Платонівська академія (також відома як Неоплатонівська флорентійська академія) — науковий дискусійний гурток гуманістів XV століття у Флоренції, Італія.
Платонівська академія | |
Названо на честь | Академія Платона |
---|---|
Засновник | Пліфон |
Країна | Флорентійська республіка |
Місце розташування | Флоренція |
Платонівська академія у Вікісховищі |
Історія
Неоплатонічна флорентійська академія була заснована після того, як Геміст Плетон під час Флорентійського собору 1438—1439 років фактично повернув філософію Платона до Західної Європи. Академія спонсорувалася Козімо де Медічі, її підтримував Марсіліо Фічіно та родина Медічі до смерті Лоренцо де Медічі. Неоплатонічний гурток ніколи не був формальною групою, проте його члени вважали цю академію сучасною формою Платонової академії. Важливими членами були Анджело Полізіано, Крістофоро Ландіно, Піко делла Мірандола та Джентіле де 'Беккі . Академія займалася перекладами на латинську мову творів Платона, Еннеди Плотіна та інші неоплатонічні твори.
Піко делла Мірандола став першим християнським науковцем, який опанував єврейську містичну теологію кабали. Він спробував розробити форму синкретизму, намагаючись гармонізувати різні системи філософської думки на основі спільних елементів істини. Піко стверджував, що хоча платонізм і християнство мали різні погляди, у них було спільне бачення деяких істин. Важливим аспектом філософської думки Піко був захист гідності та свободи людини, викладений у «Промові про гідність людини» (1486). І Фічіно, і Піко відродили в ренесансній Італії гуманістичні погляди Давньої Греції. Однак гуманізм епохи Відродження був більш індивідуалістичним, ніж гуманізм античних часів.
Біограф Джон Аддінгтон Саймондс припускає, що Мікеланджело Буонарроті проводив час серед членів Платонівської академії протягом перших років його перебування у Флоренції, засвоюючи неоплатонічне вчення. Пізніше його вірші та інші твори свідчать про близькість його поглядів до неоплатонізму.
Академія фактично була розпущена незабаром після смерті Лоренцо де Медічі в 1492 році. Поліціано та Мірандола обоє померли 1494 року. У 2007 році їх тіла були ексгумовані з церкви Сан-Марко у Флоренції для встановлення причин їхньої смерті. Судово-медична експертиза показала, що і Поліціано, і Піко, ймовірно, були отруєні миш'яком, можливо, за наказом наступника Лоренцо П'єро ді Лоренцо Медічі .
Див. також
Примітки
- Peter Burke, The Renaissance, Longmans, 1964, p. 152.
- Hunt, Lynn; Martin, Thomas R.; Rosenwein, Barbara H.; Hsia, R. Po-chia; Smith, Bonnie G. (2007), The Making of the West, т. II (вид. Second), Boston: Bedford/St. Martin's, ISBN
- The Life of Michelangelo, Symonds, J. A., Capricorn Books, 1962, pp. 405—408.
- Medici writers exhumed in Italy. BBC News, 28 February 2007. Accessed June 2013.
- Malcolm Moore (7 February 2008). «Medici philosopher's mysterious death is solved» The Daily Telegraph. London. Accessed June 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Platonivska akademiya takozh vidoma yak Neoplatonivska florentijska akademiya naukovij diskusijnij gurtok gumanistiv XV stolittya u Florenciyi Italiya Platonivska akademiya Nazvano na chestAkademiya Platona ZasnovnikPlifon Krayina Florentijska respublika Misce roztashuvannyaFlorenciya Platonivska akademiya u Vikishovishi Lorenco de Medichi nazvanij il Magnifico IstoriyaNeoplatonichna florentijska akademiya bula zasnovana pislya togo yak Gemist Pleton pid chas Florentijskogo soboru 1438 1439 rokiv faktichno povernuv filosofiyu Platona do Zahidnoyi Yevropi Akademiya sponsoruvalasya Kozimo de Medichi yiyi pidtrimuvav Marsilio Fichino ta rodina Medichi do smerti Lorenco de Medichi Neoplatonichnij gurtok nikoli ne buv formalnoyu grupoyu prote jogo chleni vvazhali cyu akademiyu suchasnoyu formoyu Platonovoyi akademiyi Vazhlivimi chlenami buli Andzhelo Poliziano Kristoforo Landino Piko della Mirandola ta Dzhentile de Bekki Akademiya zajmalasya perekladami na latinsku movu tvoriv Platona Ennedi Plotina ta inshi neoplatonichni tvori Piko della Mirandola stav pershim hristiyanskim naukovcem yakij opanuvav yevrejsku mistichnu teologiyu kabali Vin sprobuvav rozrobiti formu sinkretizmu namagayuchis garmonizuvati rizni sistemi filosofskoyi dumki na osnovi spilnih elementiv istini Piko stverdzhuvav sho hocha platonizm i hristiyanstvo mali rizni poglyadi u nih bulo spilne bachennya deyakih istin Vazhlivim aspektom filosofskoyi dumki Piko buv zahist gidnosti ta svobodi lyudini vikladenij u Promovi pro gidnist lyudini 1486 I Fichino i Piko vidrodili v renesansnij Italiyi gumanistichni poglyadi Davnoyi Greciyi Odnak gumanizm epohi Vidrodzhennya buv bilsh individualistichnim nizh gumanizm antichnih chasiv Biograf Dzhon Addington Sajmonds pripuskaye sho Mikelandzhelo Buonarroti provodiv chas sered chleniv Platonivskoyi akademiyi protyagom pershih rokiv jogo perebuvannya u Florenciyi zasvoyuyuchi neoplatonichne vchennya Piznishe jogo virshi ta inshi tvori svidchat pro blizkist jogo poglyadiv do neoplatonizmu Akademiya faktichno bula rozpushena nezabarom pislya smerti Lorenco de Medichi v 1492 roci Policiano ta Mirandola oboye pomerli 1494 roku U 2007 roci yih tila buli eksgumovani z cerkvi San Marko u Florenciyi dlya vstanovlennya prichin yihnoyi smerti Sudovo medichna ekspertiza pokazala sho i Policiano i Piko jmovirno buli otruyeni mish yakom mozhlivo za nakazom nastupnika Lorenco P yero di Lorenco Medichi Div takozhIvan Argiropul NeoplatonizmPrimitkiPeter Burke The Renaissance Longmans 1964 p 152 Hunt Lynn Martin Thomas R Rosenwein Barbara H Hsia R Po chia Smith Bonnie G 2007 The Making of the West t II vid Second Boston Bedford St Martin s ISBN 978 0 312 43946 0 The Life of Michelangelo Symonds J A Capricorn Books 1962 pp 405 408 Medici writers exhumed in Italy BBC News 28 February 2007 Accessed June 2013 Malcolm Moore 7 February 2008 Medici philosopher s mysterious death is solved The Daily Telegraph London Accessed June 2013