Фе́дір Іва́нович Жуче́нко (?—1709) — полтавський полковник Війська Запорозького. Представник старовинного козацького роду Жученків, з покозачених шляхтичів.
Федір Іванович Жученко | |||
Герб Прус III | |||
| |||
---|---|---|---|
1659 — 1691 (з перервами) | |||
Попередник: | Кирило Пушкар | ||
Спадкоємець: | Павло Семенович | ||
Смерть: | 1709 | ||
Країна: | Гетьманщина | ||
Релігія: | православний | ||
Рід: | Жученки | ||
Діти: | Петро, Роман, Любов, Параска |
Біографія
Згідно реєстру 1649 року значився козаком 1-ї сотні ППВЗ. У липні 1659 року вперше призначений полковником. На чолі полку брав участь у військовій кампанії Хмельниченка, залишився вірним гетьману після Чуднівської угоди, на відміну від більшості лівобережних полковників восени 1660-го — навесні 1661-го не визнав зверхність над Лівобережжям московського царя Олексія Михайловича. У квітні того ж року відмовився від участі в обранні Сомка на гетьманство, зоставшись під булавою Ю. Хмельницького, після остаточної поразки останнього повернувся до Полтави. З травня 1670 року, після поразки полтавського козацтва у двобоях із московсько-сіверськими силами, Жученко, склавши присягу царю та Ігнатовичу, знову опинився на полковницькому уряді змістивши Кублицького. 1672 року за гетьмана Самойловича Федіра Івановича позбавлено звання на користь Дем'яна Гуджола. 1676-го брав участь у , під час боїв за місто був поранений. Недовго полковував 1679 року, на довший термін обирався після Коломацьких статей (1687—1691). Учасник Кримських походів 1687 і 1689 років.
Як і переважна більшість тогочасної старшини південних полків, що дотримувались схожих із січовиками поглядів, перебував в опозиції до Івана Мазепи, який на той час завзято проводив промосковську політику. Зрештою гетьман позбавив Жученка посади призначивши полковником у Полтаві слухняного вихреста Герцика. Формальним приводом стала судова справа (серпень 1691-го) щодо втрати коней під час останнього Кримського походу.
Полишивши службу зберігав свій вплив через зятів — генерального писаря Василя Кочубея та полковника Івана Іскру, за котрих він видав заміж своїх дочок Любов та Параску відповідно.
Ще за Самойловича отримав у володіння Жуки, для Покровської церкви у котрих пожертвував дзвін (1704).
Нащадки
Мав двох синів — Петра і Романа. Дві дочки Жученко, Любов і Параска, були видані відповідно за Василя Кочубея та Івана Іскру. Ще дві дочки, чиї імена не збереглися, були видані за полковника Івана Черняка і Степана Заліського.
Нащадком роду по чоловічій лінії був племінник полковника Петро Тимофійович — полковий сотник (1676—1677) та наказний полковник (1676), сотник сорочинський (1715—1719). Гілка роду, що взяла початок від старшого онука Петра Тимофійовича, священика Григорія Яковича, стала зватися Жуковськими, а та, що походила від молодшого, значкового товариша Кирила Яковича (бл. 1743 — р. с. невід.) зберегла прізвище Жученко.
Вшанування пам'яті
У Полтаві існує вулиця Федора Жученка.
У місті Кременчук є тупик Федора Жученка.
Примітки
- Кривошея, 2014, с. 26—27.
- В. В. Кривошея «Неурядова старшина гетьманщини» Київ «Стилос» 2009 ст.133
- В. В. Кривошея «Козацька еліта гетьманщини» К. 2008, ст.261-262
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 5 липня 2013.
Джерела
- Горобець В. М. Жученко (Жук) Федір Іванович // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 178.
- В. В. Томазов. Жученки та Жуковські // там же.
- Коваленко Сергій. Жученко Федір//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009.
- Микола Щудря. Богданович-Зарудний Самійло. / Лицарі булави. — Київ: Видавництво «Велес», 2008.
- Кривошея, Володимир (2014). Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том I. Ч.: Десна Поліграф, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Iva novich Zhuche nko 1709 poltavskij polkovnik Vijska Zaporozkogo Predstavnik starovinnogo kozackogo rodu Zhuchenkiv z pokozachenih shlyahtichiv Fedir Ivanovich Zhuchenko Gerb Prus III Prapor Polkovnik poltavskij 1659 1691 z perervami Poperednik Kirilo Pushkar Spadkoyemec Pavlo Semenovich Smert 1709Krayina GetmanshinaReligiya pravoslavnijRid ZhuchenkiDiti Petro Roman Lyubov ParaskaBiografiyaZgidno reyestru 1649 roku znachivsya kozakom 1 yi sotni PPVZ U lipni 1659 roku vpershe priznachenij polkovnikom Na choli polku brav uchast u vijskovij kampaniyi Hmelnichenka zalishivsya virnim getmanu pislya Chudnivskoyi ugodi na vidminu vid bilshosti livoberezhnih polkovnikiv voseni 1660 go navesni 1661 go ne viznav zverhnist nad Livoberezhzhyam moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha U kvitni togo zh roku vidmovivsya vid uchasti v obranni Somka na getmanstvo zostavshis pid bulavoyu Yu Hmelnickogo pislya ostatochnoyi porazki ostannogo povernuvsya do Poltavi Z travnya 1670 roku pislya porazki poltavskogo kozactva u dvoboyah iz moskovsko siverskimi silami Zhuchenko sklavshi prisyagu caryu ta Ignatovichu znovu opinivsya na polkovnickomu uryadi zmistivshi Kublickogo 1672 roku za getmana Samojlovicha Fedira Ivanovicha pozbavleno zvannya na korist Dem yana Gudzhola 1676 go brav uchast u pid chas boyiv za misto buv poranenij Nedovgo polkovuvav 1679 roku na dovshij termin obiravsya pislya Kolomackih statej 1687 1691 Uchasnik Krimskih pohodiv 1687 i 1689 rokiv Yak i perevazhna bilshist togochasnoyi starshini pivdennih polkiv sho dotrimuvalis shozhih iz sichovikami poglyadiv perebuvav v opoziciyi do Ivana Mazepi yakij na toj chas zavzyato provodiv promoskovsku politiku Zreshtoyu getman pozbaviv Zhuchenka posadi priznachivshi polkovnikom u Poltavi sluhnyanogo vihresta Gercika Formalnim privodom stala sudova sprava serpen 1691 go shodo vtrati konej pid chas ostannogo Krimskogo pohodu Polishivshi sluzhbu zberigav svij vpliv cherez zyativ generalnogo pisarya Vasilya Kochubeya ta polkovnika Ivana Iskru za kotrih vin vidav zamizh svoyih dochok Lyubov ta Parasku vidpovidno She za Samojlovicha otrimav u volodinnya Zhuki dlya Pokrovskoyi cerkvi u kotrih pozhertvuvav dzvin 1704 NashadkiFedir Ivanovich Zhuchenko u sestrinskih Vikiproyektah Genealogiya na Rodovodi Mav dvoh siniv Petra i Romana Dvi dochki Zhuchenko Lyubov i Paraska buli vidani vidpovidno za Vasilya Kochubeya ta Ivana Iskru She dvi dochki chiyi imena ne zbereglisya buli vidani za polkovnika Ivana Chernyaka i Stepana Zaliskogo Nashadkom rodu po cholovichij liniyi buv pleminnik polkovnika Petro Timofijovich polkovij sotnik 1676 1677 ta nakaznij polkovnik 1676 sotnik sorochinskij 1715 1719 Gilka rodu sho vzyala pochatok vid starshogo onuka Petra Timofijovicha svyashenika Grigoriya Yakovicha stala zvatisya Zhukovskimi a ta sho pohodila vid molodshogo znachkovogo tovarisha Kirila Yakovicha bl 1743 r s nevid zberegla prizvishe Zhuchenko Vshanuvannya pam yatiU Poltavi isnuye vulicya Fedora Zhuchenka U misti Kremenchuk ye tupik Fedora Zhuchenka PrimitkiKrivosheya 2014 s 26 27 V V Krivosheya Neuryadova starshina getmanshini Kiyiv Stilos 2009 st 133 V V Krivosheya Kozacka elita getmanshini K 2008 st 261 262 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2013 DzherelaGorobec V M Zhuchenko Zhuk Fedir Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s S 178 V V Tomazov Zhuchenki ta Zhukovski tam zhe Kovalenko Sergij Zhuchenko Fedir Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 3 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2009 Mikola Shudrya Bogdanovich Zarudnij Samijlo Licari bulavi Kiyiv Vidavnictvo Veles 2008 Krivosheya Volodimir 2014 Ukrayinske kozactvo v nacionalnij pam yati Poltavskij polk Tom I Ch Desna Poligraf ISBN 978 617 7223 01 5