Убині

Уби́ні — село в Україні, у Новояричівській селищній громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська селищна рада. Населення становить 390 осіб.

село Убині
Церква Святих Косми і Дам'яна у с. Убині Церква Святих Косми і Дам'яна у с. Убині
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Новояричівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46060290160038873
Основні дані
Засноване	1200
Населення	390
Поштовий індекс	80454
Телефонний код	+380 3254
Географічні дані
Географічні координати	49°55′33″ пн. ш. 24°25′39″ сх. д. / 49.92583° пн. ш. 24.42750° сх. д. / 49.92583; 24.42750Координати: 49°55′33″ пн. ш. 24°25′39″ сх. д. / 49.92583° пн. ш. 24.42750° сх. д. / 49.92583; 24.42750
Середня висота над рівнем моря	237 м
Водойми	річки Яричівка, Думний Потік (Куликівка)
Відстань до обласного центру	39 км
Відстань до районного центру	39 км
Найближча залізнична станція	Задвір'я
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	80465, Львівська обл., Львівський р-н, смт Новий Яричів, вул. Незалежності, 6
Карта
Убині
Убині
Мапа
Убині у Вікісховищі

Географія

Убині розташовані за 39 км від обласного центру, 39 км від районного центру та 15 км від адміністративного центру сільської громади. За 7 км знаходиться найближча залізнична станція Задвір'я.

Вздовж північної межі села Убині протікає річка Яричівка, яка у північній частині села, завдяки річці Думний Потік (інша назва — Куликівка), впадає до Полтви. На захід від Убинів розташовані села Хренів та Дідилів, на північ — Банюнин та Неслухів, на схід — Лісок та Новосілки, на півдні — Задвір'я.

Вулиці

В Убинях налічується 5 вулиць.

• Болотна
• Весела
• Лози
• Першотравнева
• Шкільна

Населення

У 1845 році в Убинях мешкало 400 осіб, у 1880 році — 717 осіб, з них: 640 українців та 77 поляків. Станом на початок 1939 року населення ставило 1070 осіб, з них: 940 українців, 90 поляків, 30 латинників та 10 євреїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі Убині мешкало 354 особи, у 2008 році — близько 390 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Убині
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	354	100,00

Історія

На початку XIX століття маєток Убині належав досить заможному подружжю поміщиків Кшиштофовичів. Дружина до шлюбу — Думановська, була рідною сестрою бабусі польського поета і драматурга Юліуша Словацького. Літнє подружжя було бездітним. Одним із найближчих потенційних спадкоємців вважався Теофіль Янушевський. Теофіль Янушевський, рідний дядько поета, молодший брат його матері, Саломеї. У 1827 році Теофіль Янушевський побрався з Герсилією Бекю, дочкою доктора медицини Віленського університету, Августа Бекю, вітчима Юліуша Словацького. У 1846 році померла їхня непоступлива тітонька, і Янушевські виявилися найближчими спадкоємцями. Та все виявилося не так просто. На Убині раптом заявив претензії чернечий орден сестер Милосердя. Начебто пані Кшиштофович усно пообіцяла віддати маєток їм. Довелося судитися. Конфлікт вирішився на користь Янушевських і у 1847 році вони, разом із матір'ю поета, та небожем Станіславом Янушевським, які також стали співвласниками Убинів, переїхали туди остаточно. Щасливе господарювання Теофіля та Герсилії Янушевських, затьмарювали лише періодичні суди із сусідами та селянською громадою, яка, після скасування панщини в Галичині у 1848 році, спричиняла немало проблем. Після смерті Теофіля Янушевського вдова довірила управління Убинями другу родини, художнику Матею Гашинському, а у 1870 році, продала маєток і з одержаних грошей заснувала стипендіальний фонд для навчання ремісників. З того часу панський двір переходив від одних власників до інших, доти, доки перетворився на звичайнісіньке село.

У першій половині XIX століття у центрі села діяла каплиця святих Косми і Дам'яна, поряд з якою у 1872 році українським будівничим Іваном Васенком зведена дерев'яна церква святих Косми і Дам'яна. У 1880 році Убині мали однокласну школу, від 1909 року — двокласну школу з українською мовою навчання, читальню з відповідною крамницею й позичкову касу.

Нині у селі діє Народний дім та працює фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятки, визначні місця

Церква святих Косми і Дам'яна

Церква святих Косми і Дам'яна (1872 р.)

Церква стоїть на підвищенні при в'їзді до села з боку траси. Тризрубна триверха будівля храму зведена у 1872 році українським будівничим Іваном Васенком, ймовірно, на місці попереднього дерев'яного храму. Храм в Убинях був останнім витвором цього майстра. Невелика церква оточена піддашшям, до вівтаря прибудовані ризниці, усі стіни (крім ризниць) вертикально шальовані дошками. Три світлові восьмерики накриті дзвонястими банями, які завершують маківки з хрестами. Традиційний присінок при західній стіні бабинця відсутній. Перед головним входом до церкви, на високих постаментах стоять фігури Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа.

До 1939 року покровителем святині був місцевий землевласник Фелікс Доманський. У 1946—1989 роках храм діяв як російська православна церква. У той час за наполяганням православного священика, мурований престол викинули з церкви та закопали на прицерковній території. У час підпілля на прохання парафіян до села приїжджали отці редемптористи, о. Смаль та інші, а також о. Анатолій Гургула. Наприкінці 1989 року у селі почала відроджуватися УГКЦ. Літню катехизацію для дітей та молоді, а також мирян проводили сестри: с. Олександра Молотковська, с. Ореста Борщовська та с. Севастіяна Шегда — Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. У 1990-х та 2000-х роках проведено ремонт церкви.

На захід від церкви розташована мурована дзвіниця, а на південний-схід — дерев'яна каплиця, яка має чотири прикрашених фасади аркової форми та накрита банею з ліхтарем і маківкою. Нині церква перебуває у користуванні релігійної громади Української греко-католицької церкви парафії святих Косми і Дам'яна села Убині. Парохом церкви є о. Василь Івашків.

Археологічні розвідки

Поблизу села було виявлено поселення бронзової доби (III—кін. II тис. до н.е.). На околиці села Убині виявлений курган культури шнурової кераміки, а в урочищі Долобина — давньоруське селище XI—XIII століть, пам'ятка не збереглася.

Відомі люди

Народилися

• Гунько Степан Миколайович — український науковець, професор, кандидат технічних наук, ректор та завідувач кафедри в Українській академії друкарства, заслужений працівник народної освіти України.

Примітки

1. Дума І. Дивосвіт Кам'янеччини: фотоальбом. — Львів : Камула, 2008. — 104 с.
2. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 8 березня 2024.
3. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 8 березня 2024.
4. . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 8 березня 2024.
5. . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 8 березня 2024.
6. . novoyarychiv.gromada.org.ua. Новояричівська селищна громада. Архів оригіналу за 20 листопада 2023. Процитовано 8 березня 2024.
7. Ubinie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 733. (пол.)
8. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 8 березня 2024.
9. Кубійович, 1983.
10. . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 8 березня 2024.
11. Олена Гаськевич (10 серпня 2012). . ubyni.ucoz.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
12. . decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 9 березня 2024.
13. Громик, 2014.
14. . map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 9 березня 2024.
15. . zamky.com.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2024. Процитовано 8 березня 2024.

Джерела та література

• Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 157.
• Убині // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 436.
• Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 35. — .
• Савчин І. Убинщина: Нарис / І. Савчин. — Львів : Сполом, 2010. — 44 с.
• Zbigniew Sudolski Ubień — niedoszłaprzystań Słowackiego // W kręgu rodziny I przyjaciół Słowackiego / Stanisław Makowski. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1967. — 375 s. (пол.)
• Ubinie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 733. (пол.)

Посилання

• . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
• Офіційна сторінка с.Убині. instagram.com. Instagram. Процитовано 9 березня 2024. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()