Фердинанд Фредерік Радзиві́лл (пол. Ferdynand Fryderyk Radziwiłł; 19 жовтня 1834 — 28 лютого 1926) — політичний діяч Німецької імперії та Другої Речі Посполитої, 12-й ординат Олицький та 3-й ординат Пшигодзицький. Поборник культурних прав поляків, великий землевласник (мав у володіння на 1922 рік 42 840 га).
Фердинанд Фредерік Радзивілл | |
---|---|
Ferdynand Fryderyk Radziwiłł | |
Народився | 19 жовтня 1834 Берлін |
Помер | 28 лютого 1926 Рим |
Поховання | с. Антонін |
Країна | Королівство Пруссія Німецька імперія Польська Республіка |
Діяльність | політик |
Знання мов | німецька |
Посада | d і d |
Партія | d |
Рід | Радзивілли |
Батько | Богуслав Фредерік Радзивілл |
Мати | Леонтина Габріела Кларі-Альдрінген |
У шлюбі з | Пелагея Сапіга |
Діти | 4 сини та 2 доньки |
Нагороди | |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердинанд Фредерік Радзивілл |
Біографія
Походив з спольщеного литовського князівського роду Радзивіллів гербу Труби. Син князя Богуслава Фредеріка Радзивілла та Леонтини Габріели Кларі-Альдрінген. За бабусею (за батьківської лінії) принцеси Луїзу Прусської був стриєчним братом німецького імператора Вільгельма I. Народився у 1834 році в Берліні. Вивчав право у Берлінському університеті. У 1855 році став членом Асоціації католицького читання Берліна. У 1864 році одружився з представницею князівського роду Сапіг.
У 1873 році після смерті батька стає ординатом Олицьким та Пшигодзицьким. З 1874 року засідав у рейхстазі від округу Острув-Великопольський-Одолянув-Остшешув-Кемпно, де очолив польську фракцію. Співпрацював з партією Центру. Невдовзі стає одним з лідер польської меншини та противник політики германізації та Культуркампфу, особливо під час шкільного бойкоту в Вжесне у 1901—1902 роках. У 1879 році стає довічним членом верхньої палати ландтагу Пруссії — «Палати Панів». Водночас обіймав спочатку посаду підполковника у резерві, у 1879 році стає генерал-майором кавалерії.
Під час Першої світової війни проводив агітацію в польських землях Російської імперії на користь Німеччини. При цьому в обмін на підтримку поляків німецької влади у 1917 році домігся від віце-президента уряду Пруссії Пауль фон Брайтенбаха розширення культурних прав поляків, особливо в мовній сфері.
Після відновлення незалежної Польської держави у 1918 році був депутатом Законодавчого сейму у Варшаві. У 1919 році виконував на ньому функції сеймового маршалка. після цього займався родинними справами, зокрема відновив бібліотечне зібрання колишньої Олицької академії, яке нараховувало близько 6 тис. томів, містило чимало цінних стародруків та рукописів. Запровадив в олицькому шпиталі Св. Хреста безкоштовне медичне обслуговування та право на безкоштовне житло й щомісячну пенсію по 20 роках праці в його господарстві.
Помер Фердинанд Фредерік Радзивілл у Римі 1926 року. Поховано у родинному склепі в Антоніні.
Родина
Дружина — Пелагея, донька князя леона Людвіка Сапіги.
Діти:
- Марія (1865—1869)
- (1870—1955), 4-й ординат Пшигодзицький
- Сигізмунд (1871—1873)
- (1874—1906), одружений з графинею Марією Юзефою Замойською, донькою графа Анджея Замойського і принцеси Кароліни Бурбон-Сицилійської
- Малгожата (1875—1962), дружина з 1903 року графа Францішека Салезія Потоцького
- Януш Францішек (1880—1967), 14-й ординат Олицький
Нагороди
- Орден Червоного орла 2-го класу із зіркою (Королівство Пруссія; 1894)
- Орден святого Григорія Великого, великий хрест (Ватикан)
- Бальї Великого хреста честі і вірності (Мальтійський орден)
- Орден «Відродження ПольщіV, командорський хрест із зіркою (2 травня 1923)
Джерела
- Hermann Krüger (Hrsg.): Chronik des preußischen Herrenhauses. Ein Gedenkbuch zur Erinnerung an das dreißigjährige Bestehen des Herrenhauses. Berlin 1885, S. 195
- Maria Małgorzata z Radziwiłłów Franciszkowa Potocka: Z moim wspomnień (Pamiętnik). Bearb. Eligiusz Kozłowski. London 1983. (Biblioteka polska / Seria czerwona ; 97)
- Adam Galos: Radziwiłł Ferdynand Fryderyk (1834—1926). W: Polski Słownik Biograficzny, t. 30. Wrocław [i.in.] 1987, s. 181—183
- Бірюліна О. До історії олицького шпиталю Святого Хреста // Минуле і сучасне Волині та Полісся. – С.75
- Оксана Лобко «Чому портрет Фердинанда Фредеріка Радзивіла у луцькому музеї не підписаний». [1] [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Frederik Radzivi ll pol Ferdynand Fryderyk Radziwill 19 zhovtnya 1834 28 lyutogo 1926 politichnij diyach Nimeckoyi imperiyi ta Drugoyi Rechi Pospolitoyi 12 j ordinat Olickij ta 3 j ordinat Pshigodzickij Pobornik kulturnih prav polyakiv velikij zemlevlasnik mav u volodinnya na 1922 rik 42 840 ga Ferdinand Frederik RadzivillFerdynand Fryderyk RadziwillNarodivsya19 zhovtnya 1834 18341019 BerlinPomer28 lyutogo 1926 RimPohovannyas AntoninKrayina Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya Polska RespublikaDiyalnistpolitikZnannya movnimeckaPosadad i dPartiyadRidRadzivilliBatkoBoguslav Frederik RadzivillMatiLeontina Gabriela Klari AldringenU shlyubi zPelageya SapigaDiti4 sini ta 2 donkiNagorodiKavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Grigoriya Velikogo Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Gerb Mediafajli u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ferdinand Frederik RadzivillBiografiyaPohodiv z spolshenogo litovskogo knyazivskogo rodu Radzivilliv gerbu Trubi Sin knyazya Boguslava Frederika Radzivilla ta Leontini Gabrieli Klari Aldringen Za babuseyu za batkivskoyi liniyi princesi Luyizu Prusskoyi buv striyechnim bratom nimeckogo imperatora Vilgelma I Narodivsya u 1834 roci v Berlini Vivchav pravo u Berlinskomu universiteti U 1855 roci stav chlenom Asociaciyi katolickogo chitannya Berlina U 1864 roci odruzhivsya z predstavniceyu knyazivskogo rodu Sapig U 1873 roci pislya smerti batka staye ordinatom Olickim ta Pshigodzickim Z 1874 roku zasidav u rejhstazi vid okrugu Ostruv Velikopolskij Odolyanuv Ostsheshuv Kempno de ocholiv polsku frakciyu Spivpracyuvav z partiyeyu Centru Nevdovzi staye odnim z lider polskoyi menshini ta protivnik politiki germanizaciyi ta Kulturkampfu osoblivo pid chas shkilnogo bojkotu v Vzhesne u 1901 1902 rokah U 1879 roci staye dovichnim chlenom verhnoyi palati landtagu Prussiyi Palati Paniv Vodnochas obijmav spochatku posadu pidpolkovnika u rezervi u 1879 roci staye general majorom kavaleriyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni provodiv agitaciyu v polskih zemlyah Rosijskoyi imperiyi na korist Nimechchini Pri comu v obmin na pidtrimku polyakiv nimeckoyi vladi u 1917 roci domigsya vid vice prezidenta uryadu Prussiyi Paul fon Brajtenbaha rozshirennya kulturnih prav polyakiv osoblivo v movnij sferi Pislya vidnovlennya nezalezhnoyi Polskoyi derzhavi u 1918 roci buv deputatom Zakonodavchogo sejmu u Varshavi U 1919 roci vikonuvav na nomu funkciyi sejmovogo marshalka pislya cogo zajmavsya rodinnimi spravami zokrema vidnoviv bibliotechne zibrannya kolishnoyi Olickoyi akademiyi yake narahovuvalo blizko 6 tis tomiv mistilo chimalo cinnih starodrukiv ta rukopisiv Zaprovadiv v olickomu shpitali Sv Hresta bezkoshtovne medichne obslugovuvannya ta pravo na bezkoshtovne zhitlo j shomisyachnu pensiyu po 20 rokah praci v jogo gospodarstvi Pomer Ferdinand Frederik Radzivill u Rimi 1926 roku Pohovano u rodinnomu sklepi v Antonini RodinaDruzhina Pelageya donka knyazya leona Lyudvika Sapigi Diti Mariya 1865 1869 1870 1955 4 j ordinat Pshigodzickij Sigizmund 1871 1873 1874 1906 odruzhenij z grafineyu Mariyeyu Yuzefoyu Zamojskoyu donkoyu grafa Andzheya Zamojskogo i princesi Karolini Burbon Sicilijskoyi Malgozhata 1875 1962 druzhina z 1903 roku grafa Francisheka Saleziya Potockogo Yanush Francishek 1880 1967 14 j ordinat OlickijNagorodiOrden Chervonogo orla 2 go klasu iz zirkoyu Korolivstvo Prussiya 1894 Orden svyatogo Grigoriya Velikogo velikij hrest Vatikan Balyi Velikogo hresta chesti i virnosti Maltijskij orden Orden Vidrodzhennya PolshiV komandorskij hrest iz zirkoyu 2 travnya 1923 DzherelaHermann Kruger Hrsg Chronik des preussischen Herrenhauses Ein Gedenkbuch zur Erinnerung an das dreissigjahrige Bestehen des Herrenhauses Berlin 1885 S 195 Maria Malgorzata z Radziwillow Franciszkowa Potocka Z moim wspomnien Pamietnik Bearb Eligiusz Kozlowski London 1983 Biblioteka polska Seria czerwona 97 Adam Galos Radziwill Ferdynand Fryderyk 1834 1926 W Polski Slownik Biograficzny t 30 Wroclaw i in 1987 s 181 183 Biryulina O Do istoriyi olickogo shpitalyu Svyatogo Hresta Minule i suchasne Volini ta Polissya S 75 Oksana Lobko Chomu portret Ferdinanda Frederika Radzivila u luckomu muzeyi ne pidpisanij 1 29 serpnya 2019 u Wayback Machine