Фелікс Ліґенза гербу Півкозич (пол. Feliks Ligęza; бл. 1500 — 26 січня 1560, містечко Дунаїв, нині село Перемишлянського району, Україна) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1555 р. Рід — Ліґензи.
Фелікс Ліґенза Feliks Ligęza | ||
| ||
---|---|---|
7 січня 1555 — 26 січня 1560 | ||
Інтронізація: | 11 червня 1555 | |
Конфесія: | римо-католик | |
Церква: | Римо-католицька | |
Попередник: | Пйотр Стажеховський | |
Наступник: | Павел Тарло | |
Альма-матер: | Краківська академія | |
Діяльність: | римо-католицький релігійний діяч | |
Національність: | поляк | |
Народження: | близько 1500 | |
Смерть: | 26 січня 1560 м-ко Дунаїв, нині село Перемишлянського району | |
Похований: | Латинський собор (Львів) | |
Династія: | Лігензи | |
Батько: | Миколай Ліґенза | |
Мати: | Зофія з Жухова | |
Життєпис
Народився близько 1500 року. Син дідича містечка Прецлава над Віслоком та кільканадцятьох сіл Миколая Ліґензи та його дружини Зофії з Жухова.
У 1512 році записався навчатися до Краківської академії (нині Ягеллонський університет). 1529 року був плебаном у родинному , Домброві Тарновській, вівтаристом колегіати Всіх Святих у Кракові та парафіяльного костелу у Величці. 1538 року був каноніком краківським, 1548 р. став коад'ютором львівського латинського архієпископа Пйотра Стажеховского. Визначений його наступником після смерті, 7 січня 1555 був затверджений Ватиканом, 11 червня 1555 року мав урочисте входження на посаду («інґрес»). Брав участь на Пйотркувському синоді 1555, підписав його ухвалу щодо потреби народного собору в Польщі; був відсутнім на загальному сеймі.
Як латинський архієпископ Львова перебував переважно в містечку Дунаєві, утримуючи чисельний «двір», відомий бесідами та гостинністю (маєтки для його обслуговування по його смерті мали борги). До Львова їздив на більші значніші костельні урочистості.
У Дунаєві при каплиці заклав капелу з музикантами. Був меценатом композиторів з Великопольщі — братів Адріяна та Миколая Лацьких.
Помер 26 січня 1560 року в м-ку Дунаїв (нині село Перемишлянського району Львівської області, Україна). У його похороні брав участь протестант, руський воєвода Миколай Сенявський. Григорій «Чуй» з Самбора написав на його смерть еклогу. Був похований у Латинській катедрі Львова, у презбітерії існував надгробок, вибудуваний 1769 року за сприяння львівського архієпископа Вацлава Героніма Сєраковського, усунутий під час реконструкції катедри. Зараз на цьому місці таблиця з епітафією В. Г. Сераковському.
Каспер Несецький у своїй праці вказував на гостре несприйняття ним «єретиків».
Примітки
- Penkalla A. Ligęza Feliks h. Półkozic (ok. 1500—1560)… — S. 315.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 81. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [ 2014-06-07 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 10
Джерела
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1740. — T. 3. — 761 s. — S. 104—109. (пол.)
- Penkalla A. Ligęza Feliks h. Półkozic (ok. 1500—1560) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/2. — Zeszyt 73. — S. 315. (пол.)
Посилання
- Feliks Ligęza ze Stróżysk h. Półkozic (ID: 14.334.142) (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ligenza Feliks Ligenza gerbu Pivkozich pol Feliks Ligeza bl 1500 26 sichnya 1560 mistechko Dunayiv nini selo Peremishlyanskogo rajonu Ukrayina polskij shlyahtich rimo katolickij religijnij diyach Lvivskij latinskij arhiyepiskop z 1555 r Rid Ligenzi Feliks Ligenza Feliks Ligeza Gerb Lvivskij latinskij arhiyepiskop 7 sichnya 1555 26 sichnya 1560 Intronizaciya 11 chervnya 1555 Konfesiya rimo katolik Cerkva Rimo katolicka Poperednik Pjotr Stazhehovskij Nastupnik Pavel Tarlo Alma mater Krakivska akademiya Diyalnist rimo katolickij religijnij diyach Nacionalnist polyak Narodzhennya blizko 1500 Smert 26 sichnya 1560 1560 01 26 m ko Dunayiv nini selo Peremishlyanskogo rajonu Pohovanij Latinskij sobor Lviv Dinastiya Ligenzi Batko Mikolaj Ligenza Mati Zofiya z ZhuhovaZhittyepisNarodivsya blizko 1500 roku Sin didicha mistechka Preclava nad Vislokom ta kilkanadcyatoh sil Mikolaya Ligenzi ta jogo druzhini Zofiyi z Zhuhova U 1512 roci zapisavsya navchatisya do Krakivskoyi akademiyi nini Yagellonskij universitet 1529 roku buv plebanom u rodinnomu Dombrovi Tarnovskij vivtaristom kolegiati Vsih Svyatih u Krakovi ta parafiyalnogo kostelu u Velichci 1538 roku buv kanonikom krakivskim 1548 r stav koad yutorom lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Pjotra Stazhehovskogo Viznachenij jogo nastupnikom pislya smerti 7 sichnya 1555 buv zatverdzhenij Vatikanom 11 chervnya 1555 roku mav urochiste vhodzhennya na posadu ingres Brav uchast na Pjotrkuvskomu sinodi 1555 pidpisav jogo uhvalu shodo potrebi narodnogo soboru v Polshi buv vidsutnim na zagalnomu sejmi Yak latinskij arhiyepiskop Lvova perebuvav perevazhno v mistechku Dunayevi utrimuyuchi chiselnij dvir vidomij besidami ta gostinnistyu mayetki dlya jogo obslugovuvannya po jogo smerti mali borgi Do Lvova yizdiv na bilshi znachnishi kostelni urochistosti U Dunayevi pri kaplici zaklav kapelu z muzikantami Buv mecenatom kompozitoriv z Velikopolshi brativ Adriyana ta Mikolaya Lackih Pomer 26 sichnya 1560 roku v m ku Dunayiv nini selo Peremishlyanskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayina U jogo pohoroni brav uchast protestant ruskij voyevoda Mikolaj Senyavskij Grigorij Chuj z Sambora napisav na jogo smert eklogu Buv pohovanij u Latinskij katedri Lvova u prezbiteriyi isnuvav nadgrobok vibuduvanij 1769 roku za spriyannya lvivskogo arhiyepiskopa Vaclava Geronima Syerakovskogo usunutij pid chas rekonstrukciyi katedri Zaraz na comu misci tablicya z epitafiyeyu V G Serakovskomu Kasper Neseckij u svoyij praci vkazuvav na gostre nesprijnyattya nim yeretikiv PrimitkiPenkalla A Ligeza Feliks h Polkozic ok 1500 1560 S 315 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 276 s S 81 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci 2014 06 07 u Wayback Machine T 3 S 10DzherelaNiesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Lwow 1740 T 3 761 s S 104 109 pol Penkalla A Ligeza Feliks h Polkozic ok 1500 1560 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1972 T XVII 2 Zeszyt 73 S 315 pol PosilannyaFeliks Ligeza ze Strozysk h Polkozic ID 14 334 142 pol Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi