Фе́дір Фе́дорович Мана́йло (19 жовтня 1910, Іванівці — 15 січня 1978, Ужгород) — український живописець, народний художник УРСР з 1976 року. Член Спілки радянських художників України з 1946 року. Батько художника .
Манайло Федір Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 19 жовтня 1910 Іванівці | |||
Смерть | 15 січня 1978 (67 років) | |||
Ужгород, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Кальварія | |||
Національність | українець | |||
Країна | Австро-Угорщина Чехословаччина СРСР | |||
Навчання | Вища художньо-промислова школа (Прага) | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | експресіонізм | |||
Відомі учні | Медвецький Микола Вікторович, Сабов Василь Михайлович, Ілько Іван Іванович, Герц Наталія Семенівна, Мальчицький Семен Йосипович, Габда Василь Георгійович, Егреші Терезія Омелянівна і Дунчак Аттіла Яношович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Федір Манайло народився 19 жовтня 1910 року в родині сільського вчителя в селі Іванівці Мукачівського району на Закарпатті.
У 1928—1934 роках навчався у вищій художньо-промисловій школі у Празі. 1930 року — відвідав Францію. Як здібний та талановитий митець експонує свої роботи на виставці закарпатських художників у Празі в 1933 році, серед них виділяється робота «Дідо — Бідняк».
Від 1936 року працював вчителем в с. Іванівці, а у 1937—1945 роках викладав декоративне мистецтво в Ужгородській ремісній школі. 1946 року — прийнято до Спілки художників України. До 1955 року — викладач в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. Федір Манайло працював головним художником закарпатського обласного будинку народної творчості (1947), обирався головою правління Закарпатської організації спілки художників УРСР, був у складі творчої групи в будинку творчості ім. Коровіна в Гурзуфі (1963).
Помер 15 січня 1978 року. Похований в Ужгороді.
Творчість
Працював у галузі монументально-декоративного живопису. Фор-ескізи для мозаїчних панно, мозаїки для фасадів та фоє клубів, кінотеатрів, залів ресторанів, готелів, турбаз, автобусних зупинок. А проекти ресторанів-колиб залишаються незвичним явищем в художній біографії митця.
Своїм художнім кредо Минайло обирає народне мистецтво, його дослідження і творчу переробку. Він опановує закони мистецтва, пронизаного невмиручим духом українського народу, його віковічними мріями, естетичними й етичними ідеалами. Як стверджує Ігор Шаров, наприкінці 30-40-х років ХХ століття остаточно формується художня програма митця. Минайло вважає, що художник так само, як і народний майстер, мусить відчувати породжену життям необхідність того, що він робить, необхідність кожної картини, яку він збирається написати. Естетична система Федора Минайла ґрунтується на народних ідеалах краси, справедливості, добра. Основним у мистецтві, за ствердженням митця, є принцип доцільності, як і в народній творчості, принцип заощадження засобів виразності, принцип простоти – простоти справжнього мистецтва.
У цей період художник створює певною мірою програмні твори, утверджуючи свої мистецькі ідеали. Найважливішим серед них є картина «Гуцулка» (1939). Правда народного життя і правда почуттів, точність спостережень, широта і сміливість художнього задуму — все реалізовано талантом майстра. Минайло вимальовує жіночу постать у всій її величі й домірності. Вона займає мало не всю площину портрета, підкреслюючи і стверджуючи вагомість зображуваного. Усі елементи наче сплощуються, стають лініями контуру, плямами кольору, становлять декоративну систему твору. Художник достовірний у передачі етнографічних дрібниць, що надає його творам глибокого національного звучання. Широкі шорсткі мазки пензля дарують творові матеріальність, із них складається реальність і життєва правда. Упродовж 1939-1940 років Минайло кілька разів повертається до образів, що нагадують втілене в "Гуцулці", ніби обживається у новому, відкритому ним творчому просторі.
Звернувшись до книжкової графіки в 1947 році, проілюструвавши перше в області видання повісті Івана Франка «Захар Беркут», митець неодноразово повертається до роботи над книжковими оформленнями. В їхньому числі: ілюстрації до творів Марка Черемшини та Ольги Кобилянської, цілого ряду збірок народного фольклору. В другій половині 50-х років народжується яскрава співдружність Федора Манайла з Антоном Кашшаєм, вершиною якої стала збірка «Народні балади Закарпаття».
Відомі роботи : «Вересень» (1956), «Колочава» (1956), «Село в Горах» (1958).
Громадська діяльність
У роки створення музею народної архітектури та побуту він був одним з ініціаторів і активних організаторів цього культурного закладу, реалізовуючи тут свої глибокі знання архітектури, етнографії та побуту закарпатців. Тільки Манайлові можемо завдячувати тим, що не вмерло унікальне стародавнє народне мистецтво — декорування диньок. Його учениця Ганна Мигович продовжувала цю традицію.
Яскраву сторінку в житті Федіра Манайла становить його невтомна громадська діяльність. Він брав безпосередню участь у створенні Ужгородського училища прикладного мистецтва і був одним із перших викладачів цього навчального закладу, у створенні картинної галереї, працюючи заступником директора по науковій роботі, у створенні Закарпатського відділення Спілки художників. З 1948 року був головою спілки і віддав багато сил й енергії для організаційного і творчого зміцнення колективу художників. Протягом багатьох років очолював комісію по роботі з молодими художниками. Манайло — один із перших художників Будинку народної творчості, Закарпатського українського музично-драматичного театру, обласної філармонії, художник-графік книжкового видавництва «Карпати».
Нагороди та визнання
Присвоєно звання Заслуженого художника України (1972) та Народного Художника України (1977).
9 лютого 1980 року в Ужгороді відкрився Меморіальний будинок-музей народного художника України Федора Манайла.
Виставки
Персональні виставки: 1961, 1979, 1980, 1985, 2000 pp. — м. Ужгород.
Примітки
Джерела
- Видатні художники Закарпаття [ 17 січня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Виставка робіт Федіра Манайло [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Музей Ф. Манайла на сайті «Музеї України» [ 11 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Ужгород: Меморіальний будинок-музей Ф. Ф. Манайла [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Федір Манайло. Каталог виставки творів. Ужгород, 1962. [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Ф. Ф. Манайло. Каталог персональної виставки, присвяченої 75-річчю від дня народження митця. Ужгород, 1985. [ 14 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Выставка произведений заслуженного художника Украинской ССР Ф.Ф. Манайло. [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]Одесский художественный музей.(рос.)
- Минайло Федір Федорович Електронна бібліотека "Культура України" [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Fe dorovich Mana jlo 19 zhovtnya 1910 Ivanivci 15 sichnya 1978 Uzhgorod ukrayinskij zhivopisec narodnij hudozhnik URSR z 1976 roku Chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1946 roku Batko hudozhnika Manajlo Fedir FedorovichNarodzhennya19 zhovtnya 1910 1910 10 19 IvanivciSmert15 sichnya 1978 1978 01 15 67 rokiv Uzhgorod Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaKalvariyaNacionalnistukrayinecKrayina Avstro Ugorshina Chehoslovachchina SRSRNavchannyaVisha hudozhno promislova shkola Praga DiyalnisthudozhnikNapryamokekspresionizmVidomi uchniMedveckij Mikola Viktorovich Sabov Vasil Mihajlovich Ilko Ivan Ivanovich Gerc Nataliya Semenivna Malchickij Semen Josipovich Gabda Vasil Georgijovich Egreshi Tereziya Omelyanivna i Dunchak Attila YanoshovichNagorodiZhittyepisFedir Manajlo narodivsya 19 zhovtnya 1910 roku v rodini silskogo vchitelya v seli Ivanivci Mukachivskogo rajonu na Zakarpatti U 1928 1934 rokah navchavsya u vishij hudozhno promislovij shkoli u Prazi 1930 roku vidvidav Franciyu Yak zdibnij ta talanovitij mitec eksponuye svoyi roboti na vistavci zakarpatskih hudozhnikiv u Prazi v 1933 roci sered nih vidilyayetsya robota Dido Bidnyak Vid 1936 roku pracyuvav vchitelem v s Ivanivci a u 1937 1945 rokah vikladav dekorativne mistectvo v Uzhgorodskij remisnij shkoli 1946 roku prijnyato do Spilki hudozhnikiv Ukrayini Do 1955 roku vikladach v Uzhgorodskomu uchilishi prikladnogo mistectva Fedir Manajlo pracyuvav golovnim hudozhnikom zakarpatskogo oblasnogo budinku narodnoyi tvorchosti 1947 obiravsya golovoyu pravlinnya Zakarpatskoyi organizaciyi spilki hudozhnikiv URSR buv u skladi tvorchoyi grupi v budinku tvorchosti im Korovina v Gurzufi 1963 Pomer 15 sichnya 1978 roku Pohovanij v Uzhgorodi Tvorchist Karpati Misteckij arsenal 2013 Pracyuvav u galuzi monumentalno dekorativnogo zhivopisu For eskizi dlya mozayichnih panno mozayiki dlya fasadiv ta foye klubiv kinoteatriv zaliv restoraniv goteliv turbaz avtobusnih zupinok A proekti restoraniv kolib zalishayutsya nezvichnim yavishem v hudozhnij biografiyi mitcya Svoyim hudozhnim kredo Minajlo obiraye narodne mistectvo jogo doslidzhennya i tvorchu pererobku Vin opanovuye zakoni mistectva pronizanogo nevmiruchim duhom ukrayinskogo narodu jogo vikovichnimi mriyami estetichnimi j etichnimi idealami Yak stverdzhuye Igor Sharov naprikinci 30 40 h rokiv HH stolittya ostatochno formuyetsya hudozhnya programa mitcya Minajlo vvazhaye sho hudozhnik tak samo yak i narodnij majster musit vidchuvati porodzhenu zhittyam neobhidnist togo sho vin robit neobhidnist kozhnoyi kartini yaku vin zbirayetsya napisati Estetichna sistema Fedora Minajla gruntuyetsya na narodnih idealah krasi spravedlivosti dobra Osnovnim u mistectvi za stverdzhennyam mitcya ye princip docilnosti yak i v narodnij tvorchosti princip zaoshadzhennya zasobiv viraznosti princip prostoti prostoti spravzhnogo mistectva U cej period hudozhnik stvoryuye pevnoyu miroyu programni tvori utverdzhuyuchi svoyi mistecki ideali Najvazhlivishim sered nih ye kartina Guculka 1939 Pravda narodnogo zhittya i pravda pochuttiv tochnist sposterezhen shirota i smilivist hudozhnogo zadumu vse realizovano talantom majstra Minajlo vimalovuye zhinochu postat u vsij yiyi velichi j domirnosti Vona zajmaye malo ne vsyu ploshinu portreta pidkreslyuyuchi i stverdzhuyuchi vagomist zobrazhuvanogo Usi elementi nache sploshuyutsya stayut liniyami konturu plyamami koloru stanovlyat dekorativnu sistemu tvoru Hudozhnik dostovirnij u peredachi etnografichnih dribnic sho nadaye jogo tvoram glibokogo nacionalnogo zvuchannya Shiroki shorstki mazki penzlya daruyut tvorovi materialnist iz nih skladayetsya realnist i zhittyeva pravda Uprodovzh 1939 1940 rokiv Minajlo kilka raziv povertayetsya do obraziv sho nagaduyut vtilene v Guculci nibi obzhivayetsya u novomu vidkritomu nim tvorchomu prostori Zvernuvshis do knizhkovoyi grafiki v 1947 roci proilyustruvavshi pershe v oblasti vidannya povisti Ivana Franka Zahar Berkut mitec neodnorazovo povertayetsya do roboti nad knizhkovimi oformlennyami V yihnomu chisli ilyustraciyi do tvoriv Marka Cheremshini ta Olgi Kobilyanskoyi cilogo ryadu zbirok narodnogo folkloru V drugij polovini 50 h rokiv narodzhuyetsya yaskrava spivdruzhnist Fedora Manajla z Antonom Kashshayem vershinoyu yakoyi stala zbirka Narodni baladi Zakarpattya Vidomi roboti Veresen 1956 Kolochava 1956 Selo v Gorah 1958 Gromadska diyalnistU roki stvorennya muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu vin buv odnim z iniciatoriv i aktivnih organizatoriv cogo kulturnogo zakladu realizovuyuchi tut svoyi gliboki znannya arhitekturi etnografiyi ta pobutu zakarpatciv Tilki Manajlovi mozhemo zavdyachuvati tim sho ne vmerlo unikalne starodavnye narodne mistectvo dekoruvannya dinok Jogo uchenicya Ganna Migovich prodovzhuvala cyu tradiciyu Yaskravu storinku v zhitti Fedira Manajla stanovit jogo nevtomna gromadska diyalnist Vin brav bezposerednyu uchast u stvorenni Uzhgorodskogo uchilisha prikladnogo mistectva i buv odnim iz pershih vikladachiv cogo navchalnogo zakladu u stvorenni kartinnoyi galereyi pracyuyuchi zastupnikom direktora po naukovij roboti u stvorenni Zakarpatskogo viddilennya Spilki hudozhnikiv Z 1948 roku buv golovoyu spilki i viddav bagato sil j energiyi dlya organizacijnogo i tvorchogo zmicnennya kolektivu hudozhnikiv Protyagom bagatoh rokiv ocholyuvav komisiyu po roboti z molodimi hudozhnikami Manajlo odin iz pershih hudozhnikiv Budinku narodnoyi tvorchosti Zakarpatskogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru oblasnoyi filarmoniyi hudozhnik grafik knizhkovogo vidavnictva Karpati Nagorodi ta viznannyaPrisvoyeno zvannya Zasluzhenogo hudozhnika Ukrayini 1972 ta Narodnogo Hudozhnika Ukrayini 1977 9 lyutogo 1980 roku v Uzhgorodi vidkrivsya Memorialnij budinok muzej narodnogo hudozhnika Ukrayini Fedora Manajla VistavkiPersonalni vistavki 1961 1979 1980 1985 2000 pp m Uzhgorod PrimitkiDzherelaVidatni hudozhniki Zakarpattya 17 sichnya 2011 u Wayback Machine PosilannyaVistavka robit Fedira Manajlo 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Muzej F Manajla na sajti Muzeyi Ukrayini 11 grudnya 2007 u Wayback Machine Uzhgorod Memorialnij budinok muzej F F Manajla 16 bereznya 2012 u Wayback Machine Fedir Manajlo Katalog vistavki tvoriv Uzhgorod 1962 25 zhovtnya 2014 u Wayback Machine F F Manajlo Katalog personalnoyi vistavki prisvyachenoyi 75 richchyu vid dnya narodzhennya mitcya Uzhgorod 1985 14 veresnya 2019 u Wayback Machine Vystavka proizvedenij zasluzhennogo hudozhnika Ukrainskoj SSR F F Manajlo 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Odesskij hudozhestvennyj muzej ros Minajlo Fedir Fedorovich Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini 3 serpnya 2018 u Wayback Machine