Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Укба ібн Нафі аль-Фіхрі (бл. 622 — 683) — державний та військовий діяч Омеядського халіфату.
| Укба ібн Нафі аль-Фіхрі | |
|---|---|
| عقبة بن نافع الفهري | |
 | |
| Народився | бл. 622 Мекка, Хіджаз |
| Помер | 683 d, d, Біскра, Алжир ·загиблий у бою |
| Підданство | Омеядський халіфат |
| Діяльність | воєначальник, Валі |
| Знання мов | арабська |
| Учасник | d |
| Magnum opus | Мечеть Укба і Кайруан |
| Посада | валі Іфрикії |
| Термін | 670—675 та 681—683 роки |
| Попередник | Муавія бен Худадж |
| Наступник | Абу-л-Мухаджир Динар Зухайр ібн Каїс |
| Конфесія | іслам |
| Рід | |
| Родичі | d |
| |
Життєпис
Належав до одного з родів курайшитів. Був небожем або стриєчним братом Амра ібн аль Аса. Брав участь у військових походах під орудою аль-Аса. У 642 році, після підкорення арабами Олександрії, Амр рушив далі на захід, підкоривши Антабулус (Барку). Укбу Амр відправив з загоном до сахарської оази на північний захід від Барки, яку було підкорено. У 643 році в складі військ Амра ібн аль-Аса брав участь у завоюванні Триполітанії. У 646—647 роках під командуванням Абдаллаха ібн Саада бився проти візантійського екзарха Григорія. Відзначився у битві біля Суфетули, де візантійці зазнали нищівної поразки.
У 661 році придушив повстання берберів в Барці й Маракії. У 662 році на чолі потужного загону рушив на підкорення Гарамантиди (Феццану), Ваддану і Куввару. До 664 року підкорив Ваддан і Куввар. Але перервав наступ через смерть Амра ібн аль-Аса. За відомостями Ібн Абд ал-Хаккама, Укба увійшов в землю Музати, захопив замки і здобув Гудаміс (Гадамес). Після цього араби здобули Кафс і Кастилію. Укба дійшов до Кайруана, але не залишився там.
У 668 році здійснив новий похід до Гарамантиди. Після захоплення важливого міста Гарама (Джарма) приборкав потім інші поселення та племена гарамантів, підкоривши їх остаточно до 669 року. У 670 році Укба ібн Нафі побудував у Бізацене Кайруан, який мав слугувати арабам базою для подальших походів. Того ж року захопив важливий порт Юстиніанополь. Невдовзі призначається новий валі (намісником) Іфрикії. На цій посади приділяв увагу підкоренню берберських племен Бізацени і Нумідії, яким завдав нищівних поразок. Разом з тим проводив жорстку політику ісламізації. У 675 році замінений на посаді Абу-л-Мухаджиром, який не виконав доручення здійснити це з повагою. Замість цього Укбу було закуто в кайдани та кинуто до в'язниці. Звільнено лише на вимогу халіфа. Після цього лікувався у Дамаску.
У 681 році знову призначений валі Іфрикії за рішенням нового халіфа Язида I. Залишивши в Кайруані Зухайр ібн Каїса, він рушив на землі візантійських провінцій Мавретанія Друга і Мавретанія Перша. Візантійці в союзі з берберами зміцнили міста Багаї, Ламбез, Тіарет. Біля Багаї арабський військовик розбив візантійсько-берберську армію, потім завдав ще кілька поразок загонам супротивників. Скориставшись сум'яттям, спробував захопити Карфаген, проте невдало. Зрештою, Укба ібн Нафі, просуваючись вглиб території Мавретанії, підійшовши до Тахерту, де розгромив берберські військо, що забезпечило йому вільний шлях до Септему. Арабські війська вийшли до міста Тінгіс, коміт якого Юліан уклав мир з Укбой.
Арабське військо повернуло від Танжера на південь, опанувало Волюбілісом, підкоривши територію візантійської провінції Мавретанія Перша (сучасне Марокко), а Укба ібн Нафі першим з арабів вийшов до берега Атлантичного океану, заявивши, щозахідний похід завершено. Після цього арабське військо в 683 році рушило назад до Кайруану. Укба ібн Нафі розділив армію на кілька загонів, що рушили на схід різними шляхами. В цей час берберські племена об'єднав Кусейла, який перетнув шлях арабам до Кайруану. В битві біля Вескери (сучасна Біскра) араби на чолі з Укбою зазнали поразки, а сам валі загинув. Поразка і загибель Укби ібн Нафі привели до тимчасової втрати арабами завойованих територій. Згодом на місці загибелі Укби було зведено мавзолей-куббе і мечеть, що стала місцем паломництва. Потім навколо мечеті утворилося місто, назване .
Родина
- Абд ар-Рахман, валі Єгипту в 684 році
- Язид, учасник підкорення Магриба 690-х років
Джерела
- Mohammed El Fasi et Ivan Hrbek, Histoire générale de l'Afrique, vol. III: L'Afrique du VIIe au XIe siècle, Paris, Éditions UNESCO, 1990, 932 p
- Thiry, Jacques (1995), Le Sahara libyen dans l'Afrique du Nord médiévale, , Lovaina: Peeters Publishers
- Pierre Pinta, La Libye, Karthala, 2006 ()
- Conant, Jonathan (2012), Staying Roman: conquest and identity in Africa and the Mediterranean, 439—700, (em inglês), Cambridge University Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukba ibn Nafi al Fihri bl 622 683 derzhavnij ta vijskovij diyach Omeyadskogo halifatu Ukba ibn Nafi al Fihriعقبة بن نافع الفهريNarodivsyabl 622 Mekka HidzhazPomer683 d d Biskra Alzhir zagiblij u boyuPiddanstvoOmeyadskij halifatDiyalnistvoyenachalnik ValiZnannya movarabskaUchasnikdMagnum opusMechet Ukba i KajruanPosadavali IfrikiyiTermin670 675 ta 681 683 rokiPoperednikMuaviya ben HudadzhNastupnikAbu l Muhadzhir Dinar Zuhajr ibn KayisKonfesiyaislamRidRodichid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNalezhav do odnogo z rodiv kurajshitiv Buv nebozhem abo striyechnim bratom Amra ibn al Asa Brav uchast u vijskovih pohodah pid orudoyu al Asa U 642 roci pislya pidkorennya arabami Oleksandriyi Amr rushiv dali na zahid pidkorivshi Antabulus Barku Ukbu Amr vidpraviv z zagonom do saharskoyi oazi na pivnichnij zahid vid Barki yaku bulo pidkoreno U 643 roci v skladi vijsk Amra ibn al Asa brav uchast u zavoyuvanni Tripolitaniyi U 646 647 rokah pid komanduvannyam Abdallaha ibn Saada bivsya proti vizantijskogo ekzarha Grigoriya Vidznachivsya u bitvi bilya Sufetuli de vizantijci zaznali nishivnoyi porazki U 661 roci pridushiv povstannya berberiv v Barci j Marakiyi U 662 roci na choli potuzhnogo zagonu rushiv na pidkorennya Garamantidi Feccanu Vaddanu i Kuvvaru Do 664 roku pidkoriv Vaddan i Kuvvar Ale perervav nastup cherez smert Amra ibn al Asa Za vidomostyami Ibn Abd al Hakkama Ukba uvijshov v zemlyu Muzati zahopiv zamki i zdobuv Gudamis Gadames Pislya cogo arabi zdobuli Kafs i Kastiliyu Ukba dijshov do Kajruana ale ne zalishivsya tam U 668 roci zdijsniv novij pohid do Garamantidi Pislya zahoplennya vazhlivogo mista Garama Dzharma priborkav potim inshi poselennya ta plemena garamantiv pidkorivshi yih ostatochno do 669 roku U 670 roci Ukba ibn Nafi pobuduvav u Bizacene Kajruan yakij mav sluguvati arabam bazoyu dlya podalshih pohodiv Togo zh roku zahopiv vazhlivij port Yustinianopol Nevdovzi priznachayetsya novij vali namisnikom Ifrikiyi Na cij posadi pridilyav uvagu pidkorennyu berberskih plemen Bizaceni i Numidiyi yakim zavdav nishivnih porazok Razom z tim provodiv zhorstku politiku islamizaciyi U 675 roci zaminenij na posadi Abu l Muhadzhirom yakij ne vikonav doruchennya zdijsniti ce z povagoyu Zamist cogo Ukbu bulo zakuto v kajdani ta kinuto do v yaznici Zvilneno lishe na vimogu halifa Pislya cogo likuvavsya u Damasku U 681 roci znovu priznachenij vali Ifrikiyi za rishennyam novogo halifa Yazida I Zalishivshi v Kajruani Zuhajr ibn Kayisa vin rushiv na zemli vizantijskih provincij Mavretaniya Druga i Mavretaniya Persha Vizantijci v soyuzi z berberami zmicnili mista Bagayi Lambez Tiaret Bilya Bagayi arabskij vijskovik rozbiv vizantijsko berbersku armiyu potim zavdav she kilka porazok zagonam suprotivnikiv Skoristavshis sum yattyam sprobuvav zahopiti Karfagen prote nevdalo Zreshtoyu Ukba ibn Nafi prosuvayuchis vglib teritoriyi Mavretaniyi pidijshovshi do Tahertu de rozgromiv berberski vijsko sho zabezpechilo jomu vilnij shlyah do Septemu Arabski vijska vijshli do mista Tingis komit yakogo Yulian uklav mir z Ukboj Arabske vijsko povernulo vid Tanzhera na pivden opanuvalo Volyubilisom pidkorivshi teritoriyu vizantijskoyi provinciyi Mavretaniya Persha suchasne Marokko a Ukba ibn Nafi pershim z arabiv vijshov do berega Atlantichnogo okeanu zayavivshi shozahidnij pohid zaversheno Pislya cogo arabske vijsko v 683 roci rushilo nazad do Kajruanu Ukba ibn Nafi rozdiliv armiyu na kilka zagoniv sho rushili na shid riznimi shlyahami V cej chas berberski plemena ob yednav Kusejla yakij peretnuv shlyah arabam do Kajruanu V bitvi bilya Veskeri suchasna Biskra arabi na choli z Ukboyu zaznali porazki a sam vali zaginuv Porazka i zagibel Ukbi ibn Nafi priveli do timchasovoyi vtrati arabami zavojovanih teritorij Zgodom na misci zagibeli Ukbi bulo zvedeno mavzolej kubbe i mechet sho stala miscem palomnictva Potim navkolo mecheti utvorilosya misto nazvane RodinaAbd ar Rahman vali Yegiptu v 684 roci Yazid uchasnik pidkorennya Magriba 690 h rokivDzherelaMohammed El Fasi et Ivan Hrbek Histoire generale de l Afrique vol III L Afrique du VIIe au XIe siecle Paris Editions UNESCO 1990 932 p Thiry Jacques 1995 Le Sahara libyen dans l Afrique du Nord medievale ISBN 9789068317398 Lovaina Peeters Publishers Pierre Pinta La Libye Karthala 2006 ISBN 9782845867161 Conant Jonathan 2012 Staying Roman conquest and identity in Africa and the Mediterranean 439 700 ISBN 0521196973 em ingles Cambridge University Press