Боннаром. — Пер. з фр. Є. Марічева. — Київ: Ніка-Центр, 2009. — C. 58. (Серія «Ідеї та історія» ; Вип. 4).
- Declaración de Guadalajara. —
- Ministerio de Asuntos Exteriores,: Discursos y declaraciones del ministro de Asuntos Exteriores D. Francisco Fernández Ordóñez, (1985—1992), Ministerio de Asuntos Exteriores, Oficina de Información Diplomática.
Примітки
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- https://www.madridiario.es/noticia/423156/distritos/la-ultima-morada-de-los-franquistas-ilustres.html
- Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Королівством Іспанія. Official web-portal of the Parliament of Ukraine (англ.). Процитовано 30 січня 2022.
- Serrano, Sebastian (23 квітня 1992). Fernández Ordóñez subraya que Ucrania es clave para la estabilidad europea. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 30 січня 2022.
- Середа #відносиниУкраїнаІспанія30, Франко (30 січня 2022). Іспанський міністр, який зауважив «повернення України до Європи». Medium (англ.). Процитовано 30 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Fernandes a druge materine prizvishe Ordonyes Fransisko Fernandes Ordonyes isp Francisco Fernandez Ordonez 22 chervnya 1930 Madrid Ispaniya 7 serpnya 1992 m Madrid Ispaniya odin iz najyaskravishih ta najharizmatichnishih diplomativ Ispaniyi Perebuvav na posadi ministra zakordonnih sprav z 1985 po 1992 rr Ispanci nazivali jogo narodnim ministrom demokratiyi Fransisko Fernandes Ordonyes Francisco Fernandez Ordonez Prapor Ministr zakordonnih sprav Ispaniyi 4 lipnya 1985 r 23 chervnya 1992 r Poperednik Fernando Moran Lopes Nastupnik Hav yer Solana Prapor Ministr ekonomiki ta finansiv Ispaniyi 4 lipnya 1977 r 6 kvitnya 1979 r Poperednik Eduardo Karriles Galaraga Nastupnik Hajme Garsiya Anoveres Prapor Ministr yusticiyi Ispaniyi 9 veresnya 1980 1 veresnya 1981 Poperednik Inigo Kavero Nastupnik Pio Kabanilyas Galyas Narodzhennya 22 chervnya 1930 1930 06 22 1 2 Madrid IspaniyaSmert 7 serpnya 1992 1992 08 07 1 2 62 roki Madrid IspaniyaPrichina smerti zloyakisna puhlinaPohovannya d 3 Krayina IspaniyaOsvita Garvardska shkola prava Madridskij universitet Komplutense i dPartiya Soyuz demokratichnogo centru 1982 Ispanska socialistichna robitnicha partiya d 1978 i d 1983 Batko d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiRannye zhittya ta osvitaOrdonyes narodivsya 22 chervnya 1930 roku Vin zakinchiv yuridichnij fakultet z vidznakoyu v Madridskomu i v Garvardskomu universitetah Pochatok politichnoyi kar yeriV period pravlinnya diktatora A Franko rozpochav svoyu profesijnu karʼyeru podatkovim inspektorom U 1969 roci stav pracyuvati v Ministerstvi ekonomiki ta finansiv Na pochatku 70 h rokiv minulogo storichchya priyednavsya do opozicijnogo ruhu Vhodiv u partijnu koaliciyu Soyuzu demokratichnogo centru Buv ministrom finansiv v uryadovomu kabineti Adolfo Suaresa Proviv uspishnu fiskalnu reformu u 1977 roci Slid zaznachiti sho kilkist platnikiv podatkiv za dva roki jogo ministerskoyi diyalnosti zbilshilasya z 1 5 mln osib do 12 mln Z 1979 roku ocholyuvav ministerstvo yusticiyi v uryadi L Kalvo Sotelo de zumiv vtiliti reformu simejnogo prava legalizaciyu rozluchennya nezvazhayuchi na nishivnu kritiku zi storoni konservativnih politikiv Zasnuvav vlasnu politichnu partiyu chleni yakoyi projshli v ispanskij parlament na viborah 1982 roku Politika shodo NATOF Ordonyes buv priznachenij na posadu ministra zakordonnih sprav Ispaniyi u period koli maksimalno zagostrilisya protirichchya mizh ideologichnimi poziciyami IRSP ta pragmatichnimi diyami uryadu socialistiv zmushenih vrahovuvati fakt nalezhnosti krayini do NATO V toj chas vid perebuvannya Ispaniyi v Pivnichnoatlantichnomu alyansi zalezhali mozhlivosti yiyi podalshoyi integraciyi v yevropejski strukturi zokrema vstup v Yevropejske Ekonomichne Spivtovaristvo perspektivi likvidaciyi vijskovih baz na yiyi teritoriyi virishennya problem Gibraltaru zabezpechennya postupalnogo ekonomichnogo rozvitku derzhavi Poperednik F Ordonyesa na ministerskij posadi dovgij chas keruvavsya ideologichnoyu politikoyu vsuperech politichnim realiyam i nikoli ne prihovuvav svogo vorozhogo stavlennya do NATO Zamina antinatovskogo ministra na pragmatichnogo ministra reformatora dozvolili ochilniku uryadu F Gonsalesu dosyagti realizaciyi jogo peredviborchih obicyanok Pislya zagalnonacionalnogo referendumu 1986 roku na yakomu ispanci vislovilisya za podalshe perebuvannya krayini v Pivnichnoatlantichnomu alyansi F Ordonyesu dovelos provesti nelegki peremovini z Derzhavnim sekretarem SShA Shulcem pro skorochennya amerikanskoyi vijskovoyi prisutnosti na teritoriyi Korolivstva Varto pidkresliti sho ispanska diplomatiya v seredini 80 h rokiv minulogo stolittya vitrimala bezprecedentnij politichnij finansovo ekonomichnij tisk na yiyi zovnishnyu politiku z boku SShA ta derzhav chleniv Pivnichnoatlantichnogo alyansu F Ordonyes z vlastivimi jomu energiyeyu ta rishuchistyu vmilo vidstoyuvav nacionalni interesi Sim raundiv peregovoriv buli bezuspishnimi dlya storin sho domovlyalisya Zreshtoyu pered zagrozoyu zrivu amerikansko ispanskoyi vijskovoyi ugodi Vashington pogodivsya zmenshiti vijskovu prisutnist na ispanskij teritoriyi pokinuti svoyu vijskovu bazu v Torrehoni pidtverditi zaboronu na vviz rozmishennya zberigannya yadernoyi zbroyi v Ispaniyi Yevropejska politika F OrdonyesaRoki yevropejskih globalizacijnih ta integracijnih procesiv zbiglisya z periodom stanovlennya ta konsolidaciyi demokratiyi v Ispaniyi Na dumku Ester Barbe same Ordonyes privnis bezhitrisnist v realizm ta pragmatizm ispanskoyi zovnishnoyi politiki Na pochatku 90 h rokiv XX stolittya iberijska derzhava pidtrimala priskorenu dinamiku zmin v mizhnarodnij sistemi aktivno vklyuchilasya u rozbudovu yevropejskoyi politichnoyi spivpraci zovnishnoyi politiki bezpeki ta oboroni YeS Istorichni faktori spriyali namagannyam ispanciv yakomoga shvidshe integruvatisya do Yevropi vrahovuyuchi dosvid trivalogo periodu izolyaciyi Dlya bagatoh ispanciv dorogovkazom na majbutnye stali slova velikogo iberijskogo filosofa H Ortegi i Gaseta skazani nim she u 1910 roci Ispaniya yak problema i Yevropa yak virishennya problemi Ispaniya pidpisala Dogovir pro priyednannya do YeES 12 chervnya 1985 roku povnopravnim chlenom yevropejskoyi instituciyi stala 1 sichnya 1986 roku Sered najvazhlivishih zovnishnopolitichnih dosyagnen F Ordonyesa vmile kerivnictvo zovnishnoyu politikoyu YeS v period pershogo ispanskogo prezidentstva u 1989 roci aktivna uchast u pidgotovci ta pidpisanni Maastrihtskogo Dogovoru u 1992 roci pidtrimka ekonomichnogo ta groshovo kreditnogo soyuzu yevropejskih derzhav organizaciya Vsesvitnoyi vistavki EKSPO 92 prisvyachenoyi 500 richchyu vidkrittya Ameriki Hristoforom Kolumbom Pershe ispanske golovuvannya u 1989 roci u Yevropejskomu Soyuzi pokazalo sho Ispaniya zmogla zigrati globalnu rol v Seredzemnomorskomu regioni i stala mostom mizh riznimi derzhavami cogo regionu She u 1990 roci F Ordonyes vislovlyuvav propoziciyi Chomu b u Seredzemnomorskomu regioni ne zvernutisya do tiyeyi zh modeli integraciyi yaka viyavilasya uspishnoyu v Yevropi Chomu b ne rozrobiti kompleksnu sistem u zabezpechennya stabilnosti ta bezpeki yaka vikoristovuye globalni zbalansovani zasobi dlya spriyannya ekonomichnomu rozvitku ta zaohochennya mizhkulturnogo dialogu Inshimi slovami chomu b ne provesti konferenciyu z pitan bezpeki ta spivrobitnictva v Seredzemnomorskomu regioni Poziciya F Ordonyesa z blizkoshidnogo pitannyaU diplomatichnij diyalnosti pershogo uryadu zalishalosya nevirishenim pitannya dvohstoronnih zvʼyazkiv z Izrayilem Storoni ne mali diplomatichnih vidnosin do 16 sichnya 1986 roku Same cogo dnya buv pidpisanij dvohstoronnij protokol v Gaazi a 8 lyutogo krayini obminyalisya poslami F Ordonyes konstatuvav sho vstanovlennya diplomatichnih vidnosin poklalo kinec istorichnoyi anomaliyi Prichini chomu Ispaniya ta Izrayil ne mali dvohstoronnih vidnosin protyagom 38 rokiv buli riznimi Na dumku pershogo posla Izrayilyu v Ispaniyi Samuelya Hadasa Frankistska Ispaniya viddavala perevagu arabskim krayinam cinuyuchi yih golosuvannyu v OON i pidtrimku v chasi mizhnarodnoyi izolyaciyi Krim togo uryadovi antisionistski ta antisemitski kancelyariyi isnuvali v diktatorski chasi v Madridi ta inshih pirenejskih mistah de provodilasya identifikaciya immigrantiv yevreyiv yak komunistichnih elementiv ne zabuvali yevrejsku masonsku bilshovicku konspiraciyu v roki drugoyi svitovoyi vijni brali uchast u Falanzi ta sekretnih organizaciyah z pidtrimki velikogo muftiya v Yerusalimi lideriv arabskoyi Palestini yak soyuznika nacistiv Ispanske ozbroyennya prodavalosya do arabskih krayin Do cogo slid dodati u 1949 roci Izrayil golosuvav proti zakinchennya mizhnarodnoyi izolyaciyi Ispaniyi motivuyuchi tim sho frankistskij rezhim tisno spivpracyuvav z nacistami ta fashistami Pid chas svogo pershogo oficijnogo vizitu v Izrayil F Ordonyes vislovivsya v pidtrimku prava palestinciv na samoviznachennya zasudiv praktiku stvorennya izrayilskih poselen na arabskih zemlyah Socialistichnij uryad u provadzhenni blizkoshidnoyi politiki ne lishe zaklikav do chesnogo paritetu mizh konfliktuyuchimi storonami ale takozh pragnuv do mirnogo procesu v novih vidnosinah Ispaniyi z Izrayilem ta tradicijno dobrih zvʼyazkah z deyakimi arabskimi krayinami i Organizaciyeyu Vizvolennya Palestini U 1987 roci Ispaniya rozpochala dvostoronnyu spivpracyu z Palestinskimi teritoriyami Tilki dovgotrivalij mir mizh Izrayilem ta jogo arabskimi susidami stav neobhidnistyu dlya Ispaniyi ta inshih derzhav Yevropejskogo Soyuzu Pislya krizi v Perskij zatoci ta pershoyi irakskoyi vijni yaka rozpochalasya v sichni 1991 roku i zavershilasya v lyutomu cogo zh roku v bagatoh seredzemnomorskih derzhavah sformuvalasya poziciya shodo neobhidnosti shvidkogo vregulyuvannya blizkoshidnih problem mirnimi zasobami Ispanski diplomati visuvali iniciativi forsovanoyi mirotvorchosti Zgodom ci iniciativi pidtrimala administraciya SShA yaka spershu vidnosilasya do nih z pevnoyu doleyu skepticizmu Rezultatom stala Madridska konferenciya yaka rozpochala svoyu robotu 30 zhovtnya 1991 roku Prijnyata na konferenciyi deklaraciya okreslila novu yevropejsku poziciyu v konflikti Ispaniya vidmovilasya vid odnobichnoyi proarabskoyi poziciyi Diplomatichna poziciya Ispaniyi na comu forumi bula chitkoyu ta zrozumiloyu spriyannya stanovlennyu Palestinskoyi nacionalnoyi avtonomiyi ta mirnomu procesu Iberijskij napryamok zovnishnoyi politiki F OrdonyesaSklikannya ta provedennya Madridskoyi konferenciyi cilkovita zasluga F Ordonyesa Na dumku istorika D Rozenberg 1992 rik stav kulminacijnim u procesi utverdzhennya plyuralistichnoyi Ispaniyi Cyu datu sho vidpovidaye 500 richchyu podij 1492 roku a same viselennya ispanskih yevreyiv padinnya ostannogo musulmanskogo carstva v Grenadi ta vidkrittya Ameriki Kolumbom bulo vidznacheno chislennimi zahodami sho dali zmogu krayini ostatochno vidmezhuvatisya vid frankizmu v ochah zakordonnih derzhav Ispanska diplomatiya vmilo vikoristala istorichnu podiyu 500 richchya vidkrittya Ameriki ispanskimi moreplavcyami H Kolumba dlya posilennya integracijnih procesiv iniciyuvavshi provedennya postijnih shorichnih zustrichej kerivnikiv iberoamerikanskih derzhav Ispaniyi Portugaliyi na najvishomu rivni Zapustiti bagatostoronnij mehanizm zustrichej na vishomu rivni stalo vazhlivim zavdannyam MZS Ispaniyi ta ministra zakordonnih sprav F Ordonyesa Pislya pershoyi konferenciyi u pidsumkovij Deklaraciyi Gvadalahari 1991 r bulo chitko viznacheno Mi glavi derzhav ta uryadiv domovilisya provoditi konsultaciyi rozshiryuvati spivrobitnictvo i naroshuvati vzayemoobmini z metoyu provedennya pogodzhenoyi politiki yaka dozvolyaye optimalno vikoristovuvati ti perevagi yaki daye nalezhnist do danoyi spilnoti Vishezgadana Deklaraciya sponukala F Ordonyesa zayaviti Pered zustrichchyu na najvishomu rivni mi rozpochinali proces z chistogo arkusha a vidteper nam ye pro sho pisati Mozhemo prodemonstruvati sho ye diyezdatnimi razom zrobiti Deklaraciyu z bagatoh pitan Gvadalaharskij dokument vazhlivij dlya majbutnogo derzhav iberoamerikanskoyi spivdruzhnosti V bagato chislennih konferenciyah dlya presi v yakih postijno brav uchast F Ordonyes nagoloshuvav Gvadalaharskij dokument ye tipom konstituciyi maye ustanovchij harakter konferenciyi sho mi stvoryuyemo z poziciyi spilnogo kulturnogo bagatstva Nihto ne diskutuye pro majzhe simejni vidnosini mizh nami ale varto obgovoryuvati yak peretvoriti taki vidnosini v aktivnu diyalnist Dlya cogo mi zapochatkovuyemo zustrichi na vishomu rivni novij prostir mizhnarodnoyi politiki Jogo harakteristikami ye vin ne vidnositsya do konfrontaciyi Pivnich Pivden sho ne ye problemoyu bagatih ta bidnih krayin vin ye transkontinentalnim Zgodom vistupayuchi u Kongresi deputativ ministr nagolosiv U Gvadalaharskij Deklaraciyi chitko proyavlyayetsya sho nashe suspilstvo znahoditsya v demokratiyi povazi do prav lyudini i osnov svobodi Prodovzhiv ministr u vlastivij tilki jomu maneri vislovlyuvannya Zustrichi na vishomu rivni v Gvadalahari ne narodilisya yak kvitka spontanno Mi yiyi posiyali doglyadali za neyu leliyali virostili Gvadalahara ce pochatok stvorennya yakisno novogo politichnogo prostoru Takim chinom Iberoamerikanska spivdruzhnist nacij mizhderzhavne obʼyednannya suverennih derzhav Zaprovadzhennya shorichnih samitiv cih derzhav dopomagaye sformuvati zagalni politichni principi virobiti spilni pozicij z riznih problem Yih rishennya pracyuyut na blago interesiv krayin uchasnic Naperedodni samitiv glav derzhav sklikayutsya naradi ministriv zakordonnih sprav Protyagom roku krayina yaka v majbutnomu bude prijmati chergovij forum organizovuye ta koordinuye rizni zahodi Ministerstvo zakordonnih sprav Ispaniyi pid kerivnictvom F Ordonyesa vzyalo najaktivnishu uchast u provedenni dvoh pershih konferencij ISN yaki vidbulisya v Meksici ta v Madridi u 1991 ta 1992 rokah vidpovidno Rol stosovno UkrayiniPislya pidpisannya komyunike pro vstanovlennya dvohstoronnih vidnosin z Ukrayinoyu u kvitni 1992 roku F Ordonyes vidvidav z oficijnim vizitom Kiyiv de zayaviv Ispaniya rozglyadaye Ukrayinu klyuchovoyu dlya stabilnosti v Yevropi mi hochemo pidtrimuvati yaknajkrashi vidnosini Sprijmayemo z maksimalnoyu simpatiyeyu povernennya Ukrayini do Yevropi Ukrayina povnistyu yevropejska derzhava maye pravo jti svoyim shlyahom Hochu zapevniti pro spivpracyu solidarnist ta dopomogu Ispaniyi v cij neprostij spravi vidnovlennya ukrayinskoyi identichnosti Za chas obijmannya F Ordonyesom posadi Ministra zakordonnih sprav Ispaniyi do chervnya 1992 roku gotuvavsya vizit Leonida Kravchuka do Madridu v ukrayinskij stolici rozpochalo funkcionuvannya pershe vidkrite na terenah eks radyanskih respublik postijne diplomatichne predstavnictvo Ispaniyi a Ukrayina otrimala vid ispanskoyi storoni kredit na 250 miljoniv dolariv na pridbannya ispanskih tovariv chi poslug Takozh bulo pidpisano memorandum pro konsultaciyi mizh uryadami svoyih krayin ta dosyagnuta principova zgoda dlya ukladannya ugodi pro druzhbu i spivrobitnictvo pidpisanu v 1997 roci DzherelaRudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period navchalno metodichnij posibnik iz kursu S O Rudko Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 412 s Yevropa ta yiyi bolisni minuvshini Avt uporyad Zh Mink i L Nejmajyer u spivpraci z P Bonnarom Per z fr Ye Maricheva Kiyiv Nika Centr 2009 C 58 Seriya Ideyi ta istoriya Vip 4 Declaracion de Guadalajara Ministerio de Asuntos Exteriores Discursos y declaraciones del ministro de Asuntos Exteriores D Francisco Fernandez Ordonez 1985 1992 Ministerio de Asuntos Exteriores Oficina de Informacion Diplomatica PrimitkiGran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 https www madridiario es noticia 423156 distritos la ultima morada de los franquistas ilustres html Spilne komyunike pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Ukrayinoyu i Korolivstvom Ispaniya Official web portal of the Parliament of Ukraine angl Procitovano 30 sichnya 2022 Serrano Sebastian 23 kvitnya 1992 Fernandez Ordonez subraya que Ucrania es clave para la estabilidad europea El Pais isp ISSN 1134 6582 Procitovano 30 sichnya 2022 Sereda vidnosiniUkrayinaIspaniya30 Franko 30 sichnya 2022 Ispanskij ministr yakij zauvazhiv povernennya Ukrayini do Yevropi Medium angl Procitovano 30 sichnya 2022