Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Умм Кайс араб أم قيس місто на півночі Йорданії в провінції Ірбід біля кордону із Сирією та Ізраїлем Відоме своєю близькі

Умм-Кайс

Умм-Кайс

Умм-Кайс (араб. أم قيس‎) — місто на півночі Йорданії, в провінції Ірбід, біля кордону із Сирією та Ізраїлем. Відоме своєю близькістю до руїн античного міста Гадара. Сьогодні Умм-Кайс ділиться на три частини: місце археологічних розкопок, традиційне селище та сучасне місто.

Умм-Кайс

image

Координати 32°39′14″ пн. ш. 35°41′19″ сх. д. / 32.653888888916775° пн. ш. 35.68861111113877627° сх. д. / 32.653888888916775; 35.68861111113877627Координати: 32°39′14″ пн. ш. 35°41′19″ сх. д. / 32.653888888916775° пн. ш. 35.68861111113877627° сх. д. / 32.653888888916775; 35.68861111113877627

Країна image Йорданія
Адмінодиниця Провінція Ірбід
Висота центру 378 м
GeoNames 246202
OSM ↑2925617 ·R (Провінція Ірбід)
image
image
Умм-Кайс
Умм-Кайс (Йорданія)
image Умм-Кайс у Вікісховищі

Географія

Умм-Кайс лежить за 28 км на північ від Ірбіду та за 110 км від Амману, столиці країни. Місто, що розрослося навколо руїн стародавньої Гадари, розташоване на стратегічно вдалому місці поруч з Тиверіадським озером, Голанськими висотами та ущелиною річки Ярмук на висоті 378 м над рівнем моря.

Історія

image
Залишки церкви стародавньої Гадари

Античність

Найдавніші археологічні знахідками в Умм-Кайсі, датуються другою половиною III століття до н. е. Гадара була центром грецької культури регіону за елліністичних та римських часів. За певними припущеннями, назва Гадара походить від слів «укріплення» або «укріплене місто».

У 63 році до н. е. римський полководець Гней Помпей Великий завоював регіон, після чого Гадара була відбудована та стала членом напівавтономного об’єднання десяти міст — Декаполісу. 33 роки потому перший римський імператор Октавіан Август приєднав місто до єврейського царства свого союзника Ірода. Після смерті царя Ірода в 4 році до н. е. Гадара увійшла до складу римської провінції Сирія. Після християнізації Східної Римської імперії Гадара зберегла свій важливий регіональний статус і на довгі роки стала резиденцією християнського єпископа.

Ранній мусульманський період

Внаслідок битви при Ярмуці в 636 році біля тодішньої Гадари весь регіон опинився під владою мусульман. Близько 747 року місто було вщент зруйновано землетрусом і було покинуте.

Османський період

У 1596 році місто з'явилося в османських податкових реєстрах під назвою Мкіс та розташовувалося в нахії (районі) Бані-Кінана, що входив до складу санджаку (області) Хавран. У ньому було 21 домогосподарств та 15 неодружених чоловіків, з яких всі були мусульманами, окрім трьох християнських домогосподарств. Селяни платили фіксовану ставку податку 25% на сільськогосподарську продукцію. Загальний податок становив 8 500 акче.

У 1838 р. Умм-Кайс залишався зруйнованому стані.

image
Бейт-Русан

В Умм-Кайсі зберіглася будівля кінця пізнього османського періоду — резиденція губернатора, що називається Бейт-Русан.

В 1961 році населення Умм-Кайсу становило 1196 осіб.

Сучасний стан

У 1974 році зусиллями Німецького протестантського інституту археології в Умм-Кайсі були знайдені руїни візантійської церкви.

З 2005 року в Гадарі працює відділення Німецького археологічного інституту під керівництвом Клаудії Бюгріґ (нім. Claudia Bührig). Під час розкопок командою інституту були виявилені єгипетська та грецька кераміка, штамповані амфори та фортеця часів Селевкідів.

У 2015 році Фонд послів зі збереження культури та Університет Ярмук співпрацювали з метою збереження римського акведуку в Умм-Кайсі. Цей проєкт було завершено в 2018 році, в результаті чого було укріплено найбільший у світі римський підземний акведук.

Чимало відвідувачів міста приїжджають в Умм-Кайс лише на один день, в основному, з Амману. Більшість туристів відівідуюють обширні руїни міста та насолоджуюсться його панорамними краєвидами. З Умм-Кайсу добре видно Тиверіадське море та Тиверіаду в Ізраїлі, а прямо через долину річки Ярмук лежить південний край Голанських висот у Сирії, що перебувають під окупацією Ізраїлю з часів Шестиденної війни 1967 року. З міста в ясні дні можна побачити навіть гору Гермон на кордоні з Ліваном.

У Бейт-Русані, де зараз розміщений центр відвідувачів та музей, виставлені грецькі скульптури та християнські мозаїки, виявлені в Гадарі під час археологічних розкопок.

Примітки

  1. Alawneh, Firas (21 грудня 2018). INVESTIGATIONS OF HELLENISTIC MORTAR FROM UMM QAIS (GADARA), JORDAN. Arqueología Iberoamericana. 40.
  2. Rocca, Samuel (2008), Herod's Judea: A Mediterranean State in the Classic World, Eugene: Mohr Siebeck, с. 200, ISBN 
  3. Shatzman, Israel. The Armies of the Hasmonaeans and Herod: From Hellenistic to Roman Frameworks.
  4. Fitzgerald, John Thomas; Obbink, Dirk D.; Holland, Glenn Stanfield (2004). Philodemus and the New Testament world [electronic resource]. BRILL. с. 365–366. ISBN .
  5. Mare, W. Harold (2000), Decapolis, у Freedman, David Noel; Myers, Allen C.; Beck, Astrid B. (ред.), Eerdmans Dictionary of the Bible, Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans Publishing, с. 333–334, ISBN .
  6. Josephus Antiquities, XVII, xi, 4; Josephus, Bellum Judaicum, II, vi, 3.
  7. , Palestine, 776.
  8. Hütteroth and Abdulfattah, 1977, p. 202
  9. , in Robinson and Smith, 1841, vol 3, 2nd appendix, p. 163
  10. Government of Jordan, Department of Statistics, 1964, p. 19
  11. Almasri, Eyad (1 грудня 2017). An enthroned Tyche statue from Gadara / Umm Qais, Jordan (PDF). Acta Historiae Artium. 58: 5—20. doi:10.1556/170.2017.58.1.1.
  12. Rawashdeh, Saeb. German research continues in ancient city of Gadara. The Jordan Times.
  13. Umm Qais aqueduct opens as preservation project concludes. The Jordan Times. The Jordan Times.
  14. For example:*UN Resolution 242 [ 2009-11-27 у Wayback Machine.], *Text of Resolution at UN.org [ 2011-01-12 у Wayback Machine.] (PDF), *CRS Issue Brief for Congress: Israeli-United States Relations (PDF). Congressional Research Service. 5 квітня 2002. Процитовано 23 червня 2009.,*Presidency Statement on Golan Heights. 1 квітня 2004. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 23 червня 2009.,*. UK Foreign and Commonwealth Office. 11 червня 2009. Архів оригіналу за 20 July 2009. Процитовано 23 червня 2009.,*. Al-Bab. 2002. Архів оригіналу за 4 June 2009. Процитовано 23 червня 2009.

Бібліографія

  • Government of Jordan, Department of Statistics (1964). First Census of Population and Housing. Volume I: Final Tables; General Characteristics of the Population (PDF).
  • Hütteroth, Wolf-Dieter; Abdulfattah, Kamal (1977). Historical Geography of Palestine, Transjordan and Southern Syria in the Late 16th Century. Erlanger Geographische Arbeiten, Sonderband 5. Erlangen, Germany: Vorstand der Fränkischen Geographischen Gesellschaft. ISBN .
  • Robinson, E.; (1841). Biblical Researches in Palestine, Mount Sinai and Arabia Petraea: A Journal of Travels in the year 1838. Т. 3. Boston: .
  • Weber, Thomas, Umm Qais: Gadara of the Decapolis (1989. Amman: Economic Press Co.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Umm Kajs arab أم قيس misto na pivnochi Jordaniyi v provinciyi Irbid bilya kordonu iz Siriyeyu ta Izrayilem Vidome svoyeyu blizkistyu do ruyin antichnogo mista Gadara Sogodni Umm Kajs dilitsya na tri chastini misce arheologichnih rozkopok tradicijne selishe ta suchasne misto Umm Kajs Koordinati 32 39 14 pn sh 35 41 19 sh d 32 653888888916775 pn sh 35 68861111113877627 sh d 32 653888888916775 35 68861111113877627 Koordinati 32 39 14 pn sh 35 41 19 sh d 32 653888888916775 pn sh 35 68861111113877627 sh d 32 653888888916775 35 68861111113877627 Krayina Jordaniya JordaniyaAdminodinicya Provinciya IrbidVisota centru 378 mGeoNames 246202OSM 2925617 R Provinciya Irbid Umm KajsUmm Kajs Jordaniya Umm Kajs u VikishovishiGeografiyaUmm Kajs lezhit za 28 km na pivnich vid Irbidu ta za 110 km vid Ammanu stolici krayini Misto sho rozroslosya navkolo ruyin starodavnoyi Gadari roztashovane na strategichno vdalomu misci poruch z Tiveriadskim ozerom Golanskimi visotami ta ushelinoyu richki Yarmuk na visoti 378 m nad rivnem morya IstoriyaZalishki cerkvi starodavnoyi GadariAntichnist Najdavnishi arheologichni znahidkami v Umm Kajsi datuyutsya drugoyu polovinoyu III stolittya do n e Gadara bula centrom greckoyi kulturi regionu za ellinistichnih ta rimskih chasiv Za pevnimi pripushennyami nazva Gadara pohodit vid sliv ukriplennya abo ukriplene misto U 63 roci do n e rimskij polkovodec Gnej Pompej Velikij zavoyuvav region pislya chogo Gadara bula vidbudovana ta stala chlenom napivavtonomnogo ob yednannya desyati mist Dekapolisu 33 roki potomu pershij rimskij imperator Oktavian Avgust priyednav misto do yevrejskogo carstva svogo soyuznika Iroda Pislya smerti carya Iroda v 4 roci do n e Gadara uvijshla do skladu rimskoyi provinciyi Siriya Pislya hristiyanizaciyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Gadara zberegla svij vazhlivij regionalnij status i na dovgi roki stala rezidenciyeyu hristiyanskogo yepiskopa Rannij musulmanskij period Vnaslidok bitvi pri Yarmuci v 636 roci bilya todishnoyi Gadari ves region opinivsya pid vladoyu musulman Blizko 747 roku misto bulo vshent zrujnovano zemletrusom i bulo pokinute Osmanskij period U 1596 roci misto z yavilosya v osmanskih podatkovih reyestrah pid nazvoyu Mkis ta roztashovuvalosya v nahiyi rajoni Bani Kinana sho vhodiv do skladu sandzhaku oblasti Havran U nomu bulo 21 domogospodarstv ta 15 neodruzhenih cholovikiv z yakih vsi buli musulmanami okrim troh hristiyanskih domogospodarstv Selyani platili fiksovanu stavku podatku 25 na silskogospodarsku produkciyu Zagalnij podatok stanoviv 8 500 akche U 1838 r Umm Kajs zalishavsya zrujnovanomu stani Bejt Rusan V Umm Kajsi zberiglasya budivlya kincya piznogo osmanskogo periodu rezidenciya gubernatora sho nazivayetsya Bejt Rusan V 1961 roci naselennya Umm Kajsu stanovilo 1196 osib Suchasnij stanU 1974 roci zusillyami Nimeckogo protestantskogo institutu arheologiyi v Umm Kajsi buli znajdeni ruyini vizantijskoyi cerkvi Z 2005 roku v Gadari pracyuye viddilennya Nimeckogo arheologichnogo institutu pid kerivnictvom Klaudiyi Byugrig nim Claudia Buhrig Pid chas rozkopok komandoyu institutu buli viyavileni yegipetska ta grecka keramika shtampovani amfori ta fortecya chasiv Selevkidiv U 2015 roci Fond posliv zi zberezhennya kulturi ta Universitet Yarmuk spivpracyuvali z metoyu zberezhennya rimskogo akveduku v Umm Kajsi Cej proyekt bulo zaversheno v 2018 roci v rezultati chogo bulo ukripleno najbilshij u sviti rimskij pidzemnij akveduk Chimalo vidviduvachiv mista priyizhdzhayut v Umm Kajs lishe na odin den v osnovnomu z Ammanu Bilshist turistiv vidividuyuyut obshirni ruyini mista ta nasolodzhuyustsya jogo panoramnimi krayevidami Z Umm Kajsu dobre vidno Tiveriadske more ta Tiveriadu v Izrayili a pryamo cherez dolinu richki Yarmuk lezhit pivdennij kraj Golanskih visot u Siriyi sho perebuvayut pid okupaciyeyu Izrayilyu z chasiv Shestidennoyi vijni 1967 roku Z mista v yasni dni mozhna pobachiti navit goru Germon na kordoni z Livanom U Bejt Rusani de zaraz rozmishenij centr vidviduvachiv ta muzej vistavleni grecki skulpturi ta hristiyanski mozayiki viyavleni v Gadari pid chas arheologichnih rozkopok PrimitkiAlawneh Firas 21 grudnya 2018 INVESTIGATIONS OF HELLENISTIC MORTAR FROM UMM QAIS GADARA JORDAN Arqueologia Iberoamericana 40 Rocca Samuel 2008 Herod s Judea A Mediterranean State in the Classic World Eugene Mohr Siebeck s 200 ISBN 978 1 4982 2454 3 Shatzman Israel The Armies of the Hasmonaeans and Herod From Hellenistic to Roman Frameworks Fitzgerald John Thomas Obbink Dirk D Holland Glenn Stanfield 2004 Philodemus and the New Testament world electronic resource BRILL s 365 366 ISBN 9789004114609 Mare W Harold 2000 Decapolis u Freedman David Noel Myers Allen C Beck Astrid B red Eerdmans Dictionary of the Bible Grand Rapids Wm B Eerdmans Publishing s 333 334 ISBN 0 8028 2400 5 Josephus Antiquities XVII xi 4 Josephus Bellum Judaicum II vi 3 Palestine 776 Hutteroth and Abdulfattah 1977 p 202 in Robinson and Smith 1841 vol 3 2nd appendix p 163 Government of Jordan Department of Statistics 1964 p 19 Almasri Eyad 1 grudnya 2017 An enthroned Tyche statue from Gadara Umm Qais Jordan PDF Acta Historiae Artium 58 5 20 doi 10 1556 170 2017 58 1 1 Rawashdeh Saeb German research continues in ancient city of Gadara The Jordan Times Umm Qais aqueduct opens as preservation project concludes The Jordan Times The Jordan Times For example UN Resolution 242 2009 11 27 u Wayback Machine Text of Resolution at UN org 2011 01 12 u Wayback Machine PDF CRS Issue Brief for Congress Israeli United States Relations PDF Congressional Research Service 5 kvitnya 2002 Procitovano 23 chervnya 2009 Presidency Statement on Golan Heights 1 kvitnya 2004 Arhiv originalu za 22 sichnya 2011 Procitovano 23 chervnya 2009 UK Foreign and Commonwealth Office 11 chervnya 2009 Arhiv originalu za 20 July 2009 Procitovano 23 chervnya 2009 Al Bab 2002 Arhiv originalu za 4 June 2009 Procitovano 23 chervnya 2009 BibliografiyaGovernment of Jordan Department of Statistics 1964 First Census of Population and Housing Volume I Final Tables General Characteristics of the Population PDF Hutteroth Wolf Dieter Abdulfattah Kamal 1977 Historical Geography of Palestine Transjordan and Southern Syria in the Late 16th Century Erlanger Geographische Arbeiten Sonderband 5 Erlangen Germany Vorstand der Frankischen Geographischen Gesellschaft ISBN 3 920405 41 2 Robinson E 1841 Biblical Researches in Palestine Mount Sinai and Arabia Petraea A Journal of Travels in the year 1838 T 3 Boston Weber Thomas Umm Qais Gadara of the Decapolis 1989 Amman Economic Press Co

Дата публікації:
Топ