Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українці Естонії — одна з найбільших національних меншин на території Естонії, чисельність якої за даними останнього перепису складає близько 22 000 людей — це третя за чисельністю етнічна група Естонії. Більшість українців Естонії проживає в Таллінні і в повітах Гар'юмаа,Тартумаа, Пярнумаа.
Чисельність і місця проживання
| Повіт | Українці | Джерело | |
|---|---|---|---|
| Кількість, осіб | % | ||
| Ревельський | 80 | 0,05 | |
| Везенберзький | 24 | 0,02 | |
| Вайсенштайнський | 0 | 0 | |
| Гапсальський | 126 | 0,15 | |
| Всього (Естляндська губернія): | 230 | 0,06 | |
| Езельський | 212 | 0,35 | |
| Юріївський (Дерптський) | 32 | 0,02 | |
| Перновський | 23 | 0,02 | |
| Феллінський повіт | 1 | 0,001 | |
| Верроський повіт | 6 | 0,006 | |
| Всього (естонські повіти Ліфляндської губернії): | 274 | 0,05 | |
| Всього: | 504 | 0,05 | |
Перший український студентський осередок постав 1898 у Юр’ївському (нині Тартуський) університеті. Дещо раніше тут навчалися історики М. Закревський, М. Гулак, докторську дисертацію захистив освітянин І. Орлай; фізику викладав брат Лесі Українки М. Косач. На поч. 20 ст. в університеті існувало кілька українських студентських земляцтв, діяли їхній хор, драматичні гуртки і бібліотека. У цей період українці мали свою громаду також у м. Валк (нині м. Валга), де 1917 видавали газети «Український голос» та «Досвід». 1923 в Таллінні діяв Клуб громадян України.
1934 року перепис населення зафіксував, що в Естонії проживало 92 українці. Їхня чисельність значно зросла після Другої світової війни. За доби СРСР радянські власті заохочували переїзд до Естонської РСР громадян інших республік за державним направленням на роботу та військову службу. За даними перепису населення 1989, чисельність українців в Естонії досягла 48,3 тис. осіб (3,1 % усього населення республіки). Половина їх мешкала в Таллінні, решта — в інших містах на півночі країни.
Від 1989 в Естонії діє Українське земляцтво, яке допомагає українцям адаптуватися до змін, що відбулися в суспільстві, займається культурно-просвітницькою діяльністю. При земляцтві діють українська недільна школа, курси естонської мови, «Пласт», фольклорний ансамбль «Журба», вокальна група «Відлуння», дитячий фольклорний колектив «Струмочок». Естонський уряд надає Українському земляцтву певну фінансову й організаційну допомогу.
Українці в Естонії є третьою за чисельністю етнічною групою населення після естонців і росіян. Після розпаду СРСР чимало українців повернулися на батьківщину, частина українців-офіцерів виїхала до Російської Федерації, уряд якої зобов’язався надати їм квартири.
Відплив із Естонії осіб українського походження певною мірою пов’язаний із труднощами отримання громадянства. Естонія запровадила закон про надання громадянства, на яке мали беззастережне право лише ті особи, які жили на її території до 16 червня 1940, їхні діти та онуки. Решта жителів неестонського походження могла отримати громадянство шляхом натуралізації, що передбачає проживання в країні не менше 5 років, складання іспиту з естонської мови та із закону про громадянство, а також наявність легального постійного прибутку.
1995 в Естонії налічувалося близько 39,6 тис. осіб української національності.
1997 в Естонії проживало понад 1 тис. громадян України. Ті, хто не має естонського громадянства, але постійно проживає на території Естонії, можуть брати участь у виборах органів місцевого самоврядування.
За даними Міністерства у справах народонаселення Естонії 7 років тому в країні проживало більше 28 тисяч вихідців з України, з яких більше 4 000 людей мало українське громадянство. Більшість — це люди робітничих спеціальностей. Місцями їх компактного проживання є великі міста Естонії — Таллін, Тарту, Пярну, Маарду. У той же час, значна кількість українців проживає в північно-східному регіоні Естонії (міста Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихви), куди в радянські часи направлялись на роботу спеціалісти хімічної промисловості, шахтарі з України.
Українські організації в Естонії
Представники української діаспори в Естонії об'єднані в більш як 20 українських національно-культурних спільнот. Частина з них входить до складу Конгресу українців і Асоціації українських організацій в Естонії, друга частина організацій працює як самостійні одиниці. Товариства працюють як самостійні регіональні організації, кожне з них об'єднує не більше 50-70 членів.
Основним напрямом діяльності організацій української діаспори Естонії виступає культурно-просвітницький. З метою збереження національної культури і рідної мови, традицій і звичаїв українського народу організуються концерти, виставки, лекції з історії України, проводяться літературно-музикальні вечори, присвячені ювілейним датам відомих українських діячів і пам'ятним датам в історії українського народу. Довгі роки єдиною українською організацією в країні, діяльність якої направлена на задоволення культурно-освітніх потреб українців в Естонії, збереження рідної мови і народних традицій, було Українське земляцтво Естонії, створене в 1988 році (керівник — Віра Коник, з 2017 року — Євген Цибуленко). Зроблена земляцтвом робота з популяризації української культури в Естонії була відзначена в 2001 році Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
У 2002 році земляцтво увійшло до складу створеного Конгресу українців Естонії (керівник — Віра Коник), який наразі об'єднує більше 10 організацій, серед яких: Союз українок Естонії (створений в червні 1998 року, керівник — Лілія Чикальська), скаутська організація «Пласт» (2002 рік, керівник — Богдан Лютюк) і спортивний клуб «Дніпро» (2003 рік, керівник — Сергій Іщенко), Українське земляцтво Іда-Вірумаа (2000 рік, керівник — Ніна Д'яченко), Українське культурно-просвітницьке товариство «Стожари» м. Маарду (2000 г., керівник — Леонід Чуприна), Українське земляцтво «Барвінок» м. Раквере (2004 р., керівник — Тетяна Ліндберг), Українське товариство «Смерічка» м. Ойзу (2003 р., керівник — Анна Лоовілі), Українське земляцтво м. Нарва (1996 р., керівник — Галина Малярова), Українське товариство м. Пилва (2004 р., керівник — Ліліана Черепаха).
Конгрес українців Естонії групується навколо Української греко-католицької церкви, яка розташована в одному будинку з українським культурним центром (керівник — Анатолій Лютюк). При церкві діє українська недільна школа і школа народних промислів, а також розташована невелика бібліотека.
В серпні 2007 року директору Центру української культури в Талліні, художнику, громадянину Естонської Республіки А. К. Лютюку за значний особистий вклад в укріплення авторитету України в світі, популяризацію її історичних і сучасних досягнень та через 16-у Річницю Незалежності України присвоєно звання Заслуженого художника України.
При організаціях Конгресу українців Естонії діє жіноча вокальна група «Ехо» (1989 р., керівник — Раїса Демчук), хор «Мрія» (1998 р., Таллін), хор «Батьківщина» (1998 р., Нарва), дівочий ансамбль «Вербиченька» (2005 р., Нарва), дівочий ансамбль «Джерела» (2004 р., Маарду), Українська театральна студія Артстудія (1995 р., Таллінн), Театр українського обряду «Вертеп» (2001 р., Маарду), Клуб української словесності (2003 р., Таллінн).
Конгрес українців Естонії є членом Асоціації народів Естонії, Європейського конгресу українців, Всесвітнього Конгресу українців, Української всесвітньої координаційоної ради. Представники Конгресу входять до складу круглого столу нацменшин при Президенті Естонії. Союз українок Естонії є членом Всесвітньої федерації українських жіночих організацій.
Створена в травні 2000 року Асоціація українських організацій в Естонії (АУОЕ, керівник — Володимир Паламар) об'єднує Українське культурно-просвітницьке суспільство «Просвіта» м. Таллінн (керівник — Оксана Мамутова), Союз української молоді в Естонії (керівник — Володимир Паламар), українське земляцтво м. Сілламяе «Водограй» (керівник — Л.Житник), молодіжно-дитячий хореографічний ансамбль «Колор» м. Таллінн (керівник — Ніна Коорт), Культурно-просвітницьке товариство «Орфей» м. Тапа (керівник — Любов Лаур), українське товариство м. Пярну «Вітчизна»(керівник — Ніна Сушко), українське культурне товариство м. Тарту «Промінь» (керівник — Микола Стасюк). При організаціях АУОЕ діють академічний хор «Україна», жіночий вокальний ансамбль «Сусідки».
В 2001 р. за значний внесок у формування позитивного іміджу України в світі та активну громадську діяльність, Асоціація була відзначена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Українське земляцтво м. Сілламяє «Водограй» (керівник — Лариса Житник) засноване в травні 1999 р. Діяльність зосереджена на роботі з дітьми та молоддю. В приміщенні земляцтва була відкрита українська недільна школа, робота якої зараз підтримується Інтеграційним фондом Естонії, керівництвом м. Сілламяе, посольством України в Естонії. Недільна школа Українського земляцтва «Водограй» — перша серед українських недільних шкіл отримала ліцензію Міністерства освіти і науки ЕР на право викладання рідної мови.
З вересня 2004 р., завдяки зусиллям керівника земляцтва Л. Житник, в загальноосвітній школі м. Сілламяє відкрився клас факультативного вивчення української мови. Методична допомога в викладанні української мови надається керівництвом Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Земляцтво підтримує зв'язки з Центром україноведення Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром гуманітарного співробітництва з українською діаспорою Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, середньою школою № 197 м. Київ, Товариством «Україна-Світ», Управлінням культури Броварської міської державної адміністрації.
За активну позицію з питань популяризації української культури та мистецтва за кордоном, створення позитивного іміджу України в світі Українське земляцтво міста Сілламяє «Водограй» було відзначене в 2003 році Грамотами Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України, а в 2004 р. — Почесною грамотою Товариства «Україна-Світ».
Серед колективів художньої самодіяльності української діаспори Естонії відомим є фольклорний ансамбль «Журба», створений в 1992 році. Основна мета діяльності — відродження українських народних пісень, їх популяризація серед української і широкої естонської громадськості, а також ознайомлення жителів Естонії з українським народним одягом, звичаями і традиціями. Ансамбль є членом Міжнародної асоціації національних культурних товариств «Ліра» і Естонського фольклорного товариства. В травні 2000 р. за підтримки «Радіо-4», Міністерства культури ЕР і Департамента культури Таллінна вийшла аудіокасета колективу. В 2004 р. ансамбль був атестований Фольклорним товариством Естонії з присвоєнням йому вищої категорії. У листопаді 2004 р. рішенням Колегії Міністерства культури і мистецтв України ансамблю «Журба» було присвоєно звання «народний любительський колектив».
Забезпечення культурних, мовних та інших прав української діаспори
Відповідно до Конституції Естонії, розвиток естонської нації, збереження культурної традиції естонського народу є головною ціллю естонської державності. Разом з тим, для неестонців, які живуть в Естонії, Конституцією країни гарантовані можливості для збереження своєї мови та культурних особливостей, шляхом організації культурних товариств і навчання рідною мовою.
Для українського населення Естонії по суботах в ефірі четвертого каналу Естонського радіо звучить україномовна радіопрограма «Червона калина», в якій розповідається про громадсько-політичне та культурне життя України і української діаспори Естонії. При Українських земляцтвах таких міст як Таллінн, Сілламяе, Нарва і Маарду створені і діють недільні школи.
На естонському радіо також кожний тиждень виходить в ефір передача для дітей українською мовою «Люстерко», головною метою якої є допомога дітям у збереженні рідної мови. У програмі звучать українські пісні і казки, різна цікава для дітей інформація освітнього характеру, в тому числі підготовлена і передана Національною радіокомпанією України. З 1999 по 2003 р. Українське земляцтво Естонії випускало українську газету «Струни», випуск якої був припинений через відсутність коштів.
Відомими українцями та представниками наукової, культурної і художньої еліти Естонії є скульптор Іван Зубака, художники Анатолій Страхов, Ярина Іло, Анатолій Лютюк, Ніна Винник, актори Євген Гайдук і Олександр Івашкевич, музикант Руслан Трочинський, театральний режисер Юрій Михайлів, історик Борис Дубовик, професор слов'янської філології Тартуського університету Олександр Дуліченко і педагог цього ж університету Людмила Дуліченко, професор міжнародного права і публіцист Євген Цибуленко.
Більшість українців — постійних жителів Естонії, які вирішили зв'язати своє життя з цією країною, позитивно сприймають ідею інтеграції етнічних неестонців в естонське суспільство, зберігаючи при цьому свою культуру, мову, національну ідентичність, для чого керівництвом Естонської держави створені потрібні умови.
Примітки
- . pub.stat.ee. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 25 липня 2017.
- Ethnic composition of Estonia 2013. pop-stat.mashke.org. Процитовано 25 липня 2017.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 17 травня 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- . web.archive.org. 17 травня 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 5 березня 2023.
- . estonia.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 25 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci Estoniyi odna z najbilshih nacionalnih menshin na teritoriyi Estoniyi chiselnist yakoyi za danimi ostannogo perepisu skladaye blizko 22 000 lyudej ce tretya za chiselnistyu etnichna grupa Estoniyi Bilshist ukrayinciv Estoniyi prozhivaye v Tallinni i v povitah Gar yumaa Tartumaa Pyarnumaa Chiselnist i miscya prozhivannyaUkrayinci v Estlyandskij ta estonskih povitah Liflyandskoyi guberniyi za perepisom naselennya 1897 roku Povit Ukrayinci Dzherelo Kilkist osib Estlyandska guberniya Revelskij 80 0 05 Vezenberzkij 24 0 02 Vajsenshtajnskij 0 0 Gapsalskij 126 0 15 Vsogo Estlyandska guberniya 230 0 06 Liflyandska guberniya Ezelskij 212 0 35 Yuriyivskij Derptskij 32 0 02 Pernovskij 23 0 02 Fellinskij povit 1 0 001 Verroskij povit 6 0 006 Vsogo estonski poviti Liflyandskoyi guberniyi 274 0 05 Vsogo 504 0 05 Pershij ukrayinskij studentskij oseredok postav 1898 u Yur yivskomu nini Tartuskij universiteti Desho ranishe tut navchalisya istoriki M Zakrevskij M Gulak doktorsku disertaciyu zahistiv osvityanin I Orlaj fiziku vikladav brat Lesi Ukrayinki M Kosach Na poch 20 st v universiteti isnuvalo kilka ukrayinskih studentskih zemlyactv diyali yihnij hor dramatichni gurtki i biblioteka U cej period ukrayinci mali svoyu gromadu takozh u m Valk nini m Valga de 1917 vidavali gazeti Ukrayinskij golos ta Dosvid 1923 v Tallinni diyav Klub gromadyan Ukrayini 1934 roku perepis naselennya zafiksuvav sho v Estoniyi prozhivalo 92 ukrayinci Yihnya chiselnist znachno zrosla pislya Drugoyi svitovoyi vijni Za dobi SRSR radyanski vlasti zaohochuvali pereyizd do Estonskoyi RSR gromadyan inshih respublik za derzhavnim napravlennyam na robotu ta vijskovu sluzhbu Za danimi perepisu naselennya 1989 chiselnist ukrayinciv v Estoniyi dosyagla 48 3 tis osib 3 1 usogo naselennya respubliki Polovina yih meshkala v Tallinni reshta v inshih mistah na pivnochi krayini Vid 1989 v Estoniyi diye Ukrayinske zemlyactvo yake dopomagaye ukrayincyam adaptuvatisya do zmin sho vidbulisya v suspilstvi zajmayetsya kulturno prosvitnickoyu diyalnistyu Pri zemlyactvi diyut ukrayinska nedilna shkola kursi estonskoyi movi Plast folklornij ansambl Zhurba vokalna grupa Vidlunnya dityachij folklornij kolektiv Strumochok Estonskij uryad nadaye Ukrayinskomu zemlyactvu pevnu finansovu j organizacijnu dopomogu Ukrayinci v Estoniyi ye tretoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu naselennya pislya estonciv i rosiyan Pislya rozpadu SRSR chimalo ukrayinciv povernulisya na batkivshinu chastina ukrayinciv oficeriv viyihala do Rosijskoyi Federaciyi uryad yakoyi zobov yazavsya nadati yim kvartiri Vidpliv iz Estoniyi osib ukrayinskogo pohodzhennya pevnoyu miroyu pov yazanij iz trudnoshami otrimannya gromadyanstva Estoniya zaprovadila zakon pro nadannya gromadyanstva na yake mali bezzasterezhne pravo lishe ti osobi yaki zhili na yiyi teritoriyi do 16 chervnya 1940 yihni diti ta onuki Reshta zhiteliv neestonskogo pohodzhennya mogla otrimati gromadyanstvo shlyahom naturalizaciyi sho peredbachaye prozhivannya v krayini ne menshe 5 rokiv skladannya ispitu z estonskoyi movi ta iz zakonu pro gromadyanstvo a takozh nayavnist legalnogo postijnogo pributku 1995 v Estoniyi nalichuvalosya blizko 39 6 tis osib ukrayinskoyi nacionalnosti 1997 v Estoniyi prozhivalo ponad 1 tis gromadyan Ukrayini Ti hto ne maye estonskogo gromadyanstva ale postijno prozhivaye na teritoriyi Estoniyi mozhut brati uchast u viborah organiv miscevogo samovryaduvannya Za danimi Ministerstva u spravah narodonaselennya Estoniyi 7 rokiv tomu v krayini prozhivalo bilshe 28 tisyach vihidciv z Ukrayini z yakih bilshe 4 000 lyudej malo ukrayinske gromadyanstvo Bilshist ce lyudi robitnichih specialnostej Miscyami yih kompaktnogo prozhivannya ye veliki mista Estoniyi Tallin Tartu Pyarnu Maardu U toj zhe chas znachna kilkist ukrayinciv prozhivaye v pivnichno shidnomu regioni Estoniyi mista Narva Sillamyae Kohtla Yarve Jihvi kudi v radyanski chasi napravlyalis na robotu specialisti himichnoyi promislovosti shahtari z Ukrayini Ukrayinski organizaciyi v EstoniyiPredstavniki ukrayinskoyi diaspori v Estoniyi ob yednani v bilsh yak 20 ukrayinskih nacionalno kulturnih spilnot Chastina z nih vhodit do skladu Kongresu ukrayinciv i Asociaciyi ukrayinskih organizacij v Estoniyi druga chastina organizacij pracyuye yak samostijni odinici Tovaristva pracyuyut yak samostijni regionalni organizaciyi kozhne z nih ob yednuye ne bilshe 50 70 chleniv Osnovnim napryamom diyalnosti organizacij ukrayinskoyi diaspori Estoniyi vistupaye kulturno prosvitnickij Z metoyu zberezhennya nacionalnoyi kulturi i ridnoyi movi tradicij i zvichayiv ukrayinskogo narodu organizuyutsya koncerti vistavki lekciyi z istoriyi Ukrayini provodyatsya literaturno muzikalni vechori prisvyacheni yuvilejnim datam vidomih ukrayinskih diyachiv i pam yatnim datam v istoriyi ukrayinskogo narodu Dovgi roki yedinoyu ukrayinskoyu organizaciyeyu v krayini diyalnist yakoyi napravlena na zadovolennya kulturno osvitnih potreb ukrayinciv v Estoniyi zberezhennya ridnoyi movi i narodnih tradicij bulo Ukrayinske zemlyactvo Estoniyi stvorene v 1988 roci kerivnik Vira Konik z 2017 roku Yevgen Cibulenko Zroblena zemlyactvom robota z populyarizaciyi ukrayinskoyi kulturi v Estoniyi bula vidznachena v 2001 roci Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini U 2002 roci zemlyactvo uvijshlo do skladu stvorenogo Kongresu ukrayinciv Estoniyi kerivnik Vira Konik yakij narazi ob yednuye bilshe 10 organizacij sered yakih Soyuz ukrayinok Estoniyi stvorenij v chervni 1998 roku kerivnik Liliya Chikalska skautska organizaciya Plast 2002 rik kerivnik Bogdan Lyutyuk i sportivnij klub Dnipro 2003 rik kerivnik Sergij Ishenko Ukrayinske zemlyactvo Ida Virumaa 2000 rik kerivnik Nina D yachenko Ukrayinske kulturno prosvitnicke tovaristvo Stozhari m Maardu 2000 g kerivnik Leonid Chuprina Ukrayinske zemlyactvo Barvinok m Rakvere 2004 r kerivnik Tetyana Lindberg Ukrayinske tovaristvo Smerichka m Ojzu 2003 r kerivnik Anna Loovili Ukrayinske zemlyactvo m Narva 1996 r kerivnik Galina Malyarova Ukrayinske tovaristvo m Pilva 2004 r kerivnik Liliana Cherepaha Kongres ukrayinciv Estoniyi grupuyetsya navkolo Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi yaka roztashovana v odnomu budinku z ukrayinskim kulturnim centrom kerivnik Anatolij Lyutyuk Pri cerkvi diye ukrayinska nedilna shkola i shkola narodnih promisliv a takozh roztashovana nevelika biblioteka V serpni 2007 roku direktoru Centru ukrayinskoyi kulturi v Tallini hudozhniku gromadyaninu Estonskoyi Respubliki A K Lyutyuku za znachnij osobistij vklad v ukriplennya avtoritetu Ukrayini v sviti populyarizaciyu yiyi istorichnih i suchasnih dosyagnen ta cherez 16 u Richnicyu Nezalezhnosti Ukrayini prisvoyeno zvannya Zasluzhenogo hudozhnika Ukrayini Pri organizaciyah Kongresu ukrayinciv Estoniyi diye zhinocha vokalna grupa Eho 1989 r kerivnik Rayisa Demchuk hor Mriya 1998 r Tallin hor Batkivshina 1998 r Narva divochij ansambl Verbichenka 2005 r Narva divochij ansambl Dzherela 2004 r Maardu Ukrayinska teatralna studiya Artstudiya 1995 r Tallinn Teatr ukrayinskogo obryadu Vertep 2001 r Maardu Klub ukrayinskoyi slovesnosti 2003 r Tallinn Kongres ukrayinciv Estoniyi ye chlenom Asociaciyi narodiv Estoniyi Yevropejskogo kongresu ukrayinciv Vsesvitnogo Kongresu ukrayinciv Ukrayinskoyi vsesvitnoyi koordinacijonoyi radi Predstavniki Kongresu vhodyat do skladu kruglogo stolu nacmenshin pri Prezidenti Estoniyi Soyuz ukrayinok Estoniyi ye chlenom Vsesvitnoyi federaciyi ukrayinskih zhinochih organizacij Stvorena v travni 2000 roku Asociaciya ukrayinskih organizacij v Estoniyi AUOE kerivnik Volodimir Palamar ob yednuye Ukrayinske kulturno prosvitnicke suspilstvo Prosvita m Tallinn kerivnik Oksana Mamutova Soyuz ukrayinskoyi molodi v Estoniyi kerivnik Volodimir Palamar ukrayinske zemlyactvo m Sillamyae Vodograj kerivnik L Zhitnik molodizhno dityachij horeografichnij ansambl Kolor m Tallinn kerivnik Nina Koort Kulturno prosvitnicke tovaristvo Orfej m Tapa kerivnik Lyubov Laur ukrayinske tovaristvo m Pyarnu Vitchizna kerivnik Nina Sushko ukrayinske kulturne tovaristvo m Tartu Promin kerivnik Mikola Stasyuk Pri organizaciyah AUOE diyut akademichnij hor Ukrayina zhinochij vokalnij ansambl Susidki V 2001 r za znachnij vnesok u formuvannya pozitivnogo imidzhu Ukrayini v sviti ta aktivnu gromadsku diyalnist Asociaciya bula vidznachena Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini Ukrayinske zemlyactvo m Sillamyaye Vodograj kerivnik Larisa Zhitnik zasnovane v travni 1999 r Diyalnist zoseredzhena na roboti z ditmi ta moloddyu V primishenni zemlyactva bula vidkrita ukrayinska nedilna shkola robota yakoyi zaraz pidtrimuyetsya Integracijnim fondom Estoniyi kerivnictvom m Sillamyae posolstvom Ukrayini v Estoniyi Nedilna shkola Ukrayinskogo zemlyactva Vodograj persha sered ukrayinskih nedilnih shkil otrimala licenziyu Ministerstva osviti i nauki ER na pravo vikladannya ridnoyi movi Z veresnya 2004 r zavdyaki zusillyam kerivnika zemlyactva L Zhitnik v zagalnoosvitnij shkoli m Sillamyaye vidkrivsya klas fakultativnogo vivchennya ukrayinskoyi movi Metodichna dopomoga v vikladanni ukrayinskoyi movi nadayetsya kerivnictvom Institutu ukrayinskoyi filologiyi Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M P Dragomanova Zemlyactvo pidtrimuye zv yazki z Centrom ukrayinovedennya Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Centrom gumanitarnogo spivrobitnictva z ukrayinskoyu diasporoyu Nizhinskogo derzhavnogo universitetu im M Gogolya serednoyu shkoloyu 197 m Kiyiv Tovaristvom Ukrayina Svit Upravlinnyam kulturi Brovarskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Za aktivnu poziciyu z pitan populyarizaciyi ukrayinskoyi kulturi ta mistectva za kordonom stvorennya pozitivnogo imidzhu Ukrayini v sviti Ukrayinske zemlyactvo mista Sillamyaye Vodograj bulo vidznachene v 2003 roci Gramotami Kabinetu Ministriv Ukrayini i Verhovnoyi Radi Ukrayini a v 2004 r Pochesnoyu gramotoyu Tovaristva Ukrayina Svit Sered kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti ukrayinskoyi diaspori Estoniyi vidomim ye folklornij ansambl Zhurba stvorenij v 1992 roci Osnovna meta diyalnosti vidrodzhennya ukrayinskih narodnih pisen yih populyarizaciya sered ukrayinskoyi i shirokoyi estonskoyi gromadskosti a takozh oznajomlennya zhiteliv Estoniyi z ukrayinskim narodnim odyagom zvichayami i tradiciyami Ansambl ye chlenom Mizhnarodnoyi asociaciyi nacionalnih kulturnih tovaristv Lira i Estonskogo folklornogo tovaristva V travni 2000 r za pidtrimki Radio 4 Ministerstva kulturi ER i Departamenta kulturi Tallinna vijshla audiokaseta kolektivu V 2004 r ansambl buv atestovanij Folklornim tovaristvom Estoniyi z prisvoyennyam jomu vishoyi kategoriyi U listopadi 2004 r rishennyam Kolegiyi Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini ansamblyu Zhurba bulo prisvoyeno zvannya narodnij lyubitelskij kolektiv Zabezpechennya kulturnih movnih ta inshih prav ukrayinskoyi diasporiVidpovidno do Konstituciyi Estoniyi rozvitok estonskoyi naciyi zberezhennya kulturnoyi tradiciyi estonskogo narodu ye golovnoyu cillyu estonskoyi derzhavnosti Razom z tim dlya neestonciv yaki zhivut v Estoniyi Konstituciyeyu krayini garantovani mozhlivosti dlya zberezhennya svoyeyi movi ta kulturnih osoblivostej shlyahom organizaciyi kulturnih tovaristv i navchannya ridnoyu movoyu Dlya ukrayinskogo naselennya Estoniyi po subotah v efiri chetvertogo kanalu Estonskogo radio zvuchit ukrayinomovna radioprograma Chervona kalina v yakij rozpovidayetsya pro gromadsko politichne ta kulturne zhittya Ukrayini i ukrayinskoyi diaspori Estoniyi Pri Ukrayinskih zemlyactvah takih mist yak Tallinn Sillamyae Narva i Maardu stvoreni i diyut nedilni shkoli Na estonskomu radio takozh kozhnij tizhden vihodit v efir peredacha dlya ditej ukrayinskoyu movoyu Lyusterko golovnoyu metoyu yakoyi ye dopomoga dityam u zberezhenni ridnoyi movi U programi zvuchat ukrayinski pisni i kazki rizna cikava dlya ditej informaciya osvitnogo harakteru v tomu chisli pidgotovlena i peredana Nacionalnoyu radiokompaniyeyu Ukrayini Z 1999 po 2003 r Ukrayinske zemlyactvo Estoniyi vipuskalo ukrayinsku gazetu Struni vipusk yakoyi buv pripinenij cherez vidsutnist koshtiv Vidomimi ukrayincyami ta predstavnikami naukovoyi kulturnoyi i hudozhnoyi eliti Estoniyi ye skulptor Ivan Zubaka hudozhniki Anatolij Strahov Yarina Ilo Anatolij Lyutyuk Nina Vinnik aktori Yevgen Gajduk i Oleksandr Ivashkevich muzikant Ruslan Trochinskij teatralnij rezhiser Yurij Mihajliv istorik Boris Dubovik profesor slov yanskoyi filologiyi Tartuskogo universitetu Oleksandr Dulichenko i pedagog cogo zh universitetu Lyudmila Dulichenko profesor mizhnarodnogo prava i publicist Yevgen Cibulenko Bilshist ukrayinciv postijnih zhiteliv Estoniyi yaki virishili zv yazati svoye zhittya z ciyeyu krayinoyu pozitivno sprijmayut ideyu integraciyi etnichnih neestonciv v estonske suspilstvo zberigayuchi pri comu svoyu kulturu movu nacionalnu identichnist dlya chogo kerivnictvom Estonskoyi derzhavi stvoreni potribni umovi Primitki pub stat ee Arhiv originalu za 25 sichnya 2013 Procitovano 25 lipnya 2017 Ethnic composition of Estonia 2013 pop stat mashke org Procitovano 25 lipnya 2017 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 17 travnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2023 web archive org 17 travnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 5 bereznya 2023 estonia mfa gov ua ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2017 Arhiv originalu za 22 chervnya 2017 Procitovano 25 lipnya 2017