Олекса́ндр Фе́дорович Фе́нь (1923—2017) — радянський військовик, учасник німецько-радянської війни, генерал-майор танкових військ СРСР.
Фень Олександр Федорович | |
---|---|
Народження | 1 грудня 1923 Бакаєве |
Смерть | 21 грудня 2017 (94 роки) Мінськ |
Країна | СРСР |
Приналежність | СРСР → Білорусь |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1942—1979 |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | |
Нагороди |
Життєпис
Народився 1923 року в селі Бакаєве (сучасного Чорнобаївського району Черкаської області) у родині селян-українців.
1942 року закінчує 2-ге Харківське танкове училище (яке тоді перебувало в евакуації у Самарканді), в званні лейтенанта направлений до діючої армії. Перший бій прийняв, перебуваючи на посаді командира танка 84-ї танкової бригади у боях за Сталінград. Від березня 1943 року та до кінця війни служив у 31-й танковій бригаді 29-го танкового корпусу (5-та гвардійська танкова армія). Командир танкового взводу, замісник начальника штабу, від січня 1943 року — начальник штабу 277-го танкового батальйону.
Брав участь у Сталінградській битві — бої в місті та розбиття Котельниковського угрупування противника. Воював на Курській дузі — битва під Прохорівкою, звільнення Бєлгорода й Харкова.
Брав участь у визволенні України від німецької окупації — бої за П'ятихатки, Кривий Ріг, Кіровоград, Корсунь-Шевченківська та Умань-Дністровська операції.
Брав участь у боях на території Білорусі під час операції «Багратіон», звільняв Мінськ. Воював в Прибалтиці, брав участь у ліквідації угрупування в Східній Пруссії, боях на території Польщі.
Закінчення війни зустрів на березі Балтійського моря в польському місті Гдиня на посаді заступника 2-го танкового батальйону 31-ї танкової бригади, капітан.
За час війни особисто знищив 12 танків противника, 4 рази поранений, двічі горів у танку.
Продовжив службу в 31-й танковій бригаді, 1946-го направлений на навчання. 1951 року з відзнакою закінчив командний факультет Військової академії бронетанкових та механізованих військ.
Проходив службу, починав на посаді помічника начальника оперативного управління 3-ї гвардійської танкової армії. 1963 року направлений до Південної групи військ, начальник штабу 35-ї мотострілецької дивізії.
1964 року з відзнакою закінчив дворічний вечірній Університет марксизму-ленінізму. 1968 року призначений командиром 11-ї гвардійської мотострілецької дивізії (Забайкальський військовий округ).
1969 року закінчує курси вдосконалення підготовки командирів дивізій при Військовій академії ім. Фрунзе. 1970 року Олександру Феню присвоюється звання генерал-майора.
1973 року призначений заступником командира 5-ї гвардійської танкової армії (Білоруський військовий округ), 1974-го скерований на проходження служби до Групи військ в НДР, заступник командира 2-ї гвардійської танкової армії.
1979 року звільнився з військової служби, переїхав на проживання до Мінська. До розвалу СРСР керував партійною, вибирався членом бюро КПБ Центрального району Мінська.
Від 2004 року — член Військово-наукового товариства при мінському Центральному Будинку офіцерів. Здійснював пошукові й наукові роботи, виступав з науковими доповідями й повідомленнями про військові операції часів Другої світової війни. Є автором багатьох публікацій про питання історії нацистсько-радянської війни, книги «Звільнення Мінська».
Від 2012 року входив до складу ради Військово-наукового товариства при Центральному будинку офіцерів Збройних Сил Республіки Білорусь.
Помер 21 грудня 2017 року.
Нагороди
- орден Олександра Невського (лютий 1945)
- орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1944)
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (1944)
- 3 ордени Червоної Зірки
- орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня
- медаль «За відвагу» (липень 1943)
- медаль «За бойові заслуги»
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медаль «За перемогу над Німеччиною»
- інші медалі.
Джерела
- Фень Олександр Федорович(рос.)
- (рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Fe dorovich Fe n 1923 2017 radyanskij vijskovik uchasnik nimecko radyanskoyi vijni general major tankovih vijsk SRSR Fen Oleksandr FedorovichNarodzhennya1 grudnya 1923 1923 12 01 BakayeveSmert21 grudnya 2017 2017 12 21 94 roki MinskKrayina SRSRPrinalezhnist SRSR BilorusVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaRoki sluzhbi1942 1979Zvannya General majorVijni bitviNacistsko radyanska vijna Stalingradska bitva Operaciya Vintergevitter Bitva pid Prohorivkoyu Byelgorodsko Harkivska operaciya P yatihatska operaciya Nikopolsko Krivorizka operaciya Kirovogradska operaciya Korsun Shevchenkivska operaciya Umansko Botoshanska operaciya Minska operaciya Shidno Prusska operaciyaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fen ZhittyepisNarodivsya 1923 roku v seli Bakayeve suchasnogo Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti u rodini selyan ukrayinciv 1942 roku zakinchuye 2 ge Harkivske tankove uchilishe yake todi perebuvalo v evakuaciyi u Samarkandi v zvanni lejtenanta napravlenij do diyuchoyi armiyi Pershij bij prijnyav perebuvayuchi na posadi komandira tanka 84 yi tankovoyi brigadi u boyah za Stalingrad Vid bereznya 1943 roku ta do kincya vijni sluzhiv u 31 j tankovij brigadi 29 go tankovogo korpusu 5 ta gvardijska tankova armiya Komandir tankovogo vzvodu zamisnik nachalnika shtabu vid sichnya 1943 roku nachalnik shtabu 277 go tankovogo bataljonu Brav uchast u Stalingradskij bitvi boyi v misti ta rozbittya Kotelnikovskogo ugrupuvannya protivnika Voyuvav na Kurskij duzi bitva pid Prohorivkoyu zvilnennya Byelgoroda j Harkova Brav uchast u vizvolenni Ukrayini vid nimeckoyi okupaciyi boyi za P yatihatki Krivij Rig Kirovograd Korsun Shevchenkivska ta Uman Dnistrovska operaciyi Brav uchast u boyah na teritoriyi Bilorusi pid chas operaciyi Bagration zvilnyav Minsk Voyuvav v Pribaltici brav uchast u likvidaciyi ugrupuvannya v Shidnij Prussiyi boyah na teritoriyi Polshi Zakinchennya vijni zustriv na berezi Baltijskogo morya v polskomu misti Gdinya na posadi zastupnika 2 go tankovogo bataljonu 31 yi tankovoyi brigadi kapitan Za chas vijni osobisto znishiv 12 tankiv protivnika 4 razi poranenij dvichi goriv u tanku Prodovzhiv sluzhbu v 31 j tankovij brigadi 1946 go napravlenij na navchannya 1951 roku z vidznakoyu zakinchiv komandnij fakultet Vijskovoyi akademiyi bronetankovih ta mehanizovanih vijsk Prohodiv sluzhbu pochinav na posadi pomichnika nachalnika operativnogo upravlinnya 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1963 roku napravlenij do Pivdennoyi grupi vijsk nachalnik shtabu 35 yi motostrileckoyi diviziyi 1964 roku z vidznakoyu zakinchiv dvorichnij vechirnij Universitet marksizmu leninizmu 1968 roku priznachenij komandirom 11 yi gvardijskoyi motostrileckoyi diviziyi Zabajkalskij vijskovij okrug 1969 roku zakinchuye kursi vdoskonalennya pidgotovki komandiriv divizij pri Vijskovij akademiyi im Frunze 1970 roku Oleksandru Fenyu prisvoyuyetsya zvannya general majora 1973 roku priznachenij zastupnikom komandira 5 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Biloruskij vijskovij okrug 1974 go skerovanij na prohodzhennya sluzhbi do Grupi vijsk v NDR zastupnik komandira 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1979 roku zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi pereyihav na prozhivannya do Minska Do rozvalu SRSR keruvav partijnoyu vibiravsya chlenom byuro KPB Centralnogo rajonu Minska Vid 2004 roku chlen Vijskovo naukovogo tovaristva pri minskomu Centralnomu Budinku oficeriv Zdijsnyuvav poshukovi j naukovi roboti vistupav z naukovimi dopovidyami j povidomlennyami pro vijskovi operaciyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Ye avtorom bagatoh publikacij pro pitannya istoriyi nacistsko radyanskoyi vijni knigi Zvilnennya Minska Vid 2012 roku vhodiv do skladu radi Vijskovo naukovogo tovaristva pri Centralnomu budinku oficeriv Zbrojnih Sil Respubliki Bilorus Pomer 21 grudnya 2017 roku Nagorodi orden Oleksandra Nevskogo lyutij 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 1944 3 ordeni Chervonoyi Zirki orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya medal Za vidvagu lipen 1943 medal Za bojovi zaslugi medal Za oboronu Stalingrada medal Za peremogu nad Nimechchinoyu inshi medali DzherelaFen Oleksandr Fedorovich ros ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi