Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архієпископ Феодор (Олександр Порфирович Рафальський, 21 жовтня 1895 року, Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 5 травня 1955 року, Сідней, Австралія) — архієрей Української автономної церкви та Російської православної церкви закордоном, архієпископ Сіднейський і Австралійський.
| Архієпископ Феодор (Рафальський) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Церква: | Російська православна церква закордоном | |
| Попередник: | новостворена кафедра | |
| Альма-матер: | Волинська духовна семінарія Свято-Володимирський Київський університет Варшавський університет | |
| Науковий ступінь: | d | |
| Діяльність: | диякон, пресвітер, священник, парох | |
| Ім'я при народженні: | Рафальський Олександр Порфирович | |
| Народження: | 21 жовтня (2 листопада) 1895 Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 5 травня 1955 (59 років) Сідней, Австралія | |
| Похований: | Австралія | |
| Священство: | 12 травня 1920 | |
| Єп. хіротонія: | 25 липня 1942 | |
| | ||
Життєпис
Народився 21 жовтня 1895 року. При хрещенні одержав ім'я Олександр, на честь св. великого князя Олександра Невського. Походив із старовинного священницького роду. Батько — луцький протоієрей о. Порфірій, а матір — Євдокія — дочка священика. Прадід Антоній (Рафальський) був митрополитом Петербурзьким і Ладозьким
У дитинстві жив і навчався на Волині, там закінчив Духовне училище, а в 1914 році повний курс Волинської духовної семінарії. В 1918 році закінчив фізико-математичний факультет Свято-Володимирського Київського університету.
Священство
12 травня 1920 року він приймає дияконський сан від Діонісія (Валединського), єпископа Кременецького, пізніше — митрополита Варшавського і всієї Польщі, а 20 травня цей же єпископ рукоположив його в сан священика.
З 1922 по 1939 рік перебував у клірі Польської Православної Церкви.
В 1923 році одружився.
З 1924 року по 1928 рік навчався на Богословському факультеті Варшавського університету, закінчивши його із званням .
В 1930-х роках був настоятелем Богоявленського кафедрального собору в м. Острозі. Одночасно займався педагогічною діяльністю, викладаючи в міській гімназії та педагогічному інституті. Активно співпрацював в Російському благодійному товаристві, яке очолював доктор С. К. Храневич. Був нагороджений багатьма церковними нагородами, в тому числі отримав звання митрофорного протоієрея.
У складі Української автономної православної церкви
З початку німецької окупації України під час Другої світової війни перебував у клірі Української автономної церкви (УАЦ). Не пізніше 1942 року — овдовів. Навесні 1942 року був обраний кандидатом на заміщення єпикопської кафедри
12 червня 1942 року визначенням Собору єпископів Автономної православної церкви України був обраний на кафедру єпископа Таганрозького, вікарія Катеринославської єпархії. Після прийняття чернецтва був зведений в сан архімандрита з ім'ям Феодора (на честь преподобного Феодора, князя Острозького). 25 липня 1942 року в Свято-Успенській Почаївській лаврі був хіротонізований на єпископа Таганрозького з правом керування парафіями Ростовської єпархії.) митрополитом Волинським і Житомирським Олексієм (Громадським) за участю єпископів: Веніаміна (Новицький), , та Іова (Кресовича). Йому тимчасово було доручено залишатися у Почаївській Лаврі у якості помічника предстоятеля УАЦ
Воєнні дії не дали можливості новопоставленному єпископу прибути до місця призначення, тому 25 серпня 1942 року він був призначений єпископом Рівненським, вікарієм Волинської єпархії.
За деякими даними брав участь у архієрейському Соборі 6 червня 1943 року в Ковелі, який був скликаний для виборів першоієрарха Автономної Церкви після загибелі Олексія (Громадького). Крім обрання нового Першоієрарха Ковельський собор єпископів УАЦ 7 червня 1943 року постановив, що Волинсько-Житомирською єпархією керують 3 вікарних єпископи з правами правлячих на території своїх областей: колишній Луцько-Ковельський єпископ Іов (Кресович) був переведений на Кременецьку і Дубенську кафедру «з правами самостійного у своїй області» і став 1-м вікарієм, Мануїл (Тарнавський) був призначений 2-м вікарієм — єпископом Володимиро- Волинським і Ковельським (також з правами самостійного архієрея), 3-м волинським вікарієм з правом керування своєю областю був Рівненський єпископ Феодор (Рафальський)
У складі Російської православної церкви закордоном
У січні 1944 року був евакуйований до Німеччини. Там православне духовенство зосередилось в м. Мюнхені, де, в серпні 1945 року, єпископат УАЦ на своєму Соборі вирішив увійти до складу Російської Православної Церкви за кордоном (РПЦЗ).
12 грудня 1946 року Архієрейський Синод РПЦЗ ухвалив рішення заснувати в Австралії єпархію і призначив на неї Феодора (Рафальського) з титулом єпископа Сіднейського і Австралійського. Через труднощі з оформленням необхідних для в'їзду документів єпископ прибув до Австралії тільки 5 листопада 1948 року на пароплаві «Дерна» разом з протодияконом Петром Грицаєвим. Єпископ Федор став першим православним архієреєм в Австралії.
Собор РПЦЗ вирішив призначити в Австралію єпископа тому що кількість православних там постійно збільшувалась. Не дивлячись на те, що на той час в Австралії вже були православні священики, але духовного життя як такого не було. Богослужіння відправлялись в грецьких і сирійських храмах. Люди не цікавилися богослов'ям і були не воцерковлені. У той час в Австралії існувало тільки 2 приходи — в містах Брисбен і Сідней. Брисбенська парафія була заснована в 1925 році, а Сіднейська — в 1938 році. На час приїзду до Австралії єпископа Феодора, в Брисбені існував єдиний в країні храм, збудований в російській православному стилі в 1933 році. У Сіднеї в той час існувала лише Свято-Володимирська домова церква. У цих умовах Брисбен був обраний для заснування там архіерейской кафедри. Трохи пізніше ця кафедра була переміщена в Сідней, в якому жила велика російська колонія. Російська православна паства в Австралії до 1948 року складалася майже виключно з емігрантів, які прибули в цю країну після жовтневого (1917 року) перевороту в Росії і поразки антибільшовицьких рухів у громадянській війні. Паства ця була дуже нечисленна. Але це положення стало змінюватися, починаючи з другої половини 1948 року, коли в Австралію стали прибувати так звані «переміщені особи» — DP (displaced persons) — з Європи та Азії. Після Другої світової війни кількість православних в Австралії зросла в багато разів, а отже і зросла кількість російських церков і приходів.
В кінці 1949 року єпископ Феодор був зведений в сан архієпископа, а 16 лютого 1950 року йому було присвоєно титул архієпископа Сіднейського і Австралійсько-Новозеландського.
Владика Федор віддавав всі свої сили на створення єпархії, систематично відвідував далекі і близькі парафії, знайомився з життям і пастирським служінням. В 1951 році він тричі відвідав Брисбен, тричі Мельбурн, Аделаїду, табори Скайвілл, Грега, Батхерет, Вайкол і Бонегілле. В 1951 році був проведений Перший єпархіальний з'їзд Австралійсько-Новозеландської єпархії. 27 грудня 1953 року в Сіднеї відбулось освячення Свято-Петропавлівського кафедрального собору. Зросла кількість парафій.
В ніч на 8 квітня 1955 року у вледики Феодора сталася шлункова кровотеча. Лікарі ствердили, що до цього спричинила виразка дванадцятиперстної кишки. Ще перебуваючи в Острозі, він часто мав проблеми зі шлунком. 23 квітня стався інсульт. 5 травня 1955 року архієпископ Феодор (Рафальський) помер. Похорон новопредставленого архієрея відбувся 7 травня в Свято-Петропавловському кафедральному соборі. Похований недалеко від вівтаря Свято-Петропавлівського кафедрального собору у Сіднеї.
Примітки
- «Архиепископ Феодор (Рафальский). Первый архиепископ Сиднейский и Австралийско-Новозеландский РПЦЗ» в книзі А.Кравцов «Русская Австралия» також: https://culture.wikireading.ru/61896(рос.)
- За іншими даними дружина втекла в Західну Європу з білим офіцером ще під час громадянської війни. Див.: О.Руй «Життя та діяльність Преосвященного Федора (Олександра Рафальського). 1895—1955» (Острозький краєзнавчий збірник. (Вип. 4). с. 144—149)
- «Листи громадських діячів, представників української науки, культури і церкви до Івана Огієнка (митрополита Іларіона) 1910—1969» Лист митр. Олексія (Громадського) від 27.05.1942 — процитовано 7.11.2019
- В. Г. Пидгайко «Епископ Владимиро-Волынский и Ковельский Мануил (Тарнавский) в истории украинских церковных разделений 1941—1943 годов» — щодо права керування Ростовською єпархією: с.321
- «Листи громадських діячів, представників української науки, культури і церкви до Івана Огієнка (митрополита Іларіона) 1910—1969» Лист митр. Олексія (Громадського) від 12.08.1942
- В. Г. Пидгайко «Епископ Владимиро-Волынский и Ковельский Мануил (Тарнавский) в истории украинских церковных разделений 1941—1943 годов» — с.311
- Під час цих подій згадується і як єпископ Брестський — архієрей , що також увійшла до РПЦЗ (див.: Веніамін (Гомартелі) «Летопись церковных событий 1946 год» [ 2019-04-12 у Wayback Machine.] або «Безобразники. К событиям в РПЦЗ 1945—1955 гг.»)
- за іншими даними: 8 листопада
- Гавриїл (Чемодаков) «Соборы под южным крестом»
Посилання
- «Архиепископ Феодор (Рафальский). Первый архиепископ Сиднейский и Австралийско-Новозеландский РПЦЗ» — з книги А.Кравцов «Русская Австралия» (рос.) — процитовано 8.11.2019
- «Феодор (Рафальский)» — сторінка сайту «Русское Православие» (рос.) — процитовано 8.11.2019
- «История Сиднейской и Австралийско-Новозеландской Епархии Руской Православной Церкви Заграницей» — сторінка интернет-порталу «Россия в красках» (рос.) — процитовано 8.11.2019
Джерела
- Нівьер Антуан. «Православные священнослужители, богословы и церковные деятели русской эмиграции в Западной и Центральной Европе» 1920—1995: Биографический справочник./ Москва: Русский путь; Париж: YMCA-Press, 2007 — с. 508—509. (YMCA-Press) (Русский путь)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Feodor U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Rafalskij Arhiyepiskop Feodor Oleksandr Porfirovich Rafalskij 21 zhovtnya 1895 roku Luckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya 5 travnya 1955 roku Sidnej Avstraliya arhiyerej Ukrayinskoyi avtonomnoyi cerkvi ta Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom arhiyepiskop Sidnejskij i Avstralijskij Arhiyepiskop Feodor Rafalskij Arhiyepiskop Sidnejskij i Avstralijskij Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva zakordonom Poperednik novostvorena kafedra Alma mater Volinska duhovna seminariya Svyato Volodimirskij Kiyivskij universitet Varshavskij universitet Naukovij stupin d Diyalnist diyakon presviter svyashennik paroh Im ya pri narodzhenni Rafalskij Oleksandr Porfirovich Narodzhennya 21 zhovtnya 2 listopada 1895 Luckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya Smert 5 travnya 1955 1955 05 05 59 rokiv Sidnej Avstraliya Pohovanij Avstraliya Svyashenstvo 12 travnya 1920 Yep hirotoniya 25 lipnya 1942 Feodor u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 21 zhovtnya 1895 roku Pri hreshenni oderzhav im ya Oleksandr na chest sv velikogo knyazya Oleksandra Nevskogo Pohodiv iz starovinnogo svyashennickogo rodu Batko luckij protoiyerej o Porfirij a matir Yevdokiya dochka svyashenika Pradid Antonij Rafalskij buv mitropolitom Peterburzkim i Ladozkim U ditinstvi zhiv i navchavsya na Volini tam zakinchiv Duhovne uchilishe a v 1914 roci povnij kurs Volinskoyi duhovnoyi seminariyi V 1918 roci zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Svyato Volodimirskogo Kiyivskogo universitetu Svyashenstvo 12 travnya 1920 roku vin prijmaye diyakonskij san vid Dionisiya Valedinskogo yepiskopa Kremeneckogo piznishe mitropolita Varshavskogo i vsiyeyi Polshi a 20 travnya cej zhe yepiskop rukopolozhiv jogo v san svyashenika Z 1922 po 1939 rik perebuvav u kliri Polskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi V 1923 roci odruzhivsya Z 1924 roku po 1928 rik navchavsya na Bogoslovskomu fakulteti Varshavskogo universitetu zakinchivshi jogo iz zvannyam V 1930 h rokah buv nastoyatelem Bogoyavlenskogo kafedralnogo soboru v m Ostrozi Odnochasno zajmavsya pedagogichnoyu diyalnistyu vikladayuchi v miskij gimnaziyi ta pedagogichnomu instituti Aktivno spivpracyuvav v Rosijskomu blagodijnomu tovaristvi yake ocholyuvav doktor S K Hranevich Buv nagorodzhenij bagatma cerkovnimi nagorodami v tomu chisli otrimav zvannya mitrofornogo protoiyereya U skladi Ukrayinskoyi avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi Z pochatku nimeckoyi okupaciyi Ukrayini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav u kliri Ukrayinskoyi avtonomnoyi cerkvi UAC Ne piznishe 1942 roku ovdoviv Navesni 1942 roku buv obranij kandidatom na zamishennya yepikopskoyi kafedri 12 chervnya 1942 roku viznachennyam Soboru yepiskopiv Avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini buv obranij na kafedru yepiskopa Taganrozkogo vikariya Katerinoslavskoyi yeparhiyi Pislya prijnyattya chernectva buv zvedenij v san arhimandrita z im yam Feodora na chest prepodobnogo Feodora knyazya Ostrozkogo 25 lipnya 1942 roku v Svyato Uspenskij Pochayivskij lavri buv hirotonizovanij na yepiskopa Taganrozkogo z pravom keruvannya parafiyami Rostovskoyi yeparhiyi mitropolitom Volinskim i Zhitomirskim Oleksiyem Gromadskim za uchastyu yepiskopiv Veniamina Novickij ta Iova Kresovicha Jomu timchasovo bulo dorucheno zalishatisya u Pochayivskij Lavri u yakosti pomichnika predstoyatelya UAC Voyenni diyi ne dali mozhlivosti novopostavlennomu yepiskopu pributi do miscya priznachennya tomu 25 serpnya 1942 roku vin buv priznachenij yepiskopom Rivnenskim vikariyem Volinskoyi yeparhiyi Za deyakimi danimi brav uchast u arhiyerejskomu Sobori 6 chervnya 1943 roku v Koveli yakij buv sklikanij dlya viboriv pershoiyerarha Avtonomnoyi Cerkvi pislya zagibeli Oleksiya Gromadkogo Krim obrannya novogo Pershoiyerarha Kovelskij sobor yepiskopiv UAC 7 chervnya 1943 roku postanoviv sho Volinsko Zhitomirskoyu yeparhiyeyu keruyut 3 vikarnih yepiskopi z pravami pravlyachih na teritoriyi svoyih oblastej kolishnij Lucko Kovelskij yepiskop Iov Kresovich buv perevedenij na Kremenecku i Dubensku kafedru z pravami samostijnogo u svoyij oblasti i stav 1 m vikariyem Manuyil Tarnavskij buv priznachenij 2 m vikariyem yepiskopom Volodimiro Volinskim i Kovelskim takozh z pravami samostijnogo arhiyereya 3 m volinskim vikariyem z pravom keruvannya svoyeyu oblastyu buv Rivnenskij yepiskop Feodor Rafalskij U skladi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom U sichni 1944 roku buv evakujovanij do Nimechchini Tam pravoslavne duhovenstvo zoseredilos v m Myunheni de v serpni 1945 roku yepiskopat UAC na svoyemu Sobori virishiv uvijti do skladu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi za kordonom RPCZ 12 grudnya 1946 roku Arhiyerejskij Sinod RPCZ uhvaliv rishennya zasnuvati v Avstraliyi yeparhiyu i priznachiv na neyi Feodora Rafalskogo z titulom yepiskopa Sidnejskogo i Avstralijskogo Cherez trudnoshi z oformlennyam neobhidnih dlya v yizdu dokumentiv yepiskop pribuv do Avstraliyi tilki 5 listopada 1948 roku na paroplavi Derna razom z protodiyakonom Petrom Gricayevim Yepiskop Fedor stav pershim pravoslavnim arhiyereyem v Avstraliyi Sobor RPCZ virishiv priznachiti v Avstraliyu yepiskopa tomu sho kilkist pravoslavnih tam postijno zbilshuvalas Ne divlyachis na te sho na toj chas v Avstraliyi vzhe buli pravoslavni svyasheniki ale duhovnogo zhittya yak takogo ne bulo Bogosluzhinnya vidpravlyalis v greckih i sirijskih hramah Lyudi ne cikavilisya bogoslov yam i buli ne vocerkovleni U toj chas v Avstraliyi isnuvalo tilki 2 prihodi v mistah Brisben i Sidnej Brisbenska parafiya bula zasnovana v 1925 roci a Sidnejska v 1938 roci Na chas priyizdu do Avstraliyi yepiskopa Feodora v Brisbeni isnuvav yedinij v krayini hram zbudovanij v rosijskij pravoslavnomu stili v 1933 roci U Sidneyi v toj chas isnuvala lishe Svyato Volodimirska domova cerkva U cih umovah Brisben buv obranij dlya zasnuvannya tam arhierejskoj kafedri Trohi piznishe cya kafedra bula peremishena v Sidnej v yakomu zhila velika rosijska koloniya Rosijska pravoslavna pastva v Avstraliyi do 1948 roku skladalasya majzhe viklyuchno z emigrantiv yaki pribuli v cyu krayinu pislya zhovtnevogo 1917 roku perevorotu v Rosiyi i porazki antibilshovickih ruhiv u gromadyanskij vijni Pastva cya bula duzhe nechislenna Ale ce polozhennya stalo zminyuvatisya pochinayuchi z drugoyi polovini 1948 roku koli v Avstraliyu stali pribuvati tak zvani peremisheni osobi DP displaced persons z Yevropi ta Aziyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kilkist pravoslavnih v Avstraliyi zrosla v bagato raziv a otzhe i zrosla kilkist rosijskih cerkov i prihodiv V kinci 1949 roku yepiskop Feodor buv zvedenij v san arhiyepiskopa a 16 lyutogo 1950 roku jomu bulo prisvoyeno titul arhiyepiskopa Sidnejskogo i Avstralijsko Novozelandskogo Vladika Fedor viddavav vsi svoyi sili na stvorennya yeparhiyi sistematichno vidviduvav daleki i blizki parafiyi znajomivsya z zhittyam i pastirskim sluzhinnyam V 1951 roci vin trichi vidvidav Brisben trichi Melburn Adelayidu tabori Skajvill Grega Batheret Vajkol i Bonegille V 1951 roci buv provedenij Pershij yeparhialnij z yizd Avstralijsko Novozelandskoyi yeparhiyi 27 grudnya 1953 roku v Sidneyi vidbulos osvyachennya Svyato Petropavlivskogo kafedralnogo soboru Zrosla kilkist parafij V nich na 8 kvitnya 1955 roku u vlediki Feodora stalasya shlunkova krovotecha Likari stverdili sho do cogo sprichinila virazka dvanadcyatiperstnoyi kishki She perebuvayuchi v Ostrozi vin chasto mav problemi zi shlunkom 23 kvitnya stavsya insult 5 travnya 1955 roku arhiyepiskop Feodor Rafalskij pomer Pohoron novopredstavlenogo arhiyereya vidbuvsya 7 travnya v Svyato Petropavlovskomu kafedralnomu sobori Pohovanij nedaleko vid vivtarya Svyato Petropavlivskogo kafedralnogo soboru u Sidneyi Primitki Arhiepiskop Feodor Rafalskij Pervyj arhiepiskop Sidnejskij i Avstralijsko Novozelandskij RPCZ v knizi A Kravcov Russkaya Avstraliya takozh https culture wikireading ru 61896 ros Za inshimi danimi druzhina vtekla v Zahidnu Yevropu z bilim oficerom she pid chas gromadyanskoyi vijni Div O Ruj Zhittya ta diyalnist Preosvyashennogo Fedora Oleksandra Rafalskogo 1895 1955 Ostrozkij krayeznavchij zbirnik Vip 4 s 144 149 Listi gromadskih diyachiv predstavnikiv ukrayinskoyi nauki kulturi i cerkvi do Ivana Ogiyenka mitropolita Ilariona 1910 1969 List mitr Oleksiya Gromadskogo vid 27 05 1942 procitovano 7 11 2019 V G Pidgajko Episkop Vladimiro Volynskij i Kovelskij Manuil Tarnavskij v istorii ukrainskih cerkovnyh razdelenij 1941 1943 godov shodo prava keruvannya Rostovskoyu yeparhiyeyu s 321 Listi gromadskih diyachiv predstavnikiv ukrayinskoyi nauki kulturi i cerkvi do Ivana Ogiyenka mitropolita Ilariona 1910 1969 List mitr Oleksiya Gromadskogo vid 12 08 1942 V G Pidgajko Episkop Vladimiro Volynskij i Kovelskij Manuil Tarnavskij v istorii ukrainskih cerkovnyh razdelenij 1941 1943 godov s 311 Pid chas cih podij zgaduyetsya i yak yepiskop Brestskij arhiyerej sho takozh uvijshla do RPCZ div Veniamin Gomarteli Letopis cerkovnyh sobytij 1946 god 2019 04 12 u Wayback Machine abo Bezobrazniki K sobytiyam v RPCZ 1945 1955 gg za inshimi danimi 8 listopada Gavriyil Chemodakov Sobory pod yuzhnym krestom Posilannya Arhiepiskop Feodor Rafalskij Pervyj arhiepiskop Sidnejskij i Avstralijsko Novozelandskij RPCZ z knigi A Kravcov Russkaya Avstraliya ros procitovano 8 11 2019 Feodor Rafalskij storinka sajtu Russkoe Pravoslavie ros procitovano 8 11 2019 Istoriya Sidnejskoj i Avstralijsko Novozelandskoj Eparhii Ruskoj Pravoslavnoj Cerkvi Zagranicej storinka internet portalu Rossiya v kraskah ros procitovano 8 11 2019DzherelaNiver Antuan Pravoslavnye svyashennosluzhiteli bogoslovy i cerkovnye deyateli russkoj emigracii v Zapadnoj i Centralnoj Evrope 1920 1995 Biograficheskij spravochnik Moskva Russkij put Parizh YMCA Press 2007 s 508 509 ISBN 978 2 85065 272 1 YMCA Press ISBN 978 5 85887 206 1 Russkij put