Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тоґон-Темур (монг. Тогоонтөмөр, Togoontömör), храмове ім'я Хуейцзун (кит.: 惠宗; піньїнь: Huizong; 25 травня 1320 —23 травня 1370) — останній імператор династії Юань. За його правління монголи 1368 року залишили Китай.
| Тоґон-Темур монг. ᠲᠤᠭᠤᠨᠲᠡᠮᠤᠷ монг. Тогоонтөмөр | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 19 липня 1333 — 1368 | ||
| Попередник: | Ірінджібал | |
| Спадкоємець: | Падіння династії | |
| Народження: | 25 травня 1320 Юань | |
| Смерть: | 23 травня 1370 (49 років) d, Внутрішня Монголія, КНР | |
| Причина смерті: | дизентерія | |
| Країна: | Монгольська імперія[1], Юань[1] і Династія Північна Юань | |
| Релігія: | буддизм | |
| Рід: | Борджигін | |
| Батько: | Хошіла | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d, d, Імператриця Ці і d | |
| Діти: | Білігту-хан[1], Усхал-хан і d[1] | |
| | ||
Життєпис
Народився у 1320 році у родині Хошіли. У 1329 році після смерті батька Тоґон-Темура було заслано до Кореї. Після смерті його дядька у 1332 році Туг-Темура, який бажав перебрати владу саме Тоґон-Темуру розгорілася боротьба за владу. Зрештою імператором став зведений брат Тоґон-Темура Ірінджібал, але незабаром того було вбито. Після цього тривалий час монгольська знать не могла визначитися із спадкоємцем трону. Точилася боротьба придворних груп військовика Байаня і удови Туг-Темура, Будаширі, з впливовим сановником з сему (кипчак) Яньтимуром, яка завершилася смертю останнього. Зрештою у 1333 році усі монгольські знатні роди погодилися на Тоґон-Темурі. Натомість останній оженився на доньці Яньтимура. Вплив придворної групи сему на чолі із Садунєм, молодшим братом Яньтимура, зберігався до 1335 року.
Зважаючи на молодість імператора, при ньому фактичними правителями стали військовики Байань та Тогто. У 1334 році було скасовано систему іспитів. Проводилася політика на підсилення впливу монголів в адміністрації. У 1335 році було придушено змову тюркської знаті (сему). У 1336 Тоґон-Темур відправив представницьке посольство в Західну Європу, що прибуло в травні 1338 року в м. Авіньйон. Воно передало римському папі Бенедикту XII два листи: від імператора і знатних асів-християн, які служили монголам в Китаї. Аси за згодою їх Тоґон-Темура прагнули до встановлення контактів з духовним головою західного християнського світу і просили прислати до них в Китай духовного наставника. У свою чергу, Тоґон-Темур просив папу римського надіслати йому своє благословення та згадувати його у своїх молитвах.
У 1336 році уряд стикнувся з фінансовою кризою. Її намагалися подолати за рахунок збільшення податків та підвищення цін на сіль. На початку правління Тоґон-Темура прибуток від соляних копалень становив 30 млн унцій срібла. Проте це не допомогло: постійними стали голод, посуха, повені. Значно збільшився чиновницький апарат, посилювалася корупція. У 1337–1338 роках відбулося повстання китайців. Після придушення останнього байань набув надзвичайної влади, обіймаючи 35 високих посад. В цей час помирає впливова імператриця-удовиця Будаширі, яка підтримувала Байаня. У 1340 року внаслідок інтриг Байана було змушено до самогубства. Того ж року Тогто відновив систему іспитів. З цього моменту вплив на імператора мав голова цензората Тогто 9небіж Байаня).
Складна економічна ситуація, зловживання чиновників, підвищення податків, стихійні лиха спричинили численні повстання, особливо на території Китаю. 1351 року спалахнуло велике повстання червоних пов'язок. Водночас посилилися річкові пірати. Тогто не зміг до кінця придушити заворушення. Для поліпшення фінансового стану він вирішив випусти ще більше паперових грошей, але це лише посилило інфляцію. Разом з тим на півночі проводилися роботи з розширення посівних площ, Тогто спрямував 120 тисяч вояків на риття каналу від річки Хаунхе до Жовтого моря на південь від півострова Шаньдун.
Однак, 1355 року внаслідок палацових інтриг на чолі з сановником Кама та імператрицею Ці Тогто було страчено. Після цього центральний уряд остаточно втратив контроль над ситуацією в імперії. Криза поглиблювалася розбрадом між монгольськими князями, відстороненням імператора від державних справ. В короткий час піднялися до влдаи й швидко загинули сановники Кама та Тінчу. Водночас набрали силу намісники провінцій (даругачі), що незавжди корилися центральному уряду. У 1362 році загострилися відносини між імператором та його сином-спадкоємцем Аюширідарі.
Проте 1366 року загалом вдалося придушити повстання червоних пов'язок. Але вже набрав силу очільник інших повстанців Чжу Юаньчжан, який 1368 року захопив столицю Даду. Тоґон-Темур утік до Монголії. Тут у місті Інчан він помер 23 травня 1370 року.
Примітки
- China Biographical Database
- 薄音湖 买的里八剌与脱古思帖木儿 // 黑龙江民族丛刊 — 哈尔滨市: 2003. — вип. 04. — С. 66–68. — ISSN 1004-4922 — doi:10.3969/J.ISSN.1004-4922.2003.04.014; doi:10.16415/J.CNKI.23-1021/C.2003.04.014
Джерела
- Frederick W. Mote, Denis Twitchett (Hrsg.): The Cambridge History of China. Vol. 7, The Ming Dynasty, 1368–1644, Part I. Cambridge Univ. Press, Cambridge 1988,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Temur znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Huejczun Togon Temur mong Togoontomor Togoontomor hramove im ya Huejczun kit 惠宗 pinyin Huizong 25 travnya 1320 23 travnya 1370 ostannij imperator dinastiyi Yuan Za jogo pravlinnya mongoli 1368 roku zalishili Kitaj Togon Temur mong ᠲᠤᠭᠤᠨᠲᠡᠮᠤᠷ mong Togoontomor11 j Imperator Yuan19 lipnya 1333 1368Poperednik IrindzhibalSpadkoyemec Padinnya dinastiyi Narodzhennya 25 travnya 1320 YuanSmert 23 travnya 1370 49 rokiv d Vnutrishnya Mongoliya KNRPrichina smerti dizenteriyaKrayina Mongolska imperiya 1 Yuan 1 i Dinastiya Pivnichna YuanReligiya buddizmRid BordzhiginBatko HoshilaMati dShlyub d d Imperatricya Ci i dDiti Biligtu han 1 Ushal han i d 1 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 1320 roci u rodini Hoshili U 1329 roci pislya smerti batka Togon Temura bulo zaslano do Koreyi Pislya smerti jogo dyadka u 1332 roci Tug Temura yakij bazhav perebrati vladu same Togon Temuru rozgorilasya borotba za vladu Zreshtoyu imperatorom stav zvedenij brat Togon Temura Irindzhibal ale nezabarom togo bulo vbito Pislya cogo trivalij chas mongolska znat ne mogla viznachitisya iz spadkoyemcem tronu Tochilasya borotba pridvornih grup vijskovika Bajanya i udovi Tug Temura Budashiri z vplivovim sanovnikom z semu kipchak Yantimurom yaka zavershilasya smertyu ostannogo Zreshtoyu u 1333 roci usi mongolski znatni rodi pogodilisya na Togon Temuri Natomist ostannij ozhenivsya na donci Yantimura Vpliv pridvornoyi grupi semu na choli iz Sadunyem molodshim bratom Yantimura zberigavsya do 1335 roku Zvazhayuchi na molodist imperatora pri nomu faktichnimi pravitelyami stali vijskoviki Bajan ta Togto U 1334 roci bulo skasovano sistemu ispitiv Provodilasya politika na pidsilennya vplivu mongoliv v administraciyi U 1335 roci bulo pridusheno zmovu tyurkskoyi znati semu U 1336 Togon Temur vidpraviv predstavnicke posolstvo v Zahidnu Yevropu sho pribulo v travni 1338 roku v m Avinjon Vono peredalo rimskomu papi Benediktu XII dva listi vid imperatora i znatnih asiv hristiyan yaki sluzhili mongolam v Kitayi Asi za zgodoyu yih Togon Temura pragnuli do vstanovlennya kontaktiv z duhovnim golovoyu zahidnogo hristiyanskogo svitu i prosili prislati do nih v Kitaj duhovnogo nastavnika U svoyu chergu Togon Temur prosiv papu rimskogo nadislati jomu svoye blagoslovennya ta zgaduvati jogo u svoyih molitvah U 1336 roci uryad stiknuvsya z finansovoyu krizoyu Yiyi namagalisya podolati za rahunok zbilshennya podatkiv ta pidvishennya cin na sil Na pochatku pravlinnya Togon Temura pributok vid solyanih kopalen stanoviv 30 mln uncij sribla Prote ce ne dopomoglo postijnimi stali golod posuha poveni Znachno zbilshivsya chinovnickij aparat posilyuvalasya korupciya U 1337 1338 rokah vidbulosya povstannya kitajciv Pislya pridushennya ostannogo bajan nabuv nadzvichajnoyi vladi obijmayuchi 35 visokih posad V cej chas pomiraye vplivova imperatricya udovicya Budashiri yaka pidtrimuvala Bajanya U 1340 roku vnaslidok intrig Bajana bulo zmusheno do samogubstva Togo zh roku Togto vidnoviv sistemu ispitiv Z cogo momentu vpliv na imperatora mav golova cenzorata Togto 9nebizh Bajanya Skladna ekonomichna situaciya zlovzhivannya chinovnikiv pidvishennya podatkiv stihijni liha sprichinili chislenni povstannya osoblivo na teritoriyi Kitayu 1351 roku spalahnulo velike povstannya chervonih pov yazok Vodnochas posililisya richkovi pirati Togto ne zmig do kincya pridushiti zavorushennya Dlya polipshennya finansovogo stanu vin virishiv vipusti she bilshe paperovih groshej ale ce lishe posililo inflyaciyu Razom z tim na pivnochi provodilisya roboti z rozshirennya posivnih plosh Togto spryamuvav 120 tisyach voyakiv na rittya kanalu vid richki Haunhe do Zhovtogo morya na pivden vid pivostrova Shandun Odnak 1355 roku vnaslidok palacovih intrig na choli z sanovnikom Kama ta imperatriceyu Ci Togto bulo stracheno Pislya cogo centralnij uryad ostatochno vtrativ kontrol nad situaciyeyu v imperiyi Kriza pogliblyuvalasya rozbradom mizh mongolskimi knyazyami vidstoronennyam imperatora vid derzhavnih sprav V korotkij chas pidnyalisya do vldai j shvidko zaginuli sanovniki Kama ta Tinchu Vodnochas nabrali silu namisniki provincij darugachi sho nezavzhdi korilisya centralnomu uryadu U 1362 roci zagostrilisya vidnosini mizh imperatorom ta jogo sinom spadkoyemcem Ayushiridari Prote 1366 roku zagalom vdalosya pridushiti povstannya chervonih pov yazok Ale vzhe nabrav silu ochilnik inshih povstanciv Chzhu Yuanchzhan yakij 1368 roku zahopiv stolicyu Dadu Togon Temur utik do Mongoliyi Tut u misti Inchan vin pomer 23 travnya 1370 roku PrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958 薄音湖 买的里八剌与脱古思帖木儿 黑龙江民族丛刊 哈尔滨市 2003 vip 04 S 66 68 ISSN 1004 4922 doi 10 3969 J ISSN 1004 4922 2003 04 014 doi 10 16415 J CNKI 23 1021 C 2003 04 014 d Track Q13639399d Track Q13639281d Track Q42956d Track Q13639329DzherelaFrederick W Mote Denis Twitchett Hrsg The Cambridge History of China Vol 7 The Ming Dynasty 1368 1644 Part I Cambridge Univ Press Cambridge 1988 ISBN 0 521 24332 7