Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архітекту́ра фон Неймана (англ. Von Neumann architecture) — архітектура електронних обчислювальних машин, основною відмінністю якої від інших подібних архітектур є спільне зберігання даних та машинних команд в комірках однієї й тієї ж пам'яті, що унеможливлює їх розрізнення за способом представлення або кодування. Названа так на честь відомого математика та теоретика обчислювальної техніки Джона фон Неймана, та по сьогодні залишається домінуючою схемою організації (ЕОМ загального призначення).
Передумови створення та першоджерела
Авторство концепції, покладеної в основу фон-нейманівської архітектури, насправді належить колективу авторів (фон Нейман, Дж. Екерт, Дж. Моклі), які працювали над створенням однієї з перших ЕОМ загального призначення з можливістю перепрограмування — ENIAC (1943, зокрема фон Нейман був консультантом в цьому проекті), а потім вже глибше реалізована в машині EDVAC (1952). Самі принципи були сформульовані в декількох публікаціях, серед яких слід виділити таку як Burks, A. W., Goldstine, H. H., and von Neumann, J. Preliminary discussion of the logical design of an electronic computing instrument, 1945 («Попередня дискусія про логічний устрій електронного обчислювального інструмента») та Von Neumann, J. First draft of a report on the EDVAC, 1946 («Перший варіант доповіді про EDVAC»).
Власне, головною проблемою, яка поставала перед «піонерами» обчислювальної техніки була надзвичайна складність введення алгоритму обчислень в ЕОМ, для чого доводилось мати справу з численними перемикачами, тумблерами, роз'ємами та іншими комутуючими елементами. Це ускладнювало процес, призводило до величезної кількості помилок та аж ніяк не додавало цим машинам універсальності.
Фон Нейман в своїй «Попередній дискусії» запропонував натомість зберігати алгоритм разом з даними для обчислень в пам'яті обчислювальної машини, що б давало можливість по-перше оперативно перепрограмувати систему, а по-друге поводитись з командами як з даними, проводити над ними такі ж обчислювальні операції, тобто фактично відкривало можливість для написання програм, які самі себе модифікують (і це було зовсім не екзотикою на той час, а практичною необхідністю). Таким чином пропонувалась організація обчислень, яка дійсно робила обчислювальну машину універсальним інструментом.
Така структура унеможливлювала розрізнення команд від даних в пам'яті машини за структурою представлення, але фон Нейманом було вказано, що таке розміщення можливе «за умови, якщо машина якимось чином зможе розрізнити їх». Для того, щоби вказати машині на те, де є команди, а де є дані, була згодом запропонована концепція лічильника команд (program counter), в якому зберігалась адреса поточної команди, а після її виконання замінювалась адресою наступної. Адреси ж самих операндів (даних) зберігались безпосередньо в команді.
Також в «Попередній дискусії» була досить докладно розглянута чотирикомпонентна структура обчислювального інструмента, яка зараз вважається класичною структурою фон-нейманівської машини, а саме: арифметичний пристрій, пристрій керування, пам'ять та пульт оператора.
Формальне визначення
Обчислювальна машина є машиною з архітектурою фон Неймана, якщо:
- Програма та дані зберігаються в одній загальній пам'яті. Це дає можливість виконувати над командами ті ж дії, що і над даними.
- Кожна комірка пам'яті машини ідентифікується унікальним номером, який називається адресою.
- Різні слова інформації (команди та дані) розрізняються за способом використання, але не за та структурою представлення в пам'яті.
- Кожна програма виконується послідовно, починаючи з першої команди, якщо немає спеціальних вказівок. Для зміни цієї послідовності використовуються команди переходу.
Класична структура машини фон Неймана
Машина фон Неймана, як і практично кожна сучасна ЕОМ загального призначення, складається з чотирьох основних компонентів:
- Арифметико-логічний пристрій (АЛП, англ. arithmetic logic unit), який виконує команди з визначеного набору, який називається системою (набором) команд, над порціями інформації, яка зберігається відокремленій від операційного пристрою пам'яті (хоча сучасні архітектури мають в складі операційного пристрою додаткову пам'ять (зазвичай банк регістрів), в якій операнди зберігаються порівняно короткий час безпосередньо в процесі проведення обчислень.
- Пристрій керування процесором (англ. control unit), який організує послідовне виконання алгоритмів, розшифрування команд, які надходять із пристрою пам'яті (див. нижче), реагує на аварійні ситуації та виконує загальні функції керування всіма вузлами обчислювальної машини. Зазвичай АЛП та пристрій керування об'єднуються в структуру, яка називається центральним процесором. Слід звернути увагу, що вимога саме послідовного, в порядку надходження з пам'яті (в порядку зміни адрес в лічильнику команд) виконання команд є принциповою. Архітектури, які не додержуються такого принципу, взагалі не вважаються фон-нейманівськими.
- Комп'ютерна пам'ять (англ. primary storage) — масив комірок з унікальними ідентифікаторами (адресами), в яких зберігаються команди та дані.
- Пристрої (вводу/виводу), які забезпечують зв'язок ЕОМ з зовнішнім світом, передають інформацію на переробку в ЕОМ та приймають результати.
Принцип функціонування
Після завантаження програми (алгоритму й даних для обробки) в запам'ятовуючий пристрій, машина фон Неймана може працювати автоматично, без втручання оператора. Кожна комірка пам'яті машини має унікальний номер — адресу, спеціальний механізм, найчастіше — лічильник команд — забезпечує автоматичне виконання необхідної послідовності команд, і визначає на кожному етапі адресу комірки, з якої необхідно завантажити наступну команду.
Перед початком виконання програми в лічильник записується адреса її першої команди. Визначення адреси наступної команди відбувається за одним з наступних сценаріїв:
- Якщо поточна команда не є командою переходу (тобто це просто арифметична або логічна операція над даними), то до поточного значення лічильника додається число, яке дорівнює довжині поточної команди в мінімально адресованих одиницях інформації (зрозуміло, що це можливо за умови, якщо звичайні команди в блоках, не розділених командами переходу, розташовуються послідовно в пам'яті, інакше адреса наступної команди може зберігатись, наприклад, безпосередньо в команді).
- Якщо поточна команда — команда переходу (умовного або безумовного), яка змінює послідовний хід виконання програми, то в лічильник примусово записується адреса тої команди, яка була замовлена при виконанні переходу, де б вона не знаходилась.
Недоліки та сучасні перспективи архітектури фон Неймана
Можна виділити два основних вектори критики архітектури фон Неймана:
«Семантичний розрив»
Хоча це не стосується безпосередньо принципів фон Неймана, але часто апелюють саме до «класичної архітектури фон Неймана» в критиці її досить примітивного та низькорівневого набору команд, який, на думку критиків, абсолютно не відповідає сучасному стану справ в індустрії розробки програмного забезпечення, зокрема в наявності мов високого рівня, які набагато підвищують продуктивність праці програміста за рахунок пропонування йому більш високорівневих абстракцій, і потрібно зазвичай до декількох сот машинних команд замість однієї команди мови високого рівня. Цей дисбаланс в принципі успішно вирішується на програмному рівні за допомогою компіляторів, але в 60—70 роки XX століття було досить багато намагань реалізувати машинні мови високого рівня апаратно (див. Архітектура з розвинутими засобами інтерпретації). Серед вітчизняних розробок в цьому напрямі слід виділити ЕОМ серії «МИР», а серед серйозних критиків системи фон-Неймана, в тому числі і за низький семантичний рівень команд, академіка В. М. Глушкова. Певною мірою, намаганням «підвищити семантичний рівень» можна вважати і CISC-архітектури системи команд, хоча як довів час, перспективнішим виявився прямо зворотний напрямок максимальної «примітивізації» набору команд, реалізований в RISC-архітектурах.
Розділення операційного пристрою та пам'яті
Розділення операційного пристрою та пам'яті в класичній архітектурі фон-Неймана вважається її суттєвим недоліком. Полюбляють казати про так звану «шийку пляшки» фон-нейманівської архітектури (термін, запропонований Джоном Бекусом (John Backus) в 1977. Ця «шийка» виникає між операційним пристроєм (центральним процесором) і пам'яттю, адже швидкість обробки інформації в процесорі зазвичай є набагато більшою, аніж швидкість роботи пристрою пам'яті, який не встигає забезпечувати процесор новими порціями інформації, що призводить до простоїв. Проблема вирішується за рахунок побудови складнішої ієрархії пам'яті, зокрема введенням кеш-пам'яті (швидшої, але й дорожчої за основну). У кеш-пам'ять зберігаються дані, які часто використовуються в обчисленнях, що зменшує кількість звертань до повільнішої основної пам'яті. Існують також і радикальні пропозиції, які в останній час почали втілюватись в життя, і полягають в створенні так званої «розумної пам'яті», яка б інтегрувала комірки пам'яті зі схемами обробки даних.
Іншим прикладом часткового вирішення цієї проблеми є гарвардська архітектура, в якій пам'ять команд та даних розділена, що дозволяє інтенсифікувати обмін між пристроєм пам'яті та центральним процесором.
Послідовний принцип виконання
Архітектура фон Неймана є принципово послідовною. І це є суттєвим обмежуючим фактором в підвищенні швидкодії машин з такою організацією, унеможливлює введення явного паралелізму в систему. Передусім це питання не технічне, а концептуальне і пов'язане з самою парадигмою програмування для фон-нейманівських машин. Саме тому паралельні обчислювальні машини, хоча й успішно виконують свої завдання, ще довго, мабуть, не зможуть витіснити цю класичну архітектуру.
Разом з тим, хоча майже всі ЕОМ загального призначення є фон-нейманівськими, вони суттєво використовують , хоча це відбувається й неявно, на рівні внутрішньої організації процесора, який непомітно для програміста виявляє схований паралелізм в послідовних програмах для фон-нейманівських машин.
Така «непомітність» є принциповою. Фактично фоннейманівською в сучасних ЕОМ залишається саме архітектура обчислювальної машини (тобто програмна організація). Внутрішня організація сучасних процесорів радикально використовує нефоннейманівські принципи виконання команд, але «виведення» цих принципів безпосередньо в архітектуру ЕОМ, тобто відкриття їх для програміста, яке на перший погляд може здаватись доцільним, насправді може зруйнувати всю індустрію, і саме в цьому є секрет привабливості фоннейманівської архітектури. Фактично, ця концепція пропонує програмісту надзвичайно просту модель виконання програми, послідовну модель, яка збігається з образом мислення більшості програмістів, і тому найчастіше використовується при створенні програм. Явне паралельне програмування — це надзвичайно складна галузь, яка потребує повної перебудови образу мислення програміста, оперування складнішими абстракціями, застосування зовсім інших алгоритмів та структур даних. Тому збереження фоннейманівської архітектури, яким би стримуючим фактором воно не було, є абсолютно принциповим для проектувальників ЕОМ загального призначення.
Посилання
Література
- Майерс Г. Архитектура современных ЭВМ. В 2-х книгах. М.: Мир, 1985
- John L. Hennessy, David A. Patterson, Computer Architecture: A Quantitative Approach, Third Edition, Morgan Kaufmann, 2002, 1100 p. ()
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitektu ra fon Nejmana angl Von Neumann architecture arhitektura elektronnih obchislyuvalnih mashin osnovnoyu vidminnistyu yakoyi vid inshih podibnih arhitektur ye spilne zberigannya danih ta mashinnih komand v komirkah odniyeyi j tiyeyi zh pam yati sho unemozhlivlyuye yih rozriznennya za sposobom predstavlennya abo koduvannya Nazvana tak na chest vidomogo matematika ta teoretika obchislyuvalnoyi tehniki Dzhona fon Nejmana ta po sogodni zalishayetsya dominuyuchoyu shemoyu organizaciyi EOM zagalnogo priznachennya Shematichne virazhennya shemi fon NejmanaPeredumovi stvorennya ta pershodzherelaAvtorstvo koncepciyi pokladenoyi v osnovu fon nejmanivskoyi arhitekturi naspravdi nalezhit kolektivu avtoriv fon Nejman Dzh Ekert Dzh Mokli yaki pracyuvali nad stvorennyam odniyeyi z pershih EOM zagalnogo priznachennya z mozhlivistyu pereprogramuvannya ENIAC 1943 zokrema fon Nejman buv konsultantom v comu proekti a potim vzhe glibshe realizovana v mashini EDVAC 1952 Sami principi buli sformulovani v dekilkoh publikaciyah sered yakih slid vidiliti taku yak Burks A W Goldstine H H and von Neumann J Preliminary discussion of the logical design of an electronic computing instrument 1945 Poperednya diskusiya pro logichnij ustrij elektronnogo obchislyuvalnogo instrumenta ta Von Neumann J First draft of a report on the EDVAC 1946 Pershij variant dopovidi pro EDVAC Vlasne golovnoyu problemoyu yaka postavala pered pionerami obchislyuvalnoyi tehniki bula nadzvichajna skladnist vvedennya algoritmu obchislen v EOM dlya chogo dovodilos mati spravu z chislennimi peremikachami tumblerami roz yemami ta inshimi komutuyuchimi elementami Ce uskladnyuvalo proces prizvodilo do velicheznoyi kilkosti pomilok ta azh niyak ne dodavalo cim mashinam universalnosti Fon Nejman v svoyij Poperednij diskusiyi zaproponuvav natomist zberigati algoritm razom z danimi dlya obchislen v pam yati obchislyuvalnoyi mashini sho b davalo mozhlivist po pershe operativno pereprogramuvati sistemu a po druge povoditis z komandami yak z danimi provoditi nad nimi taki zh obchislyuvalni operaciyi tobto faktichno vidkrivalo mozhlivist dlya napisannya program yaki sami sebe modifikuyut i ce bulo zovsim ne ekzotikoyu na toj chas a praktichnoyu neobhidnistyu Takim chinom proponuvalas organizaciya obchislen yaka dijsno robila obchislyuvalnu mashinu universalnim instrumentom Taka struktura unemozhlivlyuvala rozriznennya komand vid danih v pam yati mashini za strukturoyu predstavlennya ale fon Nejmanom bulo vkazano sho take rozmishennya mozhlive za umovi yaksho mashina yakimos chinom zmozhe rozrizniti yih Dlya togo shobi vkazati mashini na te de ye komandi a de ye dani bula zgodom zaproponovana koncepciya lichilnika komand program counter v yakomu zberigalas adresa potochnoyi komandi a pislya yiyi vikonannya zaminyuvalas adresoyu nastupnoyi Adresi zh samih operandiv danih zberigalis bezposeredno v komandi Takozh v Poperednij diskusiyi bula dosit dokladno rozglyanuta chotirikomponentna struktura obchislyuvalnogo instrumenta yaka zaraz vvazhayetsya klasichnoyu strukturoyu fon nejmanivskoyi mashini a same arifmetichnij pristrij pristrij keruvannya pam yat ta pult operatora Formalne viznachennyaObchislyuvalna mashina ye mashinoyu z arhitekturoyu fon Nejmana yaksho Programa ta dani zberigayutsya v odnij zagalnij pam yati Ce daye mozhlivist vikonuvati nad komandami ti zh diyi sho i nad danimi Kozhna komirka pam yati mashini identifikuyetsya unikalnim nomerom yakij nazivayetsya adresoyu Rizni slova informaciyi komandi ta dani rozriznyayutsya za sposobom vikoristannya ale ne za ta strukturoyu predstavlennya v pam yati Kozhna programa vikonuyetsya poslidovno pochinayuchi z pershoyi komandi yaksho nemaye specialnih vkazivok Dlya zmini ciyeyi poslidovnosti vikoristovuyutsya komandi perehodu Klasichna struktura mashini fon NejmanaMashina fon Nejmana yak i praktichno kozhna suchasna EOM zagalnogo priznachennya skladayetsya z chotiroh osnovnih komponentiv Arifmetiko logichnij pristrij ALP angl arithmetic logic unit yakij vikonuye komandi z viznachenogo naboru yakij nazivayetsya sistemoyu naborom komand nad porciyami informaciyi yaka zberigayetsya vidokremlenij vid operacijnogo pristroyu pam yati hocha suchasni arhitekturi mayut v skladi operacijnogo pristroyu dodatkovu pam yat zazvichaj bank registriv v yakij operandi zberigayutsya porivnyano korotkij chas bezposeredno v procesi provedennya obchislen Pristrij keruvannya procesorom angl control unit yakij organizuye poslidovne vikonannya algoritmiv rozshifruvannya komand yaki nadhodyat iz pristroyu pam yati div nizhche reaguye na avarijni situaciyi ta vikonuye zagalni funkciyi keruvannya vsima vuzlami obchislyuvalnoyi mashini Zazvichaj ALP ta pristrij keruvannya ob yednuyutsya v strukturu yaka nazivayetsya centralnim procesorom Slid zvernuti uvagu sho vimoga same poslidovnogo v poryadku nadhodzhennya z pam yati v poryadku zmini adres v lichilniku komand vikonannya komand ye principovoyu Arhitekturi yaki ne doderzhuyutsya takogo principu vzagali ne vvazhayutsya fon nejmanivskimi Komp yuterna pam yat angl primary storage masiv komirok z unikalnimi identifikatorami adresami v yakih zberigayutsya komandi ta dani Pristroyi vvodu vivodu yaki zabezpechuyut zv yazok EOM z zovnishnim svitom peredayut informaciyu na pererobku v EOM ta prijmayut rezultati Princip funkcionuvannyaPislya zavantazhennya programi algoritmu j danih dlya obrobki v zapam yatovuyuchij pristrij mashina fon Nejmana mozhe pracyuvati avtomatichno bez vtruchannya operatora Kozhna komirka pam yati mashini maye unikalnij nomer adresu specialnij mehanizm najchastishe lichilnik komand zabezpechuye avtomatichne vikonannya neobhidnoyi poslidovnosti komand i viznachaye na kozhnomu etapi adresu komirki z yakoyi neobhidno zavantazhiti nastupnu komandu Pered pochatkom vikonannya programi v lichilnik zapisuyetsya adresa yiyi pershoyi komandi Viznachennya adresi nastupnoyi komandi vidbuvayetsya za odnim z nastupnih scenariyiv Yaksho potochna komanda ne ye komandoyu perehodu tobto ce prosto arifmetichna abo logichna operaciya nad danimi to do potochnogo znachennya lichilnika dodayetsya chislo yake dorivnyuye dovzhini potochnoyi komandi v minimalno adresovanih odinicyah informaciyi zrozumilo sho ce mozhlivo za umovi yaksho zvichajni komandi v blokah ne rozdilenih komandami perehodu roztashovuyutsya poslidovno v pam yati inakshe adresa nastupnoyi komandi mozhe zberigatis napriklad bezposeredno v komandi Yaksho potochna komanda komanda perehodu umovnogo abo bezumovnogo yaka zminyuye poslidovnij hid vikonannya programi to v lichilnik primusovo zapisuyetsya adresa toyi komandi yaka bula zamovlena pri vikonanni perehodu de b vona ne znahodilas Nedoliki ta suchasni perspektivi arhitekturi fon NejmanaMozhna vidiliti dva osnovnih vektori kritiki arhitekturi fon Nejmana Semantichnij rozriv Hocha ce ne stosuyetsya bezposeredno principiv fon Nejmana ale chasto apelyuyut same do klasichnoyi arhitekturi fon Nejmana v kritici yiyi dosit primitivnogo ta nizkorivnevogo naboru komand yakij na dumku kritikiv absolyutno ne vidpovidaye suchasnomu stanu sprav v industriyi rozrobki programnogo zabezpechennya zokrema v nayavnosti mov visokogo rivnya yaki nabagato pidvishuyut produktivnist praci programista za rahunok proponuvannya jomu bilsh visokorivnevih abstrakcij i potribno zazvichaj do dekilkoh sot mashinnih komand zamist odniyeyi komandi movi visokogo rivnya Cej disbalans v principi uspishno virishuyetsya na programnomu rivni za dopomogoyu kompilyatoriv ale v 60 70 roki XX stolittya bulo dosit bagato namagan realizuvati mashinni movi visokogo rivnya aparatno div Arhitektura z rozvinutimi zasobami interpretaciyi Sered vitchiznyanih rozrobok v comu napryami slid vidiliti EOM seriyi MIR a sered serjoznih kritikiv sistemi fon Nejmana v tomu chisli i za nizkij semantichnij riven komand akademika V M Glushkova Pevnoyu miroyu namagannyam pidvishiti semantichnij riven mozhna vvazhati i CISC arhitekturi sistemi komand hocha yak doviv chas perspektivnishim viyavivsya pryamo zvorotnij napryamok maksimalnoyi primitivizaciyi naboru komand realizovanij v RISC arhitekturah Rozdilennya operacijnogo pristroyu ta pam yati Rozdilennya operacijnogo pristroyu ta pam yati v klasichnij arhitekturi fon Nejmana vvazhayetsya yiyi suttyevim nedolikom Polyublyayut kazati pro tak zvanu shijku plyashki fon nejmanivskoyi arhitekturi termin zaproponovanij Dzhonom Bekusom John Backus v 1977 Cya shijka vinikaye mizh operacijnim pristroyem centralnim procesorom i pam yattyu adzhe shvidkist obrobki informaciyi v procesori zazvichaj ye nabagato bilshoyu anizh shvidkist roboti pristroyu pam yati yakij ne vstigaye zabezpechuvati procesor novimi porciyami informaciyi sho prizvodit do prostoyiv Problema virishuyetsya za rahunok pobudovi skladnishoyi iyerarhiyi pam yati zokrema vvedennyam kesh pam yati shvidshoyi ale j dorozhchoyi za osnovnu U kesh pam yat zberigayutsya dani yaki chasto vikoristovuyutsya v obchislennyah sho zmenshuye kilkist zvertan do povilnishoyi osnovnoyi pam yati Isnuyut takozh i radikalni propoziciyi yaki v ostannij chas pochali vtilyuvatis v zhittya i polyagayut v stvorenni tak zvanoyi rozumnoyi pam yati yaka b integruvala komirki pam yati zi shemami obrobki danih Inshim prikladom chastkovogo virishennya ciyeyi problemi ye garvardska arhitektura v yakij pam yat komand ta danih rozdilena sho dozvolyaye intensifikuvati obmin mizh pristroyem pam yati ta centralnim procesorom Poslidovnij princip vikonannya Arhitektura fon Nejmana ye principovo poslidovnoyu I ce ye suttyevim obmezhuyuchim faktorom v pidvishenni shvidkodiyi mashin z takoyu organizaciyeyu unemozhlivlyuye vvedennya yavnogo paralelizmu v sistemu Peredusim ce pitannya ne tehnichne a konceptualne i pov yazane z samoyu paradigmoyu programuvannya dlya fon nejmanivskih mashin Same tomu paralelni obchislyuvalni mashini hocha j uspishno vikonuyut svoyi zavdannya she dovgo mabut ne zmozhut vitisniti cyu klasichnu arhitekturu Razom z tim hocha majzhe vsi EOM zagalnogo priznachennya ye fon nejmanivskimi voni suttyevo vikoristovuyut hocha ce vidbuvayetsya j neyavno na rivni vnutrishnoyi organizaciyi procesora yakij nepomitno dlya programista viyavlyaye shovanij paralelizm v poslidovnih programah dlya fon nejmanivskih mashin Taka nepomitnist ye principovoyu Faktichno fonnejmanivskoyu v suchasnih EOM zalishayetsya same arhitektura obchislyuvalnoyi mashini tobto programna organizaciya Vnutrishnya organizaciya suchasnih procesoriv radikalno vikoristovuye nefonnejmanivski principi vikonannya komand ale vivedennya cih principiv bezposeredno v arhitekturu EOM tobto vidkrittya yih dlya programista yake na pershij poglyad mozhe zdavatis docilnim naspravdi mozhe zrujnuvati vsyu industriyu i same v comu ye sekret privablivosti fonnejmanivskoyi arhitekturi Faktichno cya koncepciya proponuye programistu nadzvichajno prostu model vikonannya programi poslidovnu model yaka zbigayetsya z obrazom mislennya bilshosti programistiv i tomu najchastishe vikoristovuyetsya pri stvorenni program Yavne paralelne programuvannya ce nadzvichajno skladna galuz yaka potrebuye povnoyi perebudovi obrazu mislennya programista operuvannya skladnishimi abstrakciyami zastosuvannya zovsim inshih algoritmiv ta struktur danih Tomu zberezhennya fonnejmanivskoyi arhitekturi yakim bi strimuyuchim faktorom vono ne bulo ye absolyutno principovim dlya proektuvalnikiv EOM zagalnogo priznachennya PosilannyaLiteraturaMajers G Arhitektura sovremennyh EVM V 2 h knigah M Mir 1985 John L Hennessy David A Patterson Computer Architecture A Quantitative Approach Third Edition Morgan Kaufmann 2002 1100 p ISBN 1 55860 329 8 Div takozhArhitektura EOM Garvardska arhitektura Arhitektura potokiv danih Arhitektura z rozvinutimi zasobami interpretaciyi Paralelna arhitektura EOM