- Ця стаття про суверенну державу в Океанії. Про регіон під назвою Мікронезія, див. Мікронезія.
Федерати́вні Шта́ти Мікроне́зії, також ФШМ, Мікронезія (англ. Federated States of Micronesia, FSM, Micronesia) — держава в Мікронезії, яка розташована на частині Каролінських островів на заході Тихого океану, адміністративно поділяються на 4 штати — Косрае, Понпеї, Чуук (раніше Трук) і Яп; площа 700 км²; столиця Палікір, розташована у Понпеї.
Федеративні Штати Мікронезії | |||||
| |||||
Девіз: Peace, Unity, Liberty (Мир, Єдність, Воля) | |||||
Гімн: Patriots of Micronesia (Патріоти Мікронезії) | |||||
Столиця | Палікір country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Вено | ||||
Офіційні мови | англійська (державна), , , , , та чуукська (на місцевому рівні) | ||||
Форма правління | Конституційна федерація1 | ||||
- Президент | Веслі Сіміна | ||||
- | Арен Палік | Aren Palik}} | |||
Незалежність | від США | ||||
- Дата | 3 листопада 1986 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 702 км² (188-та) | ||||
- Внутр. води | незначна % | ||||
Населення | |||||
- оцінка чер. 2006 | 108 500 (192-га) | ||||
- перепис 2000 | 107 000 | ||||
- Густота | 154/км² (66-та) | ||||
ВВП (ПКС) | 2002 р., оцінка | ||||
- Повний | 277 млн. $ (215-та) | ||||
- На душу населення | 2 000 $ (180-та) | ||||
Валюта | Долар США (USD ) | ||||
Часовий пояс | , , без літнього часу | ||||
Коди ISO 3166 | FM / FSM / 583 | ||||
Домен | .fm | ||||
Телефонний код | +691 | ||||
|
Географія
Федеративні Штати Мікронезії знаходяться в Мікронезії та розташовуються в північно-західній частині Океанії, в архіпелазі Каролінські острови, між 0 і 14 ° пн.ш. і 136 і 166 ° східної довготи, на відстані близько 4000 км на південний схід від Гавайських островів.
Являють собою державу, що складається з 607 дрібних островів, лише 40 з яких мають значні розміри. З 607 островів 65 населені. ФШМ складаються з чотирьох штатів: Яп, Чуук (кол. Трук), Понпеї (кол. Понапе) і Косрае (кол. Кусае). Столиця — місто Палікір на о. Понпеї. Хоча загальна площа земель в країні становить лише 702 км², вона займає понад 2 600 000 км² в Тихому океані. Кожен з чотирьох штатів складається з одного або більше «високих островів» зазвичай вулканічного походження, і всі, крім Косрае, мають у собі численні атоли. Штат Чуук — загальна площа становить 127 км² і охоплює сім основних груп островів. Штат Понпеї займає площу в 344 км² з яких 130 припадає на острів , найбільший у ФШМ. Штат Яп складається з 4 великих островів, семи малих островів і 134 атолів, із загальною земельною площею 122 км². Штат Косрае — один високий острів, площею 109 км².
Всі великі острови вулканічного походження гористі, покриті лісом, оточені кораловими рифами. Інші являють собою атоли — коралові острови кільцеподібної форми, всередині яких є мілководні лагуни.
Найвища точка — гора Нана-Лауд (на о. Понпеї, висота 798 м).
Острови пов'язані між собою морським і повітряним транспортом. Присутній морський зв'язок із західним узбережжям США, Японією, Філіппінами, Тайванем, Гуамом і повітряний зв'язок з Гуамом, Гаваями, Науру.
Історія
Мікронезійці почали прибувати на ці острови з Азії в другому тисячолітті до н. е. Пам'ятником доколоніального періоду історії є комплекс Нан-Мадол, що знаходиться на острові Понапе. До моменту початку колонізації островів європейцями місцеве населення перебувало на стадії розкладання первіснообщинного ладу. Суспільство поділялося на ряд нерівноправних за своїм становищем соціальних груп. На деяких острівних групах виникли великі територіальні об'єднання, хоча держави ще створені не були.
Каролінські острови були відкриті іспанцями у 1527 році. У 17 столітті Іспанія оголосила Кароліни своїм володінням, проте фактичного контролю над архіпелагом встановлено не було. У 1885 році про свої претензії на Каролінські острови оголосила Німеччина, на острові Яп було встановлено німецький прапор. Іспанія звернулася до міжнародного арбітражу, і обраний арбітром папа Лев XIII присудив острови Іспанії. 12 лютого 1899 року іспанський прем'єр-міністр Франсіско Сільвела і німецький посол Йозеф фон Бадовіц підписали договір, згідно з яким Каролінські острови та низка інших островів Мікронезії були продані Німеччині Іспанією. Острів Яп став головним німецьким військово-морським центром зв'язку до Першої світової війни та важливим міжнародним центром кабельного телеграфування.
Під час Першої світової війни більшість тихоокеанських володінь Німеччини були підкорені Японією, яка воювала на боці Альянсу та проявляла активність в азійських та тихоокеанських бойових діях. У 1919 році Японська імперія від Ліги Націй отримала право на адміністрування тихоокеанськими островами, а з 1920 року мандат на Південні тихоокеанські території. Протягом цього періоду майже по всій Мікронезії японське населення зросло більш ніж 100 000 чол., тоді як корінне населення становило близько 40 000. Основними галузями промисловості стали цукрова тростина, гірничодобувна промисловість, рибальство та тропічне сільське господарство.
Друга світова війна призвела до раптового закінчення відносного процвітання, яке відбувалося під час японської цивільної адміністрації.
У Другій світовій війні острів Яп був одним із територій, яку США використовувала для проведення основної тихоокеанської операції «Leapfrogging». З острова японські війська регулярно бомбардували американські кораблі та літаки, що завдало суттєвих збитків американській армії в Тихому океані. Японський гарнізон складав 4423 особи Імперської армії Японії під командуванням полковника Дайхачі Ито і 1494 імперських японських військовослужбовців. Значна частина японського флоту локалізувалася на острові Трук. У лютому 1944 р. одна з найважчих операцій «Hailstone» відбувалася на острові Трук, де більшість японських кораблів та літаків були розбиті. Врешті-решт у 1944 році ці та інші острови були захоплені США. З 1947 року стали частиною трастової території ООН, якою керували США до 1990.
У 1947 році Організація Об'єднаних Націй створила Трапільну територію тихоокеанських островів (TTPI), яка складалася з островів Корсае, Понпеї, Трук (нині Чуук), Яп, Палау, Маршаллові острови та північні Маріанські острови разом утворили цей союз. Сполучені Штати взяли на себе роль адміністратора, а радою Організації Об'єднаних Націй було призначене опікунство США над островами та мандат на право управління тихоокеанськими островами відповідно до прийнятого рішення 21-ї Резолюції Ради безпеки. Згідно з мандатом США мало дбати про економічний прогрес держав та про самодостатність місцевих мешканців.
10 травня 1979 р. чотири острови Чуук, Яп, Понпеї, Корсае проголосили про створення єдиної держави Федеративних Штатів Мікронезії та ратифікували конституцію нової держави. Палау, Північні Маріанські та Маршаллові острови на пропозицію увійти до об'єднання нової держави відхилили запит. Колишній Президент Конгресу Мікронезії Тосіво Накаяма став першим президентом ФШМ та сформував перший кабінет міністрів держави.
У 1982 році ФШМ підписали із США угоду про вільну асоціацію, яка набрала чинності 3 листопада 1986 року, що означало визнання Мікронезії незалежною державою. Статус вільної асоціації гарантував відповідальність США за оборону цієї держави та зобов'язувався фінансово дотувати в разі економічної кризи утвореної завдяки стихійному лиху. Ці відносини у сфері безпеки можуть бути змінені або припинені лише за взаємною згодою. Незалежність була офіційно визнана ООН, після того, як 22 грудня 1990 року Організація Об'єднаних Націй офіційно припинила статус опіки згідно з резолюцією #683 Ради Безпеки ООН. Федеративні Штати Мікронезії стали членом ООН у 1991.
Клімат
Клімат екваторіальний і субекваторіальний, пасатно-мусонного типу. Сезонні коливання температури незначні. Середньомісячні температури — 26 — 33 °C. Тут часто йдуть рясні дощі. Найбільш вологий місяць — квітень. Опадів випадає від 2250 мм до 3000 — 6000 мм (у горах на острові Кусапе (Косрае)) в рік. Частина Тихого океану, де знаходиться Мікронезія, є областю зародження тайфунів, в середньому буває до 25 тайфунів на рік. Сезон тайфунів — з серпня по грудень. Вічнозелені тропічні ліси, савани; на великих коралових островах переважають кокосова пальма і панданус.
Політична система
Федеративні Штати Мікронезії — федеративна держава, що складається з 4 штатів, що мають власні уряди: Чуук (колиш. Трук), Косрае, Понпеї (колиш. Понапе) і Яп. Штати мають високий ступінь самостійності майже у всіх сферах державного життя. Діє Конституція 1979 р. складена за зразком Конституції США. За формою правління ФШМ — республіка особливого типу. Політичний режим демократичний. Політичні партії відсутні. Законодавча влада належить федеральному однопалатному парламенту — Конгресу ФШМ, що складається з 14 сенаторів (4 сенатори обираються по одному від кожного штату терміном на 4 роки, 10 в одномандатних округах з приблизно рівною кількістю виборців терміном на 2 роки). Голова держави та уряду — Президент, який обирається членами Конгресу ФШМ з-поміж 4 сенаторів від штатів терміном на 4 роки. Одночасно обирається Віцепрезидент.
Будучи окремим суб'єктом міжнародного права, ця країна знаходиться в зі США. Цей договір 1 травня 2004 р. був продовжений.
Мікронезія і Україна
Дипломатичні відносини з Україною укладені 17 вересня 1999 року — цього дня Федеративні штати визнали незалежність України.
25 лютого 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, президент Мікронезії Девід Пануело висловив солідарність з Києвом і оголосив про розрив дипломатичних відносин з Росією.
Адміністративно-територіальний поділ
Федеративні Штати Мікронезії включають 4 штати:
Прапор штату | Штат | Адміністративний центр штату | Територія штату, км² | Населення штату, ос. (2010) | Щільність населення, ос./км². |
---|---|---|---|---|---|
Чуук | Вено | 127 | 48 654 | 383,10 | |
Косрае | Тофол | 109 | 6616 | 60,70 | |
Понпеї | Колонія (Понпеї) | 344 | 36 196 | 105,22 | |
Яп | Колонія (Яп) | 122 | 11 377 | 93,25 | |
Всього | 702 | 102 843 | 146,50 |
Економіка
ВВП на душу населення у 2008 році — 2,2 тис. дол. (183-тє місце у світі). Економічна діяльність — в основному сільське господарство і рибальство. Культивуються кокосова пальма, овочі та фрукти, банани, тапіока, чорний перець. Розводяться свині, кози, собаки (на м'ясо), кури. Промисловість — переробка сільгосппродукції, миловарні, лісопилки, виготовлення човнів. Експортні товари (14 млн. $) — Риба, копра, чорний перець, банани, сувеніри (в основному — в Японію і США). Імпортуються (133 млн. $) — Продовольство, промислові товари (в основному — з США і Японії). На островах немає мінеральних ресурсів, крім фосфатів. Є потенціал для туристичного бізнесу, проте його розвитку перешкоджають віддаленість островів, недостатність відповідних структур і нерозвиненість повітряного сполучення із зовнішнім світом. За умовами договору про вільну асоціацію, США виділили ФШМ в період із 1986 року по 2001 рік 1,3 млрд доларів. Потім розмір щорічної допомоги був зменшений, проте постійні багатомільйонні грошові надходження від США обіцяні до 2023 року.
Населення
Чисельність населення — 102 843 осіб. (Перепис 2010 року).
Попри високий рівень народжуваності у 2015 р. спостерігалось скорочення населення ФШМ на 0.46 %. Це пов'язано з тим, що у цій країні найвищий рівень еміграції у світі — коефіцієнт міграції становить -20.93 мігрантів на 1 000 осіб.
Народжуваність — 22,6 ос. на 1000 осіб. (Фертильність — 2,8 народжень на жінку)
Смертність — 4,4 ос. на 1000 осіб. Еміграція — 21 ос. на 1000 осіб.
Середня тривалість життя — 69 років у чоловіків і 73 роки у жінок.
Етнічний склад: чуукці — 48,8 %, понпейці — 24,2 %, косрае — 6,2 %, япці — 5,2 %, япці зовнішніх островів — 4,5 %, азійці — 1,8 %, полінезійці — 1,5 %, інші — близько 8 % (за переписом 2000 року). Мови: англійська (офіційна і міжетнічного спілкування), 8 місцевих мов.
Релігії: католики — 54,7 % (56 230 ос.), протестанти — 38,5 % (39 546 ос..), мормони 1,5 % (1586 ос.), баптисти — 1,1 % (1145 ос.), інші — 4,2 %.
Грамотність населення — 89 %.
Див. також
Примітки
- Мікронезія розірвала дипломатичні відносини з РФ через вторгнення в Україну // Укрінформ
- Перепис населення (Citypopulation-2010)
- Перепись населения (FSM Census of Population and Housing-2010)
- . Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 20 червня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Федеративні Штати Мікронезії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Портал про Мікронезію
- Сайт для гостей країни
- ФШМ, Гавайський університет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro suverennu derzhavu v Okeaniyi Pro region pid nazvoyu Mikroneziya div Mikroneziya Federati vni Shta ti Mikrone ziyi takozh FShM Mikroneziya angl Federated States of Micronesia FSM Micronesia derzhava v Mikroneziyi yaka roztashovana na chastini Karolinskih ostroviv na zahodi Tihogo okeanu administrativno podilyayutsya na 4 shtati Kosrae Ponpeyi Chuuk ranishe Truk i Yap plosha 700 km stolicya Palikir roztashovana u Ponpeyi Federativni Shtati Mikroneziyi angl Federated States of Micronesia Prapor Derzhavna pechatka Deviz Peace Unity Liberty Mir Yednist Volya Gimn Patriots of Micronesia Patrioti Mikroneziyi Roztashuvannya Federativnih Shtativ Mikroneziyi Stolicya Palikir 6 55 pn sh 158 09 sh d country H G O Najbilshe misto Veno Oficijni movi anglijska derzhavna ta chuukska na miscevomu rivni Forma pravlinnya Konstitucijna federaciya1 Prezident Vesli Simina Aren Palik Aren Palik Nezalezhnist vid SShA Data 3 listopada 1986 Plosha Zagalom 702 km 188 ta Vnutr vodi neznachna Naselennya ocinka cher 2006 108 500 192 ga perepis 2000 107 000 Gustota 154 km 66 ta VVP PKS 2002 r ocinka Povnij 277 mln 215 ta Na dushu naselennya 2 000 180 ta Valyuta Dolar SShA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 USD a Chasovij poyas UTC 10 UTC 11 bez litnogo chasu Kodi ISO 3166 FM FSM 583 Domen fm Telefonnij kod 691 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Federativni Shtati MikroneziyiGeografiyaMapa Federativnih Shtativ Mikroneziyi Atoll Nukuoro v pivdennij chastini krayini Federativni Shtati Mikroneziyi znahodyatsya v Mikroneziyi ta roztashovuyutsya v pivnichno zahidnij chastini Okeaniyi v arhipelazi Karolinski ostrovi mizh 0 i 14 pn sh i 136 i 166 shidnoyi dovgoti na vidstani blizko 4000 km na pivdennij shid vid Gavajskih ostroviv Yavlyayut soboyu derzhavu sho skladayetsya z 607 dribnih ostroviv lishe 40 z yakih mayut znachni rozmiri Z 607 ostroviv 65 naseleni FShM skladayutsya z chotiroh shtativ Yap Chuuk kol Truk Ponpeyi kol Ponape i Kosrae kol Kusae Stolicya misto Palikir na o Ponpeyi Hocha zagalna plosha zemel v krayini stanovit lishe 702 km vona zajmaye ponad 2 600 000 km v Tihomu okeani Kozhen z chotiroh shtativ skladayetsya z odnogo abo bilshe visokih ostroviv zazvichaj vulkanichnogo pohodzhennya i vsi krim Kosrae mayut u sobi chislenni atoli Shtat Chuuk zagalna plosha stanovit 127 km i ohoplyuye sim osnovnih grup ostroviv Shtat Ponpeyi zajmaye ploshu v 344 km z yakih 130 pripadaye na ostriv najbilshij u FShM Shtat Yap skladayetsya z 4 velikih ostroviv semi malih ostroviv i 134 atoliv iz zagalnoyu zemelnoyu plosheyu 122 km Shtat Kosrae odin visokij ostriv plosheyu 109 km Vsi veliki ostrovi vulkanichnogo pohodzhennya goristi pokriti lisom otocheni koralovimi rifami Inshi yavlyayut soboyu atoli koralovi ostrovi kilcepodibnoyi formi vseredini yakih ye milkovodni laguni Najvisha tochka gora Nana Laud na o Ponpeyi visota 798 m Ostrovi pov yazani mizh soboyu morskim i povitryanim transportom Prisutnij morskij zv yazok iz zahidnim uzberezhzhyam SShA Yaponiyeyu Filippinami Tajvanem Guamom i povitryanij zv yazok z Guamom Gavayami Nauru IstoriyaCeremonialne vitannya na ostrovi Uliti Kam yani moneti na ostovi Yap Vaga bl 2 ton ta v diametri majzhe 3 metri Ci moneti znahodyatsya v obigu i sogodni Mikronezijci pochali pribuvati na ci ostrovi z Aziyi v drugomu tisyacholitti do n e Pam yatnikom dokolonialnogo periodu istoriyi ye kompleks Nan Madol sho znahoditsya na ostrovi Ponape Do momentu pochatku kolonizaciyi ostroviv yevropejcyami misceve naselennya perebuvalo na stadiyi rozkladannya pervisnoobshinnogo ladu Suspilstvo podilyalosya na ryad nerivnopravnih za svoyim stanovishem socialnih grup Na deyakih ostrivnih grupah vinikli veliki teritorialni ob yednannya hocha derzhavi she stvoreni ne buli Karolinski ostrovi buli vidkriti ispancyami u 1527 roci U 17 stolitti Ispaniya ogolosila Karolini svoyim volodinnyam prote faktichnogo kontrolyu nad arhipelagom vstanovleno ne bulo U 1885 roci pro svoyi pretenziyi na Karolinski ostrovi ogolosila Nimechchina na ostrovi Yap bulo vstanovleno nimeckij prapor Ispaniya zvernulasya do mizhnarodnogo arbitrazhu i obranij arbitrom papa Lev XIII prisudiv ostrovi Ispaniyi 12 lyutogo 1899 roku ispanskij prem yer ministr Fransisko Silvela i nimeckij posol Jozef fon Badovic pidpisali dogovir zgidno z yakim Karolinski ostrovi ta nizka inshih ostroviv Mikroneziyi buli prodani Nimechchini Ispaniyeyu Ostriv Yap stav golovnim nimeckim vijskovo morskim centrom zv yazku do Pershoyi svitovoyi vijni ta vazhlivim mizhnarodnim centrom kabelnogo telegrafuvannya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni bilshist tihookeanskih volodin Nimechchini buli pidkoreni Yaponiyeyu yaka voyuvala na boci Alyansu ta proyavlyala aktivnist v azijskih ta tihookeanskih bojovih diyah U 1919 roci Yaponska imperiya vid Ligi Nacij otrimala pravo na administruvannya tihookeanskimi ostrovami a z 1920 roku mandat na Pivdenni tihookeanski teritoriyi Protyagom cogo periodu majzhe po vsij Mikroneziyi yaponske naselennya zroslo bilsh nizh 100 000 chol todi yak korinne naselennya stanovilo blizko 40 000 Osnovnimi galuzyami promislovosti stali cukrova trostina girnichodobuvna promislovist ribalstvo ta tropichne silske gospodarstvo Druga svitova vijna prizvela do raptovogo zakinchennya vidnosnogo procvitannya yake vidbuvalosya pid chas yaponskoyi civilnoyi administraciyi U Drugij svitovij vijni ostriv Yap buv odnim iz teritorij yaku SShA vikoristovuvala dlya provedennya osnovnoyi tihookeanskoyi operaciyi Leapfrogging Z ostrova yaponski vijska regulyarno bombarduvali amerikanski korabli ta litaki sho zavdalo suttyevih zbitkiv amerikanskij armiyi v Tihomu okeani Yaponskij garnizon skladav 4423 osobi Imperskoyi armiyi Yaponiyi pid komanduvannyam polkovnika Dajhachi Ito i 1494 imperskih yaponskih vijskovosluzhbovciv Znachna chastina yaponskogo flotu lokalizuvalasya na ostrovi Truk U lyutomu 1944 r odna z najvazhchih operacij Hailstone vidbuvalasya na ostrovi Truk de bilshist yaponskih korabliv ta litakiv buli rozbiti Vreshti resht u 1944 roci ci ta inshi ostrovi buli zahopleni SShA Z 1947 roku stali chastinoyu trastovoyi teritoriyi OON yakoyu keruvali SShA do 1990 U 1947 roci Organizaciya Ob yednanih Nacij stvorila Trapilnu teritoriyu tihookeanskih ostroviv TTPI yaka skladalasya z ostroviv Korsae Ponpeyi Truk nini Chuuk Yap Palau Marshallovi ostrovi ta pivnichni Marianski ostrovi razom utvorili cej soyuz Spolucheni Shtati vzyali na sebe rol administratora a radoyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij bulo priznachene opikunstvo SShA nad ostrovami ta mandat na pravo upravlinnya tihookeanskimi ostrovami vidpovidno do prijnyatogo rishennya 21 yi Rezolyuciyi Radi bezpeki Zgidno z mandatom SShA malo dbati pro ekonomichnij progres derzhav ta pro samodostatnist miscevih meshkanciv 10 travnya 1979 r chotiri ostrovi Chuuk Yap Ponpeyi Korsae progolosili pro stvorennya yedinoyi derzhavi Federativnih Shtativ Mikroneziyi ta ratifikuvali konstituciyu novoyi derzhavi Palau Pivnichni Marianski ta Marshallovi ostrovi na propoziciyu uvijti do ob yednannya novoyi derzhavi vidhilili zapit Kolishnij Prezident Kongresu Mikroneziyi Tosivo Nakayama stav pershim prezidentom FShM ta sformuvav pershij kabinet ministriv derzhavi U 1982 roci FShM pidpisali iz SShA ugodu pro vilnu asociaciyu yaka nabrala chinnosti 3 listopada 1986 roku sho oznachalo viznannya Mikroneziyi nezalezhnoyu derzhavoyu Status vilnoyi asociaciyi garantuvav vidpovidalnist SShA za oboronu ciyeyi derzhavi ta zobov yazuvavsya finansovo dotuvati v razi ekonomichnoyi krizi utvorenoyi zavdyaki stihijnomu lihu Ci vidnosini u sferi bezpeki mozhut buti zmineni abo pripineni lishe za vzayemnoyu zgodoyu Nezalezhnist bula oficijno viznana OON pislya togo yak 22 grudnya 1990 roku Organizaciya Ob yednanih Nacij oficijno pripinila status opiki zgidno z rezolyuciyeyu 683 Radi Bezpeki OON Federativni Shtati Mikroneziyi stali chlenom OON u 1991 KlimatKlimat ekvatorialnij i subekvatorialnij pasatno musonnogo tipu Sezonni kolivannya temperaturi neznachni Serednomisyachni temperaturi 26 33 C Tut chasto jdut ryasni doshi Najbilsh vologij misyac kviten Opadiv vipadaye vid 2250 mm do 3000 6000 mm u gorah na ostrovi Kusape Kosrae v rik Chastina Tihogo okeanu de znahoditsya Mikroneziya ye oblastyu zarodzhennya tajfuniv v serednomu buvaye do 25 tajfuniv na rik Sezon tajfuniv z serpnya po gruden Vichnozeleni tropichni lisi savani na velikih koralovih ostrovah perevazhayut kokosova palma i pandanus Politichna sistemaFederativni Shtati Mikroneziyi federativna derzhava sho skladayetsya z 4 shtativ sho mayut vlasni uryadi Chuuk kolish Truk Kosrae Ponpeyi kolish Ponape i Yap Shtati mayut visokij stupin samostijnosti majzhe u vsih sferah derzhavnogo zhittya Diye Konstituciya 1979 r skladena za zrazkom Konstituciyi SShA Za formoyu pravlinnya FShM respublika osoblivogo tipu Politichnij rezhim demokratichnij Politichni partiyi vidsutni Zakonodavcha vlada nalezhit federalnomu odnopalatnomu parlamentu Kongresu FShM sho skladayetsya z 14 senatoriv 4 senatori obirayutsya po odnomu vid kozhnogo shtatu terminom na 4 roki 10 v odnomandatnih okrugah z priblizno rivnoyu kilkistyu viborciv terminom na 2 roki Golova derzhavi ta uryadu Prezident yakij obirayetsya chlenami Kongresu FShM z pomizh 4 senatoriv vid shtativ terminom na 4 roki Odnochasno obirayetsya Viceprezident Buduchi okremim sub yektom mizhnarodnogo prava cya krayina znahoditsya v zi SShA Cej dogovir 1 travnya 2004 r buv prodovzhenij Mikroneziya i UkrayinaDokladnishe Ukrayinsko mikronezijski vidnosini Diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu ukladeni 17 veresnya 1999 roku cogo dnya Federativni shtati viznali nezalezhnist Ukrayini 25 lyutogo 2022 roku pislya vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu prezident Mikroneziyi Devid Panuelo visloviv solidarnist z Kiyevom i ogolosiv pro rozriv diplomatichnih vidnosin z Rosiyeyu Administrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Federativnih Shtativ Mikroneziyi Federativni Shtati Mikroneziyi vklyuchayut 4 shtati Prapor shtatu Shtat Administrativnij centr shtatu Teritoriya shtatu km Naselennya shtatu os 2010 Shilnist naselennya os km Chuuk Veno 127 48 654 383 10 Kosrae Tofol 109 6616 60 70 Ponpeyi Koloniya Ponpeyi 344 36 196 105 22 Yap Koloniya Yap 122 11 377 93 25 Vsogo 702 102 843 146 50EkonomikaVVP na dushu naselennya u 2008 roci 2 2 tis dol 183 tye misce u sviti Ekonomichna diyalnist v osnovnomu silske gospodarstvo i ribalstvo Kultivuyutsya kokosova palma ovochi ta frukti banani tapioka chornij perec Rozvodyatsya svini kozi sobaki na m yaso kuri Promislovist pererobka silgospprodukciyi milovarni lisopilki vigotovlennya chovniv Eksportni tovari 14 mln Riba kopra chornij perec banani suveniri v osnovnomu v Yaponiyu i SShA Importuyutsya 133 mln Prodovolstvo promislovi tovari v osnovnomu z SShA i Yaponiyi Na ostrovah nemaye mineralnih resursiv krim fosfativ Ye potencial dlya turistichnogo biznesu prote jogo rozvitku pereshkodzhayut viddalenist ostroviv nedostatnist vidpovidnih struktur i nerozvinenist povitryanogo spoluchennya iz zovnishnim svitom Za umovami dogovoru pro vilnu asociaciyu SShA vidilili FShM v period iz 1986 roku po 2001 rik 1 3 mlrd dolariv Potim rozmir shorichnoyi dopomogi buv zmenshenij prote postijni bagatomiljonni groshovi nadhodzhennya vid SShA obicyani do 2023 roku NaselennyaChiselnist naselennya 102 843 osib Perepis 2010 roku Popri visokij riven narodzhuvanosti u 2015 r sposterigalos skorochennya naselennya FShM na 0 46 Ce pov yazano z tim sho u cij krayini najvishij riven emigraciyi u sviti koeficiyent migraciyi stanovit 20 93 migrantiv na 1 000 osib Narodzhuvanist 22 6 os na 1000 osib Fertilnist 2 8 narodzhen na zhinku Smertnist 4 4 os na 1000 osib Emigraciya 21 os na 1000 osib Serednya trivalist zhittya 69 rokiv u cholovikiv i 73 roki u zhinok Etnichnij sklad chuukci 48 8 ponpejci 24 2 kosrae 6 2 yapci 5 2 yapci zovnishnih ostroviv 4 5 azijci 1 8 polinezijci 1 5 inshi blizko 8 za perepisom 2000 roku Movi anglijska oficijna i mizhetnichnogo spilkuvannya 8 miscevih mov Religiyi katoliki 54 7 56 230 os protestanti 38 5 39 546 os mormoni 1 5 1586 os baptisti 1 1 1145 os inshi 4 2 Gramotnist naselennya 89 Div takozhSpisok shtativ Federativnih Shtativ Mikroneziyi Polineziya Mikroneziya Okeaniya Karolinski ostroviPrimitkiMikroneziya rozirvala diplomatichni vidnosini z RF cherez vtorgnennya v Ukrayinu Ukrinform Perepis naselennya Citypopulation 2010 Perepis naseleniya FSM Census of Population and Housing 2010 Arhiv originalu za 1 travnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaFederativni Shtati Mikroneziyi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Portal pro Mikroneziyu Sajt dlya gostej krayini FShM Gavajskij universitet