Олександр Олександрович Коріньков молодший сержант Збройних сил України учасник російсько української війни що відзначив

Олександр Олександрович Коріньков — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Олександр Коріньков

Коріньков Олександр Олександрович

Молодший сержант

Загальна інформація

Народження

15 жовтня 1991 (32 роки)
Кіровоградська область, УРСР, СРСР

Національність

українець

Військова служба

Приналежність

Сили спеціальних операцій

Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коріньков.

Життєпис

Олександр Коріньков народився 15 жовтня 1991 року в Кіровоградській області, а проживав у Кропивницькому. Брав участь у бойових діях в рамках АТО на сході України. Ніс військову службу в складі 3-го полку спецпризначення. 16 лютого 2015 року був захоплений у полон під час виконання бойового завдання в Дебальцівському оточенні на Донеччині. У складі спецгрупи через так звану «дорогу життя» вони виводили колони поранених та вбитих українських військових з Дебальцевого й потрапили у засідку кадрових російських військових. Під час сутички загинуло двоє українських військових — 26-річний командир групи, капітан Юрій Бутусов і старший сержант Віталій Федитник. Також на місці загинув військовий журналіст — капітан 3-го рангу (посмертно), прес-офіцер сектору «С» Дмитро Лабуткін, а ще кілька воїнів дістали поранення. Молодшого сержанта Олександра Корінькова, старшину Сергія Глондара, старшого солдата , Олексія Сазонова, Віталія Кравця та важкопораненого сержанта Вадима Довгорука бойовики взяли у полон. Сазонову та Кравцю вдалося повернулися додому через 50 днів — у квітні 2015 року їх звільнили за допомогою волонтерів та ветеранів війни в Афганістані. Решту українських військовиків сепаратисти утримували в Макіївській колонії. Під час «роботи» на розчищенні обвалів Донецького аеропорту Алєксіну вдалося втекти. Решті бойовики не давали можливості зв'язатися з рідними, а повернулися з полону в ОРДЛО вони майже через 5 років — 29 грудня 2019 року внаслідок «великого обміну». Його зустрічали в аеропорту «Бориспіль» в рамках повернення 76 українських бранців, разом із земляками з Кіровоградської області Сергієм Глондарем (перебував у полоні також з лютого 2015 року) та Василем Жемелінським (захоплений в полон у лютому 2018 року). Повернувся у Кропивницький до родини 14 лютого 2020 року.

Родина

Одружений з Юлією за декілька тижнів до бою під Дебальцевим.

Нагороди

орден За мужність III ступеня (2017) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків
відзнака Міністерства оборони України «За зразкову службу» (2014).

Примітки

Омельянчук, Ольга (25 вересня 2019). «Вони гниють там заживо». Історії полонених спецпризначенців. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
Кропивницькі спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков зустрілися з рідними. https://kr.depo.ua (укр.). 30 грудня 2019. Процитовано 11 січня 2023.
Обмін полоненими. Джерело НВ підтвердило, що у список внесені Богдан Пантюшенко і Сергій Глондар. НВ (укр.). 28 грудня 2019. Процитовано 19 січня 2023.
Дєдушева, Ірина (14 лютого 2020). У Кропивницький повернулись визволені з полону Сергій Глондар та Олександр Коріньков. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
Українці, які були звільнені та повернулися на підконтрольну Україні територію 29 грудня. https://www.president.gov.ua (укр.). 29 грудня 2019. Процитовано 19 січня 2023.
Івануха, Максим (29 грудня 2019). Блогери, військові, водій, власниця зоомагазину. Кого повернула Україна. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
Кропивницький спецпризначенець уперше зустрівся з доньками після п‘яти років полону. https://persha.kr.ua (укр.). 17 лютого 2020. Процитовано 19 січня 2023.

Джерела

Указ Президента України від 12 жовтня 2017 року № 319/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України »

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Вони_гниють_там_заживо-1] Омельянчук, Ольга (25 вересня 2019). «Вони гниють там заживо». Історії полонених спецпризначенців. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 січня 2023.

[2] Кропивницькі спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков зустрілися з рідними. https://kr.depo.ua (укр.). 30 грудня 2019. Процитовано 11 січня 2023.

[3] Обмін полоненими. Джерело НВ підтвердило, що у список внесені Богдан Пантюшенко і Сергій Глондар. НВ (укр.). 28 грудня 2019. Процитовано 19 січня 2023.

[4] Дєдушева, Ірина (14 лютого 2020). У Кропивницький повернулись визволені з полону Сергій Глондар та Олександр Коріньков. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 19 січня 2023.

[5] Українці, які були звільнені та повернулися на підконтрольну Україні територію 29 грудня. https://www.president.gov.ua (укр.). 29 грудня 2019. Процитовано 19 січня 2023.

[6] Івануха, Максим (29 грудня 2019). Блогери, військові, водій, власниця зоомагазину. Кого повернула Україна. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 19 січня 2023.

[7] Кропивницький спецпризначенець уперше зустрівся з доньками після п‘яти років полону. https://persha.kr.ua (укр.). 17 лютого 2020. Процитовано 19 січня 2023.