Форньйот (супутник)

Форньйот
Fornjot

Зображення супутника зроблене апаратом Кассіні у березні 2014 року.
Дані про відкриття
Дата відкриття	12 грудня 2004 року
Відкривач(і)	Скотт Шеппард, Девід Джуїтт і Джен Кліна
Місце відкриття	Обсерваторія Мауна-Кеа
Планета	Сатурн
Номер	XLII
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	25 108 000 км
Перицентр	19 936 000 км
Апоцентр	30 280 000 км
Орбітальний період	−1490,9 діб
Ексцентриситет орбіти	0,206
Нахил орбіти	168° до площини екліптики (152° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	6 км
Маса	2,6× 10^14 кг
Густина	2,3 г/см³
Температура поверхні	91 К
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
S/2004 S 8
Форньйот у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Форньйот.

Форньйот (Сатурн XLII, лат. Fornjot, давньоскан. Fornjótr) — природний супутник Сатурна. Відкритий 12 грудня 2004 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом і Дженом Кліна в обсерваторії Мауна-Кеа

Назву супутник отримав у квітні 2007 року. У скандинавській міфології  — бог штормів, батько Егіра, та .

Форньйот належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Феби).

Посилання

1. Planet and Satellite Names and Discoverers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 травня 2007.(англ.)
2. Saturn's Known Satellites. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 січня 2010.(англ.)
3. Перицентр ${\displaystyle q}$ і апоцентр ${\displaystyle Q}$ обчислені за формулами ${\displaystyle q=a\cdot (1-e)}$, ${\displaystyle Q=a\cdot (1+e)}$, де ${\displaystyle a}$ — довжина великої півосі орбіти, ${\displaystyle e}$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
4. Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
5. Fornjot (moon) — Wikipedia. Архів [[[Форньйот (супутник)|Fornjot (moon)]] оригіналу] за 25 червня 2013. Процитовано 23 травня 2007. {{}}: Перевірте схему |url= ()(англ.)
6. {{}}: Порожнє посилання на джерело ()(пол.)

Корисні посилання

• Супутники Сатурна. Дані Інституту астрономії. [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Циркуляр МАС №8523: Оголошення про відкриття нових супутників Сатурна^{[недоступне посилання з вересня 2019]}(англ.)
• Електронний циркуляр ЦМП MPEC 2005-J13: Дванадцять нових супутників Сатурна [Архівовано 29 травня 2012 у Archive.is](англ.)
• Циркуляр МАС №8826: Назви нових супутників Сатурна і Юпітера [ 10 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• Супутники Сонячної системи — S/2004 S 8 [ 28 листопада 2006 у Wayback Machine.](англ.)(пол.)

Див. також

• Супутники Сатурна