Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Урба́ну Тава́ріш Родрі́ґіш порт. Urbano Tavares Rodrigues; 6 грудня 1923, Лісабон — 9 серпня 2013, там же) — португальський письменник, професор літератури, літературознавець; лауреат багатьох літературних премій.
| Урбану Таваріш Родрігіш | ||||
|---|---|---|---|---|
| порт. Urbano Tavares Rodrigues | ||||
 | ||||
| Народився | 6 грудня 1923[1][2] Лісабон, Португалія[3] | |||
| Помер | 9 серпня 2013[4][5][2] (89 років) Лісабон | |||
| Країна |  Португалія | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, критик, викладач університету, літературознавець, літературний критик, літературознавець | |||
| Сфера роботи | Португальська література[6] | |||
| Alma mater | d | |||
| Членство | d | |||
| Батько | d[7] | |||
| У шлюбі з | Марія Жудіт де Карвалью | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
Дружина — португальська письменниця Марія Жудіт де Карвалью.
З життєпису
Урбану Таваріш Родрігіш народився в Лісабоні 6 грудня 1923 року в родині великих землевласників Мори (Алентежу).
Початкову школу відвідував у Морі. Після переїзду до Лісабона він вступив до ліцею Камойнша (Liceu Camões), де був однокурсником Луїса Ліндлі Сінтри та Антоніу, брата Вашку Гонсалвіша.
Він закінчив філологічний факультет Лісабонського університету, де вивчав романську філологію. З юності товаришував з Маріу Суарешом, хоча їхні політичні погляди не завжди збігалися.
Родрігіш був активістом, що перебував в опозиції до авторитарного режиму Іштаду Нову, і це ускладнювало йому роботу вчителя. Він завжди був пов'язаний з Португальською компартією. Деякий час провів у в'язниці в Кашіаші й тривалий час перебував на вигнанні у Франції.
Саме у Франції, в Парижі Урбану Родрігіш познайомився з деякими інтелектуалами 1950-х, зокрема з Альбером Камю, з яким заприятелював. У цей час він викладав португальську у французьких університетах Монпельє, Ексу та Сорбонні в Парижі.
Повернувся до Португалії після відновлення свободи висловлювань і демократії 25 квітня 1974 року.
1984 року здобув ступінь доктора літератури за дисертацію на тему творчості Мануела Тейшейри Гоміша.
У 1993 році звільнився з філфаку Лісабонського університету як дійсний професор.
Родрігіш дописував у різні часописи та газети, як португальські, так і французькі, в тому числі Bulletin des Études Portugaises, Colóquio-Letras, Jornal de Letras, Vértice і . Він був редактором рецензії «Європа» й театральним критиком журналів O Século і Diário de Lisboa. Разом з Фігейреду Субралом був співзасновником видавничого дому Minotauro, що публікував однойменний журнал.
Родрігеш був членом Лісабонської академії наук та Академії бразильської літератури. Він здобув численні літературні премії, зокрема Премію Рікарду Малєйруша, премію Португальської спілки літературних критиків, премію «Культурна преса» і Велику премію Камілу Кастелу Бранку.
Урбану Таваріш Родрігіш помер у шпиталі капуцинів у Лісабоні 9 серпня 2013 року.
Вибрана бібліографія
- Романи
- 1961; 2003 — Os Insubmissos
- 1962; 1982 — Exílio Perturbado
- 1966; 1988 — Imitação da Felicidade
- 1967; 1974 — Despedidas de Verão
- 1968 — Tempo de Cinzas
- 1974; 1999 — Dissolução
- 1979; 1986 — Desta Água Beberei
- 1986; 1987 — A Vaga de Calor
- 1989 — Filipa nesse Dia
- 1991 — Violeta e a Noite
- 1993 — Deriva
- 1995 — A Hora da Incerteza
- 1997 — O Ouro e o Sonho
- 1998 — O Adeus à Brisa
- 2000 — O Supremo Interdito
- 2002 — Nunca Diremos quem sois
- 2006 — Ao contrário das Ondas
- Подорожі
- 1949 — Santiago de Compostela
- 1956 — Jornadas no Oriente
- 1958 — Jornadas na Europa
- 1963 — De Florença a Nova Iorque
- 1973 — Viagem à União Soviética e Outras Páginas
- 1973 — Redescoberta da França
- 1976 — Registos de Outono Quente
- 1999 — Agosto no Cairo: 1956
- Есеї
- 1950 — Manuel Teixeira Gomes
- 1954 — Présentation de castro Alves
- 1957 — O Tema da Morte na Moderna Poesia Portuguesa
- 1960; 1981 — O Mito de Don Juan
- 1960 — Teixeira Gomes e a Reacção Antinaturalista
- 1961 — Noites de Teatro
- 1962; 2001 — O Algarve na Obra de Teixeira Gomes
- 1964 — O Romance Francês Contemporâneo
- 1966; 1978 — O Tema da Morte: Ensaios
- 1966; 1978 — Realismo, Arte de Vanguarda e Nova Cultura
- 1968 — A Saudade na Poesia Portuguesa
- 1969 — Escritos Temporais
- 1971; 2001 — Ensaios de Escreviver
- 1977 — Ensaios de Após-Abril
- 1980 — O Gosto de Ler
- 1981 — Um Novo Olhar sobre o Neo-Realismo
- 1984 — Manuel Teixeira Gomes: O Discurso do Desejo
- 1993 — A Horas e Desoras
- 1994 — Tradição e ruptura
- 1995 — O Homem sem Imagem
- 2001 — O Texto sobre o Texto
- 2003 — A Flor da Utopia
Нагороди і відзнаки
- 1958 — премія Рікардо Малейроса
- 1966 — Премія «Культурна преса»
- 1982 — Премія Акіліно Рібейро
- 1986 — Премія Португальської спілки літературних критиків
- 1991 — Премія Фернандо Намори
- 1993 — Премія «Гіацинт» Прадо Коельо
- 1994 — Великий Хрест ордена інфанта дона Енріке
- 2002 — Велика премія «Літературне життя»
- 2003 — Велика премія Каміло Кастело Бранко
- 2008 — Великий Хрест ордена Сантьяго
- Орден Почесного легіону
- Премія «Критика»
Ушанування
- 2012 року Національна спілка викладачів і заснувала щорічну Літературну премію Урбану Таваріша Родрігіша, призначену для викладачів;
- У Національній бібліотеці Португалії з 1 квітня по 28 червня 2014 року діяла виставка, присвячена Родрігішові й названа за його твором O homem sem Imagem («Людина без образу»);
- Іменем Родрігішв названо міську бібліотеку в Морі і залу міської бібліотеки у Сілвеші.
Український переклад
Декілька повістей Урбану Таваріша Родрігіша («Чорний карнавал». «Ерзац щастя». «Досвітні птахи») побачили світ українською в перекладі А. Перепаді в 1984 році (Родрігес У. Досвітні птахи. Повісті. Переклад з португальської А. Перепаді. Київ: «Молодь», 1984, 192 с.).
Примітки
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118601733 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Babelio — 2007.
- Чеська національна авторитетна база даних
- Base de Dados de Autores Portugueses
- Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 394 (рос.)
- Agência Lusa, 2013.
- Isabel Lucas та ін., 2013.
Джерела та посилання
- Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 394 (рос.)
- Урбано Таварес Родрігес на Сайт [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.] Національної бібліотеки Португалії (порт.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rodrigish Urba nu Tava rish Rodri gish port Urbano Tavares Rodrigues 6 grudnya 1923 19231206 Lisabon 9 serpnya 2013 tam zhe portugalskij pismennik profesor literaturi literaturoznavec laureat bagatoh literaturnih premij Urbanu Tavarish Rodrigishport Urbano Tavares RodriguesNarodivsya6 grudnya 1923 1923 12 06 1 2 Lisabon Portugaliya 3 Pomer9 serpnya 2013 2013 08 09 4 5 2 89 rokiv LisabonKrayina PortugaliyaDiyalnistpismennik zhurnalist kritik vikladach universitetu literaturoznavec literaturnij kritik literaturoznavecSfera robotiPortugalska literatura 6 Alma materUniversity of Lisbon School of LawdChlenstvoBrazilska akademiya literaturidBatkoUrbano Rodriguesd 7 U shlyubi zMariya Zhudit de KarvalyuNagorodi Druzhina portugalska pismennicya Mariya Zhudit de Karvalyu Zmist 1 Z zhittyepisu 2 Vibrana bibliografiya 3 Nagorodi i vidznaki 4 Ushanuvannya 5 Ukrayinskij pereklad 6 Primitki 7 Dzherela ta posilannyaZ zhittyepisured Urbanu Tavarish Rodrigish narodivsya v Lisaboni 6 grudnya 1923 roku v rodini velikih zemlevlasnikiv Mori Alentezhu Pochatkovu shkolu vidviduvav u Mori Pislya pereyizdu do Lisabona vin vstupiv do liceyu Kamojnsha Liceu Camoes de buv odnokursnikom Luyisa Lindli Sintri ta Antoniu brata Vashku Gonsalvisha Vin zakinchiv filologichnij fakultet Lisabonskogo universitetu de vivchav romansku filologiyu Z yunosti tovarishuvav z Mariu Suareshom hocha yihni politichni poglyadi ne zavzhdi zbigalisya Rodrigish buv aktivistom sho perebuvav v opoziciyi do avtoritarnogo rezhimu Ishtadu Novu i ce uskladnyuvalo jomu robotu vchitelya Vin zavzhdi buv pov yazanij z Portugalskoyu kompartiyeyu Deyakij chas proviv u v yaznici v Kashiashi j trivalij chas perebuvav na vignanni u Franciyi Same u Franciyi v Parizhi Urbanu Rodrigish poznajomivsya z deyakimi intelektualami 1950 h zokrema z Alberom Kamyu z yakim zapriyatelyuvav U cej chas vin vikladav portugalsku 8 u francuzkih universitetah Monpelye Eksu ta Sorbonni v Parizhi Povernuvsya do Portugaliyi pislya vidnovlennya svobodi vislovlyuvan i demokratiyi 25 kvitnya 1974 roku 1984 roku zdobuv stupin doktora literaturi za disertaciyu na temu tvorchosti Manuela Tejshejri Gomisha U 1993 roci zvilnivsya z filfaku Lisabonskogo universitetu yak dijsnij profesor Rodrigish dopisuvav u rizni chasopisi ta gazeti yak portugalski tak i francuzki v tomu chisli Bulletin des Etudes Portugaises Coloquio Letras Jornal de Letras Vertice i Nouvel Ovservateur Vin buv redaktorom recenziyi Yevropa j teatralnim kritikom zhurnaliv O Seculo i Diario de Lisboa Razom z Figejredu Subralom buv spivzasnovnikom vidavnichogo domu Minotauro sho publikuvav odnojmennij zhurnal Rodrigesh buv chlenom Lisabonskoyi akademiyi nauk ta Akademiyi brazilskoyi literaturi Vin zdobuv chislenni literaturni premiyi zokrema Premiyu Rikardu Malyejrusha premiyu Portugalskoyi spilki literaturnih kritikiv premiyu Kulturna presa i Veliku premiyu Kamilu Kastelu Branku 9 Urbanu Tavarish Rodrigish pomer u shpitali kapuciniv u Lisaboni 9 serpnya 2013 roku 10 Vibrana bibliografiyared Romani 1961 2003 Os Insubmissos 1962 1982 Exilio Perturbado 1966 1988 Imitacao da Felicidade 1967 1974 Despedidas de Verao 1968 Tempo de Cinzas 1974 1999 Dissolucao 1979 1986 Desta Agua Beberei 1986 1987 A Vaga de Calor 1989 Filipa nesse Dia 1991 Violeta e a Noite 1993 Deriva 1995 A Hora da Incerteza 1997 O Ouro e o Sonho 1998 O Adeus a Brisa 2000 O Supremo Interdito 2002 Nunca Diremos quem sois 2006 Ao contrario das Ondas Podorozhi 1949 Santiago de Compostela 1956 Jornadas no Oriente 1958 Jornadas na Europa 1963 De Florenca a Nova Iorque 1973 Viagem a Uniao Sovietica e Outras Paginas 1973 Redescoberta da Franca 1976 Registos de Outono Quente 1999 Agosto no Cairo 1956 Eseyi 1950 Manuel Teixeira Gomes 1954 Presentation de castro Alves 1957 O Tema da Morte na Moderna Poesia Portuguesa 1960 1981 O Mito de Don Juan 1960 Teixeira Gomes e a Reaccao Antinaturalista 1961 Noites de Teatro 1962 2001 O Algarve na Obra de Teixeira Gomes 1964 O Romance Frances Contemporaneo 1966 1978 O Tema da Morte Ensaios 1966 1978 Realismo Arte de Vanguarda e Nova Cultura 1968 A Saudade na Poesia Portuguesa 1969 Escritos Temporais 1971 2001 Ensaios de Escreviver 1977 Ensaios de Apos Abril 1980 O Gosto de Ler 1981 Um Novo Olhar sobre o Neo Realismo 1984 Manuel Teixeira Gomes O Discurso do Desejo 1993 A Horas e Desoras 1994 Tradicao e ruptura 1995 O Homem sem Imagem 2001 O Texto sobre o Texto 2003 A Flor da UtopiaNagorodi i vidznakired 1958 premiya Rikardo Malejrosa 1966 Premiya Kulturna presa 1982 Premiya Akilino Ribejro 1986 Premiya Portugalskoyi spilki literaturnih kritikiv 1991 Premiya Fernando Namori 1993 Premiya Giacint Prado Koelo 1994 Velikij Hrest ordena infanta dona Enrike 2002 Velika premiya Literaturne zhittya 2003 Velika premiya Kamilo Kastelo Branko 2008 Velikij Hrest ordena Santyago Orden Pochesnogo legionu Premiya Kritika Ushanuvannyared 2012 roku Nacionalna spilka vikladachiv i zasnuvala shorichnu Literaturnu premiyu Urbanu Tavarisha Rodrigisha priznachenu dlya vikladachiv U Nacionalnij biblioteci Portugaliyi z 1 kvitnya po 28 chervnya 2014 roku diyala vistavka prisvyachena Rodrigishovi j nazvana za jogo tvorom O homem sem Imagem Lyudina bez obrazu Imenem Rodrigishv nazvano misku biblioteku v Mori i zalu miskoyi biblioteki u Silveshi Ukrayinskij perekladred Dekilka povistej Urbanu Tavarisha Rodrigisha Chornij karnaval Erzac shastya Dosvitni ptahi pobachili svit ukrayinskoyu v perekladi A Perepadi v 1984 roci Rodriges U Dosvitni ptahi Povisti Pereklad z portugalskoyi A Perepadi Kiyiv Molod 1984 192 s Primitkired Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 a b The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Deutsche Nationalbibliothek Record 118601733 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Babelio 2007 d Track Q2877812 Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Base de Dados de Autores Portugueses d Track Q104775938 Spravki ob avtorah Sovremennaya portugalskaya novella M Progress 1977 396 s S 394 ros Agencia Lusa 2013 Isabel Lucas ta in 2013 Dzherela ta posilannyared Spravki ob avtorah Sovremennaya portugalskaya novella M Progress 1977 396 s S 394 ros Urbano Tavares Rodriges na Sajt Arhivovano 6 kvitnya 2020 u Wayback Machine Nacionalnoyi biblioteki Portugaliyi port Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Urbanu Tavarish Rodrigish amp oldid 41688497