Федерація футболу Закарпаття (угор. Kárpátaljai Labdarúgó-szövetség, чеськ. Fotbalová asociace Podkarpatskej Rusi, рос. Закарпатская областная федерация футбола) — обласна громадська спортивна організація, заснована 17 травня 1997 р. Є колективним членом Федерації футболу України. Головна мета її діяльності — сприяння розвитку та популяризації футболу у Закарпатській області.
Федерація футболу Закарпаття | |
---|---|
Короткі відомості | |
Дата заснування | 17 травня 1997 р. |
Голова | Іван Дуран |
Колективний член ФФУ |
Історія
Розвиток футболу Закарпаття тісно зв'язаний з його історією. Цей край впродовж ряду століть входив до складу Угорщини, де футбол вперше був згаданий як «англійська гра ногами» у книзі «Атлетичні заняття», написаній у 1879 р. Лайошем Молнаром і графом Микшем Естерхазі. 1882 р. в будапештській реформатській головній гімназії було створено перше спортивне товариство, а у наступні роки столичні клуби офіційно організовували свої власні футбольні команди. 1891 р. у Будапешті вперше провели усеугорські спортивні змагання серед учнів. Федерація футболу Угорщини свою діяльність розпочала 19 січня 1901 р., внаслідок чого у країні на початку ХХ століття стало більше передових футбольних команд.
У Закарпатті розвиток спорту розпочався також у восьмидесятих роках XIX століття. В Ужгороді розпочали грати у футбол з 1893 р. учні старших класів навчальних закладів. 15 серпня 1901 р. відбулася перша офіційна футбольна зустріч між збірною учнів міста та командою «Будапештського атлетичного клубу» (БАК). Символічно цей день був прийнятий днем створення Федерації футболу Закарпаття, аналога сучасної федерації. В наступні роки гра швидко стала популярною і в інших містах краю. У 1902 р. утворилося «Товариство ужгородських футболістів», яке, однак, проіснувало недовго. Але діяльність «Ужгородського атлетичного клубу» (УАК), заснованого у 1906 р., вже стала важливою віхою в історії футболу на Закарпатті. Адже «УАК» якраз сто років тому, у 1914 р. виграв першість серед команд Північної та Північно-Східної Угорщини. Після цього він здолав переможця чемпіонату південної частини країни і завоював право боротися за перехід до другої ліги угорської першості. Однак Перша світова війна завадила цьому першому серйозному успіху закарпатських футболістів.
Після розпаду Австро-Угорщини у 1918 і 1919 рр. утворилася низка держав, зокрема й Чехо-Словаччина (ЧСР). На засаді рішень Мирової Конференції в Парижі територія Закарпаття потрапила до її складу. Згідно з розпорядженням тамтешнього відділення Чехо-Словацької футбольної асоціації, на Закарпатті були створені так звані жупи — слов'янська (до неї увійшли чеські та словацькі футболісти) та угорська. У 1934 р. було реорганізовано усю систему національного чемпіонату. Із найкращих футбольних команд створювалися так звані «дивізії», яких було п'ять: середньочеська, дивізія чеської провінції, моравсько-сілезька, словацько-підкарпатська та дивізія німецького союзу. Тобто, система розіграшу футболу у ЧСР проводилася за національним принципом. Словацька дивізія була розділена на дві групи — Західну (команди західної і середньої Словаччини) та Східну (команди східної Словаччини і Закарпаття). На підставі попередніх спортивних результатів у Східну Словацько-Підкарпатську дивізію було включено дві найсильніші слов'янські команди («Русь» та ЧсСК (Ужгород)) і дві угорські футбольні дружини, які у своєму національному розіграші зайняли перші два місця (МШЕ (Мукачеве) та БФТК (Берегово)). У 1936 р. спортивний клуб «Русь» досягнув помітного результату. Вигравши першість східнословацької та підкарпатської зони, і завдавши поразки переможцю західнословацької зони, команда здобула титул чемпіона Словаччини і разом з тим прописку у вищій національній лізі.
У березні 1939 р. згідно з рішеннями Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р. Закарпаття знову увійшло до складу Угорщини. У роки Другої світової війни помітного успіху досягнув найстаріший ужгородський клуб — «УАК». Сезон 1943/1944 р. у другій лізі він завершив на першій сходинці і завоював право змагатися у вищій футбольній лізі Угорщини. Однак вдалося провести лише кілька матчів, оскільки фронт наблизився впритул до кордонів країни.
Першими керівниками футбольного руху в Закарпатті у 1893–1944 рр. були:
- Іштван Медрецький
- Ференц Шіргер
- Матяш Ролейзек
- Іштван Лаудон
- Мігаль Кочіш
- Гейза Янотті
- Шандор Плетенік
- Августин Лавришин
- Ілля Гаджега
- Іван Бачинський
та інші.
На високий рівень національного футболу тих часів вказує, що Чехо-Словаччина посіла друге місце на чемпіонаті світу у Італії. Крім того збірна Чехословаччини на першості світу у Чилі й удруге поспіль завоювала срібні медалі. Між тим угорська національна команда на чемпіонаті у Франції та поспіль у Швейцарії теж стала другою у світі.
Восени 1944 р. на Закарпатті було проголошено самостійну державу — Закарпатську Україну зі своїм урядом — Народною радою. Це державне утворення проіснувало лише до липня 1945 р., коли відбулося возз'єднання з УРСР на підставі волевиявлення населення краю через прийняття Першим З'їздом народних комітетів Закарпатської України постанови «Про возз'єднання з Радянською Україною». Але вже 31 травня т.р. Народна рада створила Тіловиховний Союз (тобто Комітет фізичної культури і спорту), керівництво яким було доручено одному з найвідоміших футбольних фахівців краю — Василю Федаку. Протягом червня 1945 р. почала свою діяльність і футбольна секція, головою якої обрали Івана Бачинського. Паралельно з цим вони були одними з ініціаторів створення нової команди — «Спартак» (Ужгород). Історія закарпатського радянського футболу бере свій початок саме з цього року, від часу проведення першого чемпіонату області та першої повоєнної республіканської спартакіади, на якій завдяки насамперед його вмілому керівництву та досвіду в організації спортивної роботи Збірна команда Закарпаття з футболу виборола перше місце.
Першим чемпіоном радянської України у 1946 р. став ужгородський клуб «Спартак», який був створений із футболістів різних місцевих команд. Адже крім збережених кадрів та ігрових навичок, закарпатські спортсмени мали доволі хороший вишкіл у чехословацький та угорський лізі. Угорський футбол базувався на техніці, у той час як чеський був більш силовим і жорстким. Закарпатцям вдалося перейняти як одну, так й іншу риси. Водночас радянський футбол більше спирався на фізичні якості спортсменів. Закарпатці, перейнявши плюси всіх трьох систем, виглядали доволі незвично. Окрім 1946 р., ужгородський «Спартак» став чемпіоном України і в 1950-му та в 1953 рр., а у 1950 р. завоював і Кубок УРСР. Після реорганізації системи розіграшу першостей СРСР у 1971 р. змінила назву й ужгородська команда. Тепер вона вже називалась «Говерла» і виступала у другій лізі української зони. Перший рік провели не зовсім вдало (20 місце серед 26-ти команд), а ось в 1972 р. ужгородці вже були другими серед 24-х дружин у другій лізі. Це було останнє найвище досягнення команди у чемпіонатах СРСР. До успіхів «Спартака» долучився ще й мукачівський «Більшовик», який став чемпіони республіки 1947 р., фіналістом розіграшу Кубка УРСР з футболу 1948 та учасником першості СРСР у другій групі команд майстрів у 1948–1949 рр.
Саме це покоління гравців й поклало початок так званій «закарпатській футбольній школі». У цей час Закарпаття стало справжнім «футбольним клондайком» для цілого Радянського Союзу. Характерною особливістю перших післявоєнних та початку 50-х років в українському футболі став прихід у найсильніші клуби СРСР великої кількості талантів із нашого краю: починаючи з 1947 до 1991 рр. у клубах вищої ліги СРСР грали понад сто закарпатців та більш як десяток найвідоміших наших футболістів вдало виступали за першу, другу чи за олімпійську збірну СРСР! Протягом майже півстоліття не можна було уявити київське «Динамо» хоча би без одного закарпатця на полі. Завойовували вони найпочесніші трофеї – в тому числі Кубок володарів кубків УЄФА та Суперкубок УЄФА, ставали чемпіонами та бронзовими призерами на літніх олімпіадах, та срібними призерами першості Європи.
Основна інформація
Інформація станом на 1 березня 2014 р.
|
|
|
|
Учасників змагань (команд) | Кількість |
---|---|
Професійних у великому футболі / футзалі | 1 / 1 |
Аматорських регіональних / всеукраїнських | 21 / 1 |
Жіночих регіональних / всеукраїнських | 8 / 0 |
Футзалу регіональних / всеукраїнських | 7 / 0 |
Районних / міських серед дорослих | 156 / 16 |
Районних / міських з футзалу | 16 / 16 |
Турніри
Під егідою Федерація футболу Закарпаття постійно відбуваються наступні змагання:
Керівництво
ПІБ керівника | Посада | |
---|---|---|
Іван Дуран | Голова федерації | |
Перший заступник голови | ||
Перший заступник голови | ||
Заступник голови | ||
Заступник голови | ||
Заступник голови | ||
Головний бухгалтер |
Голови Федерації футболу Закарпаття (історія)
ПІБ голови федерації | Строк | |
---|---|---|
1. | 1945 — 19?? | |
?. | Петро Крайняниця | 1955 — 19?? |
?. | Дезидерій Товт | 197? — 197? |
?. | Михайло Михалина | 1977 — 1983 |
?. | Михайло Михалина | 1991 — 1995 |
?. | Андрій Гаваші | 1995 — 2005 |
?. | Михайло Ланьо | 2006 — 2015 |
?. | Іван Дуран | 2015 — 20?? |
Контакти
Див. також
Примітки
- Сторінками футбольної історії Закарпаття [1]
- Особа, що займається футболом − будь-яка особа (чоловічої або жіночої статі), яка навчається в футбольній секції (групі), або бере участь в футбольних змаганнях, починаючи з міського рівня (районного і т. д.) та допущена медичними установами.
Посилання
- Офіційна сторінка Федерації футболу Закарпаття
- ФФЗ — колективний член Федерації футболу України
- Сторінка на сайті Ради регіонів Федерації футболу України
- Представники закарпатського футболу у збірній СРСР
- Федерацію футболу Закарпаття очолив Іван Дуран
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federaciya futbolu Zakarpattya ugor Karpataljai Labdarugo szovetseg chesk Fotbalova asociace Podkarpatskej Rusi ros Zakarpatskaya oblastnaya federaciya futbola oblasna gromadska sportivna organizaciya zasnovana 17 travnya 1997 r Ye kolektivnim chlenom Federaciyi futbolu Ukrayini Golovna meta yiyi diyalnosti spriyannya rozvitku ta populyarizaciyi futbolu u Zakarpatskij oblasti Federaciya futbolu ZakarpattyaKorotki vidomostiData zasnuvannya17 travnya 1997 r GolovaIvan DuranKolektivnij chlen FFUIstoriyaRozvitok futbolu Zakarpattya tisno zv yazanij z jogo istoriyeyu Cej kraj vprodovzh ryadu stolit vhodiv do skladu Ugorshini de futbol vpershe buv zgadanij yak anglijska gra nogami u knizi Atletichni zanyattya napisanij u 1879 r Lajoshem Molnarom i grafom Mikshem Esterhazi 1882 r v budapeshtskij reformatskij golovnij gimnaziyi bulo stvoreno pershe sportivne tovaristvo a u nastupni roki stolichni klubi oficijno organizovuvali svoyi vlasni futbolni komandi 1891 r u Budapeshti vpershe proveli useugorski sportivni zmagannya sered uchniv Federaciya futbolu Ugorshini svoyu diyalnist rozpochala 19 sichnya 1901 r vnaslidok chogo u krayini na pochatku HH stolittya stalo bilshe peredovih futbolnih komand U Zakarpatti rozvitok sportu rozpochavsya takozh u vosmidesyatih rokah XIX stolittya V Uzhgorodi rozpochali grati u futbol z 1893 r uchni starshih klasiv navchalnih zakladiv 15 serpnya 1901 r vidbulasya persha oficijna futbolna zustrich mizh zbirnoyu uchniv mista ta komandoyu Budapeshtskogo atletichnogo klubu BAK Simvolichno cej den buv prijnyatij dnem stvorennya Federaciyi futbolu Zakarpattya analoga suchasnoyi federaciyi V nastupni roki gra shvidko stala populyarnoyu i v inshih mistah krayu U 1902 r utvorilosya Tovaristvo uzhgorodskih futbolistiv yake odnak proisnuvalo nedovgo Ale diyalnist Uzhgorodskogo atletichnogo klubu UAK zasnovanogo u 1906 r vzhe stala vazhlivoyu vihoyu v istoriyi futbolu na Zakarpatti Adzhe UAK yakraz sto rokiv tomu u 1914 r vigrav pershist sered komand Pivnichnoyi ta Pivnichno Shidnoyi Ugorshini Pislya cogo vin zdolav peremozhcya chempionatu pivdennoyi chastini krayini i zavoyuvav pravo borotisya za perehid do drugoyi ligi ugorskoyi pershosti Odnak Persha svitova vijna zavadila comu pershomu serjoznomu uspihu zakarpatskih futbolistiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini u 1918 i 1919 rr utvorilasya nizka derzhav zokrema j Cheho Slovachchina ChSR Na zasadi rishen Mirovoyi Konferenciyi v Parizhi teritoriya Zakarpattya potrapila do yiyi skladu Zgidno z rozporyadzhennyam tamteshnogo viddilennya Cheho Slovackoyi futbolnoyi asociaciyi na Zakarpatti buli stvoreni tak zvani zhupi slov yanska do neyi uvijshli cheski ta slovacki futbolisti ta ugorska U 1934 r bulo reorganizovano usyu sistemu nacionalnogo chempionatu Iz najkrashih futbolnih komand stvoryuvalisya tak zvani diviziyi yakih bulo p yat serednocheska diviziya cheskoyi provinciyi moravsko silezka slovacko pidkarpatska ta diviziya nimeckogo soyuzu Tobto sistema rozigrashu futbolu u ChSR provodilasya za nacionalnim principom Slovacka diviziya bula rozdilena na dvi grupi Zahidnu komandi zahidnoyi i serednoyi Slovachchini ta Shidnu komandi shidnoyi Slovachchini i Zakarpattya Na pidstavi poperednih sportivnih rezultativ u Shidnu Slovacko Pidkarpatsku diviziyu bulo vklyucheno dvi najsilnishi slov yanski komandi Rus ta ChsSK Uzhgorod i dvi ugorski futbolni druzhini yaki u svoyemu nacionalnomu rozigrashi zajnyali pershi dva miscya MShE Mukacheve ta BFTK Beregovo U 1936 r sportivnij klub Rus dosyagnuv pomitnogo rezultatu Vigravshi pershist shidnoslovackoyi ta pidkarpatskoyi zoni i zavdavshi porazki peremozhcyu zahidnoslovackoyi zoni komanda zdobula titul chempiona Slovachchini i razom z tim propisku u vishij nacionalnij lizi U berezni 1939 r zgidno z rishennyami Videnskogo arbitrazhu vid 2 listopada 1938 r Zakarpattya znovu uvijshlo do skladu Ugorshini U roki Drugoyi svitovoyi vijni pomitnogo uspihu dosyagnuv najstarishij uzhgorodskij klub UAK Sezon 1943 1944 r u drugij lizi vin zavershiv na pershij shodinci i zavoyuvav pravo zmagatisya u vishij futbolnij lizi Ugorshini Odnak vdalosya provesti lishe kilka matchiv oskilki front nablizivsya vpritul do kordoniv krayini Pershimi kerivnikami futbolnogo ruhu v Zakarpatti u 1893 1944 rr buli Ishtvan Medreckij Ferenc Shirger Matyash Rolejzek Ishtvan Laudon Migal Kochish Gejza Yanotti Shandor Pletenik Avgustin Lavrishin Illya Gadzhega Ivan Bachinskij ta inshi Na visokij riven nacionalnogo futbolu tih chasiv vkazuye sho Cheho Slovachchina posila druge misce na chempionati svitu u Italiyi Krim togo zbirna Chehoslovachchini na pershosti svitu u Chili j udruge pospil zavoyuvala sribni medali Mizh tim ugorska nacionalna komanda na chempionati u Franciyi ta pospil u Shvejcariyi tezh stala drugoyu u sviti Voseni 1944 r na Zakarpatti bulo progolosheno samostijnu derzhavu Zakarpatsku Ukrayinu zi svoyim uryadom Narodnoyu radoyu Ce derzhavne utvorennya proisnuvalo lishe do lipnya 1945 r koli vidbulosya vozz yednannya z URSR na pidstavi voleviyavlennya naselennya krayu cherez prijnyattya Pershim Z yizdom narodnih komitetiv Zakarpatskoyi Ukrayini postanovi Pro vozz yednannya z Radyanskoyu Ukrayinoyu Ale vzhe 31 travnya t r Narodna rada stvorila Tilovihovnij Soyuz tobto Komitet fizichnoyi kulturi i sportu kerivnictvo yakim bulo dorucheno odnomu z najvidomishih futbolnih fahivciv krayu Vasilyu Fedaku Protyagom chervnya 1945 r pochala svoyu diyalnist i futbolna sekciya golovoyu yakoyi obrali Ivana Bachinskogo Paralelno z cim voni buli odnimi z iniciatoriv stvorennya novoyi komandi Spartak Uzhgorod Istoriya zakarpatskogo radyanskogo futbolu bere svij pochatok same z cogo roku vid chasu provedennya pershogo chempionatu oblasti ta pershoyi povoyennoyi respublikanskoyi spartakiadi na yakij zavdyaki nasampered jogo vmilomu kerivnictvu ta dosvidu v organizaciyi sportivnoyi roboti Zbirna komanda Zakarpattya z futbolu viborola pershe misce Pershim chempionom radyanskoyi Ukrayini u 1946 r stav uzhgorodskij klub Spartak yakij buv stvorenij iz futbolistiv riznih miscevih komand Adzhe krim zberezhenih kadriv ta igrovih navichok zakarpatski sportsmeni mali dovoli horoshij vishkil u chehoslovackij ta ugorskij lizi Ugorskij futbol bazuvavsya na tehnici u toj chas yak cheskij buv bilsh silovim i zhorstkim Zakarpatcyam vdalosya perejnyati yak odnu tak j inshu risi Vodnochas radyanskij futbol bilshe spiravsya na fizichni yakosti sportsmeniv Zakarpatci perejnyavshi plyusi vsih troh sistem viglyadali dovoli nezvichno Okrim 1946 r uzhgorodskij Spartak stav chempionom Ukrayini i v 1950 mu ta v 1953 rr a u 1950 r zavoyuvav i Kubok URSR Pislya reorganizaciyi sistemi rozigrashu pershostej SRSR u 1971 r zminila nazvu j uzhgorodska komanda Teper vona vzhe nazivalas Goverla i vistupala u drugij lizi ukrayinskoyi zoni Pershij rik proveli ne zovsim vdalo 20 misce sered 26 ti komand a os v 1972 r uzhgorodci vzhe buli drugimi sered 24 h druzhin u drugij lizi Ce bulo ostannye najvishe dosyagnennya komandi u chempionatah SRSR Do uspihiv Spartaka doluchivsya she j mukachivskij Bilshovik yakij stav chempioni respubliki 1947 r finalistom rozigrashu Kubka URSR z futbolu 1948 ta uchasnikom pershosti SRSR u drugij grupi komand majstriv u 1948 1949 rr Same ce pokolinnya gravciv j poklalo pochatok tak zvanij zakarpatskij futbolnij shkoli U cej chas Zakarpattya stalo spravzhnim futbolnim klondajkom dlya cilogo Radyanskogo Soyuzu Harakternoyu osoblivistyu pershih pislyavoyennih ta pochatku 50 h rokiv v ukrayinskomu futboli stav prihid u najsilnishi klubi SRSR velikoyi kilkosti talantiv iz nashogo krayu pochinayuchi z 1947 do 1991 rr u klubah vishoyi ligi SRSR grali ponad sto zakarpatciv ta bilsh yak desyatok najvidomishih nashih futbolistiv vdalo vistupali za pershu drugu chi za olimpijsku zbirnu SRSR Protyagom majzhe pivstolittya ne mozhna bulo uyaviti kiyivske Dinamo hocha bi bez odnogo zakarpatcya na poli Zavojovuvali voni najpochesnishi trofeyi v tomu chisli Kubok volodariv kubkiv UYeFA ta Superkubok UYeFA stavali chempionami ta bronzovimi prizerami na litnih olimpiadah ta sribnimi prizerami pershosti Yevropi Osnovna informaciyaInformaciya stanom na 1 bereznya 2014 r Pokaznik K st Kolektivnih chleniv FFZ 26 Rajonnih federacij 13 Miskih federacij 3 Asociacij ta tovaristv 10 Stadioniv dlya profesijnih zmagan 3 Stadioniv dlya amatorskih zmagan 30 Futbolnih poliv 260 Majdanchikiv iz shtuchnim pokrittyam 530 68 Osobi sho zajmayutsya futbolom K st 8 10 richni 1630 11 14 richni 4777 15 17 richni 4150 18 35 richni 5034 36 i bilshe 440 Pokaznik K st Treneriv doroslih komand 117 Treneriv yunackih komand 117 Arbitriv u poli 29 Asistentiv arbitriv 43 SDYuShOR ta DYuSSh futbol 28 Uchasniki dityacho yunackih zmagan K st Vseukrayinskih 10 Oblasnih 197 Rajonnih 133 Miskih 266 Shkiryanij m yach 1948 Uchasnikiv zmagan komand Kilkist Profesijnih u velikomu futboli futzali 1 1 Amatorskih regionalnih vseukrayinskih 21 1 Zhinochih regionalnih vseukrayinskih 8 0 Futzalu regionalnih vseukrayinskih 7 0 Rajonnih miskih sered doroslih 156 16 Rajonnih miskih z futzalu 16 16TurniriPid egidoyu Federaciya futbolu Zakarpattya postijno vidbuvayutsya nastupni zmagannya Dokladnishe Chempionat Zakarpatskoyi oblasti z futbolu Dokladnishe Chempionat Zakarpatskoyi oblasti z futbolu Persha liga Dokladnishe Kubok Zakarpatskoyi oblasti z futbolu Dokladnishe Superkubok Zakarpatskoyi oblasti z futboluKerivnictvoPIB kerivnika Posada Ivan Duran Golova federaciyi Pershij zastupnik golovi Pershij zastupnik golovi Zastupnik golovi Zastupnik golovi Zastupnik golovi Golovnij buhgalterGolovi Federaciyi futbolu Zakarpattya istoriya PIB golovi federaciyi Strok 1 1945 19 Petro Krajnyanicya 1955 19 Deziderij Tovt 197 197 Mihajlo Mihalina 1977 1983 Mihajlo Mihalina 1991 1995 Andrij Gavashi 1995 2005 Mihajlo Lano 2006 2015 Ivan Duran 2015 20 Kontaktiadresa Ukrayina 89600 m Mukacheve vul Duhnovicha 91 a Budinok futbolu sajt www ffz org uaDiv takozhFederaciya futbolu Ukrayini Federaciya futbolu KrimuPrimitkiStorinkami futbolnoyi istoriyi Zakarpattya 1 Osoba sho zajmayetsya futbolom bud yaka osoba cholovichoyi abo zhinochoyi stati yaka navchayetsya v futbolnij sekciyi grupi abo bere uchast v futbolnih zmagannyah pochinayuchi z miskogo rivnya rajonnogo i t d ta dopushena medichnimi ustanovami PosilannyaOficijna storinka Federaciyi futbolu Zakarpattya FFZ kolektivnij chlen Federaciyi futbolu Ukrayini Storinka na sajti Radi regioniv Federaciyi futbolu Ukrayini Predstavniki zakarpatskogo futbolu u zbirnij SRSR Federaciyu futbolu Zakarpattya ocholiv Ivan Duran