Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дата народження1966 Рід діяльностіжурналістка дослідниця експертка Працівник уd 1 2 і Голос Америки 3 2 Отримані відзнак

Фатіма Тлісова

Фатіма Тлісова

 

Дата народження 1966
Рід діяльності журналістка, дослідниця, експертка
Працівник у d[1][2] і Голос Америки[3][2]
Отримані відзнаки

d (2005)

d (2006)

d (2008)

d (2009)

Фатіма Тліс або Тлісова ( адиг. Фатима Тлисова ; 1966 року народження) — російсько-американська журналіст-розслідувач, дослідник і експерт з Росії. Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років висвітлювала ситуацію на Північному Кавказі. З 2002 року Тліс розповідала про погрози, пред'явлені їй та її синові з боку урядів та спецслужб республік Північного Кавказу, а також з боку уряду Путіна та заявляла про побиття та тортури. У 2007 році Фатіма Тліс набула статусу біженця в США. Є членом американського Національного фонду за демократію, де вона випускала статті та документальні фільми про журналістів, депортованих із Північного Кавказу.

Життя в Росії

Фатіма Тліс закінчила Ставропольський державний університет в Росії, зі ступенем магістра мистецтв російської мови та літератури.

Статус біженця

Тлісова попросила статус біженця після того, як зазнала серйозних залякувань після того, як повідомила про спроби протистояти посиленню ісламських і чеченських повстанців у жорстокому регіоні Північного Кавказу після початку Другої чеченської війни . Вона повідомила про неодноразові напади з 2002 року, нібито за подання звітів несприятливих для урядів і секретних служб республік Північного Кавказу, а також федерального уряду Путіна . Вона стверджувала, що її били та неодноразово ламали їй ребра, їй вводили отрути, її викрали та гасили сигарети на її шкірі, а її син-підліток зазнав переслідувань з боку поліції.

Після більш місяця спекуляцій у ЗМІ 28 червня 2007 року Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку оголосив, що Тлісова разом із кореспондентом Радіо Свобода отримали політичний притулок у США,

Переслідування

З 2005 року вона працювала з Associated Press . Вона багато подорожувала регіоном, подаючи звіти від Адигеї до Дагестану .

Її конфлікт з російською владою почався в 2002 році, незабаром після того, як вона опублікувала в «Общей газете » статтю про зловживання міліції в Чечні». Одного вечора, після вечірки, присвяченої її 36-му дню народження, вона підійшла до дверей свого будинку, щоб провести гостей. Коли вони пішли, її затягнули за кут і побили двоє чоловіків. Її лікували в лікарні з переломами ребер, струсом мозку та іншими травмами.

У січні 2005 року вона зазнала серйозних переслідувань за серію статей про вбивство семи акціонерів фірми - депутата республіканського парламента Расула Богатирьова, Магомеда Байчорова, Роберта Герюгова, Шамиля Кубанова, Магомеда Узденова, Руслана Узденова, Заміра Хапаева . За кілька місяців до цього вони кинули виклик мажоритарному акціонеру фірми Алі Каїтову, племіннику президента Карачаєво-Черкеської республіки Мустафи Батдієва . Невдовзі після того, як вони поїхали до Каїтова на його дачу, протягом півгодини було чутно стрілянину з автоматичної зброї, і семеро акціонерів зникли. Сім'ї вбитих підняли протести, і справа привернула значну увагу в міжнародній пресі. Родичі вбитих написали Путіну, що дача, належить зятю президента Карачаєво-Черкеської республіки і вони змушені висловити "категоричну недовіру як правоохоронним органам, так і органи державної влади Карачаєво-Черкесії» у розслідуванні цієї справи". Через місяць бездіяльності із сторони влади чотири з семи тіл були знайдені на дні шахти; вони були розчленовані та спалені з разом із шинами, як пальним. Внаслідок подій відбувся великий великих мітинг, в ході якого міліція застосовувала силу та сльозогінний газ для зупинки заворушень. Подолавши посилену лінію міліції, близько 500 протестуючих осіб захопили будинок уряду та вимагали відставки президента республіки Мустафи Батдиєва. Його кабінет був розгромлений, і він урятувався втечею. . Тліс повідомляла з місця подій, сказавши, що "майже всі офіси в Білому домі [будівлі уряду Карачаєво-Черкесії] були розгромлені. Поки що немає інформації про місцезнаходження президента Батдієва. Майже кожне вікно в будівлі розбито. Територія навколо завалені папером і зламаними меблями. Деякі урядовці та міністри спостерігають за подіями з прилеглих до Білого дому вулиць". Для зупинки протестів до Черкеськка прибув повноважний представник президента РФ у Південному федеральному округу Дмитро Козак , який змушений був зустрівся з родичами і пообіцяв прозоре розслідування.



Після того, як Тліс розкрила додаткові подробиці вбивств, МВС Кабардино-Балкарії позбавило її акредитації. Її звинуватили в незаконному отриманні пенсії та порушили кримінальну справу, але згодом її припинили.

Невдовзі після цього її заштовхнули в автомобіль. Співробітники Федеральної служби безпеки (ФСБ) відвезли її в сусідній ліс і припалювали сигаретами на пальці правої руки, «щоб краще писала». Вона також повідомляє про два випадки, коли відчувала, що отруєна: одного разу в жовтні 2003 року, коли після користування кремом для обличчя з баночки у власному домі, у неї почала злазити шкіра із лиця та пальців, а інший раз, коли вона втратила свідомість після невекликого ковтка чаю, що привело до серйозного пошкодження серця.

8 жовтня 2006 року, через день після вбивства Анни Політковської в Москві, вона відправила свого 16-річного сина з дорученням, але він не повернувся. Зрештою вона відшукала його в поліцейській дільниці під вартою п'яного міліціонера, який вніс його ім'я в список симпатиків Вільної Чеченської Республіки Ічкерії. За словами правозахисників, людей з цих списків зазвичай жорстоко б'ють , і можуть навіть зникнути назавжди. В інтерв’ю Джиму Хайнцу з Aссошіейтед Прес Тліс пояснила своє бажання отримати притулок, сказавши: «Ви знаєте, що це за списки? Це списки зламаних життів. Той факт, що п’яний поліцейський може затягнути невинного молодого чоловіка в поліцейський відділок серед білого дня і внесли його в такий список – я не хотіла, щоб це сталося з моїм сином».

Через кілька тижнів вона одного разу ввечері прийшла додому й побачила ознаки того, що її квартиру зламали. Наступного ранку вона сильно захворіла і знепритомніла. Медичні аналізи виявили гостру ниркову недостатність, але за кілька днів вона одужала, нирки функціонували нормально. Вона вважає, що зловмисник підклав їй отруту в їжу.


Притулок і вплив на американсько-російські відносини

У березні 2007 року Тліс поїхала до США на дворічну програму вивчення журналістики. На початку березня газета Sunday Times повідомила, що вона просила притулку. 1 червня газета «Кавказький вузол» повідомила, що їй надали притулок, і почила циркулювати слухи.

28 червня 2007 року Тліс та Багров разом із Комітетом із захисту журналістів зустрілися з Кокусом з прав людини Конгресу СЩА під головуванням Тома Лантоса . У прес-релізі про цю подію Комітет висловився: «Цієї весни, не маючи змоги безперешкодно продовжувати свою роботу, Багров і Тлісова отримали політичний притулок і переїхали до США». Однак кілька днів потому в повідомленні з її робочого місця процитувало її заперечення, сказавши: «У тому, що про мене повідомили, правда лише одна: я брала участь у дискусії за круглим столом у Конгресу США. Я залишаюся в Америці вчитися, після чого маю намір продовжувати працювати на Кавказі». У звіті чутки про її притулок назвали «інформаційною кампанією». У якийсь момент відповідний абзац у повідомленні Комітету також було переглянуто з приміткою редактора. У новому тексті йдеться, що Тлісова і Багров отримали статус біженців .

Притулок для журналістів-дисидентів викликав припущення про те, що США та їх союзники зайняли жорстку позицію щодо Росії, особливо коли незабаром після цього чотири російські дипломати були вислані зі Сполученого Королівства після того, як Росія відмовилася видати агента ФСБ Андрія Лугового, якого підозрюють в отруєнні Олександра Литвиненка .

Тліс є стипендіатом Національного фонду підтримки демократії . Протягом своєї стипендії вона випускає статті та короткі документальні фільми про журналістів, засланих з Північного Кавказу.

Із 2022 Фатіма Тліс регулярно бере участь у Форумі Вільних Народів Постросії.

Нагороди та відзнаки

  • 2005 Рорі Пек Trust Award .
  • 2006 Премія Герда Буцеріуса за вільну пресу у Східній Європі .
  • 2008 Amnesty International UK Media Award.
  • Премія Х'юман Райтс Вотч Хеллмана-Гаммета 2008 року.
  • Премія Луїса Лайонса за сумління та чесність у журналістиці 2009 року.

Дивись також

Список літератури

  1. https://dspace.cuni.cz/bitstream/handle/20.500.11956/107851/120330029.pdf?sequence=1
  2. https://twitter.com/fatimatlis
  3. https://echo.msk.ru/guests/813886-echo/
  4. Elton, Charlotte (1 серпня 2022). Russia tries to entice expats with 'cringe' new advert. Euronews (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
  5. Fatima Tlisova. (англ.). Процитовано 22 лютого 2022.
  6. . (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  7. Stephens, Bret (17 липня 2007). "For the Sake of One Man". The Wall Street Journal. Процитовано 17 липня 2007.
  8. . The Correspondent magazine; reported in . 29 червня 2007. Архів оригіналу за 3 липня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  9. Reporters, CPJ brief Congressional caucus on dangers facing Russian journalists. . 28 червня 2007. Процитовано 17 липня 2007. The paragraph seven of this release was edited to read:
  10. . web.archive.org. 21 лютого 2019. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 22 січня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  11. Charles Gurin (22 жовтня 2004). . Т. 1, № 111. Eurasia Daily Monitor, Jamestown Foundation. Архів оригіналу за 4 травня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  12. Andrei Smirnov (10 листопада 2004). . Eurasia Daily Monitor, Jamestown Foundation. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  13. Jean-Christophe Peuch (9 листопада 2004). Russia: Protesters Ransack Government Building In Karachaevo-Cherkessia. Radio Free Europe/Radio Liberty. Процитовано 17 липня 2007.
  14. . web.archive.org. 21 лютого 2019. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 22 січня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  15. Lyudmila Maratova (5 січня 2005). . Caucasian Knot. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 17 липня 2007..
  16. Jim Heintz (28 червня 2007). . The Guardian. Associated Press. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 17 липня 2007.The same AP report appears in Pravda, but without a byline.
  17. Larry Martz (2004). Russia's Press Repression Triggers Pinprick Protest. of America. Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  18. . National Endowment for Democracy. 11 March 2010. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
  19. Freelancers' Choice Award. . Процитовано 10 квітня 2021.
  20. Förderpreis Freie Presse Osteuropa 2008 ausgeschrieben [Free Press Eastern Europe Award 2008 announced]. die-stiftung.de (нім.). 12 листопада 2010. Процитовано 10 квітня 2021.
  21. Amnesty announces Media Awards 2008 winners. Amnesty International. 17 червня 2008. Процитовано 10 квітня 2021.
  22. Banned, Censored, Harassed and Jailed. Human Rights Watch. 21 липня 2008. Процитовано 10 квітня 2021.
  23. 2009 Louis M. Lyons Award for Conscience and Integrity in Journalism. . 7 травня 2009. Процитовано 10 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Data narodzhennya1966 Rid diyalnostizhurnalistka doslidnicya ekspertka Pracivnik ud 1 2 i Golos Ameriki 3 2 Otrimani vidznakid 2005 d 2006 d 2008 d 2009 Fatima Tlis abo Tlisova adig Fatima Tlisova 1966 roku narodzhennya rosijsko amerikanska zhurnalist rozsliduvach doslidnik i ekspert z Rosiyi Naprikinci 1990 h i na pochatku 2000 h rokiv visvitlyuvala situaciyu na Pivnichnomu Kavkazi Z 2002 roku Tlis rozpovidala pro pogrozi pred yavleni yij ta yiyi sinovi z boku uryadiv ta specsluzhb respublik Pivnichnogo Kavkazu a takozh z boku uryadu Putina ta zayavlyala pro pobittya ta torturi U 2007 roci Fatima Tlis nabula statusu bizhencya v SShA Ye chlenom amerikanskogo Nacionalnogo fondu za demokratiyu de vona vipuskala statti ta dokumentalni filmi pro zhurnalistiv deportovanih iz Pivnichnogo Kavkazu Zhittya v RosiyiFatima Tlis zakinchila Stavropolskij derzhavnij universitet v Rosiyi zi stupenem magistra mistectv rosijskoyi movi ta literaturi Status bizhencyaTlisova poprosila status bizhencya pislya togo yak zaznala serjoznih zalyakuvan pislya togo yak povidomila pro sprobi protistoyati posilennyu islamskih i chechenskih povstanciv u zhorstokomu regioni Pivnichnogo Kavkazu pislya pochatku Drugoyi chechenskoyi vijni Vona povidomila pro neodnorazovi napadi z 2002 roku nibito za podannya zvitiv nespriyatlivih dlya uryadiv i sekretnih sluzhb respublik Pivnichnogo Kavkazu a takozh federalnogo uryadu Putina Vona stverdzhuvala sho yiyi bili ta neodnorazovo lamali yij rebra yij vvodili otruti yiyi vikrali ta gasili sigareti na yiyi shkiri a yiyi sin pidlitok zaznav peresliduvan z boku policiyi Pislya bilsh misyacya spekulyacij u ZMI 28 chervnya 2007 roku Komitet zahistu zhurnalistiv u Nyu Jorku ogolosiv sho Tlisova razom iz korespondentom Radio Svoboda otrimali politichnij pritulok u SShA PeresliduvannyaZ 2005 roku vona pracyuvala z Associated Press Vona bagato podorozhuvala regionom podayuchi zviti vid Adigeyi do Dagestanu Yiyi konflikt z rosijskoyu vladoyu pochavsya v 2002 roci nezabarom pislya togo yak vona opublikuvala v Obshej gazete stattyu pro zlovzhivannya miliciyi v Chechni Odnogo vechora pislya vechirki prisvyachenoyi yiyi 36 mu dnyu narodzhennya vona pidijshla do dverej svogo budinku shob provesti gostej Koli voni pishli yiyi zatyagnuli za kut i pobili dvoye cholovikiv Yiyi likuvali v likarni z perelomami reber strusom mozku ta inshimi travmami U sichni 2005 roku vona zaznala serjoznih peresliduvan za seriyu statej pro vbivstvo semi akcioneriv firmi deputata respublikanskogo parlamenta Rasula Bogatirova Magomeda Bajchorova Roberta Geryugova Shamilya Kubanova Magomeda Uzdenova Ruslana Uzdenova Zamira Hapaeva Za kilka misyaciv do cogo voni kinuli viklik mazhoritarnomu akcioneru firmi Ali Kayitovu pleminniku prezidenta Karachayevo Cherkeskoyi respubliki Mustafi Batdiyeva Nevdovzi pislya togo yak voni poyihali do Kayitova na jogo dachu protyagom pivgodini bulo chutno strilyaninu z avtomatichnoyi zbroyi i semero akcioneriv znikli Sim yi vbitih pidnyali protesti i sprava privernula znachnu uvagu v mizhnarodnij presi Rodichi vbitih napisali Putinu sho dacha nalezhit zyatyu prezidenta Karachayevo Cherkeskoyi respubliki i voni zmusheni visloviti kategorichnu nedoviru yak pravoohoronnim organam tak i organi derzhavnoyi vladi Karachayevo Cherkesiyi u rozsliduvanni ciyeyi spravi Cherez misyac bezdiyalnosti iz storoni vladi chotiri z semi til buli znajdeni na dni shahti voni buli rozchlenovani ta spaleni z razom iz shinami yak palnim Vnaslidok podij vidbuvsya velikij velikih miting v hodi yakogo miliciya zastosovuvala silu ta slozoginnij gaz dlya zupinki zavorushen Podolavshi posilenu liniyu miliciyi blizko 500 protestuyuchih osib zahopili budinok uryadu ta vimagali vidstavki prezidenta respubliki Mustafi Batdiyeva Jogo kabinet buv rozgromlenij i vin uryatuvavsya vtecheyu Tlis povidomlyala z miscya podij skazavshi sho majzhe vsi ofisi v Bilomu domi budivli uryadu Karachayevo Cherkesiyi buli rozgromleni Poki sho nemaye informaciyi pro misceznahodzhennya prezidenta Batdiyeva Majzhe kozhne vikno v budivli rozbito Teritoriya navkolo zavaleni paperom i zlamanimi meblyami Deyaki uryadovci ta ministri sposterigayut za podiyami z prileglih do Bilogo domu vulic Dlya zupinki protestiv do Cherkeskka pribuv povnovazhnij predstavnik prezidenta RF u Pivdennomu federalnomu okrugu Dmitro Kozak yakij zmushenij buv zustrivsya z rodichami i poobicyav prozore rozsliduvannya Pislya togo yak Tlis rozkrila dodatkovi podrobici vbivstv MVS Kabardino Balkariyi pozbavilo yiyi akreditaciyi Yiyi zvinuvatili v nezakonnomu otrimanni pensiyi ta porushili kriminalnu spravu ale zgodom yiyi pripinili Nevdovzi pislya cogo yiyi zashtovhnuli v avtomobil Spivrobitniki Federalnoyi sluzhbi bezpeki FSB vidvezli yiyi v susidnij lis i pripalyuvali sigaretami na palci pravoyi ruki shob krashe pisala Vona takozh povidomlyaye pro dva vipadki koli vidchuvala sho otruyena odnogo razu v zhovtni 2003 roku koli pislya koristuvannya kremom dlya oblichchya z banochki u vlasnomu domi u neyi pochala zlaziti shkira iz licya ta palciv a inshij raz koli vona vtratila svidomist pislya neveklikogo kovtka chayu sho privelo do serjoznogo poshkodzhennya sercya 8 zhovtnya 2006 roku cherez den pislya vbivstva Anni Politkovskoyi v Moskvi vona vidpravila svogo 16 richnogo sina z doruchennyam ale vin ne povernuvsya Zreshtoyu vona vidshukala jogo v policejskij dilnici pid vartoyu p yanogo milicionera yakij vnis jogo im ya v spisok simpatikiv Vilnoyi Chechenskoyi Respubliki Ichkeriyi Za slovami pravozahisnikiv lyudej z cih spiskiv zazvichaj zhorstoko b yut i mozhut navit zniknuti nazavzhdi V interv yu Dzhimu Hajncu z Assoshiejted Pres Tlis poyasnila svoye bazhannya otrimati pritulok skazavshi Vi znayete sho ce za spiski Ce spiski zlamanih zhittiv Toj fakt sho p yanij policejskij mozhe zatyagnuti nevinnogo molodogo cholovika v policejskij viddilok sered bilogo dnya i vnesli jogo v takij spisok ya ne hotila shob ce stalosya z moyim sinom Cherez kilka tizhniv vona odnogo razu vvecheri prijshla dodomu j pobachila oznaki togo sho yiyi kvartiru zlamali Nastupnogo ranku vona silno zahvorila i znepritomnila Medichni analizi viyavili gostru nirkovu nedostatnist ale za kilka dniv vona oduzhala nirki funkcionuvali normalno Vona vvazhaye sho zlovmisnik pidklav yij otrutu v yizhu Pritulok i vpliv na amerikansko rosijski vidnosiniU berezni 2007 roku Tlis poyihala do SShA na dvorichnu programu vivchennya zhurnalistiki Na pochatku bereznya gazeta Sunday Times povidomila sho vona prosila pritulku 1 chervnya gazeta Kavkazkij vuzol povidomila sho yij nadali pritulok i pochila cirkulyuvati sluhi 28 chervnya 2007 roku Tlis ta Bagrov razom iz Komitetom iz zahistu zhurnalistiv zustrilisya z Kokusom z prav lyudini Kongresu SShA pid golovuvannyam Toma Lantosa U pres relizi pro cyu podiyu Komitet vislovivsya Ciyeyi vesni ne mayuchi zmogi bezpereshkodno prodovzhuvati svoyu robotu Bagrov i Tlisova otrimali politichnij pritulok i pereyihali do SShA Odnak kilka dniv potomu v povidomlenni z yiyi robochogo miscya procituvalo yiyi zaperechennya skazavshi U tomu sho pro mene povidomili pravda lishe odna ya brala uchast u diskusiyi za kruglim stolom u Kongresu SShA Ya zalishayusya v Americi vchitisya pislya chogo mayu namir prodovzhuvati pracyuvati na Kavkazi U zviti chutki pro yiyi pritulok nazvali informacijnoyu kampaniyeyu U yakijs moment vidpovidnij abzac u povidomlenni Komitetu takozh bulo pereglyanuto z primitkoyu redaktora U novomu teksti jdetsya sho Tlisova i Bagrov otrimali status bizhenciv Pritulok dlya zhurnalistiv disidentiv viklikav pripushennya pro te sho SShA ta yih soyuzniki zajnyali zhorstku poziciyu shodo Rosiyi osoblivo koli nezabarom pislya cogo chotiri rosijski diplomati buli vislani zi Spoluchenogo Korolivstva pislya togo yak Rosiya vidmovilasya vidati agenta FSB Andriya Lugovogo yakogo pidozryuyut v otruyenni Oleksandra Litvinenka Tlis ye stipendiatom Nacionalnogo fondu pidtrimki demokratiyi Protyagom svoyeyi stipendiyi vona vipuskaye statti ta korotki dokumentalni filmi pro zhurnalistiv zaslanih z Pivnichnogo Kavkazu Iz 2022 Fatima Tlis regulyarno bere uchast u Forumi Vilnih Narodiv Postrosiyi Nagorodi ta vidznaki2005 Rori Pek Trust Award 2006 Premiya Gerda Buceriusa za vilnu presu u Shidnij Yevropi 2008 Amnesty International UK Media Award Premiya H yuman Rajts Votch Hellmana Gammeta 2008 roku Premiya Luyisa Lajonsa za sumlinnya ta chesnist u zhurnalistici 2009 roku Divis takozhOlena Maglevanna Olena TregubovaSpisok literaturihttps dspace cuni cz bitstream handle 20 500 11956 107851 120330029 pdf sequence 1 https twitter com fatimatlis https echo msk ru guests 813886 echo Elton Charlotte 1 serpnya 2022 Russia tries to entice expats with cringe new advert Euronews angl Procitovano 3 listopada 2022 Fatima Tlisova angl Procitovano 22 lyutogo 2022 angl Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 Stephens Bret 17 lipnya 2007 For the Sake of One Man The Wall Street Journal Procitovano 17 lipnya 2007 The Correspondent magazine reported in 29 chervnya 2007 Arhiv originalu za 3 lipnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Reporters CPJ brief Congressional caucus on dangers facing Russian journalists 28 chervnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 The paragraph seven of this release was edited to read web archive org 21 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 22 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Charles Gurin 22 zhovtnya 2004 T 1 111 Eurasia Daily Monitor Jamestown Foundation Arhiv originalu za 4 travnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Andrei Smirnov 10 listopada 2004 Eurasia Daily Monitor Jamestown Foundation Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Jean Christophe Peuch 9 listopada 2004 Russia Protesters Ransack Government Building In Karachaevo Cherkessia Radio Free Europe Radio Liberty Procitovano 17 lipnya 2007 web archive org 21 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 22 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Lyudmila Maratova 5 sichnya 2005 Caucasian Knot Arhiv originalu za 26 veresnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Jim Heintz 28 chervnya 2007 The Guardian Associated Press Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 17 lipnya 2007 The same AP report appears in Pravda but without a byline Larry Martz 2004 Russia s Press Repression Triggers Pinprick Protest of America Arhiv originalu za 30 chervnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 National Endowment for Democracy 11 March 2010 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 Freelancers Choice Award Procitovano 10 kvitnya 2021 Forderpreis Freie Presse Osteuropa 2008 ausgeschrieben Free Press Eastern Europe Award 2008 announced die stiftung de nim 12 listopada 2010 Procitovano 10 kvitnya 2021 Amnesty announces Media Awards 2008 winners Amnesty International 17 chervnya 2008 Procitovano 10 kvitnya 2021 Banned Censored Harassed and Jailed Human Rights Watch 21 lipnya 2008 Procitovano 10 kvitnya 2021 2009 Louis M Lyons Award for Conscience and Integrity in Journalism 7 travnya 2009 Procitovano 10 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ