Уреаплазмоз захворювання що його спричинюють мікроорганізми Ureaplasma urealyticum уреаплазма уреалітікум які належать д

Уреаплазмоз — захворювання, що його спричинюють мікроорганізми Ureaplasma urealyticum (уреаплазма уреалітікум), які належать до грам-негативних бактерій, позбавлених клітинної стінки.

Уреаплазмоз
Спеціальність	інфекційні хвороби
Причини	інфекція
Класифікація та зовнішні ресурси
MeSH	D016869

В організм людини уреаплазма може потрапити при народженні від хворої матері: мікроорганізми можуть потрапляти в статеві шляхи дитини під час пологів та зберігатися там все життя, перебуваючи в неактивному стані. Так, при обстеженні дітей колонізацію піхви уреаплазмами виявляють у 5 %.

Часто передача відбувається при статевому контакті (приблизно 45 % випадків), однак також поширеними є випадки зараження уреаплазмою побутовим шляхом (близько 40 % випадків). На сьогодні уреаплазмоз не вважається захворюванням, що передається статевим шляхом.

Уреаплазми можуть роками жити в організмі, не спричинюючи жодної симптоматики і не приводячи до захворювання. Безсимптомне носійство уреаплазми є поширеним та виявляється приблизно у 70 % сексуально-активних жінок та чоловіків; уреаплазма переважно є частиною звичайної мікрофлори статевих органів чоловіків та жінок. Захворювання починається, коли концентрація мікроорганізмів перевищує певний поріг.

Світова спільнота не сприймає уреаплазмоз як окреме захворювання, натомість Ureaplasma urealyticum пов'язують з низкою хвороб у людей, у тому числі це , цистит, безплідність, , мертвонародження, передчасні пологи, і в період пневмонія, та менінгіт.

Однак, враховуючи відносно низьку патогенність мікроорганізму його роль у деяких з цих захворювань залишається суперечливим.

1986 року Комітет експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я вніс U. urealyticum в класифікацію збудників хвороб, що передаються статевим шляхом. Однак уреаплазмоз не був внесений в Міжнародний класифікатор хвороб 9-го і 10-го переглядів.

U. urealyticum було відзначено як одну з інфекційних причин .

Клінічні ознаки уреаплазмоза

Як і при багатьох інших інфекціях, захворювання не має симптомів, специфічних для цього збудника.

Симптоми уреаплазмоза виникають через 3-5 тижнів з моменту зараження. Хворий відзначає печіння або свербіж при сечовипусканні, виділення з сечівника, так само може бути невеликий підйом температури. Іноді неприємні відчуття в області паху і простати. Слід зазначити, що уреаплазмоз проявляється незначними симптомами, які мало турбують хворих, а часто взагалі не проявляється (особливо у жінок).

Симптоми уреаплазмоза у чоловіків

мізерні прозорі виділення з уретри;
симптоми простатиту (при ураженні передміхурової залози).

Симптоми уреаплазмоза у жінок

мізерні прозорі виділення з піхви;
помірний біль і печіння при сечовипусканні;
біль внизу живота (при запаленні матки та придатків).

Лікування уреаплазмозу

Для лікування уреаплазмозу препаратами першої лінії є антибіотики-макроліди, можливе також застосування препаратів класу фторхінолонів. Останнім часом уреаплазма нерідко проявляє стійкість до препарату тетрациклінового ряду Доксицикліну, який широко використовували в минулому.

Азитроміцин використовують у 5-денний курс, а не у вигляді разової дози, на відміну від лікування хламідіозу, Стрептоміцин є альтернативою, але менш популярною, оскільки треба робити ін'єкції. Пеніциліни неефективні — U. urealyticum не має клітинної стінки, на яку діють ці препарати.

Лікування уреаплазмозу повинне проводитися виключно лікарем після встановлення точного діагнозу.

Складність лікування уреаплазмозу дуже часто пов'язана з одночасним невиявленим та невилікуваним трихомоніазом, збудник якого значно більший розмірами, захоплює уреаплазми всередину, чим унеможливлює дії на них антибіотиків.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
Kafetzis DA, Skevaki CL, Skouteri V та ін. (October 2004). . Clin. Infect. Dis. 39 (8): 1113—22. doi:10.1086/424505. PMID 15486833. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 20 січня 2013. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
Dieter RS (2000). Sterile pyuria: a differential diagnosis. Compr Ther. 26 (3): 150—2. doi:10.1007/s12019-000-0001-1. PMID 10984817.
Статья о гинекологических заболеваниях [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.], Медсоветник
. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 20 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 20 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 20 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.

[PMID15486833-2] Kafetzis DA, Skevaki CL, Skouteri V та ін. (October 2004). . Clin. Infect. Dis. 39 (8): 1113—22. doi:10.1086/424505. PMID 15486833. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 20 січня 2013. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()

[3] Dieter RS (2000). Sterile pyuria: a differential diagnosis. Compr Ther. 26 (3): 150—2. doi:10.1007/s12019-000-0001-1. PMID 10984817.

[sym-4] Статья о гинекологических заболеваниях [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.], Медсоветник

[5] . Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 20 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[6] . Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 20 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[7] . Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 20 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()