Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Фея», або «Чарівниці» (фр. Les Fées) — казка французького письменника Шарля Перро. Твір вперше опубліковано 1697 року в збірці «Казки Матінки Гуски». Казка розповідає про те, якими дарунками фея наділила добру дівчину, а якими — лиху, і що сталося потім.
| Фея | ||||
|---|---|---|---|---|
| Les Fées | ||||
 | ||||
| Жанр | літературна казка | |||
| Автор | Шарль Перро | |||
| Мова | французька мова | |||
| Написано | 1697 | |||
| Опубліковано | 1697 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Видання | «Казки Матінки Гуски» | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Персонажі
- «Фея» — чарівниця, яка наділяла людей чудовими якостями.
- «Молодша дочка» — добра і красива дівчина.
- «Старша дочка» — лиха дівчина.
- «Вдова» — вредна й зарозуміла жінка, мати обох дочок.
- «Принц» — син місцевого короля; живе поблизу.
Сюжет
Жила була колись вдова і були у неї дві дочки. Старша дочка багато чим нагадувала свою маму: і настроєм, і манерами, і на обличчя, що всі хто стрічалися з нею — вважали її за маму. Крім того, вони обидві були такі неприємні й такі пихаті, що з ними неможливо було жити. А молодша донька, була, немов би справжнім портретом свого батька: привітна, чесна — однією з найкрасивіших дівчат на світі.
Як і в більшості людей, природним є любити своїх ближніх, так мати без тями опікувалася своєю старшою донькою (своєю принцесою), і мала страшенну відразу до молодшої (наче пасербиці). Вона примушувала її їсти на кухні та працювати без відпочинку. Між іншим, ця бідна дитина повинна була ходити до лісу два рази на день по воду. Це було дуже далеко від будинку і доводилося набирати ще й великого глека-жбанка води.
Якось однієї днини, коли вона в черговий раз пішла до джерела по воду, то підійшла до неї бідно одягнена жіночка і попросила дати попити. І дівчинка погодилася: пополоскавши глечика, зачерпнувши води з чистої місцини джерела, та тримаючи в руці того жбана, так, щоб було зручніше пити воду тітоньці. Напившись води, жіночка похвалила добру дівчинку за її послух — ввічливість, доброту, уважність. Як виявилося, це була фея-чарівниця, яка перевтілилася в бідну і так мала намір перевірити доброту дівчинки, а переконавшись, що так і є насправді, вона вирішила наділити дівчинку чарівним дарунком: «3 цієї хвилини після кожного слова, яке промовлятимеш, з твоїх уст випадатиме квітка або самоцвіт». І після сказаного, фея одразу ж зникла, а дівчинка, подивувалася й, набравши в глек води, рушила додому.
Коли ж дівчина прийшла додому, мати її висварила за тривале перебування в лісі біля джерела. Дівчинка опустила голову і лише вибачилася перед мамою: «Пробачте, матінко, що я забарилась», і за цими ж словами з її уст випали дві троянди, два перли й два великих діаманти. Побачивши таке чудо, зла мати дуже здивувалася й назвавши, вперше в житті, її «донечкою», почала випитувати чому це сталося. І бідолаха щиросердно повідала свою лісову історію (а діаманти-перли, так і сипалися з її уст).
«Ось воно як» — подумала собі хитра вдовиця і вирішила цього разу уже послати свою улюблену дочку до джерела-струмка, аби й ту фея наділила таким коштовним дарунком. Але білоручка не мала наміру кудись йти, вона капризувала й відмовлялася рушати з домівки. Та, на силу, її матінка таки заставила вибратися з дому. Тоді вона взяла найкращого срібного глека, вдягнулася, як найкраще, і пішла з будинку.
Коли ж дівчинка підійшла до струмка, їй на зустріч вийшла гарно вдягнена пані. Це була та ж фея, тільки цього разу вона вділася наче принцеса, аби пересвідчитися в чемності уже цієї дівчинки. І тепер пані-фея, знову попросила попити, на що отримала від дівчинки сувору відповідь: «Ніби я для того прийшла, щоб вас поїти! Може, ви думаєте, що я й срібну вазу навмисне принесла, аби дати напитися такій пані? Ну, та гаразд, пийте вже, коли вам так хочеться». Отримавши таку нечемну відповідь, фея вирішила наділити й цю дівчинку, відповідно до її чеснот: «віднині при кожному слові з вашого рота виповзатиме гадюка або вискакуватиме жаба». І після сказаного, фея одразу ж зникла, а дівчина, і собі рушила додому.
Як тільки мати побачила свою улюбленицю — миттю кинулася до неї, випитуючи, як все відбулося. Та доця буркнула: «Еге ж матінко, а вас то обходить?» і з її рота одразу ж випали дві гадюки та дві жаби. Побачивши таку оказію, мати вжахнулася й дійшла висновку, що то все витівка молодшої доньки та чимдуж побігла за дочкою, аби набити.
Бідолаха заледве вирвалася, і втекла до лісу, щоб сховатися там. І саме так сталося, що тим лісом вертався з полювання син короля, побачивши таку красуню серед лісу дуже здивувався. І тоді він запитав її, що вона тут робить в повній самоті, і хто її скривдив, що вона так гірко плаче. «Ах, добродію, моя мати вигнала мене з дому!» — промовила дівчина і з її уст знову посипалися п'ять або шість перлин і стільки ж діамантів. Зачудований принц попросив аби вона розказала йому всю свою історію. Поки дівчина оповідала про свої митарства — принц чимраз більше закохувався в неї. Тому він взяв її до палацу свого батька і запропонував одружитися, а як батько його зрадів цій дівчині, та ще й з таким приданим (перлами, діамантами).
А ось її сестра лишилася дома й ставала ще більш злющою і ненависною всім, що аж власна мати вигнала її з дому. І грубіянка, не знайшовши ні в кого притулку, згинула в лісі…
Передісторія та мораль
Відомо, що свої казки Шарль Перро писав під впливом тогочасних творів та переказів, які оповідали у світському середовищі Європи. Найвідомішою була збірка казок-оповідок "«Пентамерон», або ж неаполітанською «Lo cunto de li cunti overo lo trattenemiento de peccerille» (Казка казок, або розваги для малят), зібраних в тодішніх італійських краях і виданих придворним поетом Джамбаттістом Базіле (Giambattista Basile). Саме з цієї збірки Перро і здійснив свої перекази казок; у збірці зустрічається казка (IV-7 «Les Deux Gâteaux») зі схожим сюжетом, яку Шарль Перро опрацював і видав уже нову обробку, яка тепер вважається яскравим зразком літературної казки (твору написаного автором-письменником на основі сюжетів з народних казок). В італійській оповідці молодший брат потерпає від рук своєї старшої сестри, там впродовж казки показано, як брат за свої чесноти був наділений трояндами, перлами й діамантами, а сестра отримала «на горіхи» — жаб та змій.
Схожі казкові сюжети зустрічаються в багатьох народних казках і всі вони мають однакову мораль: доброта завжди винагороджується, незважаючи від її зовнішнього вигляду, тоді як пихатість та вередливість засуджуються. На цих казках-оповідях виховувалися тогочасні покоління дітей (впродовж 5-7 століть), за допомогою казок батьки намагалися вчити дітей чеснотам і як себе поводити. Тому гордовитість й зарозумілість завжди висміювалися і подавалися в літературі у зневажливій формі (часто такі герої подавалися бридкими, страшними та нечесними), а моральні чесноти часто асоціювалися з добротою та фізичною красою (зчаста такі герої подавалися як молоді, красиві, добрі).
Схожі за сюжетом казки
Окрім свого першоджерела («Pentamerone» Джамбаттісти Базіле), казка Шарля Перро «Фея» перегукується своїм сюжетом з багатьма народними та літературними казками:
- «Пані Метелиця» — Брати Грімм
- «Дванадцять місяців» — Самуїл Маршак
- «Калло і калікандзари», грец. Η Κάλλω και οι καλικάντζαροι
Видання та адаптації
Казку вперше надруковано 1697 року за участі видавця (Claude Barbin) в Парижі, де вийшла збірка Шарля Перро, яка складалася з восьми казок і називалася «Казки моєї матінки Гуски, або Історії й казки минулих часів з повчаннями». Слід зазначити, що вона підписана ім'ям його наймолодшого сина — Арманкура. Дослідники вважають, що Шарль Перро так вчинив, оскільки вважав, що йому, відомій світській особі, не особливо гоже займатися написанням дитячих казок. З роками, декотрі з дослідників висловлюють інші гіпотези щодо авторства чи співавторства сина й батька Перро.
Через свою популярність «казки Шарля Перро» видавалися велику кількість разів, як у Франції, так і у всіх країнах світу. Існує значна кількість передруків та перекладів казки в різних збірниках казок, які видавалися в усьому світі. Найзначнішими вважаються перші передруки-збірки книжок:
- «Les Fées», видання Клода Барбіна, (1697)
- «Les Fées», видання Леона Камера (1843)
- «Les Fées in Les Contes de ma mère l'Oye avant Perrault» (1878)
Див. також
Примітки
- Heidi Anne Heiner, «Tales Similar to Diamonds and Toads» [ 2012-09-05 у Wayback Machine.]
- Jack Zipes, The Great Fairy Tale Tradition: From Straparola and Basile to the Brothers Grimm
- Iona and Peter Opie, The Classic Fairy Tales, p 100
Посилання
- Текстівка за переказом (виданням) «Charles Perrault: Contes du temps passé» Léon Curmer (1843)
- Текстівка сучасної версії казки
- «Чарівниці» Шарль Перро // Переказ з французької Романа Терещенка.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feya abo Charivnici fr Les Fees kazka francuzkogo pismennika Sharlya Perro Tvir vpershe opublikovano 1697 roku v zbirci Kazki Matinki Guski Kazka rozpovidaye pro te yakimi darunkami feya nadilila dobru divchinu a yakimi lihu i sho stalosya potim FeyaLes FeesIlyustraciya Gyustava Dore do knizhki kazok Sharlya Perro 1867 Zhanrliteraturna kazkaAvtorSharl PerroMovafrancuzka movaNapisano1697Opublikovano1697Krayina FranciyaVidannya Kazki Matinki Guski Cej tvir u VikishovishiPersonazhi Feya charivnicya yaka nadilyala lyudej chudovimi yakostyami Molodsha dochka dobra i krasiva divchina Starsha dochka liha divchina Vdova vredna j zarozumila zhinka mati oboh dochok Princ sin miscevogo korolya zhive poblizu SyuzhetZhila bula kolis vdova i buli u neyi dvi dochki Starsha dochka bagato chim nagaduvala svoyu mamu i nastroyem i manerami i na oblichchya sho vsi hto strichalisya z neyu vvazhali yiyi za mamu Krim togo voni obidvi buli taki nepriyemni j taki pihati sho z nimi nemozhlivo bulo zhiti A molodsha donka bula nemov bi spravzhnim portretom svogo batka privitna chesna odniyeyu z najkrasivishih divchat na sviti Yak i v bilshosti lyudej prirodnim ye lyubiti svoyih blizhnih tak mati bez tyami opikuvalasya svoyeyu starshoyu donkoyu svoyeyu princesoyu i mala strashennu vidrazu do molodshoyi nache paserbici Vona primushuvala yiyi yisti na kuhni ta pracyuvati bez vidpochinku Mizh inshim cya bidna ditina povinna bula hoditi do lisu dva razi na den po vodu Ce bulo duzhe daleko vid budinku i dovodilosya nabirati she j velikogo gleka zhbanka vodi Yakos odniyeyi dnini koli vona v chergovij raz pishla do dzherela po vodu to pidijshla do neyi bidno odyagnena zhinochka i poprosila dati popiti I divchinka pogodilasya popoloskavshi glechika zacherpnuvshi vodi z chistoyi miscini dzherela ta trimayuchi v ruci togo zhbana tak shob bulo zruchnishe piti vodu titonci Napivshis vodi zhinochka pohvalila dobru divchinku za yiyi posluh vvichlivist dobrotu uvazhnist Yak viyavilosya ce bula feya charivnicya yaka perevtililasya v bidnu i tak mala namir pereviriti dobrotu divchinki a perekonavshis sho tak i ye naspravdi vona virishila nadiliti divchinku charivnim darunkom 3 ciyeyi hvilini pislya kozhnogo slova yake promovlyatimesh z tvoyih ust vipadatime kvitka abo samocvit I pislya skazanogo feya odrazu zh znikla a divchinka podivuvalasya j nabravshi v glek vodi rushila dodomu Koli zh divchina prijshla dodomu mati yiyi visvarila za trivale perebuvannya v lisi bilya dzherela Divchinka opustila golovu i lishe vibachilasya pered mamoyu Probachte matinko sho ya zabarilas i za cimi zh slovami z yiyi ust vipali dvi troyandi dva perli j dva velikih diamanti Pobachivshi take chudo zla mati duzhe zdivuvalasya j nazvavshi vpershe v zhitti yiyi donechkoyu pochala vipituvati chomu ce stalosya I bidolaha shiroserdno povidala svoyu lisovu istoriyu a diamanti perli tak i sipalisya z yiyi ust Os vono yak podumala sobi hitra vdovicya i virishila cogo razu uzhe poslati svoyu ulyublenu dochku do dzherela strumka abi j tu feya nadilila takim koshtovnim darunkom Ale biloruchka ne mala namiru kudis jti vona kaprizuvala j vidmovlyalasya rushati z domivki Ta na silu yiyi matinka taki zastavila vibratisya z domu Todi vona vzyala najkrashogo sribnogo gleka vdyagnulasya yak najkrashe i pishla z budinku Koli zh divchinka pidijshla do strumka yij na zustrich vijshla garno vdyagnena pani Ce bula ta zh feya tilki cogo razu vona vdilasya nache princesa abi peresvidchitisya v chemnosti uzhe ciyeyi divchinki I teper pani feya znovu poprosila popiti na sho otrimala vid divchinki suvoru vidpovid Nibi ya dlya togo prijshla shob vas poyiti Mozhe vi dumayete sho ya j sribnu vazu navmisne prinesla abi dati napitisya takij pani Nu ta garazd pijte vzhe koli vam tak hochetsya Otrimavshi taku nechemnu vidpovid feya virishila nadiliti j cyu divchinku vidpovidno do yiyi chesnot vidnini pri kozhnomu slovi z vashogo rota vipovzatime gadyuka abo viskakuvatime zhaba I pislya skazanogo feya odrazu zh znikla a divchina i sobi rushila dodomu Yak tilki mati pobachila svoyu ulyublenicyu mittyu kinulasya do neyi vipituyuchi yak vse vidbulosya Ta docya burknula Ege zh matinko a vas to obhodit i z yiyi rota odrazu zh vipali dvi gadyuki ta dvi zhabi Pobachivshi taku okaziyu mati vzhahnulasya j dijshla visnovku sho to vse vitivka molodshoyi donki ta chimduzh pobigla za dochkoyu abi nabiti Bidolaha zaledve virvalasya i vtekla do lisu shob shovatisya tam I same tak stalosya sho tim lisom vertavsya z polyuvannya sin korolya pobachivshi taku krasunyu sered lisu duzhe zdivuvavsya I todi vin zapitav yiyi sho vona tut robit v povnij samoti i hto yiyi skrivdiv sho vona tak girko plache Ah dobrodiyu moya mati vignala mene z domu promovila divchina i z yiyi ust znovu posipalisya p yat abo shist perlin i stilki zh diamantiv Zachudovanij princ poprosiv abi vona rozkazala jomu vsyu svoyu istoriyu Poki divchina opovidala pro svoyi mitarstva princ chimraz bilshe zakohuvavsya v neyi Tomu vin vzyav yiyi do palacu svogo batka i zaproponuvav odruzhitisya a yak batko jogo zradiv cij divchini ta she j z takim pridanim perlami diamantami A os yiyi sestra lishilasya doma j stavala she bilsh zlyushoyu i nenavisnoyu vsim sho azh vlasna mati vignala yiyi z domu I grubiyanka ne znajshovshi ni v kogo pritulku zginula v lisi Peredistoriya ta moralVidomo sho svoyi kazki Sharl Perro pisav pid vplivom togochasnih tvoriv ta perekaziv yaki opovidali u svitskomu seredovishi Yevropi Najvidomishoyu bula zbirka kazok opovidok Pentameron abo zh neapolitanskoyu Lo cunto de li cunti overo lo trattenemiento de peccerille Kazka kazok abo rozvagi dlya malyat zibranih v todishnih italijskih krayah i vidanih pridvornim poetom Dzhambattistom Bazile Giambattista Basile Same z ciyeyi zbirki Perro i zdijsniv svoyi perekazi kazok u zbirci zustrichayetsya kazka IV 7 Les Deux Gateaux zi shozhim syuzhetom yaku Sharl Perro opracyuvav i vidav uzhe novu obrobku yaka teper vvazhayetsya yaskravim zrazkom literaturnoyi kazki tvoru napisanogo avtorom pismennikom na osnovi syuzhetiv z narodnih kazok V italijskij opovidci molodshij brat poterpaye vid ruk svoyeyi starshoyi sestri tam vprodovzh kazki pokazano yak brat za svoyi chesnoti buv nadilenij troyandami perlami j diamantami a sestra otrimala na gorihi zhab ta zmij Shozhi kazkovi syuzheti zustrichayutsya v bagatoh narodnih kazkah i vsi voni mayut odnakovu moral dobrota zavzhdi vinagorodzhuyetsya nezvazhayuchi vid yiyi zovnishnogo viglyadu todi yak pihatist ta veredlivist zasudzhuyutsya Na cih kazkah opovidyah vihovuvalisya togochasni pokolinnya ditej vprodovzh 5 7 stolit za dopomogoyu kazok batki namagalisya vchiti ditej chesnotam i yak sebe povoditi Tomu gordovitist j zarozumilist zavzhdi vismiyuvalisya i podavalisya v literaturi u znevazhlivij formi chasto taki geroyi podavalisya bridkimi strashnimi ta nechesnimi a moralni chesnoti chasto asociyuvalisya z dobrotoyu ta fizichnoyu krasoyu zchasta taki geroyi podavalisya yak molodi krasivi dobri Shozhi za syuzhetom kazkiOkrim svogo pershodzherela Pentamerone Dzhambattisti Bazile kazka Sharlya Perro Feya peregukuyetsya svoyim syuzhetom z bagatma narodnimi ta literaturnimi kazkami Pani Metelicya Brati Grimm Dvanadcyat misyaciv Samuyil Marshak Kallo i kalikandzari grec H Kallw kai oi kalikantzaroiVidannya ta adaptaciyiKazku vpershe nadrukovano 1697 roku za uchasti vidavcya Claude Barbin v Parizhi de vijshla zbirka Sharlya Perro yaka skladalasya z vosmi kazok i nazivalasya Kazki moyeyi matinki Guski abo Istoriyi j kazki minulih chasiv z povchannyami Slid zaznachiti sho vona pidpisana im yam jogo najmolodshogo sina Armankura Doslidniki vvazhayut sho Sharl Perro tak vchiniv oskilki vvazhav sho jomu vidomij svitskij osobi ne osoblivo gozhe zajmatisya napisannyam dityachih kazok Z rokami dekotri z doslidnikiv vislovlyuyut inshi gipotezi shodo avtorstva chi spivavtorstva sina j batka Perro Cherez svoyu populyarnist kazki Sharlya Perro vidavalisya veliku kilkist raziv yak u Franciyi tak i u vsih krayinah svitu Isnuye znachna kilkist peredrukiv ta perekladiv kazki v riznih zbirnikah kazok yaki vidavalisya v usomu sviti Najznachnishimi vvazhayutsya pershi peredruki zbirki knizhok Les Fees vidannya Kloda Barbina 1697 Les Fees vidannya Leona Kamera 1843 Les Fees in Les Contes de ma mere l Oye avant Perrault 1878 Div takozhSita kiri SudzumePrimitkiHeidi Anne Heiner Tales Similar to Diamonds and Toads 2012 09 05 u Wayback Machine Jack Zipes The Great Fairy Tale Tradition From Straparola and Basile to the Brothers Grimm Iona and Peter Opie The Classic Fairy Tales p 100 ISBN 0 19 211550 6PosilannyaTekstivka za perekazom vidannyam Charles Perrault Contes du temps passe Leon Curmer 1843 Tekstivka suchasnoyi versiyi kazki Charivnici Sharl Perro Perekaz z francuzkoyi Romana Tereshenka