Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2013) |
Українська народна рада в Ясіню (пізніше Руська народна рада) — орган самоврядування Гуцульської Республіки, скликана на загальному вічу 8 листопада 1918 року в містечку Ясіня. Складалася з найповажніших громадян села, включно з німцями, євреями та угорцями.
| Українська народна рада | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Країна | Гуцульська республіка |
| Дата створення | 8 листопада 1918 |
| Дата скасування | 11 червня 1919 |
| Штаб-квартира | Ясіня |
| Голова | Степан Клочурак |
| Підвідомчий орган | Головна управа УНР |
 | |
Структура ради
Рада складалася з 42 членів. Головою Ради всенародними зборами обрано Степана Клочурака (молодшого). На першому засіданні Ради було обрано 12-членну Головну управу УНР на чолі з Клочураком, до складу якої, крім нього, увійшли , , (староста), (заступник старости), Василь Климпуш, , , , , (секретар) та . З членів Ради пізніше були створені різні комісії, які щотижня складали управі звіти. Шкільну комісію очолював Іван Пасулька, лісову — Іван Тимчук, комісію лісових робіт — Степан Клочурак (старший), торговельну — Василь Климпуш, харчову — Юра Кабалюк, адміністративну — Дмитро Іванюк, військову — С. Клочурак (мол.).
Діяльність ради
На першому засіданні Головної управи було вирішено спорядити уповноважених до Станіслава, щоб передати урядові Західно-Української народної республіки рішення зборів Ясінської УНР про з'єднання з Україною. Делегація, до якої увійшли голова УНР в Ясіню С. Клочурак (мол.) і , у Станіславі мали зустріч із прем'єр-міністром ЗУНР Сидіром Голубовичем. Результат зустрічі відрізнявся від очікуваного – з огляду на несприятливу ситуацію на польсько-українському фронті ЗУНР була не спроможною надати Закарпаттю військову допомогу, акценти зроблено на потребу пропагування усамостійнення Закарпатті від Угорщини і в Україні, і в Європі. Для цього при уряді ЗУНР створено Секцію пропаганди для угро-русинів, яка мала постачати на Закарпаття українську літературу та шкільні підручники. До складу Секції увійшов і Ст. Клочурак.
Наслідки постання ради. Підтримка Злуки
За зразком ясінської Української народної ради були засновані аналогічні ради майже в усіх селах Гуцульщини, а також у Марамороському Сиґоті, Ізі та ін. населених пунктах, які на початках підтримували ідею приєднання Закарпаття до України. Уряд Угорщини натомість створив в Будапешті проугорську Русску народну раду, яка скликала на 10 грудня 1918 р. до Будапешта з'їзд делегатів з цілого Закарпаття. На з'їзді планувалося ухвалити проект „вічного” співжиття русинів у „братньому союзі” з угорцями, який відпрацьовував новоіменований міністр у справах русинів о. . Серед 500 делегатів з’їзду вісім осіб було і від ясінських гуцулів на чолі з Клочураком. Саме його виступ, в якому він зокрема зазначив, що «хто з нас любить свій народ, його своєрідну культуру, його звичаї й віру та хоче йому до кінця життя вірно служити і не хоче його запродати, той повинен це місце з огидою покинути», зірвав завершення з’їзду і розпочав підготовку до Загального собору всіх русинів, живучих в Угорщині, на 21 січня 1919 р. у Хусті.
Перед цим 18 грудня 1918 р. в Сиґоті було засновано Марамороську Руську (Українську) Народну Раду (голова — Юліян Бращайко, заступник — Августин Штефан), членом проводу якої став і Клочурак. Присяга її членами складалася на синьо-жовтому прапорі. З ініціативи Клочурака в кожному селі Мараморощини було запропоновано зорганізувати місцеву озброєну міліцію при раді цього села. Угорщина на противагу вводила свої залоги в населені пункти і під кінець 1918 р. почала контролювати і Ясіня.
2 січня 1919 р. у Станіславі відбулося урочисте засідання Народної Ради Західної України, на якому проголошено об'єднання ЗУНР і УНР. У засіданні брала участь і делегація від Закарпаття (Клочурак, Євген Пуза, Іван Климпуш). Відбулися її зустрічі з Головою ЗУНР Євгеном Петрушевичем і державним секретарем народної оборони ЗУНР Дмитром Вітовським. Керманичі ЗУНР запропонували закарпатцям опанувати владою в одному районі, називалася Гуцульщина з центром у Ясіню, і поступово її ширити. Для операції ЗУНР погодилася виділити військовий загін під виглядом добровольців.
Під час Різдвяної коляди 6-7 січня 1919 р. активу Української народної ради в Ясіню вдалося приховано зібрати 86 озброєних гуцулів і долучити 23 старшини та вояки УГА. Цей 109-членний загін в ніч на 8 січня роззброїв угорську залогу (620 вояків), захопив прикордонну поліцію, залізничну станцію, пошту і всі установи в селі.
Визвольний похід
8 січня УНР в Ясіню проголосила самостійну Гуцульську Республіку, а 10 січня опублікувала , в якому, посилаючись на принципи американського президента Вільсона про самовизначення народів, закликала закарпатських русинів до збройного повстання проти угорських окупантів.
Впродовж 13-17 січня військо Гуцульської Республіки здійснило похід на Марамороський Сиґіт, спочатку опанувавши ним, але пізніше здавши румунському війську.
Після поразки в Сиґітській Коморі УНР в Ясіню продовжувала свою діяльність і через кілька днів до Гуцульської Республіки приєдналися села Кваси, Білин та Богдан на прохання місцевих Рад.
В резолюції з'їзду делегатів Угорської Русі та Пряшівщини у Хусті 21 січня 1919. значиться, що ці всенародні збори угорських русинів-українців фіксують єдність всіх русинів-українців з комітатів: Мармарош, Угоча, Берег, Унг, Земплін, Шариш, Спиш, [hu] і декларують прилучення цих земель до соборної України
Вимушена зміна зовнішньо-політичного орієнтування
Припинила існувати УНР в Ясіню 11 червня 1919 р., коли із Сиґоту до Ясіня прибув спеціальний румунський військовий загін, ухваливши свій останній меморандум до Центральної Руської Народної Ради в Ужгороді з проханням прилучення і Мараморощини до Чехо-Словаччини.
Джерела
- Клочурак С. До волі (Спомини). Передмова В. Шандор. — Карпатський Союз, Інк.: Нью-Йорк, 1978. — 190 стор. Друге видання: Передмова М. Мушинка. — Ужгород: Ліра, 2009. — 184 стор. —
- Лицар волі. — Ужгород: Гражда, 2010 (2-ге вид., уточн., доповн.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2013 Ukrayinska narodna rada v Yasinyu piznishe Ruska narodna rada organ samovryaduvannya Guculskoyi Respubliki sklikana na zagalnomu vichu 8 listopada 1918 roku v mistechku Yasinya Skladalasya z najpovazhnishih gromadyan sela vklyuchno z nimcyami yevreyami ta ugorcyami Ukrayinska narodna radaZagalna informaciyaKrayinaGuculska respublikaData stvorennya8 listopada 1918Data skasuvannya11 chervnya 1919Shtab kvartiraYasinyaGolovaStepan KlochurakPidvidomchij organGolovna uprava UNRStruktura radiStepan Klochurak Rada skladalasya z 42 chleniv Golovoyu Radi vsenarodnimi zborami obrano Stepana Klochuraka molodshogo Na pershomu zasidanni Radi bulo obrano 12 chlennu Golovnu upravu UNR na choli z Klochurakom do skladu yakoyi krim nogo uvijshli starosta zastupnik starosti Vasil Klimpush sekretar ta Z chleniv Radi piznishe buli stvoreni rizni komisiyi yaki shotizhnya skladali upravi zviti Shkilnu komisiyu ocholyuvav Ivan Pasulka lisovu Ivan Timchuk komisiyu lisovih robit Stepan Klochurak starshij torgovelnu Vasil Klimpush harchovu Yura Kabalyuk administrativnu Dmitro Ivanyuk vijskovu S Klochurak mol Diyalnist radiNa pershomu zasidanni Golovnoyi upravi bulo virisheno sporyaditi upovnovazhenih do Stanislava shob peredati uryadovi Zahidno Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki rishennya zboriv Yasinskoyi UNR pro z yednannya z Ukrayinoyu Delegaciya do yakoyi uvijshli golova UNR v Yasinyu S Klochurak mol i u Stanislavi mali zustrich iz prem yer ministrom ZUNR Sidirom Golubovichem Rezultat zustrichi vidriznyavsya vid ochikuvanogo z oglyadu na nespriyatlivu situaciyu na polsko ukrayinskomu fronti ZUNR bula ne spromozhnoyu nadati Zakarpattyu vijskovu dopomogu akcenti zrobleno na potrebu propaguvannya usamostijnennya Zakarpatti vid Ugorshini i v Ukrayini i v Yevropi Dlya cogo pri uryadi ZUNR stvoreno Sekciyu propagandi dlya ugro rusiniv yaka mala postachati na Zakarpattya ukrayinsku literaturu ta shkilni pidruchniki Do skladu Sekciyi uvijshov i St Klochurak Naslidki postannya radi Pidtrimka ZlukiZa zrazkom yasinskoyi Ukrayinskoyi narodnoyi radi buli zasnovani analogichni radi majzhe v usih selah Guculshini a takozh u Maramoroskomu Sigoti Izi ta in naselenih punktah yaki na pochatkah pidtrimuvali ideyu priyednannya Zakarpattya do Ukrayini Uryad Ugorshini natomist stvoriv v Budapeshti prougorsku Russku narodnu radu yaka sklikala na 10 grudnya 1918 r do Budapeshta z yizd delegativ z cilogo Zakarpattya Na z yizdi planuvalosya uhvaliti proekt vichnogo spivzhittya rusiniv u bratnomu soyuzi z ugorcyami yakij vidpracovuvav novoimenovanij ministr u spravah rusiniv o Sered 500 delegativ z yizdu visim osib bulo i vid yasinskih guculiv na choli z Klochurakom Same jogo vistup v yakomu vin zokrema zaznachiv sho hto z nas lyubit svij narod jogo svoyeridnu kulturu jogo zvichayi j viru ta hoche jomu do kincya zhittya virno sluzhiti i ne hoche jogo zaprodati toj povinen ce misce z ogidoyu pokinuti zirvav zavershennya z yizdu i rozpochav pidgotovku do Zagalnogo soboru vsih rusiniv zhivuchih v Ugorshini na 21 sichnya 1919 r u Husti Pered cim 18 grudnya 1918 r v Sigoti bulo zasnovano Maramorosku Rusku Ukrayinsku Narodnu Radu golova Yuliyan Brashajko zastupnik Avgustin Shtefan chlenom provodu yakoyi stav i Klochurak Prisyaga yiyi chlenami skladalasya na sino zhovtomu prapori Z iniciativi Klochuraka v kozhnomu seli Maramoroshini bulo zaproponovano zorganizuvati miscevu ozbroyenu miliciyu pri radi cogo sela Ugorshina na protivagu vvodila svoyi zalogi v naseleni punkti i pid kinec 1918 r pochala kontrolyuvati i Yasinya 2 sichnya 1919 r u Stanislavi vidbulosya urochiste zasidannya Narodnoyi Radi Zahidnoyi Ukrayini na yakomu progolosheno ob yednannya ZUNR i UNR U zasidanni brala uchast i delegaciya vid Zakarpattya Klochurak Yevgen Puza Ivan Klimpush Vidbulisya yiyi zustrichi z Golovoyu ZUNR Yevgenom Petrushevichem i derzhavnim sekretarem narodnoyi oboroni ZUNR Dmitrom Vitovskim Kermanichi ZUNR zaproponuvali zakarpatcyam opanuvati vladoyu v odnomu rajoni nazivalasya Guculshina z centrom u Yasinyu i postupovo yiyi shiriti Dlya operaciyi ZUNR pogodilasya vidiliti vijskovij zagin pid viglyadom dobrovolciv Pid chas Rizdvyanoyi kolyadi 6 7 sichnya 1919 r aktivu Ukrayinskoyi narodnoyi radi v Yasinyu vdalosya prihovano zibrati 86 ozbroyenih guculiv i doluchiti 23 starshini ta voyaki UGA Cej 109 chlennij zagin v nich na 8 sichnya rozzbroyiv ugorsku zalogu 620 voyakiv zahopiv prikordonnu policiyu zaliznichnu stanciyu poshtu i vsi ustanovi v seli Vizvolnij pohid8 sichnya UNR v Yasinyu progolosila samostijnu Guculsku Respubliku a 10 sichnya opublikuvala v yakomu posilayuchis na principi amerikanskogo prezidenta Vilsona pro samoviznachennya narodiv zaklikala zakarpatskih rusiniv do zbrojnogo povstannya proti ugorskih okupantiv Vprodovzh 13 17 sichnya vijsko Guculskoyi Respubliki zdijsnilo pohid na Maramoroskij Sigit spochatku opanuvavshi nim ale piznishe zdavshi rumunskomu vijsku Pislya porazki v Sigitskij Komori UNR v Yasinyu prodovzhuvala svoyu diyalnist i cherez kilka dniv do Guculskoyi Respubliki priyednalisya sela Kvasi Bilin ta Bogdan na prohannya miscevih Rad V rezolyuciyi z yizdu delegativ Ugorskoyi Rusi ta Pryashivshini u Husti 21 sichnya 1919 znachitsya sho ci vsenarodni zbori ugorskih rusiniv ukrayinciv fiksuyut yednist vsih rusiniv ukrayinciv z komitativ Marmarosh Ugocha Bereg Ung Zemplin Sharish Spish hu i deklaruyut priluchennya cih zemel do sobornoyi UkrayiniVimushena zmina zovnishno politichnogo oriyentuvannyaPripinila isnuvati UNR v Yasinyu 11 chervnya 1919 r koli iz Sigotu do Yasinya pribuv specialnij rumunskij vijskovij zagin uhvalivshi svij ostannij memorandum do Centralnoyi Ruskoyi Narodnoyi Radi v Uzhgorodi z prohannyam priluchennya i Maramoroshini do Cheho Slovachchini DzherelaKlochurak S Do voli Spomini Peredmova V Shandor Karpatskij Soyuz Ink Nyu Jork 1978 190 stor Druge vidannya Peredmova M Mushinka Uzhgorod Lira 2009 184 stor ISBN 966 8964 30 2 Licar voli Uzhgorod Grazhda 2010 2 ge vid utochn dopovn