Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянтин Олександрович Уманський (14 травня 1902, Миколаїв — 25 січня 1945, Мексика) — радянський мистецтвознавець, журналіст і дипломат, імовірно суміщав дипломатичну роботу і шпигунство. З 1931 року працівник Відділу преси та інформації Народного комісаріату закордонних справ СРСР, згодом його очільник. У 1932—1934 роках вплинув на замовчування Голодомору європейськими та американськими засобами масової інформації, публічними персонами.
| Уманський Костянтин Олександрович | |
|---|---|
| рос. Уманский Константин Александрович | |
 | |
| Народився | 1 (14) травня 1902[1][2] Миколаїв, Російська імперія |
| Помер | 25 січня 1945[1][2] (42 роки) Мексика ·авіаційна катастрофа |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія Російська СФРР СРСР |
| Національність | євреї |
| Діяльність | дипломат, журналіст, політик, митець, мистецтвознавець |
| Alma mater | МДУ і Інститут червоної професури (1930) |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Народний комісаріат закордонних справ СРСР[d] |
| Посада | d |
| Партія | РКП(б) |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Народився 1 [14] травня 1902 року в місті Миколаєві (нині Україна), за однією версією в родині інженера Олександра Уманського, за іншою — заводчика Абрама Уманського. У роки навчання у миколаївській гімназії проявив здібності в живописі та іноземних мовах. Навесні 1918 року вступив до Московського університету. З 1919 року член РКП(б). Водночас за дорученням Анатолія Луначарського підготував німецькою мовою огляд «Новое русское искусство», присвячений творчості молодих художників — Аристарха Лентулова, Казимира Малевича, Марка Шагала, Мартіроса Сар'яна. Зробив стрімку кар'єру в радянській журналістиці: напочатку 1920-х років редактор видання «Искусство», кореспондент Російської телеграфної агенції у Відні, а вже 1928 року очолив представництва Телеграфного агенства Радянського Союзу у Парижі та Женеві.
У 1930 році в Москві закінчив Інститут червоної професури. В 1931 почав роботу в Народному комісаріаті закордонних справ СРСР, помічник завідувача Відділом преси та інформації. Є свідчення, що працював перекладачем для іноземних журналістів і письменників під час їх зустрічей з вищим керівництвом СРСР, включно із Йосипом Сталіним.
Згідно з розслідуванням В'ячеслава Головченка, Уманський в період 1932—1933 років сприяв викривленню інформації про події в Українській РСР, зробив внесок у компанію дезінформації, що призвела до заперечення Голодомору. Запрошені ним Волтер Дюранті (кореспондент Нью-Йорк таймс), Бернард Шоу, Ліон Фейхтвангер, Анрі Барбюс своїми репортажами суттєво вплинули на громадську думку країн Заходу, поставивши під сумнів інформацію про масовий штучний голод.
Отримував одне за одним підвищення, спочатку до начальника Відділу преси та інформації Народного комісаріату закордонних справ, а в 1936 році став радником Повноважного представництва СРСР у Вашингтоні. Ще згодом — Надзвичайний та повноважний посол СРСР у США, займав цю посаду до листопада 1941 року, один із наймолодших радянських послів. Дуже багато встиг зробити для налагодження військових поставок зі США, коли почалася німецько-радянська війна.
На два роки повернувся в СРСР для роботи в Народному комісаріаті закордонних справ, а з 1943 року і до своєї загибелі — Надзвичайний та повноважний посол СРСР у Мексиці (з 1944 року за суміщенням у Коста-Риці). За свідченнями сучасників, належав до радянської розвідувальної агентури в США, мав псевдо «Редактор» (спогад радянського розвідника і терориста Павла Судоплатова наведений у книзі «Американо-советская дипломатическая дуэль в лицах»).
Загинув 25 січня 1945 року за нез'ясованих обставин в авіаційній катастрофі, прямуючи із Мексики в Коста-Рику для вручення вірчої грамоти. Похований в Москві в колумбарії Новодівичого цвинтаря (1 секція).
Сім'я
Був одружений, його дружина, Раїса Михайлівна, загинула разом із ним в авіакатастрофі. 1943 року, в переддень вильоту до Мехіко за загадкових обставин загинула їх єдина 14-річна донька, Ніна. Поширена в сучасних засобах масової інформації версія стверджує, що її вбив і застрелився сам син наркома авіапромисловості Володимир Шахурін, також підліток. Історія, одним з епізодів якої є загибель школярів, відома як «справа вовченят», і описана в сучасній російській літературі (наприклад: Алексей Кирпичников «Сталинъюгенд», Александр Терехов «Каменный мост»).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Біографічна стаття в «Независимой газете» (рос.)
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013. (рос.)
- Зиновий Сагалов Константин Уманский. Лицо из прошлого. / Харьковский музей холокоста. (рос.)
- (рос.)
- Александр Гольдберг (рос.)
- Дипломатический словарь, 1973.
- Стаття «Дело волчат»в журналі Огонёк (рос.)
Література
- Уманский, Константин Александрович // Дипломатический словарь / А. А. Громыко, , . — Москва : Издательство политической литературы, 1973. — Т. III Р—Я. — С. 504—505. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Umanskij Kostyantin Oleksandrovich Umanskij 14 travnya 1902 Mikolayiv 25 sichnya 1945 Meksika radyanskij mistectvoznavec zhurnalist i diplomat imovirno sumishav diplomatichnu robotu i shpigunstvo Z 1931 roku pracivnik Viddilu presi ta informaciyi Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav SRSR zgodom jogo ochilnik U 1932 1934 rokah vplinuv na zamovchuvannya Golodomoru yevropejskimi ta amerikanskimi zasobami masovoyi informaciyi publichnimi personami Umanskij Kostyantin Oleksandrovichros Umanskij Konstantin AleksandrovichNarodivsya1 14 travnya 1902 1 2 Mikolayiv Rosijska imperiyaPomer25 sichnya 1945 1945 01 25 1 2 42 roki Meksika aviacijna katastrofaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRNacionalnistyevreyiDiyalnistdiplomat zhurnalist politik mitec mistectvoznavecAlma materMDU i Institut chervonoyi profesuri 1930 Znannya movrosijskaZakladNarodnij komisariat zakordonnih sprav SRSR d PosadadPartiyaRKP b Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1 14 travnya 1902 19020514 roku v misti Mikolayevi nini Ukrayina za odniyeyu versiyeyu v rodini inzhenera Oleksandra Umanskogo za inshoyu zavodchika Abrama Umanskogo U roki navchannya u mikolayivskij gimnaziyi proyaviv zdibnosti v zhivopisi ta inozemnih movah Navesni 1918 roku vstupiv do Moskovskogo universitetu Z 1919 roku chlen RKP b Vodnochas za doruchennyam Anatoliya Lunacharskogo pidgotuvav nimeckoyu movoyu oglyad Novoe russkoe iskusstvo prisvyachenij tvorchosti molodih hudozhnikiv Aristarha Lentulova Kazimira Malevicha Marka Shagala Martirosa Sar yana Zrobiv strimku kar yeru v radyanskij zhurnalistici napochatku 1920 h rokiv redaktor vidannya Iskusstvo korespondent Rosijskoyi telegrafnoyi agenciyi u Vidni a vzhe 1928 roku ocholiv predstavnictva Telegrafnogo agenstva Radyanskogo Soyuzu u Parizhi ta Zhenevi U 1930 roci v Moskvi zakinchiv Institut chervonoyi profesuri V 1931 pochav robotu v Narodnomu komisariati zakordonnih sprav SRSR pomichnik zaviduvacha Viddilom presi ta informaciyi Ye svidchennya sho pracyuvav perekladachem dlya inozemnih zhurnalistiv i pismennikiv pid chas yih zustrichej z vishim kerivnictvom SRSR vklyuchno iz Josipom Stalinim Zgidno z rozsliduvannyam V yacheslava Golovchenka Umanskij v period 1932 1933 rokiv spriyav vikrivlennyu informaciyi pro podiyi v Ukrayinskij RSR zrobiv vnesok u kompaniyu dezinformaciyi sho prizvela do zaperechennya Golodomoru Zaprosheni nim Volter Dyuranti korespondent Nyu Jork tajms Bernard Shou Lion Fejhtvanger Anri Barbyus svoyimi reportazhami suttyevo vplinuli na gromadsku dumku krayin Zahodu postavivshi pid sumniv informaciyu pro masovij shtuchnij golod Otrimuvav odne za odnim pidvishennya spochatku do nachalnika Viddilu presi ta informaciyi Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav a v 1936 roci stav radnikom Povnovazhnogo predstavnictva SRSR u Vashingtoni She zgodom Nadzvichajnij ta povnovazhnij posol SRSR u SShA zajmav cyu posadu do listopada 1941 roku odin iz najmolodshih radyanskih posliv Duzhe bagato vstig zrobiti dlya nalagodzhennya vijskovih postavok zi SShA koli pochalasya nimecko radyanska vijna Na dva roki povernuvsya v SRSR dlya roboti v Narodnomu komisariati zakordonnih sprav a z 1943 roku i do svoyeyi zagibeli Nadzvichajnij ta povnovazhnij posol SRSR u Meksici z 1944 roku za sumishennyam u Kosta Rici Za svidchennyami suchasnikiv nalezhav do radyanskoyi rozviduvalnoyi agenturi v SShA mav psevdo Redaktor spogad radyanskogo rozvidnika i terorista Pavla Sudoplatova navedenij u knizi Amerikano sovetskaya diplomaticheskaya duel v licah Mogila v kolumbariyi Zaginuv 25 sichnya 1945 roku za nez yasovanih obstavin v aviacijnij katastrofi pryamuyuchi iz Meksiki v Kosta Riku dlya vruchennya virchoyi gramoti Pohovanij v Moskvi v kolumbariyi Novodivichogo cvintarya 1 sekciya Sim ya Buv odruzhenij jogo druzhina Rayisa Mihajlivna zaginula razom iz nim v aviakatastrofi 1943 roku v peredden vilotu do Mehiko za zagadkovih obstavin zaginula yih yedina 14 richna donka Nina Poshirena v suchasnih zasobah masovoyi informaciyi versiya stverdzhuye sho yiyi vbiv i zastrelivsya sam sin narkoma aviapromislovosti Volodimir Shahurin takozh pidlitok Istoriya odnim z epizodiv yakoyi ye zagibel shkolyariv vidoma yak sprava vovchenyat i opisana v suchasnij rosijskij literaturi napriklad Aleksej Kirpichnikov Stalinyugend Aleksandr Terehov Kamennyj most PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Biografichna stattya v Nezavisimoj gazete ros Arhiv originalu za 30 veresnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 ros Zinovij Sagalov Konstantin Umanskij Lico iz proshlogo Harkovskij muzej holokosta ros ros Aleksandr Goldberg ros Diplomaticheskij slovar 1973 Stattya Delo volchat v zhurnali Ogonyok ros LiteraturaUmanskij Konstantin Aleksandrovich Diplomaticheskij slovar A A Gromyko Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1973 T III R Ya S 504 505 ros