«Дума про Феська Ґанжу Андибера» — історична дума, в якій оспівується козацька звитяга в боротьбі проти татарського і польського поневолення України. Головний герой думи — козак-нетяга Фесько Ґанжа Андибер.
Сюжет
У думі відбуваються гострі соціальні суперечності, що склалися в Україні в часи визвольної війни 1648—1654 років.
На думку Михайла Грушевського у цій думі зображено події, що передували «Чорній раді», в результаті якої гетьманом був обраний Іван Брюховецький, і під іменем Феська Ґанжи Андибера у думі зображено саме Брюховецького, який виступав проти «дуків-старшин» і протиставляв себе їм як носій справжніх запорозьких традицій, та агітував против старшинських кандидатів Сомка і Золотаренка. Брюховецький, будучи вмілим оратором, висунувши соціальні лозунги (зменшити податки, обмежити старшинське землеволодіння), став кандидатом на гетьманство.
У червні 1663 року під Ніжином на Чорній раді, участь в якій брали не тільки козаки але й усі інші стани, Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України. Інших претендентів на гетьманську булаву — (Сомка та Золотаренка) та їхніх прихильників було на місці заарештовано й страчено.
Текст
Ой полем, полем Киліїмським,
Битим шляхом ордиїнським,
Ей, гуляв, гуляв козак, бідний летяга,
Сім год і чотири
Да потеряв з-під себе три коні воронії,
На козаку, бідному летязі,
Три серомязі,
Опанчина рогожовая,
Поясина хмеловая;
На козаку, бідному летязі, сап'янці —
Видні п'яти і пальці,
Де ступить — босої ноги слід пише;
А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка —
Зверху дірка,
Шовком шита,
Буйним вітром підбита,
А околиці давно немає.
Іще ж то козак, бідний летяга,
До города Килії прибуває
Та не питається, де б то стати
Коня попасти.
А питається, де корчма новая,
Шинкарка молодая,
Настя кабачна:
«Тая на нас, на бідних летяг,
Хоч зла, да й обачна».
Городом Килією іде,
Слухає-прислухається,
Чи не радиться хто на славне Запорожжя гуляти.
Аж тільки радяться-поражаються
Три дуки сребраники
На кабак іти
Меду та оковитої горілки попивати.
Тоді-то козак добре дбав,
Попереду собі у кабаку кватеру займав,
Край груби сідає,
Плечі свої козацькі пригріває.
Тогді дуки-сребраники у кабак уходжали,
У стола сідали,
По цебру меду, оковитої горілки постановляли.
Первий дука-сребраника Гаврило Довгополенко переяславський,
А другий Войтенко ніженський,
Третій Золотаренко черніговський.
Іще ж бідного козака-летяги не вітають
Ні медом шклянкою,
Ні горілки чаркою;
То козак, бідний летяга,
На дуків-сребраників скоса поглядає;
То один дука-сребраника був обачний,—
Гаврила Довгополенко переяславський,—
Із кармана людську денежку виймав,
Насті кабачній до рук добре оддавав,
А ще стиха словами промовляв:
«Ей,— каже,— ти, шинкарко молода,
Ти, Насте кабачна!
Ти,— каже,— до сих бідних козаків-летяг
Хоч злая, да й обачна:
Коли б ти добре дбала,
Сю денежку до рук приймала,
До погреба одходила,
Хоч норцового пива уточила,
Сьому козаку, бідному летязі,
На похміллє живіт його козацький скріпила».
Оттогді-то Настя кабачна денежку приймала,
До погреба одходила,
Меду та оковитої горілки вточила,
Козаку, бідному летязі,
Коновку в руки втеребила.
Оттогді козак, бідняй летяга,
Як узяв коновку за ухо,
Оглядиться — аж і в дні сухо.
Оттогді-то козак, бідний летяга,
Як став у собі хміль козацький зачувати,
Став коновкою по мосту погримати, —
Стали в дуків-сребраників
Із стола чарки й шклянки літати.
Оттогді ж то козак, бідний летяга,
Як став у собі більший хмель зачувати,
Став з-під опанчини рогожевої,
З-під поясини хмелової,
Щирозлотний обушок виймати.
Став шинкарці молодій за цебер меду застановляти;
Стали дуки-сребраники
Один до одного стиха словами промовляти:
«Ей, шинкарко молода,
Настя кабачна!
Нехай сей козак, бідний летяга,
Не мається в тебе сеї заставщини викупляти,
Нам, дукам-сребраникам.
Нехай не зарікається воли поганяти,
А тобі, Насті кабачній, груб топити!»
Оттогді-то козак, бідний летяга,
Як став сії слова зачувати,
Так він став по кінець стола сідати,
Став чересок винімати,
Став шинкарці молодій,
Насті кабачній,
Увесь стіл червінцями устилати.
Тогді дуки-сребраники,
Як стали в його червінці зоглядати,
Тогді стали його вітати
Медом шклянкою
І горілки чаркою.
Тогді й шинкарка молода,
Настя кабачна,
Істиха словами промовляє:
«Ей, козаче,— каже,— козаче!
Чи снідав ти сьогодні, чи обідав?
Ходи зо мною до кімнати,
Сядем ми з тобою поснідаєм
Чи пообідаєм».
Тогді то козак, бідний летяга,
По кабаку походжає,
Кватиру отчиняє,
На бистрії ріки поглядає,
Кличе, добре покликає:
«Ой, ріки,— каже,— ви, ріки низовії,
Помошниці дніпровії!
Або мені помочі дайте,
Або мене з собою візьміте!»
Оттогді один козак іде,
Шати дорогії несе,
На його козацькі плечі надіє;
Другий козак іде,
Боти сап'янові несе,
На його козацькі ноги надіє;
Третій козак іде,
Шличок козацький несе,
На його козацьку главу надіє.
Тогді дуки-сребраники
Стиха словами промовляли:
«Ей, не єсть же се, братці,
Козак, бідний летяга,
А єсть се Фесько Ґанжа Андибер,
Гетьман запорозький!
Присунься ти до нас,— кажуть,— ближче,
Поклонимось ми тобі нижче;
Будем радиться,
Чи гаразд-добре на славній Україні проживати».
Тогді стали його вітати
Медом шклянкою
І горілки чаркою.
То він теє од дуків-сребраників приймав,
Сам не випивав,
А все на свої шати проливав:
«Ей, шати мої, шати!
Пийте, гуляйте:
Не мене шанують,
А вас поважають;
Як я вас на собі не мав,
Ніхто мене й гетьманом не почитав».
Тогді-то Фесько Ґанжа Андибер,
Гетьман запорозький,
Стиха словами промовляв:
«Ей, козаки,— каже,— діти, друзі, молодці!
Прошу я вас, добре дбайте,
Сих дуків-сребраників за лоб, паче волів,
Із-за стола виводжайте,
Перед окнами покладайте,
У три березини потягайте!»
Тогді ж то козаки, діти, друзі, молодці
Добре дбали —
Сих дуків-сребраників за лоб брали,
Із-за стола, паче волів, виводжали,
Перед окнами покладали,
У три березини потягали,
А ще стиха словами промовляли:
«Ей, дуки,— кажуть,— ви, дуки!
За вами всі луги і луки,—
Нігде нашому брату, козаку-летязі, стати
І коня попасти!»
Тогді-то Фесько Ґанжа Андибер,
Гетьман запорозький,
Хоча помер,
Дак слава його козацька
Не вмре,
Не поляже!
Теперешнього часу,
Господи, утверди й піддержи
Люду царського,
Народу християнського
На многая літа.
Історія записів
У створення цієї думи брали участь не тільки кобзарі, але й записувачі Амвросій Метлинський та Пантелеймон Куліш, які різні варіанти, записані від кобзарів Андрія Шута, Андрія Бешка та Миколи Ригоренка, звели в один текст і опублікували в 1854 та 1856 років. У 1874 році був зроблений запис у Павла Братиці а у 1923 році запис був зроблемий Є. Кирилом від Павла Кулика.
Мелодія думи
Фольклорист та етнограф Климент Квітка записав мелодію думи «Козак-нетяга Феско Ґанджа Андибер» від кобзаря Павла Кулика в селі Сосниці Чернігівської області. Аналізуючи мелодію запису цієї думи, Квітка вважав, що вона могла належати до нового, ще не дослідженого шару кобзарської виконавської традиції. Це єдиний запис мелодії цієї думи.
Аналізуючи діяльність кобзаря Павла Кулика, Віктор Мішалов звернув увагу на те, що вчитель кобзаря Павла Кулика не мав цієї думи в своєму репертуарі. Це спонукало його зробити припущення, що мелодія була створена самим кобзарем на базі тексту, який він вивчив з літературного джерела. Це пояснює чому мелодія думи не характерна і не споріднена з мелодіями дум, які записали Філарет Колесса та Микола Лисенко, і чому не існує інших записів, що містять мелодію цієї думи.
Виконавці кобзарі
Образи думи в мистецтві
Образ Феська Ґанжи Андибера відтворено в історичній повісті Д. Мордовцева «Сагайдачний», в опері радянського композитора В. Золотарьова «Фесько Андибер» (лібретто Максима Рильського), в графічних творах художника Михайла Дерегуса.
Пантелеймон Куліш у драму «Байда, князь Вишневецький» увів головного персонажа народної думи про Феська Ґанжу Андибера, де він уособлює ватажка козацької голоти в боротьбі проти козацької старшини. Іншим персонажем думи, що був використаний у цій поемі, є шинкарка Настя Горова.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 26 липня 2007.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 26 липня 2007.
Джерела
- Хвесько Андибер // Грушевська Катерина. Українські народні думи. Том 2. — Київ-Харків: Пролетар, 1931. — С. 131—146.
- Про Хвеська Кганжу Андыбера // Народные южнорусские песни. Сборник / А. Л. Метлинский. — Киев: Унив. тип., 1854. — С. 377—385.
- Дополненная дума о Ганжѣ Андыберѣ // Кулиш П. Записки о Южной Руси. Т. 1. — СПб, 1856. — С. 200—210.
- Думка про славного Хвеська Ганджу — Андибера Гетьмана Запорозького // Українська абетка / Микола Гатцук. — М.: У друк. Унів., 1861. — С. 67—81.
Це незавершена стаття про українську культуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duma pro Feska Ganzhu Andibera istorichna duma v yakij ospivuyetsya kozacka zvityaga v borotbi proti tatarskogo i polskogo ponevolennya Ukrayini Golovnij geroj dumi kozak netyaga Fesko Ganzha Andiber Ivan Bryuhoveckij proobraz Feska Ganzhi Andibera na dumku GrushevskogoSyuzhetU dumi vidbuvayutsya gostri socialni superechnosti sho sklalisya v Ukrayini v chasi vizvolnoyi vijni 1648 1654 rokiv Na dumku Mihajla Grushevskogo u cij dumi zobrazheno podiyi sho pereduvali Chornij radi v rezultati yakoyi getmanom buv obranij Ivan Bryuhoveckij i pid imenem Feska Ganzhi Andibera u dumi zobrazheno same Bryuhoveckogo yakij vistupav proti dukiv starshin i protistavlyav sebe yim yak nosij spravzhnih zaporozkih tradicij ta agituvav protiv starshinskih kandidativ Somka i Zolotarenka Bryuhoveckij buduchi vmilim oratorom visunuvshi socialni lozungi zmenshiti podatki obmezhiti starshinske zemlevolodinnya stav kandidatom na getmanstvo U chervni 1663 roku pid Nizhinom na Chornij radi uchast v yakij brali ne tilki kozaki ale j usi inshi stani Bryuhoveckogo bulo obrano getmanom Livoberezhnoyi Ukrayini Inshih pretendentiv na getmansku bulavu Somka ta Zolotarenka ta yihnih prihilnikiv bulo na misci zaareshtovano j stracheno TekstOj polem polem Kiliyimskim Bitim shlyahom ordiyinskim Ej gulyav gulyav kozak bidnij letyaga Sim god i chotiri Da poteryav z pid sebe tri koni voroniyi Na kozaku bidnomu letyazi Tri seromyazi Opanchina rogozhovaya Poyasina hmelovaya Na kozaku bidnomu letyazi sap yanci Vidni p yati i palci De stupit bosoyi nogi slid pishe A she na kozaku bidnomu letyazi shapka birka Zverhu dirka Shovkom shita Bujnim vitrom pidbita A okolici davno nemaye Ishe zh to kozak bidnij letyaga Do goroda Kiliyi pribuvaye Ta ne pitayetsya de b to stati Konya popasti A pitayetsya de korchma novaya Shinkarka molodaya Nastya kabachna Taya na nas na bidnih letyag Hoch zla da j obachna Gorodom Kiliyeyu ide Sluhaye prisluhayetsya Chi ne raditsya hto na slavne Zaporozhzhya gulyati Azh tilki radyatsya porazhayutsya Tri duki srebraniki Na kabak iti Medu ta okovitoyi gorilki popivati Todi to kozak dobre dbav Poperedu sobi u kabaku kvateru zajmav Kraj grubi sidaye Plechi svoyi kozacki prigrivaye Togdi duki srebraniki u kabak uhodzhali U stola sidali Po cebru medu okovitoyi gorilki postanovlyali Pervij duka srebranika Gavrilo Dovgopolenko pereyaslavskij A drugij Vojtenko nizhenskij Tretij Zolotarenko chernigovskij Ishe zh bidnogo kozaka letyagi ne vitayut Ni medom shklyankoyu Ni gorilki charkoyu To kozak bidnij letyaga Na dukiv srebranikiv skosa poglyadaye To odin duka srebranika buv obachnij Gavrila Dovgopolenko pereyaslavskij Iz karmana lyudsku denezhku vijmav Nasti kabachnij do ruk dobre oddavav A she stiha slovami promovlyav Ej kazhe ti shinkarko moloda Ti Naste kabachna Ti kazhe do sih bidnih kozakiv letyag Hoch zlaya da j obachna Koli b ti dobre dbala Syu denezhku do ruk prijmala Do pogreba odhodila Hoch norcovogo piva utochila Somu kozaku bidnomu letyazi Na pohmillye zhivit jogo kozackij skripila Ottogdi to Nastya kabachna denezhku prijmala Do pogreba odhodila Medu ta okovitoyi gorilki vtochila Kozaku bidnomu letyazi Konovku v ruki vterebila Ottogdi kozak bidnyaj letyaga Yak uzyav konovku za uho Oglyaditsya azh i v dni suho Ottogdi to kozak bidnij letyaga Yak stav u sobi hmil kozackij zachuvati Stav konovkoyu po mostu pogrimati Stali v dukiv srebranikiv Iz stola charki j shklyanki litati Ottogdi zh to kozak bidnij letyaga Yak stav u sobi bilshij hmel zachuvati Stav z pid opanchini rogozhevoyi Z pid poyasini hmelovoyi Shirozlotnij obushok vijmati Stav shinkarci molodij za ceber medu zastanovlyati Stali duki srebraniki Odin do odnogo stiha slovami promovlyati Ej shinkarko moloda Nastya kabachna Nehaj sej kozak bidnij letyaga Ne mayetsya v tebe seyi zastavshini vikuplyati Nam dukam srebranikam Nehaj ne zarikayetsya voli poganyati A tobi Nasti kabachnij grub topiti Ottogdi to kozak bidnij letyaga Yak stav siyi slova zachuvati Tak vin stav po kinec stola sidati Stav cheresok vinimati Stav shinkarci molodij Nasti kabachnij Uves stil chervincyami ustilati Togdi duki srebraniki Yak stali v jogo chervinci zoglyadati Togdi stali jogo vitati Medom shklyankoyu I gorilki charkoyu Togdi j shinkarka moloda Nastya kabachna Istiha slovami promovlyaye Ej kozache kazhe kozache Chi snidav ti sogodni chi obidav Hodi zo mnoyu do kimnati Syadem mi z toboyu posnidayem Chi poobidayem Togdi to kozak bidnij letyaga Po kabaku pohodzhaye Kvatiru otchinyaye Na bistriyi riki poglyadaye Kliche dobre poklikaye Oj riki kazhe vi riki nizoviyi Pomoshnici dniproviyi Abo meni pomochi dajte Abo mene z soboyu vizmite Ottogdi odin kozak ide Shati dorogiyi nese Na jogo kozacki plechi nadiye Drugij kozak ide Boti sap yanovi nese Na jogo kozacki nogi nadiye Tretij kozak ide Shlichok kozackij nese Na jogo kozacku glavu nadiye Togdi duki srebraniki Stiha slovami promovlyali Ej ne yest zhe se bratci Kozak bidnij letyaga A yest se Fesko Ganzha Andiber Getman zaporozkij Prisunsya ti do nas kazhut blizhche Poklonimos mi tobi nizhche Budem raditsya Chi garazd dobre na slavnij Ukrayini prozhivati Togdi stali jogo vitati Medom shklyankoyu I gorilki charkoyu To vin teye od dukiv srebranikiv prijmav Sam ne vipivav A vse na svoyi shati prolivav Ej shati moyi shati Pijte gulyajte Ne mene shanuyut A vas povazhayut Yak ya vas na sobi ne mav Nihto mene j getmanom ne pochitav Togdi to Fesko Ganzha Andiber Getman zaporozkij Stiha slovami promovlyav Ej kozaki kazhe diti druzi molodci Proshu ya vas dobre dbajte Sih dukiv srebranikiv za lob pache voliv Iz za stola vivodzhajte Pered oknami pokladajte U tri berezini potyagajte Togdi zh to kozaki diti druzi molodci Dobre dbali Sih dukiv srebranikiv za lob brali Iz za stola pache voliv vivodzhali Pered oknami pokladali U tri berezini potyagali A she stiha slovami promovlyali Ej duki kazhut vi duki Za vami vsi lugi i luki Nigde nashomu bratu kozaku letyazi stati I konya popasti Togdi to Fesko Ganzha Andiber Getman zaporozkij Hocha pomer Dak slava jogo kozacka Ne vmre Ne polyazhe Tepereshnogo chasu Gospodi utverdi j pidderzhi Lyudu carskogo Narodu hristiyanskogo Na mnogaya lita Istoriya zapisivU stvorennya ciyeyi dumi brali uchast ne tilki kobzari ale j zapisuvachi Amvrosij Metlinskij ta Pantelejmon Kulish yaki rizni varianti zapisani vid kobzariv Andriya Shuta Andriya Beshka ta Mikoli Rigorenka zveli v odin tekst i opublikuvali v 1854 ta 1856 rokiv U 1874 roci buv zroblenij zapis u Pavla Bratici a u 1923 roci zapis buv zroblemij Ye Kirilom vid Pavla Kulika Melodiya dumiKobzar Pavlo Kulik Folklorist ta etnograf Kliment Kvitka zapisav melodiyu dumi Kozak netyaga Fesko Gandzha Andiber vid kobzarya Pavla Kulika v seli Sosnici Chernigivskoyi oblasti Analizuyuchi melodiyu zapisu ciyeyi dumi Kvitka vvazhav sho vona mogla nalezhati do novogo she ne doslidzhenogo sharu kobzarskoyi vikonavskoyi tradiciyi Ce yedinij zapis melodiyi ciyeyi dumi Analizuyuchi diyalnist kobzarya Pavla Kulika Viktor Mishalov zvernuv uvagu na te sho vchitel kobzarya Pavla Kulika ne mav ciyeyi dumi v svoyemu repertuari Ce sponukalo jogo zrobiti pripushennya sho melodiya bula stvorena samim kobzarem na bazi tekstu yakij vin vivchiv z literaturnogo dzherela Ce poyasnyuye chomu melodiya dumi ne harakterna i ne sporidnena z melodiyami dum yaki zapisali Filaret Kolessa ta Mikola Lisenko i chomu ne isnuye inshih zapisiv sho mistyat melodiyu ciyeyi dumi Vikonavci kobzari Pavlo Braticya Pavlo Kulik Andrij Shut Andrij Beshko Mikola Rigorenko Obrazi dumi v mistectviObraz Feska Ganzhi Andibera vidtvoreno v istorichnij povisti D Mordovceva Sagajdachnij v operi radyanskogo kompozitora V Zolotarova Fesko Andiber libretto Maksima Rilskogo v grafichnih tvorah hudozhnika Mihajla Deregusa Pantelejmon Kulish u dramu Bajda knyaz Vishneveckij uviv golovnogo personazha narodnoyi dumi pro Feska Ganzhu Andibera de vin uosoblyuye vatazhka kozackoyi goloti v borotbi proti kozackoyi starshini Inshim personazhem dumi sho buv vikoristanij u cij poemi ye shinkarka Nastya Gorova Primitki Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 26 lipnya 2007 Arhiv originalu za 26 veresnya 2007 Procitovano 26 lipnya 2007 DzherelaDuma pro Feska Ganzhu Andibera u sestrinskih VikiproyektahTemi u Vikidzherelah Hvesko Andiber Grushevska Katerina Ukrayinski narodni dumi Tom 2 Kiyiv Harkiv Proletar 1931 S 131 146 Pro Hveska Kganzhu Andybera Narodnye yuzhnorusskie pesni Sbornik A L Metlinskij Kiev Univ tip 1854 S 377 385 Dopolnennaya duma o Ganzhѣ Andyberѣ Kulish P Zapiski o Yuzhnoj Rusi T 1 SPb 1856 S 200 210 Dumka pro slavnogo Hveska Gandzhu Andibera Getmana Zaporozkogo Ukrayinska abetka Mikola Gatcuk M U druk Univ 1861 S 67 81 Ce nezavershena stattya pro ukrayinsku kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi