Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Фердинандо Галіані

Фердинандо Галіані
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (травень 2018)

Фердинандо Ґальяні (італ. Ferdinando Galiani; 2 грудня 1728(17281202), К'єті, Італія — 30 жовтня 1787, Неаполь, Італія) — італійський економіст і письменник епохи Просвітництва.

Фердинандо Ґальяні
Ferdinando Galiani
image
ПсевдоBartolommeo Intieri[1], Onofria Galeota[1] і L’abbé Galiani
Народився2 грудня 1728(1728-12-02)
К'єті, Італія
Помер30 жовтня 1787(1787-10-30) (58 років)
Неаполь, Італія
ГромадянствоІталія
ДіяльністьЕкономіка
Знання мовіталійська[2][3]
ЧленствоПетербурзька академія наук і Російська академія наук
Magnum opusd і d

Біографія

Народився в провінції К'єті (Італія) 1728 року. Навчався в Неаполі. Вже у 22-річному віці він написав два твори, які зробили його відомим далеко за межами Італії: перший — поема-жарт на смерть неапольського ката, другий — трактат «Про гроші» (). 1755 року Ґальяні отримав звання каноніка в Амальфі, а 1759 року був призначений спочатку секретарем неапольського посольства в Парижі, а наступного року став виконувати обов'язки посла; незабаром він відмовився від цієї посади, але залишився в Парижі. Тут він познайомився з енциклопедистами й багатьма видатними громадськими діячами, з якими потім листувався протягом багатьох років. Хоча на батьківщині Ґальяні обіймав високі посади, від'їзд із Парижа був для нього синонімом політичної та літературної смерті. В Італії він спілкувався з друзями, придбав роботи для свого музею та підтримував сиріт-племінниць. Помер Фердинандо Ґальяні в Неаполі 1787 року.

Наукові праці

Свої економічні погляди Ґальяні висловив у двох фундаментальних працях: трактаті «Про гроші» () (1750) та «Діалогах про торгівлю зерном» () (1770).

«Про гроші»

У трактаті Ґальяні розглядає питання про вартість речей, про податки, грошові відсотки, позики, природу і походження банків, державні борги, вексельний курс та інші. Він заперечує думку, ніби висока вартість предметів є доказом бідності населення, а навпаки, стверджує, що, за винятком деяких надзвичайних випадків, висока вартість предметів свідчить про добробут і багатство країни. Він виступає також проти контролювання відсотків і рекомендує вважати монету товаром. розглядається у зв'язку з корисністю із зазначенням на спадання граничної корисності і на еластичність попиту за ціною.

«Діалоги на зерновому ринку»

Перебуваючи на посаді посла, Ґальяні виступав проти великих суспільних бунтів, які, на його думку, спричиняють економічну катастрофу. Голодні бунти 1764 р., спричинені європейськими зерновими ембарго, викликали в Ґальяні почуття жаху. Як наслідок він написав працю «Діалоги про торгівлю зерном» (1770). Праця вийшла в Парижі (за деякими даними, у Лондоні) французькою мовою ; після цього про Ґальяні заговорили як про економіста. Водночас ця праця викликала чимало заперечень з боку фізіократів, принципи яких вона різко критикувала. («Діалоги» були відредаговані Дені Дідро і ). У «Діалогах» Ґальяні стверджував, що реалістична економічна політика базується на місцевих обставинах та потребах. Він виступав за регулювання торгівлі. Ця позиція була цілком протилежною до концепції фізіократів про вільне ринкове становище. Ґальяні не вирішує питання кшталтом абсолютної свободи торгівлі. У своєму листуванні він чітко зазначив свою точку зору:

image Я нічого не маю проти свободи торгівлі і навіть схвалюю її, коли справа стосується грошей. Але хліб — предмет особливого роду; турбуватися про нього має поліція, а не торгівля image

Краща система в продовольчому питанні є відсутність будь-якої системи. Під час організації продовольчої справи не можна орієнтуватися на інші країни, бо кожна з них перебуває у своєрідних умовах. У малих державах з невеликою територією, але з великою кількістю мануфактур і ремесел, громадські магазини запасів, на думку Ґальяні, необхідні. Держави, середні за площею, Ґальяні поділяє на держави з родючими ґрунтами (Сицилія, Сардинія, Мілан) і неродючими (Голландія, Женева і т. ін.). Повна свобода торгівлі доречна в державах з неродючими ґрунтами. Виключно землеробські держави повинні постійно перебувати в жалюгідному стані економічного розвитку, оскільки тільки промисловість і морська торгівля складають основу багатства народів. Переваги Ґальяні в тому, що він, замість абсолютних принципів, шукає більш стійких опорних пунктів у вивченні досвіду, при цьому окреслює певні межі для державного втручання.

Успіху книги багато сприяли ще й такі чинники, як доступна мова та велика кількість дотепних критичних зауважень. «Діалоги» мали величезний вплив на суспільну думку того часу.

Проти Ґальяні виступило багато фізіократів: , , Бодо, Мореллі. Ґальяні був ображений цією полемікою і за посередництвом мадам д'Епіне та її коханого Грімма домігся конфіскації брошури Мореллі. Це спричинило сильне роздратування в таборі фізіократів.

Внесок в економічну науку

Роботи та ідеї Ґальяні слугували основою італійської утилітарної традиції. Його послідовники зосередили свої дослідження на впливі державної фіскальної політики на економіку нації. Твори Ґальяні перекладено багатьма європейськими мовами. «Діалоги про торгівлю зерном» поміщені в , листування вченого також видавали багато разів. Фердинандо Ґальяні, якого Фрідріх Ніцше назвав найрозумнішою людиною XVIII століття, стверджував, що «від обробної промисловості можна чекати зцілення двох головних хвороб людства: забобонності й рабства».

Праці

  • Della moneta, 1750
  • Dialogues sur les commerce des bleds, 1770
  • Doveri dei prìncipi neutrali, 1782

Джерела

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2018)

Посилання

  • Galiani, Fernando (1728—1787): Italian Economist. [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • Фердинандо Галиани

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2018 Ferdinando Galyani ital Ferdinando Galiani 2 grudnya 1728 17281202 K yeti Italiya 30 zhovtnya 1787 Neapol Italiya italijskij ekonomist i pismennik epohi Prosvitnictva Ferdinando GalyaniFerdinando GalianiPsevdoBartolommeo Intieri 1 Onofria Galeota 1 i L abbe GalianiNarodivsya2 grudnya 1728 1728 12 02 K yeti ItaliyaPomer30 zhovtnya 1787 1787 10 30 58 rokiv Neapol ItaliyaGromadyanstvoItaliyaDiyalnistEkonomikaZnannya movitalijska 2 3 ChlenstvoPeterburzka akademiya nauk i Rosijska akademiya naukMagnum opusd i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v provinciyi K yeti Italiya 1728 roku Navchavsya v Neapoli Vzhe u 22 richnomu vici vin napisav dva tvori yaki zrobili jogo vidomim daleko za mezhami Italiyi pershij poema zhart na smert neapolskogo kata drugij traktat Pro groshi 1755 roku Galyani otrimav zvannya kanonika v Amalfi a 1759 roku buv priznachenij spochatku sekretarem neapolskogo posolstva v Parizhi a nastupnogo roku stav vikonuvati obov yazki posla nezabarom vin vidmovivsya vid ciyeyi posadi ale zalishivsya v Parizhi Tut vin poznajomivsya z enciklopedistami j bagatma vidatnimi gromadskimi diyachami z yakimi potim listuvavsya protyagom bagatoh rokiv Hocha na batkivshini Galyani obijmav visoki posadi vid yizd iz Parizha buv dlya nogo sinonimom politichnoyi ta literaturnoyi smerti V Italiyi vin spilkuvavsya z druzyami pridbav roboti dlya svogo muzeyu ta pidtrimuvav sirit pleminnic Pomer Ferdinando Galyani v Neapoli 1787 roku Naukovi praciSvoyi ekonomichni poglyadi Galyani visloviv u dvoh fundamentalnih pracyah traktati Pro groshi 1750 ta Dialogah pro torgivlyu zernom 1770 Pro groshi U traktati Galyani rozglyadaye pitannya pro vartist rechej pro podatki groshovi vidsotki poziki prirodu i pohodzhennya bankiv derzhavni borgi vekselnij kurs ta inshi Vin zaperechuye dumku nibi visoka vartist predmetiv ye dokazom bidnosti naselennya a navpaki stverdzhuye sho za vinyatkom deyakih nadzvichajnih vipadkiv visoka vartist predmetiv svidchit pro dobrobut i bagatstvo krayini Vin vistupaye takozh proti kontrolyuvannya vidsotkiv i rekomenduye vvazhati monetu tovarom rozglyadayetsya u zv yazku z korisnistyu iz zaznachennyam na spadannya granichnoyi korisnosti i na elastichnist popitu za cinoyu Dialogi na zernovomu rinku Perebuvayuchi na posadi posla Galyani vistupav proti velikih suspilnih buntiv yaki na jogo dumku sprichinyayut ekonomichnu katastrofu Golodni bunti 1764 r sprichineni yevropejskimi zernovimi embargo viklikali v Galyani pochuttya zhahu Yak naslidok vin napisav pracyu Dialogi pro torgivlyu zernom 1770 Pracya vijshla v Parizhi za deyakimi danimi u Londoni francuzkoyu movoyu pislya cogo pro Galyani zagovorili yak pro ekonomista Vodnochas cya pracya viklikala chimalo zaperechen z boku fiziokrativ principi yakih vona rizko kritikuvala Dialogi buli vidredagovani Deni Didro i U Dialogah Galyani stverdzhuvav sho realistichna ekonomichna politika bazuyetsya na miscevih obstavinah ta potrebah Vin vistupav za regulyuvannya torgivli Cya poziciya bula cilkom protilezhnoyu do koncepciyi fiziokrativ pro vilne rinkove stanovishe Galyani ne virishuye pitannya kshtaltom absolyutnoyi svobodi torgivli U svoyemu listuvanni vin chitko zaznachiv svoyu tochku zoru Ya nichogo ne mayu proti svobodi torgivli i navit shvalyuyu yiyi koli sprava stosuyetsya groshej Ale hlib predmet osoblivogo rodu turbuvatisya pro nogo maye policiya a ne torgivlya Krasha sistema v prodovolchomu pitanni ye vidsutnist bud yakoyi sistemi Pid chas organizaciyi prodovolchoyi spravi ne mozhna oriyentuvatisya na inshi krayini bo kozhna z nih perebuvaye u svoyeridnih umovah U malih derzhavah z nevelikoyu teritoriyeyu ale z velikoyu kilkistyu manufaktur i remesel gromadski magazini zapasiv na dumku Galyani neobhidni Derzhavi seredni za plosheyu Galyani podilyaye na derzhavi z rodyuchimi gruntami Siciliya Sardiniya Milan i nerodyuchimi Gollandiya Zheneva i t in Povna svoboda torgivli dorechna v derzhavah z nerodyuchimi gruntami Viklyuchno zemlerobski derzhavi povinni postijno perebuvati v zhalyugidnomu stani ekonomichnogo rozvitku oskilki tilki promislovist i morska torgivlya skladayut osnovu bagatstva narodiv Perevagi Galyani v tomu sho vin zamist absolyutnih principiv shukaye bilsh stijkih opornih punktiv u vivchenni dosvidu pri comu okreslyuye pevni mezhi dlya derzhavnogo vtruchannya Uspihu knigi bagato spriyali she j taki chinniki yak dostupna mova ta velika kilkist dotepnih kritichnih zauvazhen Dialogi mali velicheznij vpliv na suspilnu dumku togo chasu Proti Galyani vistupilo bagato fiziokrativ Bodo Morelli Galyani buv obrazhenij ciyeyu polemikoyu i za poserednictvom madam d Epine ta yiyi kohanogo Grimma domigsya konfiskaciyi broshuri Morelli Ce sprichinilo silne rozdratuvannya v tabori fiziokrativ Vnesok v ekonomichnu naukuRoboti ta ideyi Galyani sluguvali osnovoyu italijskoyi utilitarnoyi tradiciyi Jogo poslidovniki zoseredili svoyi doslidzhennya na vplivi derzhavnoyi fiskalnoyi politiki na ekonomiku naciyi Tvori Galyani perekladeno bagatma yevropejskimi movami Dialogi pro torgivlyu zernom pomisheni v listuvannya vchenogo takozh vidavali bagato raziv Ferdinando Galyani yakogo Fridrih Nicshe nazvav najrozumnishoyu lyudinoyu XVIII stolittya stverdzhuvav sho vid obrobnoyi promislovosti mozhna chekati zcilennya dvoh golovnih hvorob lyudstva zabobonnosti j rabstva PraciDella moneta 1750 Dialogues sur les commerce des bleds 1770 Doveri dei principi neutrali 1782DzherelaCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2018 PosilannyaGaliani Fernando 1728 1787 Italian Economist 28 travnya 2016 u Wayback Machine Ferdinando GalianiPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133

Дата публікації:
Топ