«Улісс глузує з Поліфема» (англ. Ulysses Deriding Polyphemus) — картина Вільяма Тернера, створена у 1829 році. Картина була виставлена в Королівській академії мистецтв у 1829 році. Зараз експонується в 34-му залі Національної галереї в Лондоні.
Улісс глузує з Поліфема англ. Ulysses Deriding Polyphemus | |
Автор | Вільям Тернер |
---|---|
Час створення | 1829 |
Розміри | 132,5×203 см |
Матеріал | полотно, олія |
Місцезнаходження | Національна галерея (Лондон,Велика Британія) |
Історія
Задум картини виник ще у 1807 році, про це свідчить дата в етюднику, що містить чорновий ескіз твору. Саму картину Тернер написав у лютому 1829 року після повернення з другої подорожі по Італії, поспішаючи завершити її до виставки Королівської академії, яка відбулася у травні.
Картина була виставлена в Королівській академії мистецтв у 1829 році. У 1856 році вона була придбана Національною галереєю. Зараз експонується у 34-му залі галереї.
Сюжет
«Улісс глузує з Поліфема» — традиційний по сюжету і новаторський по трактовці твір.
Сцена з «Одіссеї» Гомера: Одіссей (Улісс), відпливши від острова циклопів, насміхається над схожим на скелю чи хмару Поліфемом (зліва), якого до цього зі своїми супутниками осліпив.
На одному з прапорів можна побачити сцену з Троянським конем. Морські божества нереїди, ніби хвилі, пливуть перед кораблем. Коні Аполлона (або Аврори) піднімаються над горизонтом на тлі сонця, що сходить. Скеля з пробитою хвилями та вітрами крізною аркою взята художником з етюду, зробленого ним на березі Неаполітанської затоки.
Італійські враження також відбилися у цій роботі: наприклад, колірні ефекти, навіяні фресками епохи Ренесансу, які Тернер вивчав в Італії. Більш того, ці ефекти і стають головними героями роботи, відсуваючи власне міфологічний сюжет на другий план.
Аналіз
У картині наявне своєрідне сполучення античної міфології із сучасними Тернеру науковими даними і конкретними спостереженнями. Тернер зобразив дим, що піднімається над горою циклопа. Але дим піднімається не від пастуших багать, а з кратера вулкана. Острів Поліфема — вулканічний, а сам він як його органічна частина безпосередньо пов'язаний з уявленнями про стихійні сили природи. Адже, наприклад, згідно «Теогонії» Гесіода, інші циклопи Стероп та Бронт були уособленнями блискавки та грому. У кінці XVIII століття була висунута наукова гіпотеза, згідно якої вулканічний попіл та блискавки про електричних розрядженнях утворюють метеорити. Під час падіння яких гримить грім.
Морські печери зліва на картині, у глибинах яких палає полум'я, судячи по їхнім розмірам, зовсім не житло циклопа, а, можливо, є втіленням ще однієї наукової теорії — натураліста і поета Еразма Дарвіна, який вважав, що походження вулканів пов'язане з вливанням морської води у палаючі надра землі.
В «Одіссеї» нічого не сказано про зграю нереїд, що бавляться навколо корабля Улісса. Тернер використовував для своїх лекцій популярний у ті часи трактат «Мистецтво живопису» Герарда де Лересса, згідно якому, нереїди мають позначати «різноманітні якості та ефекти води». На полотні «Улісс глузує з Поліфема» нереїди із зірками на лобі, мабуть, уособлюють, по задуму Тернера, явище фосфоресценції у природі. А філософ і натураліст Джозеф Прістлі дав зведення відомостей про світіння деяких предметів у зв'язку із гниттям та про деякі інші явища фосфоресценції у дослідженні «Історія і сучасний стан відкриттів у галузі зору, світла та кольору» (1772). Цю книгу Тернер також використовував при підготовці власних лекцій, як і поему «Ботанічний сад» Еразма Дарвіна, у якій зображені спостереження мандрівників тропічними морями, «коли корабель пливе, ніби оточений вогнями, і залишає за собою слід, що світиться. А якщо море трохи хвилюється, кожна крапля світиться і мерехтить».
Ще одна риса картини — особливе тлумачення передсвітанкового неба. На перший погляд, небеса з чудовою феєрією сходу сонця подані достатньо природно. Але від місця появлення світила віялом розгортається зображення здиблених коней. Ці коні Аврори запозичені Тернером зі скульптур фронтону Парфенону. Вдома у Тернера зберігалися гіпсові виливки зі скульптур Парфенону. Таким чином, художник ідентифікував своїх алегоричних коней Аврори з їхніми прототипами у пластиці, спробувавши з'єднати ідеальне і реальне, міфологічний образ з образом реального пейзажу. Тобто «Улісс глузує з Поліфема» є однією із сходинок, що веде до злиття історії, дійсності та уяви у художніх образах пізніх робіт Тернера.
Галера Улісса залита світлом навіть у тих частинах, куди не можуть проникнути його промені. Контраст між темрявою печери циклопа і полиском ранішнього неба дуже великий. Але Тернера не бентежили натуралістичні невідповідності, він сміливо збільшував звучність світла, якщо, на його погляд, загальна виразність цілого від цього вигравала. Тернер скептично відносився до можливості встановити непорушні, постійні закони кольору і світла для живопису. І невипадково один із дослідників назвав «Улісса» «міфологією світла».
Примітки
- Ulysses deriding Polyphemus — Homer's Odyssey. The National Gallery. Процитовано 7 жовтня 2018.
- . Картина недели. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.
Джерела
- Judy Egerton. The British School. National Gallery Catalogues. National Gallery Publications, London Distributed by Yale University Press, 1998. (англ.)
- Ulysses deriding Polyphemus — Homer's Odyssey // The National Gallery. (англ.)
- Walker J. Turner. New-York: Abrams, 1983. (англ.)
- Джозеф Тёрнер. «Улисс насмехается над Полифемом» // Импрессионизм в сети. (рос.)
- Уайтли Л. Английская живопись XIX века / Джентили А., Бархем У., Уайтли Л. Лондонская национальная галерея. — М.: Слово, 2000. (рос.)
- Художественная галерея. Тёрнер. — 2004. — № 19. (рос.)
Посилання
- «Улісс глузує з Поліфема» на сайті Національної галереї
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uliss gluzuye z Polifema angl Ulysses Deriding Polyphemus kartina Vilyama Ternera stvorena u 1829 roci Kartina bula vistavlena v Korolivskij akademiyi mistectv u 1829 roci Zaraz eksponuyetsya v 34 mu zali Nacionalnoyi galereyi v Londoni Uliss gluzuye z Polifema angl Ulysses Deriding Polyphemus Avtor Vilyam Terner Chas stvorennya 1829 Rozmiri 132 5 203 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Nacionalna galereya London Velika Britaniya IstoriyaZadum kartini vinik she u 1807 roci pro ce svidchit data v etyudniku sho mistit chornovij eskiz tvoru Samu kartinu Terner napisav u lyutomu 1829 roku pislya povernennya z drugoyi podorozhi po Italiyi pospishayuchi zavershiti yiyi do vistavki Korolivskoyi akademiyi yaka vidbulasya u travni Kartina bula vistavlena v Korolivskij akademiyi mistectv u 1829 roci U 1856 roci vona bula pridbana Nacionalnoyu galereyeyu Zaraz eksponuyetsya u 34 mu zali galereyi Syuzhet Uliss gluzuye z Polifema tradicijnij po syuzhetu i novatorskij po traktovci tvir Scena z Odisseyi Gomera Odissej Uliss vidplivshi vid ostrova ciklopiv nasmihayetsya nad shozhim na skelyu chi hmaru Polifemom zliva yakogo do cogo zi svoyimi suputnikami oslipiv Na odnomu z praporiv mozhna pobachiti scenu z Troyanskim konem Morski bozhestva nereyidi nibi hvili plivut pered korablem Koni Apollona abo Avrori pidnimayutsya nad gorizontom na tli soncya sho shodit Skelya z probitoyu hvilyami ta vitrami kriznoyu arkoyu vzyata hudozhnikom z etyudu zroblenogo nim na berezi Neapolitanskoyi zatoki Italijski vrazhennya takozh vidbilisya u cij roboti napriklad kolirni efekti naviyani freskami epohi Renesansu yaki Terner vivchav v Italiyi Bilsh togo ci efekti i stayut golovnimi geroyami roboti vidsuvayuchi vlasne mifologichnij syuzhet na drugij plan AnalizU kartini nayavne svoyeridne spoluchennya antichnoyi mifologiyi iz suchasnimi Terneru naukovimi danimi i konkretnimi sposterezhennyami Terner zobraziv dim sho pidnimayetsya nad goroyu ciklopa Ale dim pidnimayetsya ne vid pastushih bagat a z kratera vulkana Ostriv Polifema vulkanichnij a sam vin yak jogo organichna chastina bezposeredno pov yazanij z uyavlennyami pro stihijni sili prirodi Adzhe napriklad zgidno Teogoniyi Gesioda inshi ciklopi Sterop ta Bront buli uosoblennyami bliskavki ta gromu U kinci XVIII stolittya bula visunuta naukova gipoteza zgidno yakoyi vulkanichnij popil ta bliskavki pro elektrichnih rozryadzhennyah utvoryuyut meteoriti Pid chas padinnya yakih grimit grim Morski pecheri zliva na kartini u glibinah yakih palaye polum ya sudyachi po yihnim rozmiram zovsim ne zhitlo ciklopa a mozhlivo ye vtilennyam she odniyeyi naukovoyi teoriyi naturalista i poeta Erazma Darvina yakij vvazhav sho pohodzhennya vulkaniv pov yazane z vlivannyam morskoyi vodi u palayuchi nadra zemli V Odisseyi nichogo ne skazano pro zgrayu nereyid sho bavlyatsya navkolo korablya Ulissa Terner vikoristovuvav dlya svoyih lekcij populyarnij u ti chasi traktat Mistectvo zhivopisu Gerarda de Leressa zgidno yakomu nereyidi mayut poznachati riznomanitni yakosti ta efekti vodi Na polotni Uliss gluzuye z Polifema nereyidi iz zirkami na lobi mabut uosoblyuyut po zadumu Ternera yavishe fosforescenciyi u prirodi A filosof i naturalist Dzhozef Pristli dav zvedennya vidomostej pro svitinnya deyakih predmetiv u zv yazku iz gnittyam ta pro deyaki inshi yavisha fosforescenciyi u doslidzhenni Istoriya i suchasnij stan vidkrittiv u galuzi zoru svitla ta koloru 1772 Cyu knigu Terner takozh vikoristovuvav pri pidgotovci vlasnih lekcij yak i poemu Botanichnij sad Erazma Darvina u yakij zobrazheni sposterezhennya mandrivnikiv tropichnimi moryami koli korabel plive nibi otochenij vognyami i zalishaye za soboyu slid sho svititsya A yaksho more trohi hvilyuyetsya kozhna kraplya svititsya i merehtit She odna risa kartini osoblive tlumachennya peredsvitankovogo neba Na pershij poglyad nebesa z chudovoyu feyeriyeyu shodu soncya podani dostatno prirodno Ale vid miscya poyavlennya svitila viyalom rozgortayetsya zobrazhennya zdiblenih konej Ci koni Avrori zapozicheni Ternerom zi skulptur frontonu Parfenonu Vdoma u Ternera zberigalisya gipsovi vilivki zi skulptur Parfenonu Takim chinom hudozhnik identifikuvav svoyih alegorichnih konej Avrori z yihnimi prototipami u plastici sprobuvavshi z yednati idealne i realne mifologichnij obraz z obrazom realnogo pejzazhu Tobto Uliss gluzuye z Polifema ye odniyeyu iz shodinok sho vede do zlittya istoriyi dijsnosti ta uyavi u hudozhnih obrazah piznih robit Ternera Galera Ulissa zalita svitlom navit u tih chastinah kudi ne mozhut proniknuti jogo promeni Kontrast mizh temryavoyu pecheri ciklopa i poliskom ranishnogo neba duzhe velikij Ale Ternera ne bentezhili naturalistichni nevidpovidnosti vin smilivo zbilshuvav zvuchnist svitla yaksho na jogo poglyad zagalna viraznist cilogo vid cogo vigravala Terner skeptichno vidnosivsya do mozhlivosti vstanoviti neporushni postijni zakoni koloru i svitla dlya zhivopisu I nevipadkovo odin iz doslidnikiv nazvav Ulissa mifologiyeyu svitla PrimitkiUlysses deriding Polyphemus Homer s Odyssey The National Gallery Procitovano 7 zhovtnya 2018 Kartina nedeli Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2018 Procitovano 7 zhovtnya 2018 DzherelaJudy Egerton The British School National Gallery Catalogues National Gallery Publications London Distributed by Yale University Press 1998 angl Ulysses deriding Polyphemus Homer s Odyssey The National Gallery angl Walker J Turner New York Abrams 1983 angl Dzhozef Tyorner Uliss nasmehaetsya nad Polifemom Impressionizm v seti ros Uajtli L Anglijskaya zhivopis XIX veka Dzhentili A Barhem U Uajtli L Londonskaya nacionalnaya galereya M Slovo 2000 ros Hudozhestvennaya galereya Tyorner 2004 19 ros Posilannya Uliss gluzuye z Polifema na sajti Nacionalnoyi galereyi