Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фернандо I Великий (1016 — 27 грудня 1065) — імператор Іспанії у 1056–1065 роках, король Кастилії та Леону у 1037–1065 роках, визначний політичний та військовий діяч.
| Фернандо I Fernando I | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1056 — 1065 | ||
| Народження: | 1016[1] Наварра, Іспанія | |
| Смерть: | 27 грудня 1065 Леон, Кастилія і Леон, Іспанія | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Леонське королівство | |
| Релігія: | католицтво | |
| Рід: | Хіменес | |
| Батько: | Санчо III Великий | |
| Мати: | Муніадона Кастильська | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | Санчо Альфонсо VI Гарсія | |
| | ||
Біографія
Молоді роки
Походив з династії Хіменес з Наварри. Син Санчо III Великого, короля Наварри, та Муніадони Кастильської. Про молоді роки мало відомостей. У 1029 році після вбивства Гарсії Санчеса, графа Кастилії, Фердинанда було висуното як претендента на це графство. Права його були значні, оскільки Фердинанд був небожем Санчеса. 1 травня 1030 року врешті-решт Фердинанд офіційно стає черговим графом Кастилії. Проте контроль над графством опинився у руках його батька. При цьому частина території Кастилії було приєднано до королівства Наварра. Водночас, завдяки Санчо III, для зміцнення становища Фердинанда було укладено шлюб останнього із сестрою короля Леона.
Війни з Леоном та Наварою
Фердинанд залишався номінальним володарем графства Кастилія до смерті батька у 1035 році. З початком самостійного правління вирішив боротися за владу на всьому Піренейському півострові. Спочатку розпочав війну з Леонським королівством, використовуючи порубіжні суперечки. Вирішальна битва між Бермудо III та Фердинандом I відбулося 4 вересня 1037 року біля Тамарона. Тут війська Леону зазнали нищівної поразки, а король Бермудо загинув. Після цього Фердинанд I захопив королівство Леон, використовуючи права своєї дружини — сестри Бермудо III. Коронація відбулася 22 червня 1038 року. З цього моменту Фердинанд I титулювався як король Кастилії і Леону.
Значну частину часу Фердинанд провів для зміцнення свого становища у Леоні. Було проведено реформи з централізації та зміцнення королівської влади. Прикордонні графи були підкорені королівським наказам та законам. Фердинанд I відновив старовинне вестготське право під час соборів у 1050 та 1055 роках.
Водночас він вів підготовку для подальшої боротьби за владу на півострові. 1 вересня 1054 року Фердинанд I у битві при Атапуерці завдав поразки своєму братові Гарсії III, королю Наварри, який загинув у битві. Після цього Фердинанд I відняв раніше приєднані до Наварри землі й змусив свого небожа Санчо IV визнати себе васалом.
Після здобутих перемог Фердинанд I вирішив об'єднати всі християнські держави півострова для потужнішого проведення Реконкісти. У 1056 році він оголосив себе імператором Іспанії. В цьому Фердинанда підтримав папа римський Віктор II.
Внутрішні справи
Водночас із зовнішньою політикою Фердинанд I продовжував докладати зусиль для економічного та політичного розвитку свого королівства. Він суворо обмежував владу феодалів, приборкував найзавзятіших. При цьому приділялось багато уваги будівництву, мистецтву, культурі. Були запрошені численні майстри з Франції та Італії.
У своїй внутрішній політиці Фердинанд I спирався на допомогу католицької церкви. Тому підтримав клюнійську реформу для посилення місцевих єпархій.
Війна з мусульманами
У 1057 році Фердинанд I вирішив продовжити відвоювання Піренеїв від мусульман. Спочатку він рушив у західні землі (територія сучасної Португалії). Протягом 1057—1058 років захопив міста Ламегу та Візеу.
У 1060 році Фердинанд I атакував тайфу (князівство) Сарагосу. Для цього Фердинанд I уклав угоди з мусульманським володарем Тортоси, Раміро I, королем Арагону, та Раймундом Беренгаром I, графом Барселони. Завдяки успішним діям Ахмад аль-Муктадир, володар Сарагоси, зазнавши поразки, вимушений був визнати себе васалом Фердинанда I й погодитися на щорічну данину.
У 1062 році розпочав війну з тайфою Толедо, використовуючи за привід образу Толедської мосарабської християнської громади, покровителем якої був Фердинанд I. Він спустошив околиці Толедо й змусив його володаря, Яґ'ю I ібн-Ісмаїла аль-Мамуна, визнати себе васалом й погодитися на сплату данини.
у 1063 році Фердинанд I розпочав війну з тайфами Севілья й Бадахос. Король розбив ворога та змусив їхніх емірів визнати свою владу та сплачувати данину. У 1064 році, після 6-місячної облоги, Фердинанд I захопив місто Коїмбру. Тепер у його владі були землі верхів'я ріки Дору та область ріки Мондего.
У 1065 році Фердинанд I здійснив черговий похід проти мусульман. Цього разу атакував тайфу Валенсія на чолі з еміром Абд аль-Маліком аль-Музафаром, і розбив останнього. Владу над Валенсією передав еміру Толедо Яґ'ї ібн-Ісмаїлу аль-Мамуну, встановив данину з тайфи. Втім вже біля Валенсії тяжко захворів.
Повернувшись додому, помер 27 грудня цього ж року.
Родина
Дружина — Санча Леонська.
Діти:
- (1033—1101), сеньйора Замори
- Санчо (1038—1072), король Кастилії у 1065—1072 роках
- (д/н—1101), сеньйора Тороси
- Альфонсо VI (1040—1109), король Леону в 1065—1072 роках, Кастилії, Леону та Галісії у 1073—1109 роках
- Гарсія, король Галісії у 1066—1071 та 1072—1073 роках
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119167565 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Reilly, Bernard F. The Kingdom of León-Castilla under King Alfonso VI, 1065—1109. Princeton: Princeton University Press, 1988.
- SÁNCHEZ CANDEIRA, Alfonso (1999), Castilla y León en el siglo XI. Estudio del reinado de Fernando I, Madrid, Real Academia de la Historia.
- Ludwig Vones: Ferdinand I. ‘el Magno’. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, , Sp. 362—363.
Посилання
́
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фернандо I (король Кастилії)
Cawley, Charles, Castile & Leon, counts & kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fernando Fernando I Velikij 1016 27 grudnya 1065 imperator Ispaniyi u 1056 1065 rokah korol Kastiliyi ta Leonu u 1037 1065 rokah viznachnij politichnij ta vijskovij diyach Fernando I Fernando IFernando IPam yatnik Ferdinandu I u Madridi Imperator Ispaniyi 1056 1065 Narodzhennya 1016 1 Navarra IspaniyaSmert 27 grudnya 1065 Leon Kastiliya i Leon IspaniyaPohovannya dKrayina Leonske korolivstvoReligiya katolictvoRid HimenesBatko Sancho III VelikijMati Muniadona KastilskaShlyub dDiti Sancho Alfonso VI Garsiya Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Himenes z Navarri Sin Sancho III Velikogo korolya Navarri ta Muniadoni Kastilskoyi Pro molodi roki malo vidomostej U 1029 roci pislya vbivstva Garsiyi Sanchesa grafa Kastiliyi Ferdinanda bulo visunoto yak pretendenta na ce grafstvo Prava jogo buli znachni oskilki Ferdinand buv nebozhem Sanchesa 1 travnya 1030 roku vreshti resht Ferdinand oficijno staye chergovim grafom Kastiliyi Prote kontrol nad grafstvom opinivsya u rukah jogo batka Pri comu chastina teritoriyi Kastiliyi bulo priyednano do korolivstva Navarra Vodnochas zavdyaki Sancho III dlya zmicnennya stanovisha Ferdinanda bulo ukladeno shlyub ostannogo iz sestroyu korolya Leona Vijni z Leonom ta Navaroyu Ferdinand zalishavsya nominalnim volodarem grafstva Kastiliya do smerti batka u 1035 roci Z pochatkom samostijnogo pravlinnya virishiv borotisya za vladu na vsomu Pirenejskomu pivostrovi Spochatku rozpochav vijnu z Leonskim korolivstvom vikoristovuyuchi porubizhni superechki Virishalna bitva mizh Bermudo III ta Ferdinandom I vidbulosya 4 veresnya 1037 roku bilya Tamarona Tut vijska Leonu zaznali nishivnoyi porazki a korol Bermudo zaginuv Pislya cogo Ferdinand I zahopiv korolivstvo Leon vikoristovuyuchi prava svoyeyi druzhini sestri Bermudo III Koronaciya vidbulasya 22 chervnya 1038 roku Z cogo momentu Ferdinand I titulyuvavsya yak korol Kastiliyi i Leonu Znachnu chastinu chasu Ferdinand proviv dlya zmicnennya svogo stanovisha u Leoni Bulo provedeno reformi z centralizaciyi ta zmicnennya korolivskoyi vladi Prikordonni grafi buli pidkoreni korolivskim nakazam ta zakonam Ferdinand I vidnoviv starovinne vestgotske pravo pid chas soboriv u 1050 ta 1055 rokah Vodnochas vin viv pidgotovku dlya podalshoyi borotbi za vladu na pivostrovi 1 veresnya 1054 roku Ferdinand I u bitvi pri Atapuerci zavdav porazki svoyemu bratovi Garsiyi III korolyu Navarri yakij zaginuv u bitvi Pislya cogo Ferdinand I vidnyav ranishe priyednani do Navarri zemli j zmusiv svogo nebozha Sancho IV viznati sebe vasalom Pislya zdobutih peremog Ferdinand I virishiv ob yednati vsi hristiyanski derzhavi pivostrova dlya potuzhnishogo provedennya Rekonkisti U 1056 roci vin ogolosiv sebe imperatorom Ispaniyi V comu Ferdinanda pidtrimav papa rimskij Viktor II Vnutrishni spravi Vodnochas iz zovnishnoyu politikoyu Ferdinand I prodovzhuvav dokladati zusil dlya ekonomichnogo ta politichnogo rozvitku svogo korolivstva Vin suvoro obmezhuvav vladu feodaliv priborkuvav najzavzyatishih Pri comu pridilyalos bagato uvagi budivnictvu mistectvu kulturi Buli zaprosheni chislenni majstri z Franciyi ta Italiyi U svoyij vnutrishnij politici Ferdinand I spiravsya na dopomogu katolickoyi cerkvi Tomu pidtrimav klyunijsku reformu dlya posilennya miscevih yeparhij Vijna z musulmanami U 1057 roci Ferdinand I virishiv prodovzhiti vidvoyuvannya Pireneyiv vid musulman Spochatku vin rushiv u zahidni zemli teritoriya suchasnoyi Portugaliyi Protyagom 1057 1058 rokiv zahopiv mista Lamegu ta Vizeu U 1060 roci Ferdinand I atakuvav tajfu knyazivstvo Saragosu Dlya cogo Ferdinand I uklav ugodi z musulmanskim volodarem Tortosi Ramiro I korolem Aragonu ta Rajmundom Berengarom I grafom Barseloni Zavdyaki uspishnim diyam Ahmad al Muktadir volodar Saragosi zaznavshi porazki vimushenij buv viznati sebe vasalom Ferdinanda I j pogoditisya na shorichnu daninu U 1062 roci rozpochav vijnu z tajfoyu Toledo vikoristovuyuchi za privid obrazu Toledskoyi mosarabskoyi hristiyanskoyi gromadi pokrovitelem yakoyi buv Ferdinand I Vin spustoshiv okolici Toledo j zmusiv jogo volodarya Yag yu I ibn Ismayila al Mamuna viznati sebe vasalom j pogoditisya na splatu danini u 1063 roci Ferdinand I rozpochav vijnu z tajfami Sevilya j Badahos Korol rozbiv voroga ta zmusiv yihnih emiriv viznati svoyu vladu ta splachuvati daninu U 1064 roci pislya 6 misyachnoyi oblogi Ferdinand I zahopiv misto Koyimbru Teper u jogo vladi buli zemli verhiv ya riki Doru ta oblast riki Mondego U 1065 roci Ferdinand I zdijsniv chergovij pohid proti musulman Cogo razu atakuvav tajfu Valensiya na choli z emirom Abd al Malikom al Muzafarom i rozbiv ostannogo Vladu nad Valensiyeyu peredav emiru Toledo Yag yi ibn Ismayilu al Mamunu vstanoviv daninu z tajfi Vtim vzhe bilya Valensiyi tyazhko zahvoriv Povernuvshis dodomu pomer 27 grudnya cogo zh roku RodinaDruzhina Sancha Leonska Diti 1033 1101 senjora Zamori Sancho 1038 1072 korol Kastiliyi u 1065 1072 rokah d n 1101 senjora Torosi Alfonso VI 1040 1109 korol Leonu v 1065 1072 rokah Kastiliyi Leonu ta Galisiyi u 1073 1109 rokah Garsiya korol Galisiyi u 1066 1071 ta 1072 1073 rokahPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119167565 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaReilly Bernard F The Kingdom of Leon Castilla under King Alfonso VI 1065 1109 Princeton Princeton University Press 1988 SANCHEZ CANDEIRA Alfonso 1999 Castilla y Leon en el siglo XI Estudio del reinado de Fernando I Madrid Real Academia de la Historia ISBN 84 89512 41 8 Ludwig Vones Ferdinand I el Magno In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 4 Artemis amp Winkler Munchen Zurich 1989 ISBN 3 7608 8904 2 Sp 362 363 Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fernando I korol Kastiliyi Cawley Charles Castile amp Leon counts amp kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy