Єні́-Дунья́ (тур. Yeni-Dünya — досл. «Новий світ»), Хаджибейська фортеця (тур. Hacıbey kalesi) — османська фортеця, що була розташована на березі Одеської затоки близько османського поселення Хаджибей (Кацюбіїв). Збудована Османською імперією в 1764 році, взята російським військом 14 (25) вересня 1789.
Конструкція фортеці
Фортеця здіймалася над крутим приморським берегом і простягалася приблизно від Воронцовського палацу до середини Приморського бульвару. Фортеця мала майже чотирикутну форму й була обведена високою стіною з бійницями та круглими вежами з боків. У центрі повернутої до берега фортечної стіни розташовувалась широка прямокутна головна вежа з аркою воріт посередині й конусоподібним дахом. Фортеця мала невеликі розміри. Ширина фортеці по фасаду була 11 сажнів, довжина близько 16 сажнів. Висота веж до 4, стін до 3,5 сажнів. З боку суходолу фортеця була обнесена земляним валом. Посередині розташовувався пашинський дім не більше шести сажнів у довжину та чотирьох у ширину. На деякій відстані від дому була влаштована глибока сапа для зберігання пороху. У мирний час на кутах фортеці стирчали чотири гармати.
Історія
У 1765 році, поряд із поселенням Хаджибей, Османська імперія будує фортецю Новий Світ (Єні-Дунья). Розвідувальні дані про побудову османами фортеці привіз запорозький гонець до кримського хана Селім Ґерая військовий перекладач Костянтин Іванов. З рапорту графу Румянцеву: «За Очаковым же, по направлению к Белгороду (Ак-Керману) в 50 верстах от Очакова при море делается крепость, коя наименована Ени-Дуня, т.е. Новый-Свет. Прежде же было там село, а именовалось Куджабей (Качи-бей, Хаджи-бей). Оная же крепость зачалась делаться сего году из весны, а делают ту крепость волохи, на которую возят камень из степи, с речек и балок околичных».
Докладний звіт про фортецю й поселення, яке її оточувало, зберігся в рапорті російського розвідника Івана Ісленьєва «План новопостроенного на берегу моря турецкого города Хаджибей», який у 1766 році був висланий під видом купця для таємного зняття плану фортеці.
З початком Російсько-турецької війни (1768—1774) на Хаджибейську фортецю декілька разів нападали запорожці, але не завдали майже ніякої шкоди, обмежившись тільки розграбуванням прилеглих поселень (захопивши велику кількість коней, рогатого скоту, овець і навіть верблюдів:
- 2 жовтня 1769 року загін чисельністю 3100 козаків Війська Запорозького Низового під командуванням Семена Галицького у ході рейду від Очакова до Аккерману біля села Хаджибей вступив в бій з османським загоном чисельністю близько 200 вершників, який йшов з боку Очакова. Частина османського загону була вбита, у полон взято 9 поранених османів, які потім померли від холоду. У козаків було поранено два чоловіки. Хати та будівлю у селі спалили, жителів вбили. Частині селян вдалося укритися у замку (паланці). Замок козаки не штурмували.
Лиш у 1774 році, перед самим укладенням миру, її вдалося захопити, але всього на кілька місяців — за умовами угоди Російська імперія зобов'язалася до 1 серпня 1774 року звільнити захоплені в Османській імперії терени на правобережжі Дніпра. Перед відходом російських військ фортеця була сильно зруйнована.
Після 1774 року османи поліпшують укріплення фортеці. Французький військовий інженер Андре-Жан Лафіт-Клаве (фр. André-Joseph Lafitte-Clavé) зазначав, що у 1784 році «худий замок» Єні-Дунья не відповідав вимогам свого призначення.
Під час Російсько-турецької війни (1787—1792) фортеця була взята 14 (25) вересня 1789 передовим загоном Хосе де Рібаса російських військ під командуванням Івана Гудовича (за участю чорноморських козаків під командуванням Захарія Чепіги і Антона Головатого).
За наказом фельдмаршала князя Григорія Потьомкіна, який був головнокомандувачем російськими військами впродовж російсько-турецької війни 1787-1791 років, фортецю було зруйновано.
Версія про дві різні фортеці
Існує гіпотеза, згідно з якою Хаджибейська фортеця та фортеця Єні-Дунья є два різних укріплення. Відповідно до цієї теорії Єні-Дунья розташовувалася не на території сучасної Одеси, а на захід від гирла Тилігульського лиману.
Пилип Брун писав, що на захід від Очакова та Гасан-Кале (зараз Рибаківка)
«при Тилігулі була Возія, а на іншому боці Тилігула — фортеця Ієнідуні».
Влітку 1993 року при археологічному обстеженні долини Тилігула на мису, утвореному західним берегом долу й обривом до моря, було виявлено невелике поселення османського часу. З боку степу мис поперечно огороджений сильно оплилим земляним валом. Поселення датується приблизно серединою XVIII сторіччя.
Див. також
Джерела
Виноски
- Енциклопедія історії України. — Київ: «Наукова думка», 2010, т. 7, с. 525 (стаття «Одеса»)
- Скальковский А.А. История Новой-Сечи или последнего Коша Запорожского. Часть ІІІ.- Одесса: Городская типография.- 1846.- 294 с.
- Лафитт-Клаве Ж. Описание пути от Константинополя до Очакова.- Санкт-Петербург: Типография Генерального Штаба.- 1821.- 92 с. [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 26 грудня 2014.
Посилання
- Крепость Ени-Дунья (Хаджибей) Одесса ((рос.)) . odessa-ukraine.ru. Процитовано 5 вересня 2013.[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Гончарук Т. Історія Хаджибея (Одеси) 1415—1795 рр. в документах. — О.: Астропринт, 2000. — 372 с.
- Гончарук Т., Гуцалюк С. Українське козацтво та Хаджибей (Одеса). Середина XVI ст. — 1794 р.: Попул. нарис та додані док. з друк. джерел. — О., 1998. — 67 с.
- Сапожников І. В. Запорозькі та чорноморські козаки в Хаджибеї та Одесі // Київська старовина. — 1998. — № 3. — С. 11-25.
- Сапожников І. В. Буго-Дністровська Запорозька Січ (1775—1780-ті роки) // Хаджибей-Одеса та українське козацтво (1415—1797 роки). — О.: ОКФА, 1999. — С. 47-110. — (Сер. «Невичерпні джерела пам'яті». — Т. ІІІ).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeni Dunya tur Yeni Dunya dosl Novij svit Hadzhibejska fortecya tur Hacibey kalesi osmanska fortecya sho bula roztashovana na berezi Odeskoyi zatoki blizko osmanskogo poselennya Hadzhibej Kacyubiyiv Zbudovana Osmanskoyu imperiyeyu v 1764 roci vzyata rosijskim vijskom 14 25 veresnya 1789 Konstrukciya forteciPlan Hadzhibejskogo zamku 1784 rik Dokumenti Derzhavnogo arhivu Odeskoyi oblasti Fortecya zdijmalasya nad krutim primorskim beregom i prostyagalasya priblizno vid Voroncovskogo palacu do seredini Primorskogo bulvaru Fortecya mala majzhe chotirikutnu formu j bula obvedena visokoyu stinoyu z bijnicyami ta kruglimi vezhami z bokiv U centri povernutoyi do berega fortechnoyi stini roztashovuvalas shiroka pryamokutna golovna vezha z arkoyu vorit poseredini j konusopodibnim dahom Fortecya mala neveliki rozmiri Shirina forteci po fasadu bula 11 sazhniv dovzhina blizko 16 sazhniv Visota vezh do 4 stin do 3 5 sazhniv Z boku suhodolu fortecya bula obnesena zemlyanim valom Poseredini roztashovuvavsya pashinskij dim ne bilshe shesti sazhniv u dovzhinu ta chotiroh u shirinu Na deyakij vidstani vid domu bula vlashtovana gliboka sapa dlya zberigannya porohu U mirnij chas na kutah forteci stirchali chotiri garmati Plan du Chateau de Codjabey Plan zamku Hadzhibej Lafita Klave zroblenogo v 1784 rociPlan forteci Yeni Dunya Hadzhibejskoyi inzhener poruchika Frejgana zroblenogo v 1789 rociIstoriyaU 1765 roci poryad iz poselennyam Hadzhibej Osmanska imperiya buduye fortecyu Novij Svit Yeni Dunya Rozviduvalni dani pro pobudovu osmanami forteci priviz zaporozkij gonec do krimskogo hana Selim Geraya vijskovij perekladach Kostyantin Ivanov Z raportu grafu Rumyancevu Za Ochakovym zhe po napravleniyu k Belgorodu Ak Kermanu v 50 verstah ot Ochakova pri more delaetsya krepost koya naimenovana Eni Dunya t e Novyj Svet Prezhde zhe bylo tam selo a imenovalos Kudzhabej Kachi bej Hadzhi bej Onaya zhe krepost zachalas delatsya sego godu iz vesny a delayut tu krepost volohi na kotoruyu vozyat kamen iz stepi s rechek i balok okolichnyh Dokladnij zvit pro fortecyu j poselennya yake yiyi otochuvalo zberigsya v raporti rosijskogo rozvidnika Ivana Islenyeva Plan novopostroennogo na beregu morya tureckogo goroda Hadzhibej yakij u 1766 roci buv vislanij pid vidom kupcya dlya tayemnogo znyattya planu forteci Z pochatkom Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 na Hadzhibejsku fortecyu dekilka raziv napadali zaporozhci ale ne zavdali majzhe niyakoyi shkodi obmezhivshis tilki rozgrabuvannyam prileglih poselen zahopivshi veliku kilkist konej rogatogo skotu ovec i navit verblyudiv 2 zhovtnya 1769 roku zagin chiselnistyu 3100 kozakiv Vijska Zaporozkogo Nizovogo pid komanduvannyam Semena Galickogo u hodi rejdu vid Ochakova do Akkermanu bilya sela Hadzhibej vstupiv v bij z osmanskim zagonom chiselnistyu blizko 200 vershnikiv yakij jshov z boku Ochakova Chastina osmanskogo zagonu bula vbita u polon vzyato 9 poranenih osmaniv yaki potim pomerli vid holodu U kozakiv bulo poraneno dva choloviki Hati ta budivlyu u seli spalili zhiteliv vbili Chastini selyan vdalosya ukritisya u zamku palanci Zamok kozaki ne shturmuvali Lish u 1774 roci pered samim ukladennyam miru yiyi vdalosya zahopiti ale vsogo na kilka misyaciv za umovami ugodi Rosijska imperiya zobov yazalasya do 1 serpnya 1774 roku zvilniti zahopleni v Osmanskij imperiyi tereni na pravoberezhzhi Dnipra Pered vidhodom rosijskih vijsk fortecya bula silno zrujnovana Pislya 1774 roku osmani polipshuyut ukriplennya forteci Francuzkij vijskovij inzhener Andre Zhan Lafit Klave fr Andre Joseph Lafitte Clave zaznachav sho u 1784 roci hudij zamok Yeni Dunya ne vidpovidav vimogam svogo priznachennya Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 fortecya bula vzyata 14 25 veresnya 1789 peredovim zagonom Hose de Ribasa rosijskih vijsk pid komanduvannyam Ivana Gudovicha za uchastyu chornomorskih kozakiv pid komanduvannyam Zahariya Chepigi i Antona Golovatogo Za nakazom feldmarshala knyazya Grigoriya Potomkina yakij buv golovnokomanduvachem rosijskimi vijskami vprodovzh rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv fortecyu bulo zrujnovano Versiya pro dvi rizni forteciMapa vidana u Vidni blizko 1790 roku z mezhami Edisanskoyi ordi ta z miscyami boyiv Rosijsko tureckih voyen XVIII stolittya Na mapi pokazana fortecya Yeni Dunya na misci suchasnoyi Odesi Isnuye gipoteza zgidno z yakoyu Hadzhibejska fortecya ta fortecya Yeni Dunya ye dva riznih ukriplennya Vidpovidno do ciyeyi teoriyi Yeni Dunya roztashovuvalasya ne na teritoriyi suchasnoyi Odesi a na zahid vid girla Tiligulskogo limanu Pilip Brun pisav sho na zahid vid Ochakova ta Gasan Kale zaraz Ribakivka pri Tiliguli bula Voziya a na inshomu boci Tiligula fortecya Iyeniduni Vlitku 1993 roku pri arheologichnomu obstezhenni dolini Tiligula na misu utvorenomu zahidnim beregom dolu j obrivom do morya bulo viyavleno nevelike poselennya osmanskogo chasu Z boku stepu mis poperechno ogorodzhenij silno oplilim zemlyanim valom Poselennya datuyetsya priblizno seredinoyu XVIII storichchya Div takozhKacyubiyiv Akkermanska fortecya Benderska fortecya Fortecya Izmayil Kiliya Kinburn OchakivDzherelaVinoski Enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2010 t 7 s 525 stattya Odesa Skalkovskij A A Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo Chast III Odessa Gorodskaya tipografiya 1846 294 s Lafitt Klave Zh Opisanie puti ot Konstantinopolya do Ochakova Sankt Peterburg Tipografiya Generalnogo Shtaba 1821 92 s 9 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 26 grudnya 2014 Posilannya Krepost Eni Dunya Hadzhibej Odessa ros odessa ukraine ru Procitovano 5 veresnya 2013 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Literatura Goncharuk T Istoriya Hadzhibeya Odesi 1415 1795 rr v dokumentah O Astroprint 2000 372 s Goncharuk T Gucalyuk S Ukrayinske kozactvo ta Hadzhibej Odesa Seredina XVI st 1794 r Popul naris ta dodani dok z druk dzherel O 1998 67 s Sapozhnikov I V Zaporozki ta chornomorski kozaki v Hadzhibeyi ta Odesi Kiyivska starovina 1998 3 S 11 25 Sapozhnikov I V Bugo Dnistrovska Zaporozka Sich 1775 1780 ti roki Hadzhibej Odesa ta ukrayinske kozactvo 1415 1797 roki O OKFA 1999 S 47 110 Ser Nevicherpni dzherela pam yati T III