Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Упередженість оптимізму або оптимістична упередженість це когнітивна упередженість яка змушує когось вірити що вони самі

Упередження оптимізму

Упередження оптимізму

Упередженість оптимізму (або оптимістична упередженість) — це когнітивна упередженість, яка змушує когось вірити, що вони самі рідше переживають негативну подію. Також відома як нереальний оптимізм або порівняльний оптимізм.

Упередженість оптимізму загальна і виходить за межі статі, етнічної приналежності, національності та віку. Оптимістичні упередження спостерігаються також у тварин, таких як щури та птахи.

Чотири фактори можуть змусити людину бути оптимістично упередженою: бажаний кінцевий стан, когнітивні механізми, інформація, яку вони мають про себе проти інших, та загальний настрій. Оптимістичне упередження спостерігається в ряді ситуацій. Наприклад: люди, які вважають, що їм менше загрожує стати жертвою злочину; курці, котрі вважають, що у них менше шансів захворіти на рак легенів або інші захворюваннями, ніж у інших курців; ті, хто вперше стрибають на банджі, вважаючи, що вони менш схильні до ризику травму, ніж інші стрибуни; або торговці, які вважають, що вони менш схильні до потенційних втрат на ринках.

Хоча упередження оптимізму стосується як для позитивних подій (наприклад, вважати фінансово успішними, ніж інші), так і для негативних (наприклад, коли рідше виникають проблеми з алкоголізмом), є більше досліджень та доказів того, що упередження сильніші щодо негативних подій (ефект валентності). Різні наслідки виникають внаслідок цих двох типів подій: позитивні події часто призводять до почуття благополуччя та самооцінки, тоді як негативні події ведуть до наслідків, що включають більший ризик, наприклад, участь у ризикованій поведінці та недотримання запобіжних заходів заходи безпеки.

Фактори

Фактори, що призводять до оптимістичного упередження, можна розділити на чотири різні групи: бажані кінцеві стани порівняльного судження, когнітивні механізми, інформація про себе проти цілі та основний афект. Це пояснюється докладніше нижче.

Вимірювання

Упередженість оптимізму, як правило, вимірюється за двома детермінантами ризику: абсолютний ризик, коли окремих людей просять оцінити свою ймовірність пережити негативну подію порівняно з їхнім фактичним шансом пережити негативну подію (порівняння проти себе), та порівняльний ризик, коли люди попросили оцінити ймовірність переживання негативної події (оцінка їх особистого ризику) порівняно з іншими людьми того ж віку та статі (цільова оцінка ризику). Проблеми можуть виникнути при спробі виміряти абсолютний ризик, оскільки надзвичайно складно визначити фактичну статистику ризику для людини. Тому оптимістичне упередження в основному вимірюється у порівняльних формах ризику, коли люди порівнюють себе з іншими, шляхом прямого та непрямого порівняння. Пряме порівняння задає питання, чи є власний ризик особи переживанням події меншим, більшим або рівним чужому ризику, тоді як непрямі порівняння вимагають від осіб окремих оцінок власного ризику пережити подію та ризику інших переживання тієї самої події.

Отримавши оцінки, дослідники можуть використовувати інформацію, щоб визначити, чи є різниця в середній оцінці ризику людини порівняно із середньою оцінкою ризику їхніх однолітків. Як правило, при негативних подіях середній ризик людини виглядає нижчим, ніж оцінка ризику інших. Потім це використовується для демонстрації ефекту упередженості. Оптимістичне упередження може бути визначене лише на рівні групи, оскільки на індивідуальному рівні позитивна оцінка може бути правдивою. Подібним чином, труднощі можуть виникати в процедурах вимірювання, оскільки важко визначити, коли хтось налаштований оптимістично, реалістично чи песимістично. Дослідження показують, що упередженість походить від завищення групових ризиків, а не від недооцінки власного ризику.

Приклад: учасники призначали вищу ймовірність вибору картки, на зворотному боці якої був усміхнене обличчя, ніж карти, що мала насуплене обличчя.

Когнітивні механізми

На оптимістичну упередженість, можливо, впливають також три когнітивні механізми, які керують судженнями та процесами прийняття рішень: евристичність репрезентативності, особлива цільова спрямованість та міжособистісна дистанція.

Евристика репрезентативності

Оцінки ймовірності, пов'язані з оптимістичним упередженням, базуються на тому, наскільки тісно подія відповідає загальному уявленню людини про конкретну подію. Деякі дослідники припускають, що евристичність репрезентативності є причиною оптимістичного упередження: люди, як правило, при порівнянні думають у стереотипних категоріях, а не про свої фактичні цілі. Наприклад, коли водіям пропонують подумати про дорожньо-транспортну пригоду, вони частіше пов'язують поганого водія, а не просто пересічного водія. Люди порівнюють себе з негативними елементами, які їм спадають на думку, а не із загальним точним порівнянням між ними та іншим водієм. Крім того, коли людям пропонувалось порівняти себе з друзями, вони вибирали більш вразливих друзів на основі подій, на які вони дивились. Люди, як правило, вибирають конкретного друга, виходячи з того, чи вони схожі на даний приклад, а не просто середнього друга. Люди знаходять приклади, які безпосередньо стосуються того, про що їх запитують, що призводить до евристики репрезентативності.

Одиночний цільовий фокус

Однією з труднощів оптимістичного упередження є те, що люди знають про себе більше, ніж про інших. Хоча люди знають, як думати про себе як про одну людину, вони все ще думають про інших як про узагальнену групу, що призводить до упереджених оцінок та нездатності достатньо зрозуміти свою цільову групу чи групу порівняння. Подібним чином, коли судять і порівнюють свій ризик порівняно з іншими, люди, як правило, ігнорують пересічну людину, але в першу чергу зосереджуються на власних почуттях і переживаннях.

Міжособистісна відстань

Сприймаються різниці ризику виникають залежно від того, наскільки далеко чи близька порівняна мета до особи, яка робить оцінку ризику. Чим більша сприймана відстань між собою та ціллю порівняння, тим більша сприймана різниця в ризику. Коли хтось наближає ціль порівняння до окремої людини, оцінки ризику з'являються ближче, ніж якщо ціль порівняння була кимось більш віддаленим від учасника. Існує підтримка сприйманої соціальної дистанції у визначенні оптимістичного упередження. Перегляд порівнянь особистого та цільового ризиків між групами сприяє зростанню загальної схожості, ніж коли люди замислюються про порівняння зовнішніх груп, що призводить до більших відчутних відмінностей. В одному дослідженні дослідники маніпулювали соціальним контекстом групи порівняння, де учасники судили щодо двох різних цілей порівняння: типового студента в своєму університеті та типового студента в іншому університеті. Результати їхніх досліджень показали, що люди не тільки працювали в першу чергу з більш тісним порівнянням, але й мали більш високі оцінки для себе, ніж «більш різні» групи.

Дослідження також помітили, що люди демонструють більш оптимістичну упередженість при порівнянні, коли інший є неясним індивідом, але упередження зменшуються, коли інший є знайомою людиною, наприклад, другом або членом сім'ї. Це також визначається через інформацію, яку вони мають про найближчих людей, але не мають тієї самої інформації про інших людей.

Бажані кінцеві стани порівняльного судження

Багато пояснень оптимістичного упередження походять від цілей, яких хочуть люди, та результатів, які вони хочуть бачити. Люди схильні сприймати свої ризики як менші, ніж інші, оскільки вони вірять, що це те, що хочуть бачити інші люди. Ці пояснення включають самовдосконалення, самопрезентацію та сприйманий контроль .

Самовдосконалення

Самовдосконалення говорить про те, що оптимістичні прогнози задовольняють і що приємно думати, що відбудуться позитивні події. Люди можуть контролювати своє занепокоєння та інші негативні емоції, якщо вважають, що їм краще, ніж іншим. Люди, як правило, зосереджуються на пошуку інформації, яка підтверджує те, що вони хочуть бачити, а не на тому, що з ними станеться. Що стосується оптимістичної упередженості, люди сприйматимуть події сприятливіше, оскільки саме такою вони б хотіли, щоб був результат. Це також свідчить про те, що люди можуть знизити свої ризики порівняно з іншими, щоб зробити себе вигіднішими за середній показник: вони менш схильні до ризику, ніж інші, а отже, і краще.

Самопрезентація

Дослідження показують, що люди намагаються створити та підтримувати бажаний особистий імідж у соціальних ситуаціях. Люди мотивовані представляти себе в оточенні інших у гарному світлі, і деякі дослідники припускають, що оптимістичне упередження є представником процесів самопрезентації: люди хочуть виглядати заможнішими за інших. Однак це відбувається не через свідомі зусилля. У дослідженні, де учасники вважали, що їхні навички водіння будуть перевірені або в реальному житті, або в симуляціях водіння, люди, які вважали, що їх потрібно тестувати, мали менш оптимістичний ухил і були більш скромними щодо своїх навичок, ніж ті, кого не перевіряли. Дослідження також показують, що особи, які представляють себе в песимістичному і більш негативному світлі, як правило, менш сприймаються рештою суспільства. Це може сприяти надто оптимістичному ставленню.

Особистий контроль / сприйманий контроль

Люди, як правило, більш оптимістично упереджені, коли вважають, що мають більше контролю над подіями, ніж інші. Наприклад, люди частіше думають, що їм не буде завдано шкоди в дорожньо-транспортній пригоді, якщо вони будуть керувати транспортним засобом. Іншим прикладом є те, що якщо хтось вважає, що у нього є великий контроль над зараженням ВІЛ, він, швидше за все, вважатиме свій ризик зараження хворобою низьким. Дослідження показують, що чим більший відчутний контроль у когось, тим більший його оптимістичний ухил. Виходячи з цього, контроль є сильнішим фактором, коли мова йде про оцінку особистого ризику, але не при оцінці інших.

Мета-аналіз, що розглядає взаємозв'язок між оптимістичним упередженням та сприйнятим контролем, виявив, що ряд модераторів сприяють цьому взаємозв'язку. У попередніх дослідженнях учасники Сполучених Штатів, як правило, мали вищі рівні оптимістичного упередження щодо сприйнятого контролю, ніж у інших національностей. Студенти також виявили більший рівень оптимістичного упередження, ніж не студенти. Формат дослідження також продемонстрував різницю у взаємозв'язку між сприйнятим контролем та оптимістичним упередженням: прямі методи вимірювання пропонували більший сприйманий контроль та більший оптимістичний упередженість порівняно з непрямими показниками упередженості. Оптимістичне упередження є найсильнішим у ситуаціях, коли людині необхідно сильно покладатися на прямі дії та відповідальність за ситуації.

Протилежним фактором сприйманого контролю є попередній досвід. Попередній досвід, як правило, асоціюється з менш оптимістичним упередженням, що, на думку деяких досліджень, спричиняється або зменшенням сприйняття особистого контролю, або полегшенням людям уявити себе під загрозою. Попередній досвід свідчить, що події можуть бути менш керованими, ніж вважалося раніше.

Інформація про себе проти цілі

Особи знають про себе набагато більше, ніж про інших. Оскільки інформація про інших є менш доступною, інформація про себе проти інших змушує людей робити конкретні висновки щодо власного ризику, але в результаті їм важче робити висновки про ризики інших. Це призводить до розбіжностей у судженнях і висновках щодо власних ризиків порівняно з ризиками інших, що призводить до більших прогалин в оптимістичному упередженні.

Упередження щодо позитиву людини

Особистісно зміщення позитивності тенденція оцінювати об'єкт вигідніше тим більше об'єкта нагадує окрема людина. Як правило, чим більше ціль порівняння нагадує конкретну людину, тим більш знайомою вона буде. Однак групи людей вважаються більш абстрактними поняттями, що призводить до менш сприятливих суджень. Що стосується оптимістичного упередження, коли люди порівнюють себе із середньостатистичною людиною, незалежно від того, хто тієї ж статі чи віку, ціль продовжує розглядатися як менш людська та менш персоніфікована, що призведе до менш сприятливих порівнянь між собою та іншими.

Егоцентричне мислення

«Егоцентричне мислення» означає, як люди знають більше про власну особисту інформацію та ризикують використовувати їх для формування суджень та прийняття рішень. Однак одна складність полягає в тому, що люди мають велику кількість знань про себе, але не знають про інших. Тому, приймаючи рішення, люди повинні використовувати іншу доступну їм інформацію, наприклад дані про населення, щоб дізнатись більше про свою групу порівняння. Це може стосуватися упередженого оптимізму, оскільки, хоча люди використовують наявну інформацію про себе, їм важче розуміти правильну інформацію про інших.

Також можливо, що хтось може уникнути егоцентричного мислення. В одному дослідженні одна група учасників перерахувала всі фактори, які впливали на їхні шанси пережити різноманітні події, а потім друга група прочитала список. Ті, хто читав список, показали менш оптимістичні упередження у власних звітах. Цілком можливо, що більші знання про інших та їх сприйняття шансів на ризик наближають групу порівняння до учасника.

Заниження контролю середньої людини

Щодо егоцентричного мислення, можливо, люди недооцінюють рівень контролю, який має середня людина. Це пояснюється двома різними способами:

  1. Люди недооцінюють контроль, який інші мають у своєму житті.
  2. Люди повністю не помічають, що інші мають контроль над своїми результатами.

Наприклад, багато курців вважають, що вони вживають усіх необхідних запобіжних заходів, щоб вони не захворіли на рак легенів, наприклад, куріння лише один раз на день, або використання сигарет з фільтром, і вважають, що інші не вживають таких самих запобіжних заходів. Однак, ймовірно, багато інших курців роблять те саме і дотримуються тих самих запобіжних заходів. [3]

Основний афект

Останній фактор оптимістичного упередження — це основний афект та афект досвіду. Дослідження показали, що люди виявляють менш оптимістичну упередженість, коли переживають негативний настрій, і більше оптимістичної упередженості, коли перебувають у позитивному настрої. Сумні настрої відображають більші спогади про негативні події, що призводить до більш негативних суджень, тоді як позитивні настрої сприяють щасливим спогадам і більше позитивним почуттям. Це свідчить про те, що загальний негативний настрій, включаючи депресію, призводить до збільшення оцінок особистого ризику, але загалом менш оптимістичного упередження. ривога також призводить до менш оптимістичного упередження, продовжуючи припускати, що загальний позитивний досвід і позитивні установки ведуть до більш оптимістичного упередження в подіях.

Наслідки для здоров'я

Щодо здоров'я, оптимістичне упередження, як правило, заважає людям вживати профілактичних заходів для зміцнення здоров'я. Наприклад, люди, які недооцінюють порівняльний ризик серцево-судинних захворювань, менше знають про серцеві захворювання, і навіть прочитавши статтю з додатковою інформацією, все одно менше стурбовані ризиком серцево-судинних захворювань. Оскільки оптимістичне упередження може бути сильною силою у прийнятті рішень, важливо поглянути на те, як визначається сприйняття ризику та як це призведе до профілактичної поведінки. Тому дослідники повинні усвідомлювати оптимістичну упередженість та способи, якими це може перешкодити людям вживати запобіжних заходів при виборі життя.

Сприйняття ризику особливо важливо для індивідуальної поведінки, таких як фізичні вправи, дієта та навіть використання сонцезахисних кремів.

Велика частина запобігання ризику зосереджена на підлітках. Особливо із сприйняттям ризику для здоров'я, підлітковий вік пов'язаний із підвищеною частотою ризикованої поведінки, пов'язаної зі здоров'ям, такої як куріння, наркотики та небезпечний секс. Хоча підлітки усвідомлюють ризик, це усвідомлення не змінює звички поведінки. Підлітки з сильним позитивним оптимістичним ухилом до ризикованої поведінки мали загальне збільшення оптимістичного упередження з віком.

Однак безумовні запитання щодо ризику в дослідженнях поперечного перерізу використовуються послідовно, що призводить до проблем, оскільки вони задають питання про ймовірність дії, але не визначають, чи є результат, або порівнюють події, які не відбулися, з подіями, які мати. багато разів виникають методологічні проблеми в цих тестах.

Щодо вакцин, уявлення про тих, хто не був щеплений, порівнюються із сприйняттям людей, які були. Інші проблеми, що виникають, включають невідомість сприйняття людиною ризику. Знання цієї інформації буде корисним для подальших досліджень оптимістичного упередження та профілактичної поведінки.

Нейронауки

Функціональне нейровізуалізація припускає ключову роль ростральної передньої порожнистої кори (ACC) в модулюванні як емоційної обробки, так і автобіографічного пошуку. Це частина мозкової мережі, що демонструє значну кореляцію між ростральним АКК та мигдалею під час уявлення майбутніх позитивних подій та обмеженою кореляцією під час уявлення майбутніх негативних подій. На основі цих даних пропонується, щоб ростральний АКК відігравав вирішальну роль у створенні позитивних образів майбутнього і, зрештою, у забезпеченні та підтримці упередженості оптимізму.

Політика, планування та управління

Упередженість оптимізму впливає на рішення та прогнози в політиці, плануванні та управлінні, наприклад, витрати та терміни виконання запланованих рішень, як правило, недооцінюються, а переваги завищені завдяки упередженості оптимізму. Термін помилкове планування для цього ефекту був вперше запропонований Даніелем Канеманом та Амосом Тверським. Зростає кількість доказів, що упередженість оптимізму є однією з найбільших причин ризику перевитрати мегапроектів .

Ефект валентності

Ефект валентності використовується для натяку на ефект валентності на нереальний оптимізм. Його вивчав Рон С. Голд та його команда з 2003 р. Вони по-різному формулюють запитання до однієї і тієї ж події: "деяким учасникам була надана інформація про умови, що сприяють певній події, пов'язаній зі здоров'ям, наприклад, розвитку серцевих захворювань, і їм пропонувалось оцінити порівняльну ймовірність того, що вони переживуть подію. Іншим учасникам була надана відповідна інформація про умови, які запобігають одній і тій же події, і їм запропоновано оцінити порівняльну ймовірність того, що вони зможуть уникнути події ". Вони, як правило, виявили, що нереалістичний оптимізм був більшим для негативної, ніж позитивної валентності.

Ефекти валентності, які також вважаються формою когнітивного упередження, мають кілька реальних наслідків. Наприклад, це може призвести до завищення майбутніх доходів компанії інвесторами, і це може спричинити тенденцію до її завищення. Щодо досягнення організаційних цілей, це могло б спонукати людей складати нереальні графіки, що допомагають сприяти так званій помилці планування, яка часто призводить до прийняття неправильних рішень та відмови від проектів.

Спроби змінити та ліквідувати

Дослідження показали, що дуже важко усунути оптимістичні упередження. Деякі коментатори вважають, що спроба зменшити його може спонукати людей адаптуватися до поведінки, що захищає здоров'я. Однак дослідження показали, що його не можна зменшити, і що зусилля щодо його зменшення, як правило, призводять до ще більш оптимістично упереджених результатів. У дослідженні чотирьох різних тестів, спрямованих на зменшення оптимістичної упередженості, за допомогою списків факторів ризику учасники, які сприймають себе як нижчих за інших, учасники попросили подумати про осіб з високим ризиком та вказавши атрибути того, чому вони перебувають у групі ризику, всі збільшували зміщення, а не зменшували його. Інші дослідження намагалися зменшити упередження за рахунок зменшення відстані, але загалом воно все ще залишається.

Ця, здавалося б, парадоксальна ситуація — в якій спроба зменшити упередженість може іноді насправді збільшити її — може бути пов'язана з розумінням напівжартомого та рекурсивно сформульованого " закону Гофштадтера ", який стверджує, що: Це завжди займає більше часу, ніж ви очікуєте, навіть коли ви враховуєте закон Гофстадтера .

Хоча дослідження показали, що усунути упередженість дуже важко, деякі фактори можуть допомогти усунути розрив в оптимістичному упередженні між людиною та цільовою групою ризику. По-перше, розташувавши групу порівняння ближче до особистості, можна зменшити оптимістичну упередженість: дослідження показали, що коли людей просили порівняти між собою та близькими друзями, майже не було різниці у ймовірності настання події. Крім того, насправді переживання події призводить до зменшення оптимістичного упередження. Хоча це стосується лише подій з попереднім досвідом, знання раніше невідомого призведе до меншого оптимізму щодо того, що воно не відбудеться.

Упередженість песимізму

Протилежністю упередженості оптимізму є упередженість песимізму (або песимістична упередженість), оскільки принципи оптимістичної упередженості продовжують діяти в ситуаціях, коли люди вважають себе гіршими за інших. Оптимізм може виникати як через спотворення особистих оцінок, що представляє особистий оптимізм, так і через спотворення інших, що представляє особистий песимізм.

Упередженість песимізму — це ефект, при якому люди перебільшують ймовірність того, що з ними трапляться негативні речі. Це протиставляється упередженості оптимізму. Різниця полягає в тому, що ми неймовірно переживаємо за майбутнє нашого суспільства.

Люди з депресією особливо схильні до песимізму. Опитування курців виявили, що їх рейтинг ризику серцево-судинних захворювань показав невеликий, але значний ухил песимізму; однак література в цілому є безрезультатною.

Див. також

Список літератури

  1. O'Sullivan, Owen P. (2015). The neural basis of always looking on the bright side.Dialogues in Philosophy, Mental and Neuro Sciences, 8(1):11–15.
  2. Sharot, Tali (2011-12-06). «The optimism bias». Current Biology. 21 (23): R941–R945. doi: 10.1016/j.cub.2011.10.030. ISSN 0960-9822. PMID 22153158..
  3. Shepperd, James A.; Patrick Carroll; Jodi Grace; Meredith Terry (2002). «» (PDF). Psychologica Belgica. 42: 65–98. CiteSeerX 10.1.1.507.9932. Archived from the original (PDF) on 2011-11-25.
  4. Chapin, John; Grace Coleman (2009). «Optimistic Bias: What you Think, What you Know, or Whom you Know?». North American Journal of Psychology. 11 (1): 121—132.
  5. Weinstein, Neil D.; William M. Klein (1996). «Unrealistic Optimism: Present and Future». Journal of Social and Clinical Psychology. 15 (1): 1–8. doi:10.1521/jscp.1996.15.1.1..
  6. Elder; Alexander «Trading for a Living; Psychology, Trading Tactics, Money Management» 1993, Intro — sections «Psychology is the Key» & «The Odds are against You», And Part I «Individual Psychology», Section 5 «Fantasy versus Reality» .
  7. Gouveia, Susana O.; Valerie Clarke (2001). «Optimistic bias for negative and positive events». Health Education. 101 (5): 228—234. doi:10.1108/09654280110402080..
  8. Helweg-Larsen, Marie; James A. Shepperd (2001). «Do Moderators of the Optimistic Bias Affect Personal or Target Risk Estimates? A Review of the Literature» (PDF). Personality and Social Psychology Review. 5 (1): 74–95. CiteSeerX 10.1.1.567.546. doi:10.1207/S15327957PSPR0501_5..
  9. Klein, Cynthia T. F.; Marie Helweg-Larsen (2002). «» (PDF). Psychology and Health. 17 (4): 437—446. doi: 10.1080/0887044022000004920. Archived from the original (PDF) on 2016-10-10.
  10. Radcliffe, Nathan M.; William M. P. Klein (2002). «Dispositional, Unrealistic, and Comparative Optimism: Differential Relations with the Knowledge and Processing of Risk Information and Beliefs about Personal Risk». Personality and Social Psychology Bulletin. 28(6): 836—846. doi: 10.1177/0146167202289012.
  11. Taylor, Nigel, Making Actuaries Less Human: Lessons from Behavioral Finance. The Staple Inn Actuarial Society, 2000-01-18. Last accessed on 2009-03-16.
  12. Weinstein, Neil D. (1980). «Unrealistic optimism about future life events». Journal of Personality and Social Psychology. 39 (5): 806—820. CiteSeerX 10.1.1.535.9244. doi: 10.1037/0022-3514.39.5.806..
  13. Perloff, Linda S; Barbara K. Fetzer (1986). «Self-other judgments and perceived vulnerability to victimization». Journal of Personality and Social Psychology. 50 (3): 502—510. doi: 10.1037/0022-3514.50.3.502..
  14. Harris, P; Wendy Middleton; Richard Joiner (2000). «The typical student as an in-group member: eliminating optimistic bias by reducing social distance». European Journal of Social Psychology. 30 (2): 235—253. doi:10.1002/(SICI)1099-0992(200003/04)30:2<235::AID-EJSP990>3.0.CO;2-G..
  15. McKenna, F. P; R. A. Stanier; C. Lewis (1991). «Factors underlying illusionary self-assessment of driving skill in males and females». Accident Analysis and Prevention. 23 (1): 45–52. doi: 10.1016/0001-4575(91)90034-3. PMID 2021403.
  16. Helweg-Larsen, Marie; Pedram Sadeghian; Mary S. Webb (2002). «The stigma of being pessimistically biased» (PDF). Journal of Social and Clinical Psychology. 21 (1): 92–107. doi:10.1521/jscp.21.1.92.22405..
  17. Harris, Peter (1996). «Sufficient grounds for optimism?: The relationship between perceived controllability and optimistic bias». Journal of Social and Clinical Psychology. 15(1): 9–52. doi: 10.1521/jscp.1996.15.1.9..
  18. Bränström, Richard; Yvonne Brandberg (2010). «Health Risk Perception, Optimistic Bias, and Personal Satisfaction». American Journal of Health Behavior. 34 (2): 197—205. doi: 10.5993/ajhb.34.2.7. PMID 19814599.
  19. Brewer, Noel T.; Gretchen B. Chapman; Fredrick X. Gibbons; Meg Gerrard; Kevin D. McCaul; Neil D. Weinstein (2007). «» (PDF). Health Psychology. 26 (2): 136—145. doi: 10.1037/0278-6133.26.2.136. PMID 17385964. Archived from the original (PDF) on 2011-07-09.
  20. Gerrard, Meg; Frederick X. Gibbons; Alida C. Benthin; Robert M. Hessling (1996). » (PDF). Health Psychology. 15 (5): 344—354. CiteSeerX 10.1.1.452.3853. doi: 10.1037/0278-6133.15.5.344. PMID 8891713. Archived from the original on 2016-06-02.
  21. Pezzo, Mark V.; Litman, Jordan A.; Pezzo, Stephanie P. (2006). «On the distinction between yuppies and hippies: Individual differences in prediction biases for planning future tasks». Personality and Individual Differences. 41 (7): 1359—1371. doi: 10.1016/j.paid.2006.03.029. hdl:10806/1393.
  22. Kahneman, Daniel; Tversky, Amos (1977). «Intuitive prediction: Biases and corrective procedures» (PDF). Decision Research Technical Report PTR-1042-77-6. In Kahneman, Daniel; Tversky, Amos (1982). «Intuitive prediction: Biases and corrective procedures». In Kahneman, Daniel; Slovic, Paul; Tversky, Amos (eds.). Judgment Under Uncertainty: Heuristics and Biases. Science. 185. pp. 414—421. doi: 10.1017/CBO9780511809477.031. . PMID 17835457.
  23. Flyvbjerg, Bent (2011). «Over Budget, Over Time, Over and Over Again: Managing Major Projects». In Morris, Peter W. G.; Pinto, Jeffrey; Söderlund, Jonas (eds.). The Oxford Handbook of Project Management. Oxford: Oxford University Press. pp. 321—344. doi:10.1093/oxfordhb/9780199563142.003.0014. .
  24. Gold, Ron S.; Sousa, Phillip N. de (2012). «When does event valence affect unrealistic optimism?». Psychology, Health & Medicine. 17 (1): 105—115. doi: 10.1080/13548506.2011.582503. PMID 21745029.
  25. Gold, Ron S.; Martyn, Kate (6 December 2016). «Event Valence and Unrealistic Optimism». Psychological Reports. 92 (3_suppl): 1105—1109. doi:10.2466/pr0.2003.92.3c.1105. PMID 12931926.
  26. Szatkowski, Mirosław (2018). Ontology of Theistic Beliefs. Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH & Co KG. p. 81. ISBN 978-3110565799.
  27. Hardy, Mitch; Matson, Bill (2004). Data Driven Investing: Professional Edition. Newburyport, MA: Data Driven Publishing, LLC. p. 323. ISBN 0975584200.
  28. Wrycza, Stanisław (2011). Research in Systems Analysis and Design: Models and Methods: 4th SIGSAND/PLAIS EuroSymposium 2011, Gdańsk, Poland, September 29, 2011, Revised Selected Papers. Heidelberg: Springer. pp. 95. ..
  29. Weinstein, Neil D.; William M. Klein (1995). «Resistance of Personal Risk Perceptions to Debiasing Interventions». Health Psychology. 14 (2): 132—140. doi: 10.1037/0278-6133.14.2.132. PMID 7789348.
  30. Edelman, Ric (21 December 2010). The Truth About Money 4th Edition. HarperCollins. p. 230. ISBN 978-0-06-207572-7.
  31. Sharot, Tali; Riccardi, Alison M.; Raio, Candace M.; Phelps, Elizabeth A. (2007). «Neural mechanisms mediating optimism bias». Nature. 450 (7166): 102—105. [./Https://en.wikipedia.org/wiki/Bibcode Bibcode]: 2007Natur.450..102S. doi: 10.1038/nature06280. ISSN 0028-0836. PMID 17960136.
  32. Wang, PS (2004), «Effects of major depression on moment-in-time work performance», American Journal of Psychiatry, 161 (10): 1885—1891, doi: 10.1176/ajp.161.10.1885, PMID 15465987
  33. Sutton, Stephen R. (1999), «How accurate are smokers' perceptions of risk?», Health, Risk & Society, 1 (2): 223—230, doi: 10.1080/13698579908407020.

Зноски

  1. O’Sullivan, Owen P (2015). The neural basis of always looking on the bright side. Dialogues in Philosophy, Mental and Neuro Sciences,. с. 8(1):11–15.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Uperedzhenist optimizmu abo optimistichna uperedzhenist ce kognitivna uperedzhenist yaka zmushuye kogos viriti sho voni sami ridshe perezhivayut negativnu podiyu Takozh vidoma yak nerealnij optimizm abo porivnyalnij optimizm Uperedzhenist optimizmu zagalna i vihodit za mezhi stati etnichnoyi prinalezhnosti nacionalnosti ta viku Optimistichni uperedzhennya sposterigayutsya takozh u tvarin takih yak shuri ta ptahi Chotiri faktori mozhut zmusiti lyudinu buti optimistichno uperedzhenoyu bazhanij kincevij stan kognitivni mehanizmi informaciya yaku voni mayut pro sebe proti inshih ta zagalnij nastrij Optimistichne uperedzhennya sposterigayetsya v ryadi situacij Napriklad lyudi yaki vvazhayut sho yim menshe zagrozhuye stati zhertvoyu zlochinu kurci kotri vvazhayut sho u nih menshe shansiv zahvoriti na rak legeniv abo inshi zahvoryuvannyami nizh u inshih kurciv ti hto vpershe stribayut na bandzhi vvazhayuchi sho voni mensh shilni do riziku travmu nizh inshi stribuni abo torgovci yaki vvazhayut sho voni mensh shilni do potencijnih vtrat na rinkah Hocha uperedzhennya optimizmu stosuyetsya yak dlya pozitivnih podij napriklad vvazhati finansovo uspishnimi nizh inshi tak i dlya negativnih napriklad koli ridshe vinikayut problemi z alkogolizmom ye bilshe doslidzhen ta dokaziv togo sho uperedzhennya silnishi shodo negativnih podij efekt valentnosti Rizni naslidki vinikayut vnaslidok cih dvoh tipiv podij pozitivni podiyi chasto prizvodyat do pochuttya blagopoluchchya ta samoocinki todi yak negativni podiyi vedut do naslidkiv sho vklyuchayut bilshij rizik napriklad uchast u rizikovanij povedinci ta nedotrimannya zapobizhnih zahodiv zahodi bezpeki Faktori Faktori sho prizvodyat do optimistichnogo uperedzhennya mozhna rozdiliti na chotiri rizni grupi bazhani kincevi stani porivnyalnogo sudzhennya kognitivni mehanizmi informaciya pro sebe proti cili ta osnovnij afekt Ce poyasnyuyetsya dokladnishe nizhche Vimiryuvannya Uperedzhenist optimizmu yak pravilo vimiryuyetsya za dvoma determinantami riziku absolyutnij rizik koli okremih lyudej prosyat ociniti svoyu jmovirnist perezhiti negativnu podiyu porivnyano z yihnim faktichnim shansom perezhiti negativnu podiyu porivnyannya proti sebe ta porivnyalnij rizik koli lyudi poprosili ociniti jmovirnist perezhivannya negativnoyi podiyi ocinka yih osobistogo riziku porivnyano z inshimi lyudmi togo zh viku ta stati cilova ocinka riziku Problemi mozhut viniknuti pri sprobi vimiryati absolyutnij rizik oskilki nadzvichajno skladno viznachiti faktichnu statistiku riziku dlya lyudini Tomu optimistichne uperedzhennya v osnovnomu vimiryuyetsya u porivnyalnih formah riziku koli lyudi porivnyuyut sebe z inshimi shlyahom pryamogo ta nepryamogo porivnyannya Pryame porivnyannya zadaye pitannya chi ye vlasnij rizik osobi perezhivannyam podiyi menshim bilshim abo rivnim chuzhomu riziku todi yak nepryami porivnyannya vimagayut vid osib okremih ocinok vlasnogo riziku perezhiti podiyu ta riziku inshih perezhivannya tiyeyi samoyi podiyi Otrimavshi ocinki doslidniki mozhut vikoristovuvati informaciyu shob viznachiti chi ye riznicya v serednij ocinci riziku lyudini porivnyano iz serednoyu ocinkoyu riziku yihnih odnolitkiv Yak pravilo pri negativnih podiyah serednij rizik lyudini viglyadaye nizhchim nizh ocinka riziku inshih Potim ce vikoristovuyetsya dlya demonstraciyi efektu uperedzhenosti Optimistichne uperedzhennya mozhe buti viznachene lishe na rivni grupi oskilki na individualnomu rivni pozitivna ocinka mozhe buti pravdivoyu Podibnim chinom trudnoshi mozhut vinikati v procedurah vimiryuvannya oskilki vazhko viznachiti koli htos nalashtovanij optimistichno realistichno chi pesimistichno Doslidzhennya pokazuyut sho uperedzhenist pohodit vid zavishennya grupovih rizikiv a ne vid nedoocinki vlasnogo riziku Priklad uchasniki priznachali vishu jmovirnist viboru kartki na zvorotnomu boci yakoyi buv usmihnene oblichchya nizh karti sho mala nasuplene oblichchya Kognitivni mehanizmi Na optimistichnu uperedzhenist mozhlivo vplivayut takozh tri kognitivni mehanizmi yaki keruyut sudzhennyami ta procesami prijnyattya rishen evristichnist reprezentativnosti osobliva cilova spryamovanist ta mizhosobistisna distanciya Evristika reprezentativnosti Ocinki jmovirnosti pov yazani z optimistichnim uperedzhennyam bazuyutsya na tomu naskilki tisno podiya vidpovidaye zagalnomu uyavlennyu lyudini pro konkretnu podiyu Deyaki doslidniki pripuskayut sho evristichnist reprezentativnosti ye prichinoyu optimistichnogo uperedzhennya lyudi yak pravilo pri porivnyanni dumayut u stereotipnih kategoriyah a ne pro svoyi faktichni cili Napriklad koli vodiyam proponuyut podumati pro dorozhno transportnu prigodu voni chastishe pov yazuyut poganogo vodiya a ne prosto peresichnogo vodiya Lyudi porivnyuyut sebe z negativnimi elementami yaki yim spadayut na dumku a ne iz zagalnim tochnim porivnyannyam mizh nimi ta inshim vodiyem Krim togo koli lyudyam proponuvalos porivnyati sebe z druzyami voni vibirali bilsh vrazlivih druziv na osnovi podij na yaki voni divilis Lyudi yak pravilo vibirayut konkretnogo druga vihodyachi z togo chi voni shozhi na danij priklad a ne prosto serednogo druga Lyudi znahodyat prikladi yaki bezposeredno stosuyutsya togo pro sho yih zapituyut sho prizvodit do evristiki reprezentativnosti Odinochnij cilovij fokus Odniyeyu z trudnoshiv optimistichnogo uperedzhennya ye te sho lyudi znayut pro sebe bilshe nizh pro inshih Hocha lyudi znayut yak dumati pro sebe yak pro odnu lyudinu voni vse she dumayut pro inshih yak pro uzagalnenu grupu sho prizvodit do uperedzhenih ocinok ta nezdatnosti dostatno zrozumiti svoyu cilovu grupu chi grupu porivnyannya Podibnim chinom koli sudyat i porivnyuyut svij rizik porivnyano z inshimi lyudi yak pravilo ignoruyut peresichnu lyudinu ale v pershu chergu zoseredzhuyutsya na vlasnih pochuttyah i perezhivannyah Mizhosobistisna vidstan Sprijmayutsya riznici riziku vinikayut zalezhno vid togo naskilki daleko chi blizka porivnyana meta do osobi yaka robit ocinku riziku Chim bilsha sprijmana vidstan mizh soboyu ta cillyu porivnyannya tim bilsha sprijmana riznicya v riziku Koli htos nablizhaye cil porivnyannya do okremoyi lyudini ocinki riziku z yavlyayutsya blizhche nizh yaksho cil porivnyannya bula kimos bilsh viddalenim vid uchasnika Isnuye pidtrimka sprijmanoyi socialnoyi distanciyi u viznachenni optimistichnogo uperedzhennya Pereglyad porivnyan osobistogo ta cilovogo rizikiv mizh grupami spriyaye zrostannyu zagalnoyi shozhosti nizh koli lyudi zamislyuyutsya pro porivnyannya zovnishnih grup sho prizvodit do bilshih vidchutnih vidminnostej V odnomu doslidzhenni doslidniki manipulyuvali socialnim kontekstom grupi porivnyannya de uchasniki sudili shodo dvoh riznih cilej porivnyannya tipovogo studenta v svoyemu universiteti ta tipovogo studenta v inshomu universiteti Rezultati yihnih doslidzhen pokazali sho lyudi ne tilki pracyuvali v pershu chergu z bilsh tisnim porivnyannyam ale j mali bilsh visoki ocinki dlya sebe nizh bilsh rizni grupi Doslidzhennya takozh pomitili sho lyudi demonstruyut bilsh optimistichnu uperedzhenist pri porivnyanni koli inshij ye neyasnim individom ale uperedzhennya zmenshuyutsya koli inshij ye znajomoyu lyudinoyu napriklad drugom abo chlenom sim yi Ce takozh viznachayetsya cherez informaciyu yaku voni mayut pro najblizhchih lyudej ale ne mayut tiyeyi samoyi informaciyi pro inshih lyudej Bazhani kincevi stani porivnyalnogo sudzhennyaBagato poyasnen optimistichnogo uperedzhennya pohodyat vid cilej yakih hochut lyudi ta rezultativ yaki voni hochut bachiti Lyudi shilni sprijmati svoyi riziki yak menshi nizh inshi oskilki voni viryat sho ce te sho hochut bachiti inshi lyudi Ci poyasnennya vklyuchayut samovdoskonalennya samoprezentaciyu ta sprijmanij kontrol Samovdoskonalennya Samovdoskonalennya govorit pro te sho optimistichni prognozi zadovolnyayut i sho priyemno dumati sho vidbudutsya pozitivni podiyi Lyudi mozhut kontrolyuvati svoye zanepokoyennya ta inshi negativni emociyi yaksho vvazhayut sho yim krashe nizh inshim Lyudi yak pravilo zoseredzhuyutsya na poshuku informaciyi yaka pidtverdzhuye te sho voni hochut bachiti a ne na tomu sho z nimi stanetsya Sho stosuyetsya optimistichnoyi uperedzhenosti lyudi sprijmatimut podiyi spriyatlivishe oskilki same takoyu voni b hotili shob buv rezultat Ce takozh svidchit pro te sho lyudi mozhut zniziti svoyi riziki porivnyano z inshimi shob zrobiti sebe vigidnishimi za serednij pokaznik voni mensh shilni do riziku nizh inshi a otzhe i krashe Samoprezentaciya Doslidzhennya pokazuyut sho lyudi namagayutsya stvoriti ta pidtrimuvati bazhanij osobistij imidzh u socialnih situaciyah Lyudi motivovani predstavlyati sebe v otochenni inshih u garnomu svitli i deyaki doslidniki pripuskayut sho optimistichne uperedzhennya ye predstavnikom procesiv samoprezentaciyi lyudi hochut viglyadati zamozhnishimi za inshih Odnak ce vidbuvayetsya ne cherez svidomi zusillya U doslidzhenni de uchasniki vvazhali sho yihni navichki vodinnya budut perevireni abo v realnomu zhitti abo v simulyaciyah vodinnya lyudi yaki vvazhali sho yih potribno testuvati mali mensh optimistichnij uhil i buli bilsh skromnimi shodo svoyih navichok nizh ti kogo ne pereviryali Doslidzhennya takozh pokazuyut sho osobi yaki predstavlyayut sebe v pesimistichnomu i bilsh negativnomu svitli yak pravilo mensh sprijmayutsya reshtoyu suspilstva Ce mozhe spriyati nadto optimistichnomu stavlennyu Osobistij kontrol sprijmanij kontrol Lyudi yak pravilo bilsh optimistichno uperedzheni koli vvazhayut sho mayut bilshe kontrolyu nad podiyami nizh inshi Napriklad lyudi chastishe dumayut sho yim ne bude zavdano shkodi v dorozhno transportnij prigodi yaksho voni budut keruvati transportnim zasobom Inshim prikladom ye te sho yaksho htos vvazhaye sho u nogo ye velikij kontrol nad zarazhennyam VIL vin shvidshe za vse vvazhatime svij rizik zarazhennya hvoroboyu nizkim Doslidzhennya pokazuyut sho chim bilshij vidchutnij kontrol u kogos tim bilshij jogo optimistichnij uhil Vihodyachi z cogo kontrol ye silnishim faktorom koli mova jde pro ocinku osobistogo riziku ale ne pri ocinci inshih Meta analiz sho rozglyadaye vzayemozv yazok mizh optimistichnim uperedzhennyam ta sprijnyatim kontrolem viyaviv sho ryad moderatoriv spriyayut comu vzayemozv yazku U poperednih doslidzhennyah uchasniki Spoluchenih Shtativ yak pravilo mali vishi rivni optimistichnogo uperedzhennya shodo sprijnyatogo kontrolyu nizh u inshih nacionalnostej Studenti takozh viyavili bilshij riven optimistichnogo uperedzhennya nizh ne studenti Format doslidzhennya takozh prodemonstruvav riznicyu u vzayemozv yazku mizh sprijnyatim kontrolem ta optimistichnim uperedzhennyam pryami metodi vimiryuvannya proponuvali bilshij sprijmanij kontrol ta bilshij optimistichnij uperedzhenist porivnyano z nepryamimi pokaznikami uperedzhenosti Optimistichne uperedzhennya ye najsilnishim u situaciyah koli lyudini neobhidno silno pokladatisya na pryami diyi ta vidpovidalnist za situaciyi Protilezhnim faktorom sprijmanogo kontrolyu ye poperednij dosvid Poperednij dosvid yak pravilo asociyuyetsya z mensh optimistichnim uperedzhennyam sho na dumku deyakih doslidzhen sprichinyayetsya abo zmenshennyam sprijnyattya osobistogo kontrolyu abo polegshennyam lyudyam uyaviti sebe pid zagrozoyu Poperednij dosvid svidchit sho podiyi mozhut buti mensh kerovanimi nizh vvazhalosya ranishe Informaciya pro sebe proti ciliOsobi znayut pro sebe nabagato bilshe nizh pro inshih Oskilki informaciya pro inshih ye mensh dostupnoyu informaciya pro sebe proti inshih zmushuye lyudej robiti konkretni visnovki shodo vlasnogo riziku ale v rezultati yim vazhche robiti visnovki pro riziki inshih Ce prizvodit do rozbizhnostej u sudzhennyah i visnovkah shodo vlasnih rizikiv porivnyano z rizikami inshih sho prizvodit do bilshih progalin v optimistichnomu uperedzhenni Uperedzhennya shodo pozitivu lyudini Osobistisno zmishennya pozitivnosti tendenciya ocinyuvati ob yekt vigidnishe tim bilshe ob yekta nagaduye okrema lyudina Yak pravilo chim bilshe cil porivnyannya nagaduye konkretnu lyudinu tim bilsh znajomoyu vona bude Odnak grupi lyudej vvazhayutsya bilsh abstraktnimi ponyattyami sho prizvodit do mensh spriyatlivih sudzhen Sho stosuyetsya optimistichnogo uperedzhennya koli lyudi porivnyuyut sebe iz serednostatistichnoyu lyudinoyu nezalezhno vid togo hto tiyeyi zh stati chi viku cil prodovzhuye rozglyadatisya yak mensh lyudska ta mensh personifikovana sho prizvede do mensh spriyatlivih porivnyan mizh soboyu ta inshimi Egocentrichne mislennya Egocentrichne mislennya oznachaye yak lyudi znayut bilshe pro vlasnu osobistu informaciyu ta rizikuyut vikoristovuvati yih dlya formuvannya sudzhen ta prijnyattya rishen Odnak odna skladnist polyagaye v tomu sho lyudi mayut veliku kilkist znan pro sebe ale ne znayut pro inshih Tomu prijmayuchi rishennya lyudi povinni vikoristovuvati inshu dostupnu yim informaciyu napriklad dani pro naselennya shob diznatis bilshe pro svoyu grupu porivnyannya Ce mozhe stosuvatisya uperedzhenogo optimizmu oskilki hocha lyudi vikoristovuyut nayavnu informaciyu pro sebe yim vazhche rozumiti pravilnu informaciyu pro inshih Takozh mozhlivo sho htos mozhe uniknuti egocentrichnogo mislennya V odnomu doslidzhenni odna grupa uchasnikiv pererahuvala vsi faktori yaki vplivali na yihni shansi perezhiti riznomanitni podiyi a potim druga grupa prochitala spisok Ti hto chitav spisok pokazali mensh optimistichni uperedzhennya u vlasnih zvitah Cilkom mozhlivo sho bilshi znannya pro inshih ta yih sprijnyattya shansiv na rizik nablizhayut grupu porivnyannya do uchasnika Zanizhennya kontrolyu serednoyi lyudini Shodo egocentrichnogo mislennya mozhlivo lyudi nedoocinyuyut riven kontrolyu yakij maye serednya lyudina Ce poyasnyuyetsya dvoma riznimi sposobami Lyudi nedoocinyuyut kontrol yakij inshi mayut u svoyemu zhitti Lyudi povnistyu ne pomichayut sho inshi mayut kontrol nad svoyimi rezultatami Napriklad bagato kurciv vvazhayut sho voni vzhivayut usih neobhidnih zapobizhnih zahodiv shob voni ne zahvorili na rak legeniv napriklad kurinnya lishe odin raz na den abo vikoristannya sigaret z filtrom i vvazhayut sho inshi ne vzhivayut takih samih zapobizhnih zahodiv Odnak jmovirno bagato inshih kurciv roblyat te same i dotrimuyutsya tih samih zapobizhnih zahodiv 3 Osnovnij afekt Ostannij faktor optimistichnogo uperedzhennya ce osnovnij afekt ta afekt dosvidu Doslidzhennya pokazali sho lyudi viyavlyayut mensh optimistichnu uperedzhenist koli perezhivayut negativnij nastrij i bilshe optimistichnoyi uperedzhenosti koli perebuvayut u pozitivnomu nastroyi Sumni nastroyi vidobrazhayut bilshi spogadi pro negativni podiyi sho prizvodit do bilsh negativnih sudzhen todi yak pozitivni nastroyi spriyayut shaslivim spogadam i bilshe pozitivnim pochuttyam Ce svidchit pro te sho zagalnij negativnij nastrij vklyuchayuchi depresiyu prizvodit do zbilshennya ocinok osobistogo riziku ale zagalom mensh optimistichnogo uperedzhennya rivoga takozh prizvodit do mensh optimistichnogo uperedzhennya prodovzhuyuchi pripuskati sho zagalnij pozitivnij dosvid i pozitivni ustanovki vedut do bilsh optimistichnogo uperedzhennya v podiyah Naslidki dlya zdorov yaShodo zdorov ya optimistichne uperedzhennya yak pravilo zavazhaye lyudyam vzhivati profilaktichnih zahodiv dlya zmicnennya zdorov ya Napriklad lyudi yaki nedoocinyuyut porivnyalnij rizik sercevo sudinnih zahvoryuvan menshe znayut pro sercevi zahvoryuvannya i navit prochitavshi stattyu z dodatkovoyu informaciyeyu vse odno menshe sturbovani rizikom sercevo sudinnih zahvoryuvan Oskilki optimistichne uperedzhennya mozhe buti silnoyu siloyu u prijnyatti rishen vazhlivo poglyanuti na te yak viznachayetsya sprijnyattya riziku ta yak ce prizvede do profilaktichnoyi povedinki Tomu doslidniki povinni usvidomlyuvati optimistichnu uperedzhenist ta sposobi yakimi ce mozhe pereshkoditi lyudyam vzhivati zapobizhnih zahodiv pri vibori zhittya Sprijnyattya riziku osoblivo vazhlivo dlya individualnoyi povedinki takih yak fizichni vpravi diyeta ta navit vikoristannya soncezahisnih kremiv Velika chastina zapobigannya riziku zoseredzhena na pidlitkah Osoblivo iz sprijnyattyam riziku dlya zdorov ya pidlitkovij vik pov yazanij iz pidvishenoyu chastotoyu rizikovanoyi povedinki pov yazanoyi zi zdorov yam takoyi yak kurinnya narkotiki ta nebezpechnij seks Hocha pidlitki usvidomlyuyut rizik ce usvidomlennya ne zminyuye zvichki povedinki Pidlitki z silnim pozitivnim optimistichnim uhilom do rizikovanoyi povedinki mali zagalne zbilshennya optimistichnogo uperedzhennya z vikom Odnak bezumovni zapitannya shodo riziku v doslidzhennyah poperechnogo pererizu vikoristovuyutsya poslidovno sho prizvodit do problem oskilki voni zadayut pitannya pro jmovirnist diyi ale ne viznachayut chi ye rezultat abo porivnyuyut podiyi yaki ne vidbulisya z podiyami yaki mati bagato raziv vinikayut metodologichni problemi v cih testah Shodo vakcin uyavlennya pro tih hto ne buv sheplenij porivnyuyutsya iz sprijnyattyam lyudej yaki buli Inshi problemi sho vinikayut vklyuchayut nevidomist sprijnyattya lyudinoyu riziku Znannya ciyeyi informaciyi bude korisnim dlya podalshih doslidzhen optimistichnogo uperedzhennya ta profilaktichnoyi povedinki NejronaukiFunkcionalne nejrovizualizaciya pripuskaye klyuchovu rol rostralnoyi perednoyi porozhnistoyi kori ACC v modulyuvanni yak emocijnoyi obrobki tak i avtobiografichnogo poshuku Ce chastina mozkovoyi merezhi sho demonstruye znachnu korelyaciyu mizh rostralnim AKK ta migdaleyu pid chas uyavlennya majbutnih pozitivnih podij ta obmezhenoyu korelyaciyeyu pid chas uyavlennya majbutnih negativnih podij Na osnovi cih danih proponuyetsya shob rostralnij AKK vidigravav virishalnu rol u stvorenni pozitivnih obraziv majbutnogo i zreshtoyu u zabezpechenni ta pidtrimci uperedzhenosti optimizmu Politika planuvannya ta upravlinnyaUperedzhenist optimizmu vplivaye na rishennya ta prognozi v politici planuvanni ta upravlinni napriklad vitrati ta termini vikonannya zaplanovanih rishen yak pravilo nedoocinyuyutsya a perevagi zavisheni zavdyaki uperedzhenosti optimizmu Termin pomilkove planuvannya dlya cogo efektu buv vpershe zaproponovanij Danielem Kanemanom ta Amosom Tverskim Zrostaye kilkist dokaziv sho uperedzhenist optimizmu ye odniyeyu z najbilshih prichin riziku perevitrati megaproektiv Efekt valentnostiEfekt valentnosti vikoristovuyetsya dlya natyaku na efekt valentnosti na nerealnij optimizm Jogo vivchav Ron S Gold ta jogo komanda z 2003 r Voni po riznomu formulyuyut zapitannya do odniyeyi i tiyeyi zh podiyi deyakim uchasnikam bula nadana informaciya pro umovi sho spriyayut pevnij podiyi pov yazanij zi zdorov yam napriklad rozvitku sercevih zahvoryuvan i yim proponuvalos ociniti porivnyalnu jmovirnist togo sho voni perezhivut podiyu Inshim uchasnikam bula nadana vidpovidna informaciya pro umovi yaki zapobigayut odnij i tij zhe podiyi i yim zaproponovano ociniti porivnyalnu jmovirnist togo sho voni zmozhut uniknuti podiyi Voni yak pravilo viyavili sho nerealistichnij optimizm buv bilshim dlya negativnoyi nizh pozitivnoyi valentnosti Efekti valentnosti yaki takozh vvazhayutsya formoyu kognitivnogo uperedzhennya mayut kilka realnih naslidkiv Napriklad ce mozhe prizvesti do zavishennya majbutnih dohodiv kompaniyi investorami i ce mozhe sprichiniti tendenciyu do yiyi zavishennya Shodo dosyagnennya organizacijnih cilej ce moglo b sponukati lyudej skladati nerealni grafiki sho dopomagayut spriyati tak zvanij pomilci planuvannya yaka chasto prizvodit do prijnyattya nepravilnih rishen ta vidmovi vid proektiv Sprobi zminiti ta likviduvatiDoslidzhennya pokazali sho duzhe vazhko usunuti optimistichni uperedzhennya Deyaki komentatori vvazhayut sho sproba zmenshiti jogo mozhe sponukati lyudej adaptuvatisya do povedinki sho zahishaye zdorov ya Odnak doslidzhennya pokazali sho jogo ne mozhna zmenshiti i sho zusillya shodo jogo zmenshennya yak pravilo prizvodyat do she bilsh optimistichno uperedzhenih rezultativ U doslidzhenni chotiroh riznih testiv spryamovanih na zmenshennya optimistichnoyi uperedzhenosti za dopomogoyu spiskiv faktoriv riziku uchasniki yaki sprijmayut sebe yak nizhchih za inshih uchasniki poprosili podumati pro osib z visokim rizikom ta vkazavshi atributi togo chomu voni perebuvayut u grupi riziku vsi zbilshuvali zmishennya a ne zmenshuvali jogo Inshi doslidzhennya namagalisya zmenshiti uperedzhennya za rahunok zmenshennya vidstani ale zagalom vono vse she zalishayetsya Cya zdavalosya b paradoksalna situaciya v yakij sproba zmenshiti uperedzhenist mozhe inodi naspravdi zbilshiti yiyi mozhe buti pov yazana z rozuminnyam napivzhartomogo ta rekursivno sformulovanogo zakonu Gofshtadtera yakij stverdzhuye sho Ce zavzhdi zajmaye bilshe chasu nizh vi ochikuyete navit koli vi vrahovuyete zakon Gofstadtera Hocha doslidzhennya pokazali sho usunuti uperedzhenist duzhe vazhko deyaki faktori mozhut dopomogti usunuti rozriv v optimistichnomu uperedzhenni mizh lyudinoyu ta cilovoyu grupoyu riziku Po pershe roztashuvavshi grupu porivnyannya blizhche do osobistosti mozhna zmenshiti optimistichnu uperedzhenist doslidzhennya pokazali sho koli lyudej prosili porivnyati mizh soboyu ta blizkimi druzyami majzhe ne bulo riznici u jmovirnosti nastannya podiyi Krim togo naspravdi perezhivannya podiyi prizvodit do zmenshennya optimistichnogo uperedzhennya Hocha ce stosuyetsya lishe podij z poperednim dosvidom znannya ranishe nevidomogo prizvede do menshogo optimizmu shodo togo sho vono ne vidbudetsya Uperedzhenist pesimizmuProtilezhnistyu uperedzhenosti optimizmu ye uperedzhenist pesimizmu abo pesimistichna uperedzhenist oskilki principi optimistichnoyi uperedzhenosti prodovzhuyut diyati v situaciyah koli lyudi vvazhayut sebe girshimi za inshih Optimizm mozhe vinikati yak cherez spotvorennya osobistih ocinok sho predstavlyaye osobistij optimizm tak i cherez spotvorennya inshih sho predstavlyaye osobistij pesimizm Uperedzhenist pesimizmu ce efekt pri yakomu lyudi perebilshuyut jmovirnist togo sho z nimi traplyatsya negativni rechi Ce protistavlyayetsya uperedzhenosti optimizmu Riznicya polyagaye v tomu sho mi nejmovirno perezhivayemo za majbutnye nashogo suspilstva Lyudi z depresiyeyu osoblivo shilni do pesimizmu Opituvannya kurciv viyavili sho yih rejting riziku sercevo sudinnih zahvoryuvan pokazav nevelikij ale znachnij uhil pesimizmu odnak literatura v cilomu ye bezrezultatnoyu Div takozhIlyuziya kontrolyu Uperedzhennya normalnosti Nevira chi minimizaciya u vidpovid na poperedzhennya pro zagrozu Prijnyattya bazhanogo za dijsne Spisok kognitivnih uperedzhen Sistematichni zakonomirnosti vidhilennya vid normi abo racionalnosti sudzhennyaSpisok literaturiO Sullivan Owen P 2015 The neural basis of always looking on the bright side Dialogues in Philosophy Mental and Neuro Sciences 8 1 11 15 Sharot Tali 2011 12 06 The optimism bias Current Biology 21 23 R941 R945 doi 10 1016 j cub 2011 10 030 ISSN 0960 9822 PMID 22153158 Shepperd James A Patrick Carroll Jodi Grace Meredith Terry 2002 PDF Psychologica Belgica 42 65 98 CiteSeerX 10 1 1 507 9932 Archived from the original PDF on 2011 11 25 Chapin John Grace Coleman 2009 Optimistic Bias What you Think What you Know or Whom you Know North American Journal of Psychology 11 1 121 132 Weinstein Neil D William M Klein 1996 Unrealistic Optimism Present and Future Journal of Social and Clinical Psychology 15 1 1 8 doi 10 1521 jscp 1996 15 1 1 Elder Alexander Trading for a Living Psychology Trading Tactics Money Management John Wiley amp Sons 1993 Intro sections Psychology is the Key amp The Odds are against You And Part I Individual Psychology Section 5 Fantasy versus Reality ISBN 0 471 59224 2 Gouveia Susana O Valerie Clarke 2001 Optimistic bias for negative and positive events Health Education 101 5 228 234 doi 10 1108 09654280110402080 Helweg Larsen Marie James A Shepperd 2001 Do Moderators of the Optimistic Bias Affect Personal or Target Risk Estimates A Review of the Literature PDF Personality and Social Psychology Review 5 1 74 95 CiteSeerX 10 1 1 567 546 doi 10 1207 S15327957PSPR0501 5 Klein Cynthia T F Marie Helweg Larsen 2002 PDF Psychology and Health 17 4 437 446 doi 10 1080 0887044022000004920 Archived from the original PDF on 2016 10 10 Radcliffe Nathan M William M P Klein 2002 Dispositional Unrealistic and Comparative Optimism Differential Relations with the Knowledge and Processing of Risk Information and Beliefs about Personal Risk Personality and Social Psychology Bulletin 28 6 836 846 doi 10 1177 0146167202289012 Taylor Nigel Making Actuaries Less Human Lessons from Behavioral Finance The Staple Inn Actuarial Society 2000 01 18 Last accessed on 2009 03 16 Weinstein Neil D 1980 Unrealistic optimism about future life events Journal of Personality and Social Psychology 39 5 806 820 CiteSeerX 10 1 1 535 9244 doi 10 1037 0022 3514 39 5 806 Perloff Linda S Barbara K Fetzer 1986 Self other judgments and perceived vulnerability to victimization Journal of Personality and Social Psychology 50 3 502 510 doi 10 1037 0022 3514 50 3 502 Harris P Wendy Middleton Richard Joiner 2000 The typical student as an in group member eliminating optimistic bias by reducing social distance European Journal of Social Psychology 30 2 235 253 doi 10 1002 SICI 1099 0992 200003 04 30 2 lt 235 AID EJSP990 gt 3 0 CO 2 G McKenna F P R A Stanier C Lewis 1991 Factors underlying illusionary self assessment of driving skill in males and females Accident Analysis and Prevention 23 1 45 52 doi 10 1016 0001 4575 91 90034 3 PMID 2021403 Helweg Larsen Marie Pedram Sadeghian Mary S Webb 2002 The stigma of being pessimistically biased PDF Journal of Social and Clinical Psychology 21 1 92 107 doi 10 1521 jscp 21 1 92 22405 Harris Peter 1996 Sufficient grounds for optimism The relationship between perceived controllability and optimistic bias Journal of Social and Clinical Psychology 15 1 9 52 doi 10 1521 jscp 1996 15 1 9 Branstrom Richard Yvonne Brandberg 2010 Health Risk Perception Optimistic Bias and Personal Satisfaction American Journal of Health Behavior 34 2 197 205 doi 10 5993 ajhb 34 2 7 PMID 19814599 Brewer Noel T Gretchen B Chapman Fredrick X Gibbons Meg Gerrard Kevin D McCaul Neil D Weinstein 2007 PDF Health Psychology 26 2 136 145 doi 10 1037 0278 6133 26 2 136 PMID 17385964 Archived from the original PDF on 2011 07 09 Gerrard Meg Frederick X Gibbons Alida C Benthin Robert M Hessling 1996 PDF Health Psychology 15 5 344 354 CiteSeerX 10 1 1 452 3853 doi 10 1037 0278 6133 15 5 344 PMID 8891713 Archived from the original on 2016 06 02 Pezzo Mark V Litman Jordan A Pezzo Stephanie P 2006 On the distinction between yuppies and hippies Individual differences in prediction biases for planning future tasks Personality and Individual Differences 41 7 1359 1371 doi 10 1016 j paid 2006 03 029 hdl 10806 1393 Kahneman Daniel Tversky Amos 1977 Intuitive prediction Biases and corrective procedures PDF Decision Research Technical Report PTR 1042 77 6 In Kahneman Daniel Tversky Amos 1982 Intuitive prediction Biases and corrective procedures In Kahneman Daniel Slovic Paul Tversky Amos eds Judgment Under Uncertainty Heuristics and Biases Science 185 pp 414 421 doi 10 1017 CBO9780511809477 031 ISBN 978 0511809477 PMID 17835457 Flyvbjerg Bent 2011 Over Budget Over Time Over and Over Again Managing Major Projects In Morris Peter W G Pinto Jeffrey Soderlund Jonas eds The Oxford Handbook of Project Management Oxford Oxford University Press pp 321 344 doi 10 1093 oxfordhb 9780199563142 003 0014 ISBN 978 0 19956314 2 Gold Ron S Sousa Phillip N de 2012 When does event valence affect unrealistic optimism Psychology Health amp Medicine 17 1 105 115 doi 10 1080 13548506 2011 582503 PMID 21745029 Gold Ron S Martyn Kate 6 December 2016 Event Valence and Unrealistic Optimism Psychological Reports 92 3 suppl 1105 1109 doi 10 2466 pr0 2003 92 3c 1105 PMID 12931926 Szatkowski Miroslaw 2018 Ontology of Theistic Beliefs Berlin Boston Walter de Gruyter GmbH amp Co KG p 81 ISBN 978 3110565799 Hardy Mitch Matson Bill 2004 Data Driven Investing Professional Edition Newburyport MA Data Driven Publishing LLC p 323 ISBN 0975584200 Wrycza Stanislaw 2011 Research in Systems Analysis and Design Models and Methods 4th SIGSAND PLAIS EuroSymposium 2011 Gdansk Poland September 29 2011 Revised Selected Papers Heidelberg Springer pp 95 ISBN 978 3642256752 Weinstein Neil D William M Klein 1995 Resistance of Personal Risk Perceptions to Debiasing Interventions Health Psychology 14 2 132 140 doi 10 1037 0278 6133 14 2 132 PMID 7789348 Edelman Ric 21 December 2010 The Truth About Money 4th Edition HarperCollins p 230 ISBN 978 0 06 207572 7 Sharot Tali Riccardi Alison M Raio Candace M Phelps Elizabeth A 2007 Neural mechanisms mediating optimism bias Nature 450 7166 102 105 Https en wikipedia org wiki Bibcode Bibcode 2007Natur 450 102S doi 10 1038 nature06280 ISSN 0028 0836 PMID 17960136 Wang PS 2004 Effects of major depression on moment in time work performance American Journal of Psychiatry 161 10 1885 1891 doi 10 1176 ajp 161 10 1885 PMID 15465987 Sutton Stephen R 1999 How accurate are smokers perceptions of risk Health Risk amp Society 1 2 223 230 doi 10 1080 13698579908407020 ZnoskiO Sullivan Owen P 2015 The neural basis of always looking on the bright side Dialogues in Philosophy Mental and Neuro Sciences s 8 1 11 15

Дата публікації:
Топ