Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фернандо VI (23 вересня 1713 — 10 серпня 1759) — король Іспанії з 1746 року, походив з династії Бурбонів. Зайняв іспанський трон після смерті свого батька Філіпа V.
| Фернандо VI | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Філіп V Анжуйський | |
| Наступник: | Карл III | |
| Народження: | 23 вересня 1713 Мадрид | |
| Смерть: | 10 серпня 1759 (45 років) Мадрид | |
| Поховання: | Мадрид, Іспанія | |
| Країна: |  Іспанія | |
| Релігія: | католицька церква | |
| Рід: | Бурбони | |
| Батько: | Філіп V Анжуйський | |
| Мати: | Марія Луїза Савойська | |
| Шлюб: | Барбара Португальська | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: |        | |
| | ||
Молоді роки
Мати Фердинанда — Марія Луїза Савойська — померла через декілька місяців після його народження. Фердинанд ріс під наглядом своєї мачухи Ізабелли Фарнезе. Як молодший син, він спочатку мав титул інфанта Кастильського. Після смерті свого брата Луїса I 25 листопада 1725 року 11-річний Фердинанд був проголошений кортесами принцом Астурійським, тобто спадкоємцем престолу.
11 січня 1728 року він одружився з донькою португальського короля Марією Барбарою Браганса. Весілля відбулося на мосту через ріку Кая на кордоні між Іспанією та Португалією, поблизу міста Елваш.
Мачуха Фердинанда Ізабелла Фарнезе робила все, щоб при житті Філіпа V не допускати Фердинанда до державних справ. 1733 року Фердинаду заборонили залишати королівський палац Буен-Ретіро у Мадриді. Коли у 1746 році Філіп V раптово помер, то Фердинанд не мав ані політичної підготовки, ані досвіду.
Уряди Фердинанда VI
Спочатку першим міністром у справах королівської сім'ї та зовнішньої політики, міністром юстиції було призначено маркіза Вілларіаса, який був прихильником Ізабелли Фарнезе. Але незабаром почалося протистояння між королем та Вілларіас. Перш за все у напрямках зовнішньої та внутрішньої політики. Якщо міністр був налаштований продовжувати політику Філіпа V зближення із Францією та продовження агресивної зовнішньої політики, то Фердинанд VI бачив розвиток Іспанії у союзі із Англією та Португалією, проведенні внутрішніх реформ, мирну політику. Вже у грудні 1746 року маркіза Вілларіаса звільни. призначивши Хосе де Карвахаля-і-Ланкастера.
Внаслідок інтриг Ізабелли Фарнезе, ставлення до неї змінилося — її вислали з Мадрида (1747 рік).
Становище Іспанії перед реформами Фердинанда:
- швидкий розвиток Каталонії та Астурії;
- економічний підйом у Мексиці;
- початок суттєвого розвитку Венесуели, регіону Ла-Плати, узбережжя Чилі та Перу;
- разом з тим дедалі більше позначався соціальний розкол в американських колоніях.
Метою реформ було проведення економічної та суспільної модернізації у рамках просвітницького абсолютизму. При цьому уряд Іспанії намагався вирішувати регіонально-політичні завдання.
Реформи:
- в 1753 податкові відкупники були замінені державними службовцями, що призвело до підвищення державних доходів на 50 відсотків;
- планувалося замінити численні окремі податки в Кастилії на єдиний збір, яким би обкладалися доходи та майно (unica contribucion). Для цього у 1757 році зібрані широкі статистичні дані щодо ситуації з доходами та майном у Кастилії (так званий кадастр Енсенади — за ім'ям міністра фінансів). Але протистояння знаті та духівництва цьому призвело до відставки Енсенади та відмови від його планів.
- у 1749 році вводять посади інтендантів провінцій та армії, вони повинні були координувати на рівні провінцій діяльність цивільної, судової, фінансової та військової адміністрацій. Завдяки цим заходам профінансували відновлення іспанського флоту.
- почалося будівництво корабелень, зокрема у Галісії. Чисельність флоту доведено до 76 кораблів, чого ще не бувало за часів Бурбонів в Іспанії;
- було покращено обороноздатність Іспанії шляхом оновлення старих та будівництвом нових фортець, зокрема форту Фігерас у Каталонії;
- відбулася модернізація виробництва зброї та боєприпасів, реорганізовано армію та створено систему провінційної міліції.
Загалом часи Фердинанда VI — це період відцентрової економічної політики, оскільки кошти направлялися також у економічно слабкі регіони.
Наслідком фінансової політики було те, що державний борг країни зменшився, а доходи вперше перевищили витрати.
У церковній політиці після довгих перемовин у 1753 році вдалось укласти конкордат з Папою римським. Це посилило позиції іспанської корони. Водночас Фердинанду VI не вдалося домогтися повного патронажного права над церквою на всьому півострові.
Крім цього, Фердинанд VI відрізнявся меценатством. Підтримувалося виконання італійських опер. У королівській резиденції відбувалися музичні фестивалі. 1752 року у Мадриді засновано Академію мистецтв Сан-Фернандо, де викладали образотворче мистецтво та архітектуру.
У квітні 1754 року раптово помер перший міністр Карвахаль На його місце було призначено іспанського посла в Англії Рікардо Волла, який своїми діями паралізував іспанську політику.
Зовнішня політика
Головними завданнями у зовнішній політиці уряд Фердинанда ставив:
- вихід з війни за Австрійський спадок, що розпочалася ще при Філіпі V;
- розв'язання тривалих конфліктів з Австрією — в Італії, Португалією, Англією — в Америці.
Примирення з Австрією пройшло у три етапи. Спочатку міністр Карвахаль при укладанні Аахенського миру, що завершив війну за Австрійський спадок, домігся для зведеного брата Фердинанда VI — Філіпа — затвердження у праві на герцогство Пармське. 14 червня 1752 року в Аранхуенсе (королівська резиденція Іспанії) укладено договір між Австрією, Сардинією, Пармою та Іспанією. Договір закріплював ситуацію в Італії на момент підписання Ааженського миру.
З Португалією замирення почалося у січні 1750 року. Укладено договір, який врегулював прикордонні суперечності в колоніях обох країн. Іспанія визначала португальською територію в Мато-Гроссо у Амазонії (Бразилія). Португалія віддала Іспанії землі у гирлі Ла-Плати — Колонію-до-Сакраменто (сучасний Уругвай) та відмовилася від Філіппін.
У жовтні 1750 року досягнуто угоди з Англією про припинення договору асьєнто, який гарантував англійцям монопольну торгівлю рабами з американськими колоніями Іспанії.
З початком Семирічної війни (1756—1763) Англія та Франція намагалися втягнути Іспанію у протиборство на своєму боці. Але Фердинанд VI зберіг нейтралітет.
Досягнення Фердинанда в тому, що він зберіг країну від затратних та небезпечних воєн.
Родина
Дружина — Марія Барбара Браганса (1711—1758), донька Жуана V, короля Португалії. Дітей не було.
Джерела
- Ramón Menéndez Pidal Historia de España. V. XXIX, 1, Madrid, 1987. PP. 81–221, 277—333, 441—699. (ісп.)
| Попередник Філіп V Анжуйський |  | Король Іспанії 1746-1759 | | Наступник Карл III |
| Попередник Філіп V Анжуйський |  | Король Єрусалиму 1746-1759 титулярний | | Наступник Карл III |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fernando Fernando VI 23 veresnya 1713 10 serpnya 1759 korol Ispaniyi z 1746 roku pohodiv z dinastiyi Burboniv Zajnyav ispanskij tron pislya smerti svogo batka Filipa V Fernando VIFernando VI Korol Ispaniyi Poperednik Filip V Anzhujskij Nastupnik Karl III Narodzhennya 23 veresnya 1713 1713 09 23 MadridSmert 10 serpnya 1759 1759 08 10 45 rokiv MadridPohovannya Madrid IspaniyaKrayina IspaniyaReligiya katolicka cerkvaRid BurboniBatko Filip V AnzhujskijMati Mariya Luyiza SavojskaShlyub Barbara Portugalska Avtograf Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Molodi roki 2 Uryadi Ferdinanda VI 3 Zovnishnya politika 4 Rodina 5 DzherelaMolodi rokired Mati Ferdinanda Mariya Luyiza Savojska pomerla cherez dekilka misyaciv pislya jogo narodzhennya Ferdinand ris pid naglyadom svoyeyi machuhi Izabelli Farneze Yak molodshij sin vin spochatku mav titul infanta Kastilskogo Pislya smerti svogo brata Luyisa I 25 listopada 1725 roku 11 richnij Ferdinand buv progoloshenij kortesami princom Asturijskim tobto spadkoyemcem prestolu 11 sichnya 1728 roku vin odruzhivsya z donkoyu portugalskogo korolya Mariyeyu Barbaroyu Bragansa Vesillya vidbulosya na mostu cherez riku Kaya na kordoni mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu poblizu mista Elvash Machuha Ferdinanda Izabella Farneze robila vse shob pri zhitti Filipa V ne dopuskati Ferdinanda do derzhavnih sprav 1733 roku Ferdinadu zaboronili zalishati korolivskij palac Buen Retiro u Madridi Koli u 1746 roci Filip V raptovo pomer to Ferdinand ne mav ani politichnoyi pidgotovki ani dosvidu Uryadi Ferdinanda VIred Spochatku pershim ministrom u spravah korolivskoyi sim yi ta zovnishnoyi politiki ministrom yusticiyi bulo priznacheno markiza Villariasa yakij buv prihilnikom Izabelli Farneze Ale nezabarom pochalosya protistoyannya mizh korolem ta Villarias Persh za vse u napryamkah zovnishnoyi ta vnutrishnoyi politiki Yaksho ministr buv nalashtovanij prodovzhuvati politiku Filipa V zblizhennya iz Franciyeyu ta prodovzhennya agresivnoyi zovnishnoyi politiki to Ferdinand VI bachiv rozvitok Ispaniyi u soyuzi iz Angliyeyu ta Portugaliyeyu provedenni vnutrishnih reform mirnu politiku Vzhe u grudni 1746 roku markiza Villariasa zvilni priznachivshi Hose de Karvahalya i Lankastera Vnaslidok intrig Izabelli Farneze stavlennya do neyi zminilosya yiyi vislali z Madrida 1747 rik Stanovishe Ispaniyi pered reformami Ferdinanda shvidkij rozvitok Kataloniyi ta Asturiyi ekonomichnij pidjom u Meksici pochatok suttyevogo rozvitku Venesueli regionu La Plati uzberezhzhya Chili ta Peru razom z tim dedali bilshe poznachavsya socialnij rozkol v amerikanskih koloniyah Metoyu reform bulo provedennya ekonomichnoyi ta suspilnoyi modernizaciyi u ramkah prosvitnickogo absolyutizmu Pri comu uryad Ispaniyi namagavsya virishuvati regionalno politichni zavdannya Reformi v 1753 podatkovi vidkupniki buli zamineni derzhavnimi sluzhbovcyami sho prizvelo do pidvishennya derzhavnih dohodiv na 50 vidsotkiv planuvalosya zaminiti chislenni okremi podatki v Kastiliyi na yedinij zbir yakim bi obkladalisya dohodi ta majno unica contribucion Dlya cogo u 1757 roci zibrani shiroki statistichni dani shodo situaciyi z dohodami ta majnom u Kastiliyi tak zvanij kadastr Ensenadi za im yam ministra finansiv Ale protistoyannya znati ta duhivnictva comu prizvelo do vidstavki Ensenadi ta vidmovi vid jogo planiv u 1749 roci vvodyat posadi intendantiv provincij ta armiyi voni povinni buli koordinuvati na rivni provincij diyalnist civilnoyi sudovoyi finansovoyi ta vijskovoyi administracij Zavdyaki cim zahodam profinansuvali vidnovlennya ispanskogo flotu pochalosya budivnictvo korabelen zokrema u Galisiyi Chiselnist flotu dovedeno do 76 korabliv chogo she ne buvalo za chasiv Burboniv v Ispaniyi bulo pokrasheno oboronozdatnist Ispaniyi shlyahom onovlennya starih ta budivnictvom novih fortec zokrema fortu Figeras u Kataloniyi vidbulasya modernizaciya virobnictva zbroyi ta boyepripasiv reorganizovano armiyu ta stvoreno sistemu provincijnoyi miliciyi Zagalom chasi Ferdinanda VI ce period vidcentrovoyi ekonomichnoyi politiki oskilki koshti napravlyalisya takozh u ekonomichno slabki regioni Naslidkom finansovoyi politiki bulo te sho derzhavnij borg krayini zmenshivsya a dohodi vpershe perevishili vitrati U cerkovnij politici pislya dovgih peremovin u 1753 roci vdalos uklasti konkordat z Papoyu rimskim Ce posililo poziciyi ispanskoyi koroni Vodnochas Ferdinandu VI ne vdalosya domogtisya povnogo patronazhnogo prava nad cerkvoyu na vsomu pivostrovi Krim cogo Ferdinand VI vidriznyavsya mecenatstvom Pidtrimuvalosya vikonannya italijskih oper U korolivskij rezidenciyi vidbuvalisya muzichni festivali 1752 roku u Madridi zasnovano Akademiyu mistectv San Fernando de vikladali obrazotvorche mistectvo ta arhitekturu U kvitni 1754 roku raptovo pomer pershij ministr Karvahal Na jogo misce bulo priznacheno ispanskogo posla v Angliyi Rikardo Volla yakij svoyimi diyami paralizuvav ispansku politiku Zovnishnya politikared Golovnimi zavdannyami u zovnishnij politici uryad Ferdinanda staviv vihid z vijni za Avstrijskij spadok sho rozpochalasya she pri Filipi V rozv yazannya trivalih konfliktiv z Avstriyeyu v Italiyi Portugaliyeyu Angliyeyu v Americi Primirennya z Avstriyeyu projshlo u tri etapi Spochatku ministr Karvahal pri ukladanni Aahenskogo miru sho zavershiv vijnu za Avstrijskij spadok domigsya dlya zvedenogo brata Ferdinanda VI Filipa zatverdzhennya u pravi na gercogstvo Parmske 14 chervnya 1752 roku v Aranhuense korolivska rezidenciya Ispaniyi ukladeno dogovir mizh Avstriyeyu Sardiniyeyu Parmoyu ta Ispaniyeyu Dogovir zakriplyuvav situaciyu v Italiyi na moment pidpisannya Aazhenskogo miru Z Portugaliyeyu zamirennya pochalosya u sichni 1750 roku Ukladeno dogovir yakij vregulyuvav prikordonni superechnosti v koloniyah oboh krayin Ispaniya viznachala portugalskoyu teritoriyu v Mato Grosso u Amazoniyi Braziliya Portugaliya viddala Ispaniyi zemli u girli La Plati Koloniyu do Sakramento suchasnij Urugvaj ta vidmovilasya vid Filippin U zhovtni 1750 roku dosyagnuto ugodi z Angliyeyu pro pripinennya dogovoru asyento yakij garantuvav anglijcyam monopolnu torgivlyu rabami z amerikanskimi koloniyami Ispaniyi Z pochatkom Semirichnoyi vijni 1756 1763 Angliya ta Franciya namagalisya vtyagnuti Ispaniyu u protiborstvo na svoyemu boci Ale Ferdinand VI zberig nejtralitet Dosyagnennya Ferdinanda v tomu sho vin zberig krayinu vid zatratnih ta nebezpechnih voyen Rodinared nbsp Mariya Barbara Bragansa Druzhina Mariya Barbara Bragansa 1711 1758 donka Zhuana V korolya Portugaliyi Ditej ne bulo Dzherelared Ramon Menendez Pidal Historia de Espana V XXIX 1 Madrid 1987 PP 81 221 277 333 441 699 isp Poperednik Filip V Anzhujskij nbsp Korol Ispaniyi 1746 1759 nbsp Nastupnik Karl III Poperednik Filip V Anzhujskij nbsp Korol Yerusalimu 1746 1759 titulyarnij nbsp Nastupnik Karl III Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fernando VI amp oldid 43321832