Фе́дір Микола́йович Стригу́н (нар. 1 листопада 1939, Томашівка, Черкаська область, Українська РСР) — український режисер та актор. Народний артист Української РСР (1979). Художній керівник, режисер-постановник Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької, професор, завідувач кафедри режисури Львівського національного університету ім. Івана Франка, академік Національної академії мистецтв України (2017), голова західного відділення Спілки театральних діячів України, голова Львівського міжобласного відділення НСТД України. Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка з 09.1996 р. по 10.2001 р.
Федір Стригун | ||||
---|---|---|---|---|
Федір Стригун у виставі «У.Б.Н.» | ||||
Ім'я при народженні | Федір Миколайович Стригун | |||
Народився | 1 листопада 1939 (84 роки) або 1939[1] Томашівка, Уманський район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор, кінорежисер | |||
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1961) | |||
Вчителі | Неллі Володимир Олександрович | |||
Заклад | КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР і Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької | |||
У шлюбі з | Литвиненко Таїсія Йосипівна | |||
IMDb | nm0834492 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Навчався на акторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня В. О. Неллі), який закінчив у 1961 році. Працював у Запорізькому драмтеатрі.
З 1965 р. — актор Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. З 1987 р. — художній керівник, головний режисер Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. З 1990 по 1998 підготував два випуски акторів при Львівській консерваторії ім. М. Лисенка. Крім роботи в театрі та кіно, викладає на акторському відділенні філологічного факультету Львівського національного університету.
Серед поставлених ним спектаклів — «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море» І. К. Карпенка-Карого, «Гайдамаки» Т.Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Народний Малахій» та «Маклена Ґраса» Миколи Куліша, «Мазепа» (трилогія) Б.Лепкого, «Ромео і Джульєтта», «Гамлет» В.Шекспіра, «УБН» Г.Тельнюк та інші. Федору Стригуну належить відкриття і сценічне втілення творчості незаслужено забутого композитора Ярослава Барнича і його оперет «Шаріка» та «Гуцулка Ксеня».
За 40 років творчої діяльності зіграно більше сотні ролей. Фільми з його участю: «Пропала грамота», «І в звуках пам'ять відгукнеться…», «Запорожець за Дунаєм», «Дударики», «Камінна душа» та інші — принесли славу кіноактора. Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, та .
Родина
Батько Микола Олексійович (1902—1982) і мати Марина Ларіонівна (1914—1998) — колгоспники, дружина Литвиненко Таїсія Йосипівна — народна артистка Української РСР (1988), актриса Львівського державного академічного українського драматичного театру ім. М.Заньковецької, син Назар (1972).
Творчість
Ролі у театрі
Зіграв понад 100 ролей, зокрема:
- «Украдене щастя» І. Франко — Гурман
- «Тил» М. Зарудний — Растоскуєв
- «Богдан Хмельницький» А. Корнійчук — Хмельницький
- «Правда» А. Корнійчук — Тарас Голота
- «Годы странствий» А.Арбузов — Ведерников
- «Під золотим орлом» Я. Галан — Макаров
- «Сон князя Святослава» І.Франко — Святослав
- «Житейське море» І.Карпенко — Барильченко
- «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо — Доменіко
- «Олекса Довбуш» В. Босович — Довбуш
- «Князь Данило Галицький» В. Босович — Галицький
- «Безприданниця» А. Островський — Саратов
- «Тартюф» Ж. Б. Мольєр — Оргон
- «Отелло» В. Шекспіра — Отелло
- «Гайдамаки» Т. Шевченка — Гонта
- «Вій, вітерець!» Я. Райніса — Улдис
- «Лиха доля» М. Старицького — Василь
- «Ой не ходи, Грицю…» М. Старицького — Гриць
- «Хазяїн» І. Карпенка — Ліхтаренко
- «Доки сонце зійде…» М. Кропивницького — Степан
- «Михайло Єрмаков» Г. Мдівані — Михайло
- «Сині роси» М. Зарудного — Кагарлик
- «В степах України» О. Корнічука — Олексій
- «Вірність» М. Зарудного — Богун
- «Король Лір» В. Шекспіра — Едгар
- «Планета сподівань» О. Коломійця — Запорожець
- «Гаряче серце» О. Островського — Гаврило
- «Моцарт і Сальєрі» О. Пушкіна — Моцарт
- «Блакитна троянда» Лесі Українки — Орест
- «Біла хвороба» К. Чапека — Маршал
- «Камінний господар» Леся Українки — Дон Жуан
- «Сестри Річиські» І. Вільде, Б. Антківа — Завадка
- «Невольник» М. Кропивницького — Степан
- «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки — Олексій
- «Гайдамаки» Т. Шевченка — Ярема
- «Марія Заньковецька» І. Рябокляча — Садовський
- «Голубі олені» О. Коломійця — Чоний
- «Річард III» В. Шекспіра — Ричард
- «Прапороносці» О. Гончара — Сагайдак
- «Таке довге, довге літо» М. Зарудного — Задорожний
- «Піднята цілина» М. Шолохова — Давидов
- «Восени, коли зацвіла яблуня» Я. Верещака — Баджга
- «Украдене щастя» І. Франка — Михайло
- «Тил» М. Зарудного — Ростоскуєв
- «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука — Богдан Хмельницький
- «Андрей» В. Герасимчука — Андрей Шептицький
- «Візит літньої пані» Ф.Дюрренматт — Іль
- «Наталка» І.Котляревський — виборний
- «Суботня вечеря» Шолом-Алейхем — Тев'є-молочник
- «У. Б. Н.» Г.Тельнюк — Зенон
- «Дама з камеліями» А.Дюма-син — Жермон Дюваль
Постановки у театрі
- «Добродій» («Глитай або ж павук») М. Кропивницький
- «Безталанна» І. Карпенко-Карий
- «В сім'ї вольній, новій» Ф. Стригун за Т. Шевченком
- «Гайдамаки» Т. Шевченко
- «Привітай же мене, моя Україно!» Ф. Стригун за Т. Шевченком
- «Маруся Чурай» Л. Костенко
- «Мотря» (І ч. «Мазепи») Б. Лепкий, (інсценізація Б. Антківа)
- «Не вбивай» (2 ч. «Мазепи») Б. Лепкий, (інсценізація Б. Антківа)
- «Батурин» (3 ч. «Мазепи») Б. Лепкий, (інсценізація Б. Антківа)
- «Ромео і Джульєтта» В. Шекспір
- «Світла моя, муко» за В. Симоненком
- «Маклена Граса» М. Куліш
- «Ісус, Син Бога Живого» В. Босович
- «На межі» за Лесею Українкою
- «Хазяїн» І. Карпенко-Карий
- «Шаріка» Я. Барнич
- «Гамлет» В. Шекспіра
- «Андрей» В. Герасимчук
- «Гуцулка Ксеня» Музика і лібрето Я. Барнича
- «Се Ля Ві» Н. Ковалик
- «У неділю рано зілля копала…» О.Кобилянська
- «Доки сонце зійде, роса очі виїсть…» М. Кропивницький
- «Житейське море» І. Карпенко-Карий
- «Погляд вічності» Т. Шевченко, Р. Лубківський
- «Наталка» І. Котляревський
- «Неаполь місто попелюшок» Н. Ковалик
- «Коханий нелюб» Я. Стельмах
- «Державна зрада» Рей Лапіка
- «Оргія» Леся Українка
- «Візит літньої пані» Ф. Дюрренматт
- «Сава Чалий» І. Карпенко-Карий
- «Сільва» І. Кальман
- «Дама з камеліями» А. Дюма-син
- «Сватання на Гончарівці» Г. Квітка-Основ'яненко
- «Циліндр» Е. Де Філіппо
- «Назар Стодоля» Т. Шевченко
- «Різдвяна ніч» за М. Гоголем
- «Украдене щастя» І. Франко
- «Марія Заньковецька» Т. Шевченко
- «Мазепа» Ю. Словацький
Фільмографія
- 1968 — «Анничка», актор
- 1972 — «Пропала грамота», актор
- 1973 — «Коли людина посміхнулась», актор
- 1974 — «Гуси-лебеді летять», актор
- 1976 — «Пам'ять землі», актор
- 1979 — «Вавилон ХХ», актор
- 1979 — «Поїзд надзвичайного призначення», актор
- 1979 — «Хазяїн», актор
- 1980 — «Дударики», актор
- 1981 — «Два дні у грудні», актор
- 1981 — «Така пізня, така тепла осінь», актор
- 1982 — «Якщо ворог не здається...», актор
- 1983 — «Вечори на хуторі біля Диканьки», актор
- 1983 — «Вир», актор
- 1985 — «Женихи», актор
- 1986 — «І в звуках пам'ять відгукнеться...», актор
- 1986 — «Запорожець за Дунаєм»,
- 1989 — «Небилиці про Івана», актор
- 1989 — «Камінна душа», актор
- 1991 — «Павло Полуботок», режисер, актор
- 1992 — «Для домашнього огнища», актор
- 1992 — , актор
- 1995 — (4 серії), режисер
- 2008 — «Владика Андрей», актор
- 2014 — «Поводир», актор
Державні нагороди
- Медаль «Ветеран праці»
- Лауреат Національної премії України ім. Т .Шевченка
- Лауреат премії ім. І. Котляревського
- Лауреат премії ім. М. Садовського
- Орден «За заслуги» I, II, ІІІ ступеня
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (1 грудня 2014) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю
Примітки
- Czech National Authority Database
- Указ Президента України від 1 грудня 2014 року № 900/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 23-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
Джерела
- Кіноколо [ 19 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Журнал «Кіно-Театр»
- Сторінка Федора Миколайовича Стригуна у Відкритій Україні [ 23 січня 2005 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стригун Федір Миколайович |
- Сторінка Федора Стригуна у YouTube [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Сторінка Федора Стригуна у Facebook
- Стригун Федір Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 990-991.
- Федір Стригун: «Українці не готові до щастя» (роздуми з нагоди свого 70-річчя) [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» 14-20 листопада 2009 року [ 19 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Драматичний театр ім. Марії Заньковецької / Родинний театр. Федір Стригун: «Скільки ж нам, українцям, можна плакати?» Інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня», Арт-Вертеп 2002—2007 [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Література
- Житейське море: Федір Стригун, Таїсія Литвиненко: художньо-докум. повість / В. Грабовський. — Львів: Леополь, 2015. — 264 с. : 47 с. іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Strigun Fe dir Mikola jovich Strigu n nar 1 listopada 1939 Tomashivka Cherkaska oblast Ukrayinska RSR ukrayinskij rezhiser ta aktor Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1979 Hudozhnij kerivnik rezhiser postanovnik Lvivskogo nacionalnogo akademichnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im Mariyi Zankoveckoyi profesor zaviduvach kafedri rezhisuri Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Franka akademik Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2017 golova zahidnogo viddilennya Spilki teatralnih diyachiv Ukrayini golova Lvivskogo mizhoblasnogo viddilennya NSTD Ukrayini Chlen Komitetu Nacionalnih premij Ukrayini im T Shevchenka z 09 1996 r po 10 2001 r Fedir StrigunFedir Strigun u vistavi U B N Fedir Strigun u vistavi U B N Im ya pri narodzhenniFedir Mikolajovich StrigunNarodivsya1 listopada 1939 1939 11 01 84 roki abo 1939 1 Tomashivka Umanskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRNacionalnistukrayinecGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistaktor kinorezhiserAlma materKiyivskij derzhavnij institut teatralnogo mistectva imeni Ivana Karpenka Karogo 1961 VchiteliNelli Volodimir OleksandrovichZakladKZ ZAOUMDT im V G Magara ZOR i Nacionalnij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Mariyi ZankoveckoyiU shlyubi zLitvinenko Tayisiya JosipivnaIMDbnm0834492Nagorodi ta premiyiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi I stupenyaOrden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenya Yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Medal Veteran praci Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNavchavsya na aktorskomu fakulteti Kiyivskogo institutu teatralnogo mistectva im I Karpenka Karogo majsternya V O Nelli yakij zakinchiv u 1961 roci Pracyuvav u Zaporizkomu dramteatri Z 1965 r aktor Lvivskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im M Zankoveckoyi Z 1987 r hudozhnij kerivnik golovnij rezhiser Lvivskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im M Zankoveckoyi Z 1990 po 1998 pidgotuvav dva vipuski aktoriv pri Lvivskij konservatoriyi im M Lisenka Krim roboti v teatri ta kino vikladaye na aktorskomu viddilenni filologichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu Sered postavlenih nim spektakliv Hazyayin Suyeta Zhitejske more I K Karpenka Karogo Gajdamaki T Shevchenka Marusya Churaj Lini Kostenko Narodnij Malahij ta Maklena Grasa Mikoli Kulisha Mazepa trilogiya B Lepkogo Romeo i Dzhulyetta Gamlet V Shekspira UBN G Telnyuk ta inshi Fedoru Strigunu nalezhit vidkrittya i scenichne vtilennya tvorchosti nezasluzheno zabutogo kompozitora Yaroslava Barnicha i jogo operet Sharika ta Guculka Ksenya Za 40 rokiv tvorchoyi diyalnosti zigrano bilshe sotni rolej Filmi z jogo uchastyu Propala gramota I v zvukah pam yat vidguknetsya Zaporozhec za Dunayem Dudariki Kaminna dusha ta inshi prinesli slavu kinoaktora Laureat Nacionalnoyi premiyi im T G Shevchenka ta RodinaBatko Mikola Oleksijovich 1902 1982 i mati Marina Larionivna 1914 1998 kolgospniki druzhina Litvinenko Tayisiya Josipivna narodna artistka Ukrayinskoyi RSR 1988 aktrisa Lvivskogo derzhavnogo akademichnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im M Zankoveckoyi sin Nazar 1972 TvorchistRoli u teatri Zigrav ponad 100 rolej zokrema Ukradene shastya I Franko Gurman Til M Zarudnij Rastoskuyev Bogdan Hmelnickij A Kornijchuk Hmelnickij Pravda A Kornijchuk Taras Golota Gody stranstvij A Arbuzov Vedernikov Pid zolotim orlom Ya Galan Makarov Son knyazya Svyatoslava I Franko Svyatoslav Zhitejske more I Karpenko Barilchenko Filumena Marturano E de Filippo Domeniko Oleksa Dovbush V Bosovich Dovbush Knyaz Danilo Galickij V Bosovich Galickij Bezpridannicya A Ostrovskij Saratov Tartyuf Zh B Molyer Orgon Otello V Shekspira Otello Gajdamaki T Shevchenka Gonta Vij viterec Ya Rajnisa Uldis Liha dolya M Starickogo Vasil Oj ne hodi Gricyu M Starickogo Gric Hazyayin I Karpenka Lihtarenko Doki sonce zijde M Kropivnickogo Stepan Mihajlo Yermakov G Mdivani Mihajlo Sini rosi M Zarudnogo Kagarlik V stepah Ukrayini O Kornichuka Oleksij Virnist M Zarudnogo Bogun Korol Lir V Shekspira Edgar Planeta spodivan O Kolomijcya Zaporozhec Garyache serce O Ostrovskogo Gavrilo Mocart i Salyeri O Pushkina Mocart Blakitna troyanda Lesi Ukrayinki Orest Bila hvoroba K Chapeka Marshal Kaminnij gospodar Lesya Ukrayinki Don Zhuan Sestri Richiski I Vilde B Antkiva Zavadka Nevolnik M Kropivnickogo Stepan Svatannya na Goncharivci G Kvitki Oleksij Gajdamaki T Shevchenka Yarema Mariya Zankovecka I Ryaboklyacha Sadovskij Golubi oleni O Kolomijcya Chonij Richard III V Shekspira Richard Praporonosci O Gonchara Sagajdak Take dovge dovge lito M Zarudnogo Zadorozhnij Pidnyata cilina M Sholohova Davidov Voseni koli zacvila yablunya Ya Vereshaka Badzhga Ukradene shastya I Franka Mihajlo Til M Zarudnogo Rostoskuyev Bogdan Hmelnickij O Kornijchuka Bogdan Hmelnickij Andrej V Gerasimchuka Andrej Sheptickij Vizit litnoyi pani F Dyurrenmatt Il Natalka I Kotlyarevskij vibornij Subotnya vecherya Sholom Alejhem Tev ye molochnik U B N G Telnyuk Zenon Dama z kameliyami A Dyuma sin Zhermon Dyuval Postanovki u teatri Dobrodij Glitaj abo zh pavuk M Kropivnickij Beztalanna I Karpenko Karij V sim yi volnij novij F Strigun za T Shevchenkom Gajdamaki T Shevchenko Privitaj zhe mene moya Ukrayino F Strigun za T Shevchenkom Marusya Churaj L Kostenko Motrya I ch Mazepi B Lepkij inscenizaciya B Antkiva Ne vbivaj 2 ch Mazepi B Lepkij inscenizaciya B Antkiva Baturin 3 ch Mazepi B Lepkij inscenizaciya B Antkiva Romeo i Dzhulyetta V Shekspir Svitla moya muko za V Simonenkom Maklena Grasa M Kulish Isus Sin Boga Zhivogo V Bosovich Na mezhi za Leseyu Ukrayinkoyu Hazyayin I Karpenko Karij Sharika Ya Barnich Gamlet V Shekspira Andrej V Gerasimchuk Guculka Ksenya Muzika i libreto Ya Barnicha Se Lya Vi N Kovalik U nedilyu rano zillya kopala O Kobilyanska Doki sonce zijde rosa ochi viyist M Kropivnickij Zhitejske more I Karpenko Karij Poglyad vichnosti T Shevchenko R Lubkivskij Natalka I Kotlyarevskij Neapol misto popelyushok N Kovalik Kohanij nelyub Ya Stelmah Derzhavna zrada Rej Lapika Orgiya Lesya Ukrayinka Vizit litnoyi pani F Dyurrenmatt Sava Chalij I Karpenko Karij Silva I Kalman Dama z kameliyami A Dyuma sin Svatannya na Goncharivci G Kvitka Osnov yanenko Cilindr E De Filippo Nazar Stodolya T Shevchenko Rizdvyana nich za M Gogolem Ukradene shastya I Franko Mariya Zankovecka T Shevchenko Mazepa Yu Slovackij Filmografiya 1968 Annichka aktor 1972 Propala gramota aktor 1973 Koli lyudina posmihnulas aktor 1974 Gusi lebedi letyat aktor 1976 Pam yat zemli aktor 1979 Vavilon HH aktor 1979 Poyizd nadzvichajnogo priznachennya aktor 1979 Hazyayin aktor 1980 Dudariki aktor 1981 Dva dni u grudni aktor 1981 Taka piznya taka tepla osin aktor 1982 Yaksho vorog ne zdayetsya aktor 1983 Vechori na hutori bilya Dikanki aktor 1983 Vir aktor 1985 Zhenihi aktor 1986 I v zvukah pam yat vidguknetsya aktor 1986 Zaporozhec za Dunayem 1989 Nebilici pro Ivana aktor 1989 Kaminna dusha aktor 1991 Pavlo Polubotok rezhiser aktor 1992 Dlya domashnogo ognisha aktor 1992 aktor 1995 4 seriyi rezhiser 2008 Vladika Andrej aktor 2014 Povodir aktorDerzhavni nagorodiMedal Veteran praci Laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka Laureat premiyi im I Kotlyarevskogo Laureat premiyi im M Sadovskogo Orden Za zaslugi I II III stupenya Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden knyazya Yaroslava Mudrogo IV st 1 grudnya 2014 za znachnij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayinskoyi derzhavi vagomi trudovi dosyagnennya bagatorichnu sumlinnu pracyuPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 1 grudnya 2014 roku 900 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 23 yi richnici pidtverdzhennya vseukrayinskim referendumom Akta progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1 grudnya 1991 roku DzherelaKinokolo 19 bereznya 2007 u Wayback Machine Zhurnal Kino Teatr Storinka Fedora Mikolajovicha Striguna u Vidkritij Ukrayini 23 sichnya 2005 u Wayback Machine PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Strigun Fedir Mikolajovich Storinka Fedora Striguna u YouTube 14 travnya 2021 u Wayback Machine Storinka Fedora Striguna u Facebook Strigun Fedir Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 990 991 Fedir Strigun Ukrayinci ne gotovi do shastya rozdumi z nagodi svogo 70 richchya 14 listopada 2012 u Wayback Machine Interv yu gazeti Dzerkalo tizhnya 14 20 listopada 2009 roku 19 listopada 2009 u Wayback Machine Dramatichnij teatr im Mariyi Zankoveckoyi Rodinnij teatr Fedir Strigun Skilki zh nam ukrayincyam mozhna plakati Interv yu gazeti Dzerkalo tizhnya Art Vertep 2002 2007 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine LiteraturaZhitejske more Fedir Strigun Tayisiya Litvinenko hudozhno dokum povist V Grabovskij Lviv Leopol 2015 264 s 47 s il ISBN 617 7142 13 2