Віта лій Вале рійович Феди тник 2 липня 1988 19880702 16 лютого 2015 старший сержант Збройних сил України Федитник Вітал

Віта́лій Вале́рійович Феди́тник (2 липня 1988(19880702) — 16 лютого 2015) — старший сержант Збройних сил України.

Федитник Віталій Валерійович

Старший сержант

Загальна інформація

Народження

2 липня 1988
Докучаєве

Смерть

16 лютого 2015 (26 років)
Дебальцеве

Поховання

Кропивницький

Військова служба

Роки служби

2010-2015

Приналежність

Формування

Війни / битви

Війна на сході України

Бої за Дебальцеве

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Закінчив школу, професійно-технічне училище, пройшов військову строкову службу. Проживав у Кіровограді, з 2010 року служив за контрактом, старший сержант, старший розвідник—командир відділення 3-го окремого полку спецпризначення.

16 лютого 2015 року забезпечував вихід української колони з пораненими та загиблими з-під Дебальцева. У колоні з підсилення був лише один БТР і БМП. В районі Новогригорівки бронетранспортер був підбитий під час переїзду залізничного полотна. Віталій загинув на полі бою. Разом з ним загинув капітан 3-го полку Юрій Бутусов і військовий кореспондент ТРК «Бриз» Дмитро Лабуткін. У полон тоді потрапили п'ятеро, з них старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков перебували там 5 років.

У березні 2015-го знайдений серед загиблих. 24 березня похований у Кіровограді на Алеї Слави Рівнянського кладовища..

Без Віталія лишились дружина Наталія та син Сергій 2013 р.н.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Примітки

Омельянчук, Ольга (25 вересня 2019). «Вони гниють там заживо». Історії полонених спецпризначенців. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 листопада 2017.
Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Федитник Віталій Валерійович
Кіровоград попрощався ще з одним загиблим героєм

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Вони_гниють_там_заживо-1] Омельянчук, Ольга (25 вересня 2019). «Вони гниють там заживо». Історії полонених спецпризначенців. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 січня 2023.

[2] . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 листопада 2017.

[3] Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»