Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фату-Хіва (Fatu Hiva) — найпівденніший острів Маркізьких островів у центральній частині Тихого океану, що лежить за 30 км на південь від Хіва-Оа і займає площу 84 км². Найвища точка — гора Туауого, має висоту 960 м над рівнем моря.
| Фату-Хіва (Південна група Маркізьких островів) фр. Fatu Hiva | ||||
 | ||||
| Мапа острова Фату-Хіва | ||||
| 10°29′ пд. ш. 138°39′ зх. д. / 10.483° пд. ш. 138.650° зх. д.Координати: 10°29′ пд. ш. 138°39′ зх. д. / 10.483° пд. ш. 138.650° зх. д. | ||||
| Акваторія | Тихий океан | |||
| Загальна площа | 84 км² | |||
| Найвища точка | пік Тауаоуохо 960 м | |||
| Населення | 611 осіб | |||
| Густота населення | 7,274 осіб/км² | |||
| Країна | Французька Полінезія | |||
| Регіон | Маркізькі острови | |||
 Фату-Хіва (Південна група Маркізьких островів) у Вікісховищі | ||||
Географія
Фату-Хіва (за місцевою інтерпретацією Фату-Іва) розміщений на крайньому півдні Маркізького архіпелагу. Сусідні острови: Моту Нао, Мого Тані, Тахуата та Хіва Оа. Розміри Фату-Хіви довжина 19 км, ширина 6 км, площа 84 км². Форма острова нагадує півмісяць. У центрі острова розміщені дві вулканічні кальдери, які здіймаються на висоту до 1000 м. Найвищими вершинами є Туауого (960 м), Тееаруа (885 м), Фаеоне (820 м) та Теамотуа (638 м). Найнижчі ділянки острова знаходяться в долинах річок Омоа, Віргін та Оуіа, які беруть початок у центральній частині острова Фату-Хіва. У верхів'ях річки Віргін розміщений каскад водоспадів Аракі. Берегова лінія острова надзвичайно порізана невеликими затоками на заході — Оі та Віргін, а на сході — Анатеоне та Оуіа. Але більшість берегів різко обриваються в бік Тихого океану. Поряд із узбережжям острова на сході та півдні розміщено ряд невеликих моту — Аі, Туї, Уа, Оікао.
Геологія
Фату-Хіва вулканічний острів, який знаходиться в центральній частині Тихоокеанської плити, її північно-східного сегменту та південного субсегменту. Острів розміщений на Маркізькому вулканічному хребті. Вік якого становить близько 55-42 млн років та складений переважно базальтовими вулканічними породами. Швидкість руху земної кори під островом складає від 7 до 9 см/рік. Вік порід острова становить 1-3,7 млн.років. Приблизно 1,4 млн років тому на Фату-Хіва відбулось катастрофічне виверження вулкану, тоді поширилась долиною річки й досягла меж сучасного поселення Ханававе. Свідченням цього виверження є базальтові стовпи в межах даної долини.
Клімат
Фату-Хіва розміщений в Південній півкулі Землі, у межах тропічного волого кліматичного поясу. Температура в узбережних районах цілий ік тримається в районі +25 °C і знижується із просуванням в центральні підвищенні райони острова. На найвищих піках Тауаоуохо вона досягає позначки +19 °C. Свій вплив на місцеві особливості клімату відіграє і Південна пасатна тепла течія Тихого океану, яка підвищує температуру та вологість над островом.
Кількість опадів досить значна завдяки дії південно-східних пасатів найбільше зволожена південно-східна частина острова де випадає 2000 мм/рік, така ж кількість опадів випадає на найвищих вершинах острова. Часто вершин острова не видно через густий туман, що свідчить про високу вологість над ними. Найменш зволожена північно-західна частина острова близько 1000—1500 мм/рік.
Рослинний світ
Рослинність острова майже не змінилась із часу приходу сюди перших полінезійців. Так більшу територію острова, особливо її центральну частину займає тропічний вологий ліс. Він складається із заростей деревоподібних папоротей. На висоті понад 600 м переважають зарості залізного дерева. На узбережжі острова та долинах річок полінезійці здавна культивували такі культурні рослини, як хлібне дерево та таро, що потрапили сюди із островів Фіджі. Із району Південної Америки (острів Кокос) на Фату-Хіва, як і на більшість Маркізьких островів було завезено кокосову пальму. Вирощували також в давнину на острові — кумару, бавовник, ананас, папаю.
На сьогодні основними культурними рослинами острова є манго, банан, ямс, таро, хлібне дерево, кокосова пальма, папая, цитрусові та солодка картопля.
Систематичне вивчення флори Фату-Хіви, за підтримки Смітсонівського інституту в 1988 році показав, що на острові зростає 175 місцевих, 21 ендемічних і 136 культурних рослин.
Тваринний світ
Багата флора компенсується дуже бідною фауною. Вона обмежується наземними і морськими птахами, комахами, метеликами, павуками і одним видом кажанів. Ендемічний є птах Fatu Hiva monarch. Він перебуває під загрозою зникнення. Всього на Фату-Хіва проживає 50 нелітаючих птахів даного виду. Головна загроза для них це завезені щурі на острів.
Історія
Перші свідчення заселення острова знаходимо у залишках так званої «лапітоїдної кераміки», що буда характерною для перших полінезійців, які заселили даний регіон близько 200 р. до н. е. Заселення острова відбувалось вихідцями із Південної та Центральної Америки, а також із району Меланезії та Південно-Східної Азії. Вважається, що Фату-Хіва, як і більшість Маркізьких островів був колискою цивілізації маої. На Фату — Хіва збереглися артефакти тих часів — стародавні дерев'яні будівлі, побудовані ще до приходу європейців, а також скеля з петрогліфами.
Вперше європейцями острів був відкритий іспанською експедицією на чолі із Альваро Мендана де Нейра 21 липня 1595 року, в день Святої Марії Магдалини, і назвав острів — Магдалена. Він помилково вважав, що відкрив групу Соломонових островів, а тому назвав усю групу островів Маркізькими, в честь назви дійсного віце — короля Перу, який допоміг розпочати Альваро свою експедицію на Тихому океані.
1937 та 1938 року антрополог і норвезький мандрівник Тур Хейєрдал та його дружина Лів прожили на Фату—Хіва півтора року. Вони досліджували природні особливості острова, зокрема Тура Хейєрдала цікавила специфіка проникнення на острів культурних рослин та тварин. На основі місцевих особливостей залишків архітектури та антропологічних ознак місцевих жителів він доводив, що заселення Східної Полінезії відбувалось із території Південної Америки, імовірно із сучасного Перу.
Населення
На території Фату-Хіви проживає 611 осіб (2012 р.). Населення розміщено нерівномірно по території острова, більшість людей проживає в двох населених пунктах — Омоа (250 осіб) та Ханававе. Обидва села розміщені на західному узбережжі острова, в долинах річок. Поселення Омоа є центром комуни Фату-Хіва, яка входить до регіону Маркізьких островів, Французької Полінезії, що належить Франції.
Жителі Фату-Хіва розмовляють французькою мовою та південними діалектами маркізької мови.
Основна релігія — католицизм.
Багато жителі покидають острів через бажання здобути освіту або у пошуках роботи, виїжджають до о. Хіва-Оа, інші до центру Французької Полінезії — м. Папеете.
Інфраструктура
Жителі острова проживають в основному на західному узбережжі; поселення з'єднані між собою ґрунтовою дорогою через гори. В Омоа є католицька церква, дитячий садок і початкова школа, невеликий магазин, поштове відділення і супутниковий телефон. Фату-Хіва не має асфальтованих доріг, ні гавані, ні аеропорту. Безпечно дістатися до берега острова можна тільки з двох бухт на західному узбережжі, де розташовані села.
Економіка
Мешканці острова переважно зайняті в сільському господарстві та сфері послуг. Займаються виловом риби: тунця, скумбрії, риби — меч і марліна, а також річкових раків. У місті є холодильник для зберігання, що дозволяє зберігати рибу свіжою для постачання за межі острова. В сільському господарстві має велике значення вирощування кокосової пальми для виготовлення копри. Каву вирощують для своїх власних потреб, люди також практикують полювання, вирощування свиней і диких кіз, збирають тропічні плоди та молюски. Виготовляють тканину — тапа.
За роки 1960—1970 роки зросло значення острова в туристичній сфері, пожвавилось корабельне сполучення між Фату-Хіва та островами Французької Полінезії.
Див. також
Література
- Книга Тура Гейєрдала Фату-Хіва. Назад до природи]
- Institut de la statistique de la Polynésie française
- Fatu Iva
- Fatu Hiva monarch
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fatu Hiva Fatu Hiva najpivdennishij ostriv Markizkih ostroviv u centralnij chastini Tihogo okeanu sho lezhit za 30 km na pivden vid Hiva Oa i zajmaye ploshu 84 km Najvisha tochka gora Tuauogo maye visotu 960 m nad rivnem morya Fatu Hiva Pivdenna grupa Markizkih ostroviv fr Fatu HivaMapa ostrova Fatu HivaMapa ostrova Fatu Hiva10 29 pd sh 138 39 zh d 10 483 pd sh 138 650 zh d 10 483 138 650 Koordinati 10 29 pd sh 138 39 zh d 10 483 pd sh 138 650 zh d 10 483 138 650AkvatoriyaTihij okeanZagalna plosha84 km Najvisha tochkapik Tauaouoho 960 mNaselennya611 osibGustota naselennya7 274 osib km KrayinaFrancuzka PolineziyaRegionMarkizki ostroviFatu Hiva Pivdenna grupa Markizkih ostroviv Fatu Hiva Pivdenna grupa Markizkih ostroviv u VikishovishiDiv takozh FatuGeografiyaZahidne uzberezhzhya Fatu HivaKosmichnij znimok Fatu Hiva bilsha teritoriya ostrova pokrita hmarami Fatu Hiva za miscevoyu interpretaciyeyu Fatu Iva rozmishenij na krajnomu pivdni Markizkogo arhipelagu Susidni ostrovi Motu Nao Mogo Tani Tahuata ta Hiva Oa Rozmiri Fatu Hivi dovzhina 19 km shirina 6 km plosha 84 km Forma ostrova nagaduye pivmisyac U centri ostrova rozmisheni dvi vulkanichni kalderi yaki zdijmayutsya na visotu do 1000 m Najvishimi vershinami ye Tuauogo 960 m Teearua 885 m Faeone 820 m ta Teamotua 638 m Najnizhchi dilyanki ostrova znahodyatsya v dolinah richok Omoa Virgin ta Ouia yaki berut pochatok u centralnij chastini ostrova Fatu Hiva U verhiv yah richki Virgin rozmishenij kaskad vodospadiv Araki Beregova liniya ostrova nadzvichajno porizana nevelikimi zatokami na zahodi Oi ta Virgin a na shodi Anateone ta Ouia Ale bilshist beregiv rizko obrivayutsya v bik Tihogo okeanu Poryad iz uzberezhzhyam ostrova na shodi ta pivdni rozmisheno ryad nevelikih motu Ai Tuyi Ua Oikao GeologiyaFatu Hiva vulkanichnij ostriv yakij znahoditsya v centralnij chastini Tihookeanskoyi pliti yiyi pivnichno shidnogo segmentu ta pivdennogo subsegmentu Ostriv rozmishenij na Markizkomu vulkanichnomu hrebti Vik yakogo stanovit blizko 55 42 mln rokiv ta skladenij perevazhno bazaltovimi vulkanichnimi porodami Shvidkist ruhu zemnoyi kori pid ostrovom skladaye vid 7 do 9 sm rik Vik porid ostrova stanovit 1 3 7 mln rokiv Priblizno 1 4 mln rokiv tomu na Fatu Hiva vidbulos katastrofichne viverzhennya vulkanu todi poshirilas dolinoyu richki j dosyagla mezh suchasnogo poselennya Hanavave Svidchennyam cogo viverzhennya ye bazaltovi stovpi v mezhah danoyi dolini KlimatFatu Hiva rozmishenij v Pivdennij pivkuli Zemli u mezhah tropichnogo vologo klimatichnogo poyasu Temperatura v uzberezhnih rajonah cilij ik trimayetsya v rajoni 25 C i znizhuyetsya iz prosuvannyam v centralni pidvishenni rajoni ostrova Na najvishih pikah Tauaouoho vona dosyagaye poznachki 19 C Svij vpliv na miscevi osoblivosti klimatu vidigraye i Pivdenna pasatna tepla techiya Tihogo okeanu yaka pidvishuye temperaturu ta vologist nad ostrovom Kilkist opadiv dosit znachna zavdyaki diyi pivdenno shidnih pasativ najbilshe zvolozhena pivdenno shidna chastina ostrova de vipadaye 2000 mm rik taka zh kilkist opadiv vipadaye na najvishih vershinah ostrova Chasto vershin ostrova ne vidno cherez gustij tuman sho svidchit pro visoku vologist nad nimi Najmensh zvolozhena pivnichno zahidna chastina ostrova blizko 1000 1500 mm rik Roslinnij svitTropichnij lis v centri ostrova Pik Tauaouoho zliva opovitij tumanom ta pik Teearua sprava Hlibne derevo na ostrovi Fatu Hiva Roslinnist ostrova majzhe ne zminilas iz chasu prihodu syudi pershih polinezijciv Tak bilshu teritoriyu ostrova osoblivo yiyi centralnu chastinu zajmaye tropichnij vologij lis Vin skladayetsya iz zarostej derevopodibnih paporotej Na visoti ponad 600 m perevazhayut zarosti zaliznogo dereva Na uzberezhzhi ostrova ta dolinah richok polinezijci zdavna kultivuvali taki kulturni roslini yak hlibne derevo ta taro sho potrapili syudi iz ostroviv Fidzhi Iz rajonu Pivdennoyi Ameriki ostriv Kokos na Fatu Hiva yak i na bilshist Markizkih ostroviv bulo zavezeno kokosovu palmu Viroshuvali takozh v davninu na ostrovi kumaru bavovnik ananas papayu Na sogodni osnovnimi kulturnimi roslinami ostrova ye mango banan yams taro hlibne derevo kokosova palma papaya citrusovi ta solodka kartoplya Sistematichne vivchennya flori Fatu Hivi za pidtrimki Smitsonivskogo institutu v 1988 roci pokazav sho na ostrovi zrostaye 175 miscevih 21 endemichnih i 136 kulturnih roslin Tvarinnij svitKatolickij sobor u poseleni Omoa Bagata flora kompensuyetsya duzhe bidnoyu faunoyu Vona obmezhuyetsya nazemnimi i morskimi ptahami komahami metelikami pavukami i odnim vidom kazhaniv Endemichnij ye ptah Fatu Hiva monarch Vin perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Vsogo na Fatu Hiva prozhivaye 50 nelitayuchih ptahiv danogo vidu Golovna zagroza dlya nih ce zavezeni shuri na ostriv IstoriyaHanavave Pershi svidchennya zaselennya ostrova znahodimo u zalishkah tak zvanoyi lapitoyidnoyi keramiki sho buda harakternoyu dlya pershih polinezijciv yaki zaselili danij region blizko 200 r do n e Zaselennya ostrova vidbuvalos vihidcyami iz Pivdennoyi ta Centralnoyi Ameriki a takozh iz rajonu Melaneziyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Vvazhayetsya sho Fatu Hiva yak i bilshist Markizkih ostroviv buv koliskoyu civilizaciyi maoyi Na Fatu Hiva zbereglisya artefakti tih chasiv starodavni derev yani budivli pobudovani she do prihodu yevropejciv a takozh skelya z petroglifami Vpershe yevropejcyami ostriv buv vidkritij ispanskoyu ekspediciyeyu na choli iz Alvaro Mendana de Nejra 21 lipnya 1595 roku v den Svyatoyi Mariyi Magdalini i nazvav ostriv Magdalena Vin pomilkovo vvazhav sho vidkriv grupu Solomonovih ostroviv a tomu nazvav usyu grupu ostroviv Markizkimi v chest nazvi dijsnogo vice korolya Peru yakij dopomig rozpochati Alvaro svoyu ekspediciyu na Tihomu okeani 1937 ta 1938 roku antropolog i norvezkij mandrivnik Tur Hejyerdal ta jogo druzhina Liv prozhili na Fatu Hiva pivtora roku Voni doslidzhuvali prirodni osoblivosti ostrova zokrema Tura Hejyerdala cikavila specifika proniknennya na ostriv kulturnih roslin ta tvarin Na osnovi miscevih osoblivostej zalishkiv arhitekturi ta antropologichnih oznak miscevih zhiteliv vin dovodiv sho zaselennya Shidnoyi Polineziyi vidbuvalos iz teritoriyi Pivdennoyi Ameriki imovirno iz suchasnogo Peru NaselennyaSelo Omoa Na teritoriyi Fatu Hivi prozhivaye 611 osib 2012 r Naselennya rozmisheno nerivnomirno po teritoriyi ostrova bilshist lyudej prozhivaye v dvoh naselenih punktah Omoa 250 osib ta Hanavave Obidva sela rozmisheni na zahidnomu uzberezhzhi ostrova v dolinah richok Poselennya Omoa ye centrom komuni Fatu Hiva yaka vhodit do regionu Markizkih ostroviv Francuzkoyi Polineziyi sho nalezhit Franciyi Zhiteli Fatu Hiva rozmovlyayut francuzkoyu movoyu ta pivdennimi dialektami markizkoyi movi Osnovna religiya katolicizm Bagato zhiteli pokidayut ostriv cherez bazhannya zdobuti osvitu abo u poshukah roboti viyizhdzhayut do o Hiva Oa inshi do centru Francuzkoyi Polineziyi m Papeete InfrastrukturaZhiteli ostrova prozhivayut v osnovnomu na zahidnomu uzberezhzhi poselennya z yednani mizh soboyu gruntovoyu dorogoyu cherez gori V Omoa ye katolicka cerkva dityachij sadok i pochatkova shkola nevelikij magazin poshtove viddilennya i suputnikovij telefon Fatu Hiva ne maye asfaltovanih dorig ni gavani ni aeroportu Bezpechno distatisya do berega ostrova mozhna tilki z dvoh buht na zahidnomu uzberezhzhi de roztashovani sela EkonomikaMeshkanci ostrova perevazhno zajnyati v silskomu gospodarstvi ta sferi poslug Zajmayutsya vilovom ribi tuncya skumbriyi ribi mech i marlina a takozh richkovih rakiv U misti ye holodilnik dlya zberigannya sho dozvolyaye zberigati ribu svizhoyu dlya postachannya za mezhi ostrova V silskomu gospodarstvi maye velike znachennya viroshuvannya kokosovoyi palmi dlya vigotovlennya kopri Kavu viroshuyut dlya svoyih vlasnih potreb lyudi takozh praktikuyut polyuvannya viroshuvannya svinej i dikih kiz zbirayut tropichni plodi ta molyuski Vigotovlyayut tkaninu tapa Za roki 1960 1970 roki zroslo znachennya ostrova v turistichnij sferi pozhvavilos korabelne spoluchennya mizh Fatu Hiva ta ostrovami Francuzkoyi Polineziyi Div takozh Fatu Hiva kniga LiteraturaKniga Tura Gejyerdala Fatu Hiva Nazad do prirodi Institut de la statistique de la Polynesie francaise Fatu Iva Fatu Hiva monarch