Фатьма-султан (дочка Ахмеда I)

Фатьма-султан (1605/або 1606, Стамбул — 1670, там же) — друга дочка османського султана Ахмеда I від його дружини Кесем-Султан. Знана численними політичними шлюбами.

Фатьма-султан
Народилася	1607 або 1606 Константинополь або Топкапи
Померла	березень 1671 Стамбул, Османська імперія
Поховання	Блакитна мечеть
Країна	Османська імперія
Діяльність	політична діячка
Конфесія	іслам
Рід	Османи
Батько	Ахмед I
Мати	Кесем Султан
Брати, сестри	Гевхерхан Султан, Ханзаде Сутан, Осман II, Мурад IV, Ібрагім I, Шехзаде Касим, Айше-султан і Бурназ Атіке Султан
У шлюбі з	^d, Кара Мустафа-паша (бейлербей Єгипту), ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
У 1626 році Кесем планувала видати Фатьму заміж за великого візира Хафиза Ахмеда Пашу, однак той вважав за краще одружитися з її старшою сестрою Айше, яка вже двічі була заміжня. . На початку 1626 року Фатьма вийшла заміж за бейлербея Єгипту Кара Мустафу-пашу, який був страчений за наказом султана 25 грудня 1628 року. У 1631 році Фатьма вийшла заміж за капітан-і дер'я Джанпуладзаде Мустафу-пашу, який був страчений 2 липня 1636 року. У період з 1636 по 1660 рік Фатьма залишалася вдовою і воліла усамітнене життя. У грудні 1647 року молодший брат Фатьми, султан Ібрагім I, одружився зі своєю наложницею Хюмашах-султан. Проти цього шлюбу виступила не тільки Фатьма, але і дві її сестри, Айше і Ханзаде, і племінниця Ісміхан. Ібрагім, який відрізнявся буйною вдачею, конфіскував їхнє майно й подарував його своїй молодій дружині. Крім того, їм було урізано платню, що покладалося всім членам династії: так наложниці Ібрагіма отримували 1000-1300 акче в день, в той час, як його сестри та племінниці отримували тільки 400 акче. У ніч на 2 вересня 1651 року мати Фатьми - Кесем-Султан була задушена в своїх покоях прихильниками нової валіде Турхан Султан, українки за походженням. Хоча достеменно невідомо, чи було вбивство сплановано і здійснено за прямим наказом матері Мехмеда IV. Фатьма була шокована подією і звинувачувала в усьому Турхан, яка була вихованкою сестри Фатьми, Атіке. Найпримітнішим шлюбом Фатьми став шлюб з колишнім великим візиром Мелек Ахмедом-пашою, який був раніше одружений з її племінницею Ісміхан Каї Султан, що померла в 1659 році. На момент укладення шлюбу 29 квітня 1662 року (за іншими даними — в 1660 році) Фатьмі було трохи менш ніж шістдесят років, Ахмедові — близько сімдесяти років. Шлюб був організований проти бажання обох сторін; Ахмед вважав шлюб покаранням від великого візира Кепрюлю Мехмеда-паші. Сам великий візир, який був затятим прихильником Турхан Султан, жартував, що змусив Ахмеда-пашу годувати слона. У шлюбну ніч Фатьма надала своєму новому чоловікові низку вимог, що стосуються грошових коштів на її утримання і утримання її двору. Ахмед відповів відмовою на вимоги дружини, оскільки сума виявилася занадто великою. Фатьма заявила, що тоді його чекає розлучення, і він повинен буде повернути придане, що дорівнює сумі податку, що збирається за рік в Єгипті. До справи був залучений великий візир, який зміг залагодити розбіжності між подружжям. Мелек Ахмед-паша помер 1 вересня 1662 року. Його майно повинно було відійти державі, однак Фатьмі, що вступила в конфлікт з великим візиром, вдалося закріпити за собою право на всю власність покійного чоловіка. У 1662/1663 році Фатьма вийшла заміж за візира Кундакчизаде Канбур Мустафу-пашу, який помер у 1666 році. У жовтні 1667/1668 року Фатьма вийшла заміж за Кезбекчи Юсуфа-пашу. Фатьма померла в 1670 році в своєму будинку в Стамбулі і була похована в тюрбе батька у мечеті Султанахмет. В культурі Фатьма є персонажем турецького серіалу «Величне століття: Кесем-Султан»; роль у Фатьми в підлітковому віці виконала Балим Гайе Байрак. Примітки Alderson, 1956, table XXXIV. Peirce, 1993, с. 105. Peirce, 1993, с. 145. Peirce, 1993, с. 148. Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 13. Accounts and Extracts…, 1789, с. 51. Peirce, 1993, с. 60, 246. Peirce, 1993, с. 128. Финкель, 2012, с. 333. Carsten, 1961, с. 505. Peirce, 1993, с. 252. Peirce, 1993, с. 236. Kahraman, Akbayar, 1996, с. 41. Thys-Şenocak, 2006, с. 18. Evliya Çelebi, 1991, с. 255. Peirce, 1993, с. 146. Evliya Çelebi, 1991, с. 265. Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 13—14. Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 14. Література Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. — R. Faulder, 1789. — Т. 2. Alderson An. D. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Clarendon Press, 1956. — 186 p. Carsten, F. L. The New Cambridge Modern History. — CUP Archive, 1961. — Т. V. The Ascendancy of France, 1648-88. — P. 505—506. — , 9780521045445. Evliya Çelebi; Dankoff, Robert. The Intimate Life of an Ottoman Statesman, Melek Ahmed Pasha (1588-1662): As Portrayed in Evliya Celebi's Book of Travels (Seyahat-name). — SUNY Press, 1991. — 304 p. — , 9780791406403. Kahraman, Mehmed Süreyya; Akbayar, Nuri. Sicill-i Osmanî. — Tarih Vakfı, 1996. — . Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford University Press, 1993. — P. 105, 145—146, 148, 245—246. — , 9780195086775. Süreyya Mehmed Bey. Sicill-i Osmani. — Tarih Vakfi Yurt Yayınlar, 1996. — Т. 1. — P. 15. — , 975-333-038-3. Thys-Şenocak, Lucienne. Ottoman Women Builders: The Architectural Patronage of Hadice Turhan Sultan. — Ashgate, 2006. — 326 p. — , 9780754633105.