Фердинанд II (нім. Ferdinand II von Habsburg; 9 липня 1578 — 15 лютого 1637). З династії Габсбургів. Король Богемії (1617–1637), Угорщини, титулярний король Галичини та Володимирії (1618–1637), імператор Священної Римської імперії (1619–1637). Син ерцгерцога Середньоавстрійського Карла II і Марії Баварської.
Фердинанд II Габсбург нім. Ferdinand II | |
---|---|
Dei gratia electus Romanorum imperator semper augustus, ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclauoniae, Ramae, Seruiae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque rex, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae, Styriae, Carinthiae, Carniolae, marchio Morauiae, dux Lucemburgae, ac Superioris et inferioris Silesiae, Wierthembergae et Theckae, princeps Sueuiae, comes Habspurgi, Tyrolis, Ferretis, Kiburgi et Goritiae, landtgravius Alsatiae, marchio sacri Romana imperii supra Anasum Burgouiae, ac Superioris et Inferioris Lusatiae, dominus marchiae Sclauonicae, portus Naonis et Salinarum etc. | |
Імператор Священної Римської імперії | |
Правління | 1619-1637 |
Коронація | 9 вересня 1619 |
Попередник | Матвій Габсбург |
Наступник | Фердинанд III Габсбург |
Інші титули | Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Герцог Штирії Герцог Каринтії Герцог Крайни Ерцгерцог Австрії |
Біографічні дані | |
Народження | 9 липня 1578 Грац |
Смерть | 15 лютого 1637 (58 років) Відень |
Поховання | Імператорський склеп, Відень, Австрія |
Дружина | Марія Анна Баварська |
Другий шлюб | Елеонора Гонзага |
Діти | Фердинанд, Марія-Анна, Цецилія-Рената, Леопольд Вільгельм Австрійський |
Династія | Габсбурги |
Батько | Карл II |
Мати | Марія Анна Баварська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Дитинство і молодість
Фердинанд рано втратив батька і виховувався у дядька, баварського герцога Вільгельма. З 1590 року він навчався в Інгольштадтському університеті, де викладали єзуїти. Майбутнього імператора виховували як палкого католика, переконаного в своїй особливій місії. З ранніх років і до самої смерті Фердинанд вважав себе воїном католицької церкви, призначеним від Бога відновити її учення. 1595 року він повернувся у Грац, а вже наступного року вступив у володіння своїм Середньоавстрійським герцогством (до складу якого входили Штирія, Каринтія і Крайна).
Правління
За складом характеру Фердинанд був доволі приємною світською людиною. Він легко сходився з людьми, був щедрий, пристрасно любив музику і гаряче захоплювався полюванням. Разом з тим це як державний діяч він був дуже діяльним і ніколи не нехтував своїми обов'язками. Але головною рисою імператора була фанатична відданість католицькій церкві. Єзуїти мали на нього величезний вплив. Двоє з них завжди знаходилися в його передпокої і мали право заходити до нього повсякчас, навіть вночі, для поради і повчання.
Ледве прийнявши владу, молодий герцог почав переслідувати протестантів. Усім, хто не бажав змінювати віросповідання, Фердинанд наказував покидати країну. Через декілька років в австрійських володіннях, де раніше мало не половина населення складалася з лютеран і кальвіністів, не залишилася жодної протестантської церкви.
Оскільки старші двоюрідні брати Фердинанда, Рудольф II і Матвій, не мали синів, його з початку XVII століття почали розглядати як потенційного спадкоємця. З кожним роком він набирав дедалі більше впливу на імперські справи. 1617 року Фердинанд був обраний королем Богемії, а наступного року вступив на угорський престол. Одночасно йшли складні переговори з імперськими князями про обрання Фердинанда імператором Священна Римська Імперія.
У травні 1618 року, спалахнуло повстання в Празі, що послужило прологом до Тридцятирічної війни. Дізнавшись про празькі події, Фердинанд наказав заарештувати головного радника імператора Матвія кардинала Клезеля, який пропонував піти на поступки чехам. Після цього старий імператор Матвій вже нічим не заважав Фердинанду і слухняно підписував всі його укази.
Тридцятирічна війна
Тим часом, повстання в Чехії підтримали протестанти у самій Австрії. Чехи під проводом графа Турна рушили на Відень і в червні 1619 року оволоділи його передмістями. Того ж року австрійські бунтівники захопили імператорський палац і зажадали від Фердинанда проголосити релігійну свободу. Один з відважних вождів опозиції, Тонрадель вхопився навіть за ґудзик імператорської куртки і кілька разів штовхнув Фердинанда в груди. На щастя, для Фердинанда в місто якраз вступив вірний йому кавалерійський загін, і бунтівники були налякані гучним звуком труб і покинули палац.
У серпні 1619 року, після смерті Матвія, Фердинанда було обрано імператором. Він вступив на престол за дуже скрутних обставин — тільки-но, розпочалася Тридцятирічна війна, вона йшла з перемінним успіхом, і так і не закінчилася за його життя. Він помер через два роки після Празького миру, передавши імперію своєму сину Фердинанду III Габсбургу.
Сім'я
23 квітня 1600 року одружився з Марією Анною (1574—1616), дочкою герцога Баварського Вільгельма V.
Діти:
- Фердинанд III (1608—1657), імператор Священної Римської імперії,
- Марія Анна (1610—1665), одружена з курфюрстом Баварії Максиміліаном I,
- Цецилія Рената (1611—1644), одружена з королем Польщі Владиславом IV,
- Леопольд Вільгельм (1614—1662), губернатор іспанських Нідерландів
З 4 лютого 1622 року в шлюбі з Елеонорою Гонзага, дочкою герцога Мантуї Вінченцо I і Елеонори Медічі. Дітей не було.
Родовід
Філіп I Вродливий, Король Кастилії | |||||||||||||
Фердинанд I, імператор Священної Римської імперії (= 14) | |||||||||||||
Хуана I, королева Кастилії | |||||||||||||
Карл II, ерцгерцог Австрії | |||||||||||||
Владислав II Ягеллончик, король Богемії | |||||||||||||
Анна I, королева Угорщини і Чехії (= 15) | |||||||||||||
Анна де Фуа | |||||||||||||
Фердинанд II, імператор Священної Римської імперії | |||||||||||||
Вільгельм IV, герцог Баварії | |||||||||||||
Альбрехт V, герцог Баварії | |||||||||||||
Марія Якоба Баденська | |||||||||||||
Марія Анна Баварська | |||||||||||||
Фердинанд I, імператор Священної Римської імперії (= 4) | |||||||||||||
Анна Габсбург | |||||||||||||
Анна I, королева Угорщини і Чехії (= 5) | |||||||||||||
Примітки
Посилання
- Фердинанд II // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Попередник Матвій Габсбург | Імператор Священної Римської імперії 1619-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Матвій II Габсбург | Король Богемії 1617-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Матвій II Габсбург | Король Угорщини 1618-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Матвій II Габсбург | Король Хорватії 1618-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Матвій Габсбург | Король Німеччини 1618-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Матвій II Габсбург оскаржувалося іншими претендентами | Король Галичини та Володимирії титулярний 1618-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург оскаржувалося іншими претендентами |
Попередник Карл II | Герцог Штирії 1590-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Карл II | Герцог Каринтії 1590-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Карл II | Герцог Крайни 1590-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Попередник Альбрехт VII Австрійський | Ерцгерцог Австрії 1619-1637 | Наступник Фердинанд III Габсбург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej zi shozhim imenem Ferdinand II Ferdinand II nim Ferdinand II von Habsburg 9 lipnya 1578 15 lyutogo 1637 Z dinastiyi Gabsburgiv Korol Bogemiyi 1617 1637 Ugorshini titulyarnij korol Galichini ta Volodimiriyi 1618 1637 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1619 1637 Sin ercgercoga Serednoavstrijskogo Karla II i Mariyi Bavarskoyi Ferdinand II Gabsburg nim Ferdinand IIDei gratia electus Romanorum imperator semper augustus ac Germaniae Hungariae Bohemiae Dalmatiae Croatiae Sclauoniae Ramae Seruiae Gallitiae Lodomeriae Cumaniae Bulgariaeque rex archidux Austriae dux Burgundiae Brabantiae Styriae Carinthiae Carniolae marchio Morauiae dux Lucemburgae ac Superioris et inferioris Silesiae Wierthembergae et Theckae princeps Sueuiae comes Habspurgi Tyrolis Ferretis Kiburgi et Goritiae landtgravius Alsatiae marchio sacri Romana imperii supra Anasum Burgouiae ac Superioris et Inferioris Lusatiae dominus marchiae Sclauonicae portus Naonis et Salinarum etc Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPravlinnya1619 1637Koronaciya9 veresnya 1619PoperednikMatvij GabsburgNastupnikFerdinand III GabsburgInshi tituliKorol Nimechchini Korol Bogemiyi Korol Ugorshini Korol Horvatiyi Korol Galichini ta Volodimiriyi Gercog Shtiriyi Gercog Karintiyi Gercog Krajni Ercgercog AvstriyiBiografichni daniNarodzhennya9 lipnya 1578 1578 07 09 GracSmert15 lyutogo 1637 1637 02 15 58 rokiv VidenPohovannyaImperatorskij sklep Viden AvstriyaDruzhinaMariya Anna BavarskaDrugij shlyubEleonora GonzagaDitiFerdinand Mariya Anna Ceciliya Renata Leopold Vilgelm AvstrijskijDinastiyaGabsburgiBatkoKarl IIMatiMariya Anna BavarskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo i molodist Yunij Ferdinand Yakob De Monte 1591 1593 Ferdinand rano vtrativ batka i vihovuvavsya u dyadka bavarskogo gercoga Vilgelma Z 1590 roku vin navchavsya v Ingolshtadtskomu universiteti de vikladali yezuyiti Majbutnogo imperatora vihovuvali yak palkogo katolika perekonanogo v svoyij osoblivij misiyi Z rannih rokiv i do samoyi smerti Ferdinand vvazhav sebe voyinom katolickoyi cerkvi priznachenim vid Boga vidnoviti yiyi uchennya 1595 roku vin povernuvsya u Grac a vzhe nastupnogo roku vstupiv u volodinnya svoyim Serednoavstrijskim gercogstvom do skladu yakogo vhodili Shtiriya Karintiya i Krajna PravlinnyaFerdinand zi svoyim karlikom Za skladom harakteru Ferdinand buv dovoli priyemnoyu svitskoyu lyudinoyu Vin legko shodivsya z lyudmi buv shedrij pristrasno lyubiv muziku i garyache zahoplyuvavsya polyuvannyam Razom z tim ce yak derzhavnij diyach vin buv duzhe diyalnim i nikoli ne nehtuvav svoyimi obov yazkami Ale golovnoyu risoyu imperatora bula fanatichna viddanist katolickij cerkvi Yezuyiti mali na nogo velicheznij vpliv Dvoye z nih zavzhdi znahodilisya v jogo peredpokoyi i mali pravo zahoditi do nogo povsyakchas navit vnochi dlya poradi i povchannya Ledve prijnyavshi vladu molodij gercog pochav peresliduvati protestantiv Usim hto ne bazhav zminyuvati virospovidannya Ferdinand nakazuvav pokidati krayinu Cherez dekilka rokiv v avstrijskih volodinnyah de ranishe malo ne polovina naselennya skladalasya z lyuteran i kalvinistiv ne zalishilasya zhodnoyi protestantskoyi cerkvi Oskilki starshi dvoyuridni brati Ferdinanda Rudolf II i Matvij ne mali siniv jogo z pochatku XVII stolittya pochali rozglyadati yak potencijnogo spadkoyemcya Z kozhnim rokom vin nabirav dedali bilshe vplivu na imperski spravi 1617 roku Ferdinand buv obranij korolem Bogemiyi a nastupnogo roku vstupiv na ugorskij prestol Odnochasno jshli skladni peregovori z imperskimi knyazyami pro obrannya Ferdinanda imperatorom Svyashenna Rimska Imperiya U travni 1618 roku spalahnulo povstannya v Prazi sho posluzhilo prologom do Tridcyatirichnoyi vijni Diznavshis pro prazki podiyi Ferdinand nakazav zaareshtuvati golovnogo radnika imperatora Matviya kardinala Klezelya yakij proponuvav piti na postupki cheham Pislya cogo starij imperator Matvij vzhe nichim ne zavazhav Ferdinandu i sluhnyano pidpisuvav vsi jogo ukazi Tridcyatirichna vijnaDokladnishe Tridcyatirichna vijna Tim chasom povstannya v Chehiyi pidtrimali protestanti u samij Avstriyi Chehi pid provodom grafa Turna rushili na Viden i v chervni 1619 roku ovolodili jogo peredmistyami Togo zh roku avstrijski buntivniki zahopili imperatorskij palac i zazhadali vid Ferdinanda progolositi religijnu svobodu Odin z vidvazhnih vozhdiv opoziciyi Tonradel vhopivsya navit za gudzik imperatorskoyi kurtki i kilka raziv shtovhnuv Ferdinanda v grudi Na shastya dlya Ferdinanda v misto yakraz vstupiv virnij jomu kavalerijskij zagin i buntivniki buli nalyakani guchnim zvukom trub i pokinuli palac U serpni 1619 roku pislya smerti Matviya Ferdinanda bulo obrano imperatorom Vin vstupiv na prestol za duzhe skrutnih obstavin tilki no rozpochalasya Tridcyatirichna vijna vona jshla z pereminnim uspihom i tak i ne zakinchilasya za jogo zhittya Vin pomer cherez dva roki pislya Prazkogo miru peredavshi imperiyu svoyemu sinu Ferdinandu III Gabsburgu Sim ya23 kvitnya 1600 roku odruzhivsya z Mariyeyu Annoyu 1574 1616 dochkoyu gercoga Bavarskogo Vilgelma V Diti Ferdinand III 1608 1657 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Mariya Anna 1610 1665 odruzhena z kurfyurstom Bavariyi Maksimilianom I Ceciliya Renata 1611 1644 odruzhena z korolem Polshi Vladislavom IV Leopold Vilgelm 1614 1662 gubernator ispanskih Niderlandiv Z 4 lyutogo 1622 roku v shlyubi z Eleonoroyu Gonzaga dochkoyu gercoga Mantuyi Vinchenco I i Eleonori Medichi Ditej ne bulo Rodovid Filip I Vrodlivij Korol Kastiliyi Ferdinand I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 14 Huana I koroleva Kastiliyi Karl II ercgercog Avstriyi Vladislav II Yagellonchik korol Bogemiyi Anna I koroleva Ugorshini i Chehiyi 15 Anna de Fua Ferdinand II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vilgelm IV gercog Bavariyi Albreht V gercog Bavariyi Mariya Yakoba Badenska Mariya Anna Bavarska Ferdinand I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 4 Anna Gabsburg Anna I koroleva Ugorshini i Chehiyi 5 PrimitkiPosilannyaFerdinand II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Poperednik Matvij Gabsburg Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1619 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Matvij II Gabsburg Korol Bogemiyi 1617 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Matvij II Gabsburg Korol Ugorshini 1618 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Matvij II Gabsburg Korol Horvatiyi 1618 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Matvij Gabsburg Korol Nimechchini 1618 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Matvij II Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Korol Galichini ta Volodimiriyi titulyarnij 1618 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Poperednik Karl II Gercog Shtiriyi 1590 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Karl II Gercog Karintiyi 1590 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Karl II Gercog Krajni 1590 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg Poperednik Albreht VII Avstrijskij Ercgercog Avstriyi 1619 1637 Nastupnik Ferdinand III Gabsburg