Імператриця Ці ( Олджей – хутуг, кит.:奇皇后; монгол.: Öljei Khutugh Өлзий хутуг (完者忽都), кор.: 기황후) (1315–1369/70) - остання імператриця Династії Юань, мати засновника династії Північна Юань Білігту (Аюшірідар) – хана, дружина Тоґон – Темура.
Імператриця Ці монг. ᠥᠯᠵᠡᠶᠢᠬᠤᠲᠤᠭ | |
---|---|
Правління | 1340 -1369(70) |
Попередник | Баян - хутуг |
Біографічні дані | |
Народження | 1315 Хенджу ( сучасний Коян) , Корьо |
Смерть | 1369 - 1370 |
Чоловік | Тоґон – Темур ( 11 – й Імператор династії Юань 1320 -1370) |
Діти | Аюшірідар - Білігту - хан ( засновник династії Північна Юань) (1340 – 1378) |
Династія | Юань |
Батько | Ці Дзи Ао |
Походження та юність
Олджей - хутуг, також відома, як леді Ці народилася в аристократичній сім'ї чиновників найнижчого рангу (до 19 століття община Корьо була розділена на 14 рівнів з королівською особою зверху та рабами знизу). Вона мала старшого брата на ім'я Ці Чхоль (Хангыль: «Ханья: 轍 轍, монгольський: Байн Буха»).У ті часи Корьо змушено було відправляти величезну кількість хлопчиків - євнухів, наложниць, соколів, женьшень, зерна, золота та срібла, тканини в «дар» імперії Юань. Також імперія Корьо повинна була раз на три роки відправляти молодих та гарних дівчат аристократичного роду до імператорського гарему як наложниць.(1) Саме тому у 1333 році леді Ці попри її бажання покидати батьківщину була відправлена у саме серце імперії Юань.
Шлях до правління
Прибувши у Ханбалик, леді Ці, завдяки своїй вродливості, майстерності у поезії і каліграфії та таланту до танців і співу, одразу привертає до себе увагу імператора Тоґона. Вона стає його улюбленою наложницею і відвертає увагу імператора від першої імператриці .Дайнаширі була донькою канцлера (який став канцлером при великому хані Туг – Темурі та встановив свою диктатуру).
У 1335 році повстає , брат Дайнаширі та син канцлера Ель – Темура, але повстання придушує генерал (з 1339 року - великий канцлер), у результаті чого Ель – Темур помирає, а за ним помирають і його діти. 22 липня 1335 року імператриця Дайнаширі була страчена . Тепер Тоґон – Темур здійснив спробу надати наложниці Ці статус другої дружини, але зустрів на своєму шляху сильну опозицію (адже тільки монгольські жінки могли досягти такого високого рівня) і був вимушений відступити. Тогон Темур також намагався зробити Олджей - хутуг імператрицею, але Баян, який мав тепер реальну владу, та верховна імператриця мати Тоґон – Темура виступили проти цього, адже вбачали небезпеку у леді Ці. Але у 1339 році наложниця Ці народила сина, і це дало змогу Тоґон Темуру у 1340 році зробити її другою дружиною. Як улюблена дружина імператора леді Ці була дуже впливовою жінкою Юані і після повалення Баяна вона стала другою імператрицею (першою була з племені хонгірат).
З часом Тоґон Темур все більше і більше втрачав інтерес до ведення державних справ, а леді Ці все більше і більше проявляла свій політичний та економічний хист. Це призвело до найбільш спокійного, мирного та успішного періоду правління династії Юань в Китаї.(9)Старший Брат Ці Чхоль був назначений командувачем Східного штабу монгольських польових командирів, і це фактично зробило його правителем під впливом леді Ці.
Боротьба за престол
У 1353 році син Олджей - хутуг був оголошений кронпринцом. Леді Ці, використовуючи свого євнуха Бак Булву (Хангула: «Ханья: 不 花 花») як агента, хотіла скинути Тоґон - Темура з трону та посадити на престол свого сина Білігту - хана. Але про її наміри дізнався імператор та обірвав із нею зв’язок.
У цей період монголи мало втручалися у справи Корьо. Однак брат імператриці Ці Чхоль став погрожувати Баян-Темуру, вану Конміну, і в 1356 році родина Ці в Корьо була знищена за участь у змові. У результаті Олджей-хутуг і Білігту – хан розгорнули боротьбу проти Конміна, яка, однак, не була успішною.
У 1364 році Ці висунула в кандидати на престол Корьо Таш-Темура і дала війська йому на допомогу, але вони були розбиті армією Корьо при переправі на річці Ялу. Олджей-хутуг також висувала іншого кандидата на престол Корьо, представника правлячої династії Корьо, Тогто-Буху, який провів життя при юанському дворі.
Тим часом розгорнулася міжусобна боротьба між прихильниками і противниками спадкоємця Білігту - хана. Війська опозиції, очолювані монгольським полководцем Болод-Темуром, зайняли Пекін у 1364 році. У той час як Білігту - хан біг під заступництвом полководця Хухе-Темура, Ці залишилася в Пекіні в полоні у Болод-Темура. Наступного року Хухе-Темур розбив Болод-Темура і Ці спробувала скористатися цим для того, щоб зробити сина імператором, але знову не досягла успіху. У 1365 році несподівано померла Баян-хатун, і Ці стала першою імператрицею.
Після падіння імперії Юань
Падіння монгольського правління в Китаї під ударами повстання Червоних пов'язок у 1368 році примусило її разом із двором втекти з Пекіна в Шанду, а в 1369 році в Інчао (應 昌).
У 1370 році помер Тоґон-Темур, і Білігту –хан нарешті вступив на престол в Інчані. Ці стала імператрицею-матір'ю, але незабаром після цього безслідно зникла.
Критика
Ставлення до імператриці Ці було і досі залишається різним. Для імперії Юань вона була скоріше негативним персонажем, адже не тільки була жінкою, яка посміла втручатися у справи монгольської імперії, але й кореянкою, що ще більше принижувало її в очах монгольського народу.
Цензор з розслідування Лі Мі згадував присягу Хубілая, який казав про те, що жінка, а тим паче корейська жінка, не може бути спадкоємницею престола. Він наголошував на тому, що нащадки великого хана покоління за поколінням слідували цьому правилу, але забули про це і сперлися на корейську жінку у палаці (тобто леді Ці). Лі Мі говорив, що жіноче «інь» послабляє чоловіче «ян», що всі негаразди (посухи, землетруси та поширення розбою) спіткали імперію Юань через Імператрицю Ці.
Можна сказати, що згодом ставлення корейців до Імператриці Ці стало протилежним, адже вона була не тільки кореянкою, але і перебуваючи при державному апараті імперії Юань, вона на деякий час змогла послабити тиск на Корьо (хоча через втручання імператриці та її сина у справи Корьо, ван Конмін і знищив сім’ю Ці).
У теперішній культурі Південної Кореї Імператриця висвітлюється скоріше як національний герой, ніж як жінка – узурпатор.
У Культурі
- Корейський телевізійний серіал «Шин Дон» (2005)
- Корейський телевізійний серіал «Імператриця Кі» (2013) - за мотивами життя Імператриці Ці (факти з історії та біографії були перепрацьовані режисером у художніх цілях).
Примітки
- Kyung, Moon Hwang (2010). A History of Korea. London: Palgrave. с. page 56.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - 1964-, Moon, Katharine Hyung-Sun, (1 січня 1997). Sex among allies military prostitution in U.S.-Korea relations. Columbia University Press. ISBN . OCLC 794641738.
- ...).,, Breuker, Remco E. (1972- (2007). Korea in the middle Korean studies and area studies : essays in honour of Boudewijn Walraven. CNWS Publications. ISBN . OCLC 496778827.
- Suzanne,, Miers,; C.,, Miller, Joseph (2009). Children in Slavery through the Ages. Ohio University Press. ISBN . OCLC 884016798.
- Jinwung,, Kim,. A history of Korea : from "Land of the Morning Calm" to states in conflict. ISBN . OCLC 826449509.
- J.,, Shultz, Edward; W.,, Wagner, Edward (1984). A new history of Korea. Published for the Harvard-Yenching Institute by Harvard University Press. ISBN . OCLC 492996976.
- 1944-, Winchester, Simon, (2005). Korea : a walk through the Land of Miracles. Prentice Hall. ISBN . OCLC 855558535.
- Morris,, Rossabi,; Studies,, Institute of Southeast Asian (2015). Eurasian influences on Yuan China. [Publisher not identified]. ISBN . OCLC 933515753.
- 1964-, Atwood, Christopher P. (Christopher Pratt), (1 січня 2004). Encyclopedia of Mongolia and the Mongol empire. Facts On File. ISBN . OCLC 905443385.
- A History of Korea. London: Palgrave,. 2010. с. page 57.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
();|pages=
має зайвий текст () - 《新元史》卷一百四•列传第一.
Література
- A New History of Korea. Harvard University Press
- Peter H. Lee (13 August 2013). Sourcebook of Korean Civilization: Volume One: From Early Times to the 16th Century
- Kyung Moon Hwang A History of Korea
- Lorge, Peter. China Review International 17, no. 3 (2010): 377-79
- 《新元史》卷一百四·列传第一
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperatricya Ci Oldzhej hutug kit 奇皇后 mongol Oljei Khutugh Өlzij hutug 完者忽都 kor 기황후 1315 1369 70 ostannya imperatricya Dinastiyi Yuan mati zasnovnika dinastiyi Pivnichna Yuan Biligtu Ayushiridar hana druzhina Togon Temura Imperatricya Ci mong ᠥᠯᠵᠡᠶᠢᠬᠤᠲᠤᠭPravlinnya1340 1369 70 PoperednikBayan hutugBiografichni daniNarodzhennya1315 1315 Hendzhu suchasnij Koyan KoroSmert1369 1370CholovikTogon Temur 11 j Imperator dinastiyi Yuan 1320 1370 DitiAyushiridar Biligtu han zasnovnik dinastiyi Pivnichna Yuan 1340 1378 DinastiyaYuanBatkoCi Dzi AoPohodzhennya ta yunistOldzhej hutug takozh vidoma yak ledi Ci narodilasya v aristokratichnij sim yi chinovnikiv najnizhchogo rangu do 19 stolittya obshina Koro bula rozdilena na 14 rivniv z korolivskoyu osoboyu zverhu ta rabami znizu Vona mala starshogo brata na im ya Ci Chhol Hangyl Hanya 轍 轍 mongolskij Bajn Buha U ti chasi Koro zmusheno bulo vidpravlyati velicheznu kilkist hlopchikiv yevnuhiv nalozhnic sokoliv zhenshen zerna zolota ta sribla tkanini v dar imperiyi Yuan Takozh imperiya Koro povinna bula raz na tri roki vidpravlyati molodih ta garnih divchat aristokratichnogo rodu do imperatorskogo garemu yak nalozhnic 1 Same tomu u 1333 roci ledi Ci popri yiyi bazhannya pokidati batkivshinu bula vidpravlena u same serce imperiyi Yuan Shlyah do pravlinnyaPribuvshi u Hanbalik ledi Ci zavdyaki svoyij vrodlivosti majsternosti u poeziyi i kaligrafiyi ta talantu do tanciv i spivu odrazu privertaye do sebe uvagu imperatora Togona Vona staye jogo ulyublenoyu nalozhniceyu i vidvertaye uvagu imperatora vid pershoyi imperatrici Dajnashiri bula donkoyu kanclera yakij stav kanclerom pri velikomu hani Tug Temuri ta vstanoviv svoyu diktaturu U 1335 roci povstaye brat Dajnashiri ta sin kanclera El Temura ale povstannya pridushuye general z 1339 roku velikij kancler u rezultati chogo El Temur pomiraye a za nim pomirayut i jogo diti 22 lipnya 1335 roku imperatricya Dajnashiri bula strachena Teper Togon Temur zdijsniv sprobu nadati nalozhnici Ci status drugoyi druzhini ale zustriv na svoyemu shlyahu silnu opoziciyu adzhe tilki mongolski zhinki mogli dosyagti takogo visokogo rivnya i buv vimushenij vidstupiti Togon Temur takozh namagavsya zrobiti Oldzhej hutug imperatriceyu ale Bayan yakij mav teper realnu vladu ta verhovna imperatricya mati Togon Temura vistupili proti cogo adzhe vbachali nebezpeku u ledi Ci Ale u 1339 roci nalozhnicya Ci narodila sina i ce dalo zmogu Togon Temuru u 1340 roci zrobiti yiyi drugoyu druzhinoyu Yak ulyublena druzhina imperatora ledi Ci bula duzhe vplivovoyu zhinkoyu Yuani i pislya povalennya Bayana vona stala drugoyu imperatriceyu pershoyu bula z plemeni hongirat Z chasom Togon Temur vse bilshe i bilshe vtrachav interes do vedennya derzhavnih sprav a ledi Ci vse bilshe i bilshe proyavlyala svij politichnij ta ekonomichnij hist Ce prizvelo do najbilsh spokijnogo mirnogo ta uspishnogo periodu pravlinnya dinastiyi Yuan v Kitayi 9 Starshij Brat Ci Chhol buv naznachenij komanduvachem Shidnogo shtabu mongolskih polovih komandiriv i ce faktichno zrobilo jogo pravitelem pid vplivom ledi Ci Borotba za prestolU 1353 roci sin Oldzhej hutug buv ogoloshenij kronprincom Ledi Ci vikoristovuyuchi svogo yevnuha Bak Bulvu Hangula Hanya 不 花 花 yak agenta hotila skinuti Togon Temura z tronu ta posaditi na prestol svogo sina Biligtu hana Ale pro yiyi namiri diznavsya imperator ta obirvav iz neyu zv yazok U cej period mongoli malo vtruchalisya u spravi Koro Odnak brat imperatrici Ci Chhol stav pogrozhuvati Bayan Temuru vanu Konminu i v 1356 roci rodina Ci v Koro bula znishena za uchast u zmovi U rezultati Oldzhej hutug i Biligtu han rozgornuli borotbu proti Konmina yaka odnak ne bula uspishnoyu U 1364 roci Ci visunula v kandidati na prestol Koro Tash Temura i dala vijska jomu na dopomogu ale voni buli rozbiti armiyeyu Koro pri perepravi na richci Yalu Oldzhej hutug takozh visuvala inshogo kandidata na prestol Koro predstavnika pravlyachoyi dinastiyi Koro Togto Buhu yakij proviv zhittya pri yuanskomu dvori Tim chasom rozgornulasya mizhusobna borotba mizh prihilnikami i protivnikami spadkoyemcya Biligtu hana Vijska opoziciyi ocholyuvani mongolskim polkovodcem Bolod Temurom zajnyali Pekin u 1364 roci U toj chas yak Biligtu han big pid zastupnictvom polkovodcya Huhe Temura Ci zalishilasya v Pekini v poloni u Bolod Temura Nastupnogo roku Huhe Temur rozbiv Bolod Temura i Ci sprobuvala skoristatisya cim dlya togo shob zrobiti sina imperatorom ale znovu ne dosyagla uspihu U 1365 roci nespodivano pomerla Bayan hatun i Ci stala pershoyu imperatriceyu Pislya padinnya imperiyi YuanPadinnya mongolskogo pravlinnya v Kitayi pid udarami povstannya Chervonih pov yazok u 1368 roci primusilo yiyi razom iz dvorom vtekti z Pekina v Shandu a v 1369 roci v Inchao 應 昌 U 1370 roci pomer Togon Temur i Biligtu han nareshti vstupiv na prestol v Inchani Ci stala imperatriceyu matir yu ale nezabarom pislya cogo bezslidno znikla KritikaStavlennya do imperatrici Ci bulo i dosi zalishayetsya riznim Dlya imperiyi Yuan vona bula skorishe negativnim personazhem adzhe ne tilki bula zhinkoyu yaka posmila vtruchatisya u spravi mongolskoyi imperiyi ale j koreyankoyu sho she bilshe prinizhuvalo yiyi v ochah mongolskogo narodu Cenzor z rozsliduvannya Li Mi zgaduvav prisyagu Hubilaya yakij kazav pro te sho zhinka a tim pache korejska zhinka ne mozhe buti spadkoyemniceyu prestola Vin nagoloshuvav na tomu sho nashadki velikogo hana pokolinnya za pokolinnyam sliduvali comu pravilu ale zabuli pro ce i sperlisya na korejsku zhinku u palaci tobto ledi Ci Li Mi govoriv sho zhinoche in poslablyaye choloviche yan sho vsi negarazdi posuhi zemletrusi ta poshirennya rozboyu spitkali imperiyu Yuan cherez Imperatricyu Ci Mozhna skazati sho zgodom stavlennya korejciv do Imperatrici Ci stalo protilezhnim adzhe vona bula ne tilki koreyankoyu ale i perebuvayuchi pri derzhavnomu aparati imperiyi Yuan vona na deyakij chas zmogla poslabiti tisk na Koro hocha cherez vtruchannya imperatrici ta yiyi sina u spravi Koro van Konmin i znishiv sim yu Ci U teperishnij kulturi Pivdennoyi Koreyi Imperatricya visvitlyuyetsya skorishe yak nacionalnij geroj nizh yak zhinka uzurpator U KulturiKorejskij televizijnij serial Shin Don 2005 Korejskij televizijnij serial Imperatricya Ki 2013 za motivami zhittya Imperatrici Ci fakti z istoriyi ta biografiyi buli perepracovani rezhiserom u hudozhnih cilyah PrimitkiKyung Moon Hwang 2010 A History of Korea London Palgrave s page 56 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka 1964 Moon Katharine Hyung Sun 1 sichnya 1997 Sex among allies military prostitution in U S Korea relations Columbia University Press ISBN 9780231106429 OCLC 794641738 Breuker Remco E 1972 2007 Korea in the middle Korean studies and area studies essays in honour of Boudewijn Walraven CNWS Publications ISBN 9789057891533 OCLC 496778827 Suzanne Miers C Miller Joseph 2009 Children in Slavery through the Ages Ohio University Press ISBN 9780821443392 OCLC 884016798 Jinwung Kim A history of Korea from Land of the Morning Calm to states in conflict ISBN 0253000246 OCLC 826449509 J Shultz Edward W Wagner Edward 1984 A new history of Korea Published for the Harvard Yenching Institute by Harvard University Press ISBN 9780674615762 OCLC 492996976 1944 Winchester Simon 2005 Korea a walk through the Land of Miracles Prentice Hall ISBN 9780060750442 OCLC 855558535 Morris Rossabi Studies Institute of Southeast Asian 2015 Eurasian influences on Yuan China Publisher not identified ISBN 9789814459723 OCLC 933515753 1964 Atwood Christopher P Christopher Pratt 1 sichnya 2004 Encyclopedia of Mongolia and the Mongol empire Facts On File ISBN 0816046719 OCLC 905443385 A History of Korea London Palgrave 2010 s page 57 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka pages maye zajvij tekst dovidka 新元史 卷一百四 列传第一 LiteraturaA New History of Korea Harvard University Press Peter H Lee 13 August 2013 Sourcebook of Korean Civilization Volume One From Early Times to the 16th Century Kyung Moon Hwang A History of Korea Lorge Peter China Review International 17 no 3 2010 377 79 新元史 卷一百四 列传第一